Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/16752/24-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.10.2024. Зареєстровано: 15.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2024.

Номер судового провадження: 2-5982/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/16752/24-ц 
		пр. 2-5982/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 вересня 2024 року
		Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
		за участю секретаря судових засідань Мхітарян М. М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права на інформацію,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У квітні 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права на інформацію. 
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є клієнтом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».
		22.04.2022 він з усним проханням звернувся до працівників відповідача, надати виписку по його рахунку НОМЕР_1 , однак отримав відмову. Надалі, 08.07.2022 позивач подав відповідачу письмову скаргу за вх. № 235-ВБ, в якій повідомив, що з його рахунку зникли всі грошові кошти, та вимагав повідомити про те, що станом на 28.04.2022 на його рахунку НОМЕР_1 перебували кошти. Натомість, відповідач не надав позивачу інформацію стосовно наявності коштів на рахунку НОМЕР_1 , що і стало підставою подання позову до суду.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
		Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався.
		Судом встановлено, що позивач є клієнтом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».
		Згідно з копією рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2024 у справі №  757/8964/24-ц, доданої до матеріалів, встановлено, що 05.01.2017 позивач уклав з АТ «КБ «Приват Банк» Договір № SAMDNWFD0071440638300 про вклад «Депозит Плюс» строковий на 12 місяців з правом поповнення та із щомісячною виплатою процентів по вкладу за ставкою 18% річних. При цьому згідно з умовами додаткової угоди до договору окремі суми нарахованих процентів по вкладу в розмірі 2% річних щомісячно зараховувались на окремий бонусний банківський рахунок «Бонус Плюс».
		Позивач вказує, що у квітні 2022 на бонусному рахунку позивача № НОМЕР_1 було 41 576 грн., однак ніяких доказів щодо підтвердження вказаних слів позивач суду не надав.
		Після 30.04.2022 всі кошти з бонусного рахунку № НОМЕР_1 в сумі 41 576 грн. за невідомих позивачу обставин зникли.
		Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщених на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» у мережі Інтернет. Укладання такого договору здійснюється на підставі заяви про приєднання та відповідає статтям 633, 634 Цивільного кодексу України.
		Так, згідно з Договором № SAMDNWFD0071440638300 про вклад «Депозит Плюс» строковий на 12 місяців позивач своїм підписом підтвердив, що ознайомлений з вказаними Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщено на сайті pb.ua і приєднується до них.
		Пунктом 1.1.1.9. Умов в редакції від 01.04.2022 передбачено, що «Бонус Плюс» - електронний платіжний засіб міжнародної платіжної системи VISA Int. чи MasterCard, емітований ПриватБанком, який має додаткові властивості (накопичення на окремому рахунку бонусів і/або знижок).
		Згідно з п. 1.1.1.8 Умов в редакції від 01.04.2022 бонус це сума коштів, яка зараховується на Бонусний рахунок клієнта після здійснення видаткових операцій у терміналах Торговця, що бере участь у спільній з Банком програмі «Бонус Плюс». Бонус виникає за рахунок наданої Торговцем знижки. Обсяг коштів, що зараховуються у вигляді Бонусу, залежить від умов участі у спільній програмі конкретного Торговця (виходячи з розміру знижки), у якого здійснюється операція, і розраховується як відсоток від її розміру. Використання Бонусів для розрахунків можливе в терміналах Торговця, що бере участь у спільній з Банком програмі « Бонус Плюс » (мережа « Бонус Плюс »). Сторони узгодили, що клієнт має право перерахувати кошти, що знаходяться на Бонусному рахунку, на благодійність.
		Пунктом 1.1.1.10 Умов в редакції від 01.04.2022 встановлено, що бонусний рахунок це спеціальний рахунок, що відкривається Банком для обліку в електронному вигляді бонусів Держателя картки за попередньо здійсненими операціями з платіжною карткою. Бонусний рахунок функціонує для обліку кредиторської заборгованості Банку перед Торговцем в сумі наданих знижок Держателю картки Банку в валюті гривня та не є поточним рахунком.
		Виходячи із норм Умов правова природа обліку на бонусному рахунку бонусів дає право стверджувати, що бонуси на бонусному рахунку не належать (не є власністю) держателю картки (фізичній особі). На бонусному рахунку обліковується кредиторська заборгованість Банку перед Торговцями в сумі наданих знижок Держателю (тобто не кошти клієнта). Крім того, згідно Умов держатель картки (фізична особа) не має прав вимоги на отримання таких бонусів у грошовій формі, а використання бонусів для розрахунків обмежено програмою (мережею) « Бонус Плюс ». Винятком було перерахування бонусів на благодійність.
		Позивач зазначає, що шляхом обману кошти з бонусного рахунку на банківські рахунки сторонніх осіб перерахували працівники відповідача та після 30.04.2022 всі кошти з бонусного рахунку № НОМЕР_1 в сумі 41 576 грн. за невідомих позивачу обставин, зникли.
		08.07.2022 року позивач подав відповідачу скаргу (вх. № 235-ВБ), в якій вимагав письмово його повідомити про те, що станом на 28.04.2022 року на його бонусному рахунку «Бонус Плюс» № НОМЕР_1 були кошти в розмірі 41 576 грн, однак відповіді не отримав.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Згідно з ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Відповідно до п. 4 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
		Згідно зі статтею 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов`язані на вимогу клієнта надати таку інформацію: 1) відомості, які підлягають обов`язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан; 2) перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку; 3) перелік послуг, що надаються банком; 4) ціну банківських послуг; 5) іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг; 6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують 5 відсотків; 7) інформацію, обов`язковість надання якої передбачена законом.
		Клієнт має право отримувати виписки про стан поточного рахунку і проведені за поточним рахунком операції.
		Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) клієнта щодо використання платіжного інструменту, помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, ініційованих з використанням такого платіжного інструменту, надавати клієнту можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, визначений законом для розгляду звернень (скарг) громадян.
		Строк розгляду звернень від громадян регулюється Законом «Про звернення громадян» і становить не більше ніж один місяць від дня надходження до банку. Якщо в місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, встановлюється необхідний строк для його розгляду, про що повідомляють особу, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
		Зважаючи на викладене, суд приходить висновку, що позивач, як клієнт банку, власник рахунку, споживач послуг, має право на отримання інформації щодо стану рахунку.
		На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права на інформацію, задовольнити.
		Визнати право клієнта ОСОБА_1 отримати від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» письмову інформацію про наявність коштів на його рахунку № НОМЕР_1 станом на 28.04.2022 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                                             Ю. Г. Головко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...