Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/9750/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано для оприлюднення: 14.10.2024. Зареєстровано: 14.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2024.
Дата набрання законної сили: 18.10.2024
Номер судового провадження: 1-кс/204/2483/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 204/9750/24
		Провадження № 1-кс/204/2483/24 
		 
		КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
		49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua 
		_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		8 жовтня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		слідчого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		за участю захисника ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на незаконне затримання, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		4 жовтня 2024 року до суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , в якій він просить суд постановити ухвалою якою зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити ОСОБА_5 , який знаходиться на території ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . 
		В обґрунтування вимог зазначає, що 2 жовтня 2024 року ОСОБА_5 було незаконно затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 на проспекті Поля приблизно о 18 год. 30 хв. та він був примусово доставлений на територію ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 вдалося зателефонувати своїй рідній сестрі ОСОБА_6 та сказати, що його везуть до Центрального ТЦК, що біля Озерки і телефон після розмови заберуть. Після чого, ОСОБА_7 не виходив на зв`язок жодного разу. Після цієї розмови, сестра разом з донькою прибули до ТЦК, де на прохідній працівник ОСОБА_8 повідомив, що дійсно ОСОБА_5 перебуває в ОРТЦК та СП та залишиться там на ніч «бо погано себе веде» і побачитись з ним не дадуть. 3 жовтня 024 року вдалося домогтися від працівників ТЦК побачити ОСОБА_5 на декілька хвилин, сказавши, що його знову залишать на ніч там же, без розуміння подальшої долі, оскільки він має серйозне захворювання серця і ТЦК не розуміють, що з ним робити. На момент подання скарги, ОСОБА_5 незаконно утримують працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 на його території. Дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 є правовим свавіллям, оскільки жодним чинним нормативно-правовим актом, законом, підзаконними актами, не надано повноважень працівникам ТЦК затримувати та утримати громадян. Тому, захисник вимушений звернутися до суду з даною скаргою.
		У судовому засіданні адвокат підтримав подану скаргу, просив задовольнити, оскільки його підзахисний до цього часу утримується в ТЦК та на зв`язок не виходить. 
		Прокурор в судове засідання не заявився,про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
		Вислухавши думку адвоката, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків. 
		Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 4 жовтня 2024 року, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 доставити громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 11 год. 30 хв. 7 жовтня 2024 року до слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, та надати інформацію щодо обґрунтування законності затримання останнього та підстав його утримання в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Однак, дана ухвала суду виконана не була, у зв`язку з чим, ухвалою слідчого судді від 7 жовтня 2024 року, зобов`язано керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 надати відомості (документи), на підставі яких ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затриманий (якщо затриманий) та утримується (якщо утримується) в даній установі, та в разі перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ІНФОРМАЦІЯ_1 , доставити громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 14 год. 30 хв. 8 жовтня 2024 року до слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Лесі Українки, буд. 77б). 
		Крім того, контроль за виконанням даної ухвали покладено на керівника  ІНФОРМАЦІЯ_1  та керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
		На виконання ухвали слідчого судді від 4 жовтня 2024 року та 7 жовтня 2024 року, від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 надійшов лист, в якому зазначено про неможливість виконання ухвали суду про доставку ОСОБА_5 , у зв`язку з його призовом за мобілізацією до Військової частини НОМЕР_1 . До листа також долучено Витяг з Наказу № 478 від 3 жовтня 2024 року, про призов військовозобов`язаного запасу ОСОБА_5 , який у добровільному порядку прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, після чого він був направлений до команди ВЧ НОМЕР_1 .
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1,17, 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.
		У відповідності до ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,під часмобілізації громадянизобов`язаніз`явитисядо військовихчастин абона збірніпункти територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки устроки,зазначені вотриманих нимидокументах (мобілізаційнихрозпорядженнях,повістках керівниківтериторіальних центрівкомплектування тасоціальної підтримки),або устроки,визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Відтак, призов громадянина на військову службу під час мобілізації не є позбавлення особи права на свободу, а є обов`язком громадянина України, що передбаченийст. 65 Конституції України, та не є незаконним утриманням особи.
		Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду даної скарги  ОСОБА_5 не є особою, позбавленою свободи за відсутності судового рішення та не утримується в приміщенні вказаного ТЦК. 
		Крім того, слід зазначити, що стаття 206 КПК України, якою регламентовано загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини, належить застосовувати у комплексі із іншими нормами КПК України, в тому числі із загальними положеннями КПК України, які визначають статус слідчого судді та межі його повноважень.
		Відповідно до п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
		Згідно п. 10 ч. 1ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
		Так, відповідно до ч. 1ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Згідно з ч. 3ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		Аналіз наведених вище положеньКПК Українисвідчить про те, що слідчий суддя уповноважений на здійснення ним судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у конкретному кримінальному провадженні на стадії його досудового розслідування та його повноваженнями не охоплюється вирішення питання щодо законності позбавлення особи свободи, яке здійснюється у межах процедур, врегульованих іншими, окрімКПК України, нормативно-правовими актами (у тому числіЗаконам України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу»тощо).
		Із змісту ч. 2, 3ст. 206 КПК Українислідує, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу,під вартоюяких тримаєтьсяособа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа,під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
		Виходячи із вищезазначених положень законодавства розгляду в порядкуст. 206 КПК Українипідлягають скарги, які виникають із кримінально-правових відносин.
		До того ж, слідчий суддя за наслідками розгляду скарги, поданої у порядкуст. 206 КПК України,на стадії досудового розслідування кримінального провадження, наділений правом ухвалити лише рішення про звільнення особи, яка тримається під вартою та за наявності двох підстав: 1) не надання органом державної влади чи відповідною службовою особою судового рішення, яке набрало законної сили, яке би уповноважувало їх на таке утримання особи під вартою; 2) не доведення органом державної влади чи відповідною службовою особою наявності інших правових підстав для позбавлення особи свободи шляхом її тримання під вартою.
		Відповідно дост. 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення»,підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального іКримінального процесуального кодексів Українита/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбаченихстаттею 615 КПК України.
		Згідно зіст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
		Таким чином, системний аналіз положень вказаних нормКПК УкраїнитаЗакону України "Про попереднє ув`язнення"призводить до висновку про те, щостаттею 206 КПК Україниврегульовано порядок здійснення контролю слідчим суддею за законністю тримання осіб під вартою. При цьому, зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи (яка позбавлена свободи), слідчий суддя уповноважений виключно під час розгляду скарги на незаконне тримання під вартою або іншого клопотання (заяви), розгляд яких віднесено до його повноважень та які подані в порядку, передбаченомуКПК Українита якщо оскаржувані дії врегульовані нормамиКПК України.
		Із змісту поданої скарги слідує, що ОСОБА_5 не є особою, яка тримається під вартою у зв`язку із застосованим відносно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядкуст. 208 КПК Українита не є особою, затриманою не уповноваженою службовою особою у порядкуст. 207 КПК України, не утримається правоохоронними органами у зв`язку із розслідуванням ними кримінального правопорушення у межах будь-якого кримінального провадження.
		Таким чином, у слідчого судді відсутні підстави, визначеніКПК Українидля з`ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов`язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження у порядкуст. 206 КПК України.
		Також, слідчий суддя не вправі надавати оцінку діям службових осіб територіальних центрів комплектування та військової частини щодо виконання порядку проведення призову громадян України на військову службу.
		У той же час, з поданої заяви вбачається, що нібито безпідставне затримання ОСОБА_5 відбулося представниками  ІНФОРМАЦІЯ_1  не в межах кримінального провадження, а у зв`язку з його статусом військовозобов`язаного, тобто в межах виконання представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 своїх адміністративних функцій, контроль за дотриманням яких, не входить в межи судового контролю слідчого суддю.
		Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Слідчий суддя вважає, що можливе недотримання представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 адміністративної процедури залучення військовозобов`язаних до військового обліку та його проходження або можливе перевищення ними своїх повноважень під час їх здійснення, є підставою звернення не до слідчого судді в порядку передбаченомуст. 206 КПК України, а до відповідних правоохоронних органів та їх реагування в межах наданих їм повноважень.
		У зв`язку із викладеним, приходжу до висновку, про наявність правових відстав для відмови в задоволення даної скарги.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 24, 26, 206 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на незаконне затримання  відмовити.
		Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
		        
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...