Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/4013/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: 14.10.2024. Зареєстровано: 15.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2024.

Номер судового провадження: 2/639/1417/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІШЕННЯ
		( заочне)
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 жовтня 2024
		м.Харків
		 
		Справа № 639/4013/24
		провадження 2/639/1417/24
		 
		Жовтневий районний суд м.Харкова
		у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
		за участю секретаря-Міжиріцької А.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи-Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Неповнолітня ОСОБА_1 , 2007 року народження, звернулась до суду в липні 2024 з позовом до батька ОСОБА_2 , 3 особи- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення його батьківських прав відносно неї.
		Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що батьки ОСОБА_3 та відповідач розірвали шлюб у 2009 році, її вихованням займаються 3 особи-мати та її чоловік-відчим неповнолітньої. Батька ОСОБА_1 позивач ні разу не бачила, декілька разів чула, як він по телефону погружував матері та були звернення по поліції. За 17 років він жодного разу не цікавився дитиною, не піклувався, не забезпечував, матеріально не допомагав, свої батьківськи обов`язки не виконував, аліменти за рішенням суду не сплачував.
		 
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку згідно зі ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не сповістив, відзиву на позов не подав. При одночасному існуванні умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
		 
		Представник 3 особи- Служби у справах дітей Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради направив суду заяву про можливість розгляду справи без участі представника органу опіки та піклування, додавши висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		3 особа- ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги доньки та стверджувала, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі до 2009 р., має трьох дітей, сини повнолітні. ОСОБА_2 пішов з сім`ї через два тижні після народження доньки, ніяікої допомоги не надавав, аліменти з 2009 року жодного разу не перерахував, з`являвся з того часу п`ять-шість разів, часу, коли державний виконавець його викликав через невиконання рішення суду, погрожував фізичною розправою, спалити будинок, у зв`язку з чим вимушена була звертатися до поліції. Відповідач ніколи дітьми не цікавився та їх навіть не бачив, зловживав спиртним, потім перейшов на наркотики, з рідним братом не спілкується, в Харкові не проживає. ОСОБА_3 також пояснила, що вже п`ятнадцять років проживає однією сім`єю з ОСОБА_4 , з них в зареєстрованому шлюбі останні два роки, спільно виховують дитину і вони повністю знаходиться на їх утриманні. Донька самостійно звернулась до служби у справах дітей щодо позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав, тому як вважає своїм батьком відчима ОСОБА_4 .
		 
		Суд, вислухавши вступне слово позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступного.
		 
		Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 08.05.2007 р. Солоніцевською селищною радою Дергачівського району Харківської області.
		 
		За інформацією Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 та відчимом ОСОБА_4 .
		 
		Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15.07.2010 р. з ОСОБА_2 стягнути на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , 2011 року народження та дочки ОСОБА_1 , 2007 р. народження у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 02.03.2010 р. до досягянення дитиною повнолітнього віку. Виконавчий лист предявлено до виконання Холодногірсько-Новобаварському відділу державної виконавчої соужби у м.Харкові. За розрахунком державного виконавця заборгованість за виконавчим листом станом на 01.06.2024 р. становить 174 397,47 грн.За останні три роки жодної оплати аліментів не відбулось, ніяких відомостей щодо працевлаштування до відділу ДВС від боржника не поступало.
		 
		На виконання ухвали салідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 29.02.2024 ВП № 1 ХРУП №3 ХУНП в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості 06.03.2024 та зареєстровано кримінальне провадження за ст. 164 ч.1 КК України за повідомленням ОСОБА_3 про кримінальне правопорушенння від 08.02.2024 та розпочато досудове слідство.
		 
		Згідно довідки Комунального закладу «Солоницівський ліцей № 2» випускниця 2024 р. ОСОБА_1 протягом 11 років навчалась в лицеї, її навчанням та вихованням опікувались мати ОСОБА_3 та відчим ОСОБА_4 , які брали активну участь у позашкільному та громадянському житті доньки.
		 
		Як вбачається з довідки КНП «Медичний центр «Здоровя» Солоницівської селищної ради Харківського району ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря загальної практики-сімейної медицини, дитина здорова, на диспансерному обліку не знаходиться, з приводу профілактичного огляду у липні 2023 приходила у супроводі матері ОСОБА_3 .
		 
		В судовому засіданні позивач стверджувала, що біологічного батька ОСОБА_2 вона не знає та не бачила , її життям, навчанням він ніколи не цікавився, декілька разів чула, як він по телефону погружував матері . Все її життя вихованням займається мати та відчим ОСОБА_4 , якого вона вважає батьком.
		 
		Відповідно до висновку від 20.08.2024 № 4959 Солоницівська селищна рада виконавчого комітету Харківського району Харківської області, як представника органу опіки та піклування, керуючись ст. ст. 19, 164, 170 СК України, в інтересах дитини, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 . Відповідач неодноразово запрошувався на засідання Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Солоницівської селищної ради, на якому розглядалось зазначене питання, але жодного разу на комісію ОСОБА_2 не з`явився, про причини неявки не повідомив.
		 
		Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
		 
		Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		 
		Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
		 
		За вимогами ч.2 ст. 150, ч.ч. 3,4 ст. 155 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
		 
		Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
		 
		Відповідно до п. 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
		 
		Тлумачення цього пункту свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		 
		Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
		 
		Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		 
		Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України.
		 
		Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.
		 
		Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
		 
		За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
		 
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги неповнолітня ОСОБА_3 посилається на те, що відповідач протягом 17 років ухиляється від батьківських обов`язків, її не бачив та з нею ніколи не спілкувався, не піклувався про її розвиток, навчання та зазначає, що відповідач весь цей час жодного інтересу до дитини не виявив, свідомо нехтуючи своїми обов`язками.
		 
		Встановлені судом обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя, та відповідатиме якнайкращим інтересам дитини.
		На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,- 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи-Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 -задовольнити.
		 
		Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1211 грн. 20 коп.
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського  апеляційного суду  протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошеня.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Сторони: Позивач- ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 );
		Відповідач- ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 );
		Треті особи- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (ЄДРПОУ 26489104, м.Харків, вул. Чернишевська, 55).
		- ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 );
		- ОСОБА_4 ( РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ).
		Повне судове рішення складено 14.10.2024.
		 
		 
		 
		СУДДЯ -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...