Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/11525/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 14.10.2024. Зареєстровано: 15.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2024.

Номер судового провадження: 2/753/2373/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		 
		справа № 753/11525/23
		провадження № 2/753/2373/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 лютого 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Вербіло Л.П., представника відповідача - ОСОБА_2 , представника третьої особи 1 - Марціса Б.С., представника третьої особи 2 - Мехреньгіної А.Б., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києві з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є військовослужбовцем та учасником бойових дій і у 2016 році йому було надано дозвіл на переобладнання за власний кошт та з дотриманням правил техніки безпеки приміщення в будівлі № 18 військового містечка № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, позивачу було надано дозвіл на заселення його та його сім`ї до переобладнаної та пристосованої для проживання нежитлової будівлі, яка розташована на території цього військового містечка. 
		Як зазначає позивач, він є побутовим споживачем комунальних послуг, в тому числі електроенергії, натомість, відповідач у січні 2023 року повідомив жителів військового містечка, що з січня 2023 року вони мають оплачувати житлово-комунальні послуги за промисловими тарифами.
		На думку позивача відповідач неправомірно ставить йому вимогу щодо сплати заборгованості за комунальні послуги в розмірі 20 744,66 грн станом на 1 червня 2023 року. Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити з 1 січня 2023 року перерахунок вартості спожитих ним послуг за тарифами для населення та в подальшому здійснювати нарахування за спожиті комунальні послуги за тарифами для населення.
		За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.
		Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/11525/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 07 листопада 2023 року та залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління.
		24 жовтня 2023 року від Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшли пояснення по суті спору, у яких третя особа просить відмовити у задоволенні позову. 
		В обґрунтування своєї позиції третя особа вказує, що 01 лютого 2006 року прийняло на баланс будівлі та земельну ділянку і передало військовій частині НОМЕР_1 в експлуатацію. Зазначає, що комплекс будівель військового містечка №  НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 є державною власністю, власником якої є держава в особі Міністерства оборони України. 
		Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності спірна будівля зареєстрована як майстерня. 
		Стверджує, що рішенням т.в.о. Міністра оборони України від 21 вересня 2009 року № 9557/з визначено порядок за яким здійснюється переобладнання нежитлових приміщень для тимчасового проживання військовослужбовців та членів їх сімей, зокрема таке переобладнання можливо виключно з дозволу Міністра оборони України. Натомість, позивач не надав доказів того, що переобладнання спірного приміщення відбулося у відповідності вище вказаного рішення т.в.о. Міністра оборони України. 
		Інструкцією № 737 та Інструкцією № 380 передбачено, що військовослужбовці, які проживають у переобладнаних будівлях/спеціально пристосованих казармах компенсують військовій частині вартість отриманих ними комунальних послуг і спожитих енергоносіїв за тарифами для населення. Однак, для оплати комунальних послуг за тарифами для населення така будівля має бути переобладнана з дотриманням відповідного порядку, яке визначено для військового майна рішенням т.в.о. Міністра оборони України від 21.09.2009 № 9557/3. Враховуючи те, що будівля № 18 в/м № НОМЕР_2 не переобладнана встановленим порядком, відповідно вона не може вважатись переобладнаною в розумінні п. 6.2. Інструкції № 737 і не може вважатись спеціально пристосованою казармою в розумінні п. 5 розділу 4 Інструкції № 380. Переобладнання спірної будівлі відбувалося без дотримання встановленого рішенням т.в.о. Міністра оборони України від 21.09.2009 № 9557/з та без відповідного дозволу Міністра оборони України, спірна будівля не має статусу житлової будівлі, а також не має статусу переобладнаної будівлі і відповідно відсутні законодавчі підстави застосовувати та здійснювати нарахування за комунальні послуги за тарифами як для населення.
		Зауважує, що в додатку до рішення т.в.о. Міністра оборони України № 7554/з від 19.04.2023 наявний Акт перевірки використання спеціально пристосованих казарм, будівель і споруд від 15.04.2016, затверджений Начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління, у вказаному наголошено, що кошторисом Міністерства оборони України не передбачено відшкодування різниці вартості тарифів. 
		Третя особа просить звернути увагу суду, що Київським КЕУ здійснюється закупівля комунальних послуг за тарифами для бюджетних установ, відповідно військова частина має відшкодувати вартість спожитих послуг у тому обсязі і за тими тарифами, за якими і відбувається закупівля таких послуг. І відповідно Київське КЕУ має здійснювати розрахунки за укладеними договорами з постачальниками/виробниками комунальних послуг за тими тарифами, які виставлені безпосередньо постачальниками/виробниками таких послуг. Також вказує, що позивач не є споживачем послуг, оскільки положення Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають безпосередньо між фізичною особою, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити послугу, що надається, та суб`єктом господарювання, який надає такі послуги. Однак в/ч НОМЕР_1 не є виробником/надавачем жодної з комунальних послуг.
		27 жовтня 2023 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		Свої заперечення проти позову відповідач мотивує тим, що всупереч норм чинного законодавства для тимчасового проживання військовослужбовців та членів їх сімей у 2016 році були надані нежитлові приміщення військового містечка №  НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Із грудня 2005 року в/ч НОМЕР_1 здійснює експлуатацію переданих на баланс Київського КЕУ будівель, споруд та земельної ділянки. Київське КЕУ забезпечує військове містечко № НОМЕР_2 енергоносіями, комунальними послугами тощо. Будівлі та споруди перебувають на бухгалтерському обліку Київського КЕУ. Оскільки погодження на заселення Київським КЕУ не надавалось, керівництво в/ч має забезпечувати службовим житлом військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 та членів їх сімей відповідно до Інструкції № 380. Посилаючись на положення пункту 5 розділу IV Інструкції №380 відповідач стверджує, що нежитлові приміщення (будівлі) військового містечка №  НОМЕР_2 не мають статусу спеціально пристосованих казарм, тому посилання позивача на необхідність застосування положень Інструкції № 380 є безпідставним. 
		Крім того, відповідач вважає, що командир військової частини НОМЕР_1 не мав повноваження укладати договори найму з військовослужбовцями та порушив вимоги керівних документів щодо експлуатації будівель, споруд та земельної ділянки військового містечка
		Наголошує, що призначення будівель, які розміщені у військовому містечку № НОМЕР_2 не дають правових підстав для нарахування спожитих комунальних послуги за тарифами для населення. Листом від 19.01.2023 Київське КЕУ надало дійсні тарифи на комунальні послуги станом на 01 січня 2023 року з метою якісного та своєчасного нарахування та відшкодування коштів за спожиті комунальні послуги особовим складом, що проживає на території військового містечка № НОМЕР_2 у переобладнаних під житло нежитлових приміщеннях. В/ч НОМЕР_1 не встановлює розмір тарифу на електропостачання, а лише відшкодовує відповідні кошти Київському КЕУ. 
		Отже, на думку відповідача, правових підстав для здійснення нарахування оплати за спожиті комунальні послуги ОСОБА_1 із застосуванням тарифів для населення не вбачається.
		07 листопада 2023 року Міністерство оборони України подало пояснення по суті спору, у яких також просило відмовити у задоволенні позову. 
		Міністерство пояснило, що позивач не дотримався порядку переобладнання спірної будівлі, внаслідок чого командиром частини також не було вжито заходів щодо реєстрації переобладнаної будівлі, у якій проживає позивач, як об`єкта житлового фонду. А тому негативні наслідки, які настали у зв`язку з цим, не можуть бути покладені на військову частину НОМЕР_1 , Міністерство оборони України та Київське КЕУ.
		Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року відкладено розгляд справи на 07 грудня 2023 року.
		07 грудня 2023 року допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що з травня 2016 року до вересня 2022 року він був командиром в/ч НОМЕР_1 . Зазначив, що службові приміщення, які не використовувалися за призначенням, були переобладнані для проживання за рахунок самих військовослужбовців. За результатами роботи комісії з перевірки окремих питань використання спеціально пристосованих казарм, будівель і споруд, по нежитловим будівлям військового містечка № НОМЕР_2 було дозволено тимчасове проживання без права повторного заселення військовослужбовцям, особам звільненим з військової служби у запас або у відставку та членам їх сімей, які перебувають на обліку громадян, що потребують покращення житлових умов, у будівлях №№ 2 (штаб), 3 (штаб), 18 (майстерня), 35 (склад), 44 (цех), 50, 52. Комунальні послуги оплачувалися військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 за тарифами для населення, на підставі відомостей про осіб, що проживають у військовому містечку, які подаються щороку. 
		Зазначив, що за час його командування проводилося 2 ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини, за результатами яких зауважень і порушень не було викладено. Однак після зміни керівництва військової частини, у січні 2023 року Київське КЕУ повідомило жителів військового містечка № НОМЕР_2 , що вони мають оплачувати комунальні послуги за тарифами для бюджетних установ. 
		07 грудня 2023 року розгляд справи відкладено на 18 січня 2024 року, 18 січня 2024 року - на 27 лютого 2024 року.
		У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача та представники третіх осіб просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши обставини в їх сукупності, дійшов таких висновків.
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно зі статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Судом установлено, що позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
		Начальником військ зв`язку Збройних сил України - начальником Головного управління зв`язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних сил України на підставі рапорту командира військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2016 №2145 надано ОСОБА_1 дозвіл на переобладнання за власний кошт та з дотриманням правил техніки безпеки приміщення в будівлі № 18 військового містечка № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 . 
		26 грудня 2016 року на підставі рапорту ОСОБА_1 командиром військової частини НОМЕР_1 було надано дозвіл на заселення позивача та його сім`ї до пристосованої для проживання нежитлової будівлі, що розташоване на території військового містечка №  НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 та укладено з ним договір № 25 від 01.01.2017 на проживання в будинку АДРЕСА_2 по вказаній адресі.
		Із копії рапорту ОСОБА_1 від 26 грудня 2016 року слідує, що командир в/ч НОМЕР_1 надав дозвіл ОСОБА_4 та членам його сім`ї на заселення із внесенням відповідних змін в списки осіб, які проживають на території в/ч, з нарахуванням плати за комунальні послуги з 01 січня 2017 року відповідно до керівних документів.
		Листом т.в.о. начальника Головного КЕУ Збройних Сил України від 13 травня 2016 року № 1056, адресованого командиру в/ч НОМЕР_1 , повідомлено, що за результатами роботи комісії з перевірки окремих питань використання спеціально пристосованих казарм, будівель і споруд, яка працювала в період з 22.02.2016 по 01.04.2016 відповідно до наказу Міністерства оборони України від 15.02.2016 № 74 «Про утворення комісії з перевірки окремих питань використання спеціально пристосованих казарм, будівель і споруд» та згідно з рішенням Міністра оборони України від 19.04.2016 № 7554/3 по нежитловим будівлям військового містечка № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) дозволено тимчасове проживання без права повторного заселення (до моменту забезпечення постійним або службовим житлом) військовослужбовцям, особам звільненим з військової служби у запас або у відставку та членам їх сімей, які перебувають на обліку громадян, що потребують покращення житлових умов, у будівлях №№ 2 (штаб), 3 (штаб), 18 (майстерня), 35 (склад), 44 (цех), 50 (склад), 52 (майстерня).
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно комплекс будівель військового містечка № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 не містить об`єктів житлового фону.
		29 грудня 2021 року командир в/ч НОМЕР_1 направив лист начальнику Київського КЕУ у якому повідомив, що за результатами проведеної аудиторської звірки фінансової діяльності в/ч НОМЕР_1 за період з 01 вересня 2014 року до 31 жовтня 2017 року встановлено, що з сім`ями, які проживають на території в/ч укладено договори найму житлових приміщень, розрахунки з проживаючими за спожиті житлово-комунальні послуги здійснюються за тарифами для населення. Нарахування за надані комунальні послуги здійснюється згідно з Інструкцією № 380 відповідно до тарифів для населення. У листі викладено прохання щодо перегляду та зміни тарифів на споживання електропостачання для бюджетних організацій та тарифи для споживання електропостачання житлових приміщень будинків в яких проживають військовослужбовці.
		Листом від 24 січня 2023 року командир в/ч НОМЕР_1 повідомив мешканців військового містечка № НОМЕР_2 в/ч НОМЕР_1 , що згідно з розпорядженням Київського КЕУ від 19 січня 2023 року № 517/229 будуть змінені тарифи на комунальні послуги.
		Листом від 14 червня 2023 року № 1615 командир в/ч НОМЕР_1 повідомив ОСОБА_1 про те, що рішенням т.в.о. Міністра оборони України від 19 квітня 2016 року № 7554/з визначено дозвіл (погодження) на тимчасове проживання у будівлях військового містечка № НОМЕР_2 без права повторного заселення; оплата за спожиті комунальні послуги та електроенергію у військовому містечку № НОМЕР_2 Київським КЕУ здійснюється за тарифами для бюджетних установ, тому листом від 16 травня 2023 року № 517/2094 доведено встановлені тарифи, які є обов`язковими до застосування для посадових осіб, які здійснюють розрахунок за спожиті комунальні послуги, доведені особовому складу, що проживає на території військового містечка № НОМЕР_2 .
		Повідомлено ОСОБА_1 про те, що станом на 01 червня 2023 року заборгованість зі сплати комунальних послуг становить 20744,66 грн.
		Із копії платіжних документів, наданих позивачем, установлено, що позивач сплачував комунальні послуги за період з січня 2023 року до червня 2023 року, а саме: електричну енергію, водопостачання, вивезення сміття. Отримувач коштів - в/с А 0476.
		Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
		Відповідно до статті 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до статті 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
		Згідно зі статтями 1, 4, 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку встановленому законодавством.
		Відповідно до статей 11, 12, 17, 26 Закону України «Про електроенергетику» державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства.
		Статтею 10 Закону України «Про Збройні Сили України», з метою приведення квартиро-експлуатаційного забезпечення військ у відповідність до вимог чинного законодавства, враховуючи порядок фінансування квартирно-експлуатаційного забезпечення, утримання, експлуатації та обліку фондів, наказом Міністерства оборони України від 03 липня 2013 року № 448, затверджено «Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» (далі - Положення № 488).
		Згідно з пунктами 1.3., 2.4. Положення № 488, основними завданнями квартирно-експлуатаційного забезпечення та Київського КЕУ є забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями; участь в організації забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями; здійснення безпосереднього квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності.
		Відповідно до пункту 7.11. Положення № 488 порядок оплати житлово-комунальних послуг та квартирної плати в спеціально пристосованих казармах визначається відповідно до вимог Інструкції «Про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністерства оборони України № 737 від 30 листопада 2011 року.
		Вказана Інструкція № 737 втратила чинність відповідно до наказу Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, яким затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція № 380).
		Пунктами 2, 4 розділу ІV Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, передбачено, що у разі відсутності службових жилих приміщень:
		військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу і не перебувають у шлюбі, розміщуються у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, а сімейні - у сімейних гуртожитках. За відсутності вільних місць в гуртожитку військова частина зобов`язана орендувати їм житло або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення;
		військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках;
		іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців, призваних за мобілізацією до укладення ними контракту) військова частина зобов`язана орендувати житло або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення в порядку, визначеному законодавством.
		Під гуртожитки виділяються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки, казарми та інші будівлі, які належать до житлового фонду Міноборони та мають бути зареєстровані у виконавчому органі місцевих органів самоврядування.
		Відповідно до пункту 5 розділу ІV Інструкції № 380 під спеціально пристосовані казарми виділяються будівлі, які розташовані на території військової частини, для тимчасового проживання військовослужбовців та не зареєстровані у виконавчих органах місцевого самоврядування як об`єкт житлового фонду.
		На спеціально пристосовані казарми КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району оформлює документи, що підтверджують їх технічний стан, у яких зазначається кількість місць для проживання. Житлово-побутові умови в таких казармах мають відповідати вимогам, які висуваються до гуртожитків, призначених для проживання одиноких громадян.
		У разі розміщення одружених військовослужбовців, осіб офіцерського складу та членів їх сімей або проживання осіб, звільнених з військової служби в запас або відставку, та членів їх сімей (за їх згодою), які залишилися перебувати на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлового приміщення для постійного проживання, оплата комунальних послуг та енергоносіїв здійснюється відповідно до укладених з ними договорів. У таких випадках відшкодування коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, проводить військовослужбовець за тарифами для населення (абз. 5 пункт 5 розділу ІV Інструкції № 380).
		Тобто, вказаними вище нормативно-правовими актами, якими регулюється порядок надання комунальних послуг та їх вартість, чітко визначено, що одружені військовослужбовці, особи офіцерського складу та члени їх сімей, які проживають у спеціально пристосованих казармах, будівлях і спорудах, переобладнаних для тимчасового проживання військовослужбовців, не зареєстрованих в органах місцевого самоврядування як житлові приміщення, починаючи з серпня 2018 року, здійснюється відповідно до укладених з ними договорів, а відшкодування коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносії, військовослужбовець проводить за тарифами для населення.
		Судом установлено, що на час виникнення спірних правовідносин позивач (військовослужбовець) та члени його сім`ї проживали у будівлі, яка розташована на території в/ч НОМЕР_1 , виділена під тимчасове проживання військовослужбовців та не зареєстрована у виконавчих органах місцевого самоврядування як об`єкт житлового фонду.
		Оскільки позивач та члени його сім`ї проживають у спеціально переобладнаній будівлі на підставі договору найму № 25, укладеного 01 січня 2017 року між ним та в/ч НОМЕР_1 , на ОСОБА_1 поширюється положення абз. 5 пункт 5 розділу ІV Інструкції № 380 у частині відшкодування ним коштів військовій частині, витрачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв за тарифами для населення.
		Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 проживає у нежитловому приміщенні, на яке відсутні документи, що підтверджують його технічний стан, тому на позивача не розповсюджується дія положення абз. 5 пункт 5 розділу ІV Інструкції № 380, що є підставою для нарахування комунальних послуг за тарифами для юридичних осіб, суд відхиляє з огляду на таке.
		Згідно з абз. 1 частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції Закону № 1510-VI від 11 червня 2009 року) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
		Пунктом 12 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями №1081 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 162) службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби. Аналогічна норма міститься у розділі ІV Інструкції № 380.
		Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 737, яка була чинною на час заселення позивача у спірне нежитлове приміщення, за відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі (у тому числі одинока (одинокий) мати (батько)), розміщуються безкоштовно в спеціально пристосованих казармах, будівлях і спорудах (далі - казарма) у розташуванні військової частини. Казарми - будівлі, розташовані на територіях військових містечок, які переобладнані для тимчасового проживання військовослужбовців та не зареєстровані в органах місцевого самоврядування як об`єкти житлового фонду.
		Згідно з абз. 2 пункту 5 розділу ІV Інструкції № 380 на спеціально пристосовані казарми КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району оформлює документи, що підтверджують їх технічний стан, у яких зазначається кількість місць для проживання. Житлово-побутові умови в таких казармах мають відповідати вимогам, які висуваються до гуртожитків, призначених для проживання одиноких громадян.
		З аналізу вищевказаних нормативних актів вбачається, що обов`язком командира в/ч є забезпечення військовослужбовців жилими приміщенням у порядку, визначеному Інструкцією № 737 (Інструкцією № 380). При цьому Інструкцією № 380 саме на КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району покладено обов`язок щодо оформлення документів, що підтверджують технічний стан казарми, починаючи з серпня 2018 року.
		Оскільки спірне нежитлове приміщення переобладнане для тимчасового проживання з дозволу начальника військ зв`язку Збройних Сил України і не зареєстровано в органах місцевого самоврядування як об`єкт житлового фонду, позивачеві надано дозвіл на тимчасове проживання без права повторного заселення (до моменту забезпечення постійним або службовим житлом), це дає право позивачу на отримання комунальних послуг за тарифами для населення згідно з абз. пункту 5 розділу ІV Інструкції № 380.
		Відсутність оформлених документів, що підтверджують технічний стан нежитлового приміщення, в якій на законних підставах проживає позивач та члени його сім`ї (наймачі), не є підставою для нарахування їм оплати за спожиті комунальні послуги та електроенергію за тарифами для бюджетних установ.
		Крім цього, суд зауважує, що правомірність/неправомірність надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень під житло та порядку надання дозволу на тимчасове проживання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та членів їх сімей у період з 2009 по 2018 роки командиром військової частини НОМЕР_1 не є предметом спору у цій справі, а відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили та яким був би встановлений факт неправомірності надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень під житло та порядку надання дозволу на тимчасове проживання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та членів їх сімей у період з 2009 по 2018 роки.
		Суд також враховує, що наведеними вище нормами матеріального права визначено відшкодування військовослужбовцями вартості отриманих ними комунальних послуг і спожитих електроносіїв за тарифами для населення, що є соціальною гарантією для військовослужбовців вказаної категорії, яка не може бути звужена. 
		Відшкодування військовослужбовцями вартості таких послуг в іншому порядку, ніж передбачений Інструкцією № 380, в тому числі і за тарифами для бюджетних установ, законодавством не визначено і відповідачем не доведено.
		Отже, право позивача порушене та підлягає захисту, а тому вимога позивача про зобов`язання в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок спожитих комунальних послуг та електроенергії за тарифами для населення підлягає задоволенню.
		Натомість вимога про зобов`язання відповідача і в подальшому здійснювати нарахування за спожиті комунальні послуги за тарифами для населення задоволенню не підлягає, оскільки вказана вимога передбачає захист прав на майбутнє, що суперечить завданням цивільного судочинства, згідно з яким суд захищає порушене, невизнане або оспорюване право (частина перша статті 2 ЦПК України).
		Крім того, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині визнання протиправною бездіяльності щодо незастосування тарифів для населення та протиправними дій щодо вимоги оплати комунальних послуг за промисловими тарифами, оскільки покладення обов`язку на відповідача здійснити перерахунок вартості спожитих послуг, у повній мірі відновить порушене право позивача.
		За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позов задоволено частково, а позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до вимог статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 357,87 грн.
		Керуючись статтями 4, 12-13, 78-81, 141, 259, 264, 265, 268, 352-355 ЦПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Київське квартирно-експлуатаційне управління про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
		 
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01 січня 2023 року перерахунок вартості спожитих ОСОБА_1 комунальних послуг за адресою АДРЕСА_3 за тарифами для населення. 
		В іншій частині - у задоволенні позову відмовити. 
		Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 357,87 грн.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення складено 11 жовтня 2024 року.
		 
		Суддя                                                                                         О.В. Якусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...