Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/9952/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2024. Зареєстровано: 15.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2024.

Номер судового провадження: 2/344/2744/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/9952/24 
		Провадження № 2/344/2744/24 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ЗАОЧНЕ
		10 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
		в складі: головуючого  судді Антоняка Т.М.,
		секретаря Мрічко Н.І.,
		представника позивача ОСОБА_1 ,
		законного представника позивача ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківськ справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник  ОСОБА_2 , до Російської Федерації в особі представницьких органів: Міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок агресії російської федерації, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		Адвокат Белей Оксана Богданівна звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 (законний представник  ОСОБА_2 ) до Російської Федерації в особі представницьких органів: Міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок агресії російської федерації.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка являється громадянкою України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 та її зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 . Батьками позивачки є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.11.2014 у справі № 344/12794/14-ц розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір`ю.
		У зв`язку із проведенням загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України, та будучи патріотом України, батько позивачки ОСОБА_4 був призваний до Збройних Сил України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 39 років, місце смерті Херсонська область острів Білогрудий, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Галицьким відділом ДРАЦС в Івано-Франківському районі 03.02.2023. Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 340 (остаточне) від 27.01.2023, дата смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті держава Україна, Херсонська область, остів Білогрудий. У довідці про причини смерті до форми № 106/0 вказано причину смерті ОСОБА_4 - ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів і осколків. Письмовими доказами підтверджується загибель батька позивачки на острові Білогрудий Херсонської області, причиною смерті було ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів і осколків в зоні проведення бойових дій, внаслідок чого порушено невід`ємне право ОСОБА_5 на життя, передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
		Внаслідок втрати батька, який загинув саме у результаті військової агресії російської федерації проти України, а також з огляду на особливий цинізм, з яким російською федерацією порушуються основоположні права та свободи людини в Україні, позивачка відчуває безперервний, невгамовний душевний біль та страждання, вона втратила душевний спокій, постійно відчуває незахищеність та розчарування. Через загибель батька вона втратила віру в майбутнє, така втрата не дає можливості нормально спілкуватись з оточуючими та підтримувати нормальний спосіб соціального життя. Власне, листом Івано-Франківського приватного ліцею «Католицький ліцей святого Василія Великого» від 01.05.2024 № 01-18/111 підтверджується проведення практичним психологом закладу діагностики психоемоційного стану ОСОБА_3 , учениці 9- А класу. У ході дослідження виявлено, що психоемоційний стан дитини нестабільний. Діагностується пригнічений настрій, тривожність, страх, уникнення емоційних контактів, відстороненість, інтровертованість, недовіра до оточення. З поміж іншого зазначено, що діагностується емоційний зв`язок з батьком, що свідчить про те, що він був значимою та важливою людиною в житті дитини. Під час бесіди ОСОБА_6 з сумом згадує батька, важко проживає його смерть, жаліє про те, що мало часу провела з ним. Дівчинка згадує його як доброго, розуміючого, підтримуючого дорослого, який завжди допомагав. Смерть батька, ОСОБА_7 , стала психологічною травмою для ОСОБА_6 , спричинивши значний негативний вплив на розвиток дитини: нестабільний емоційний стан, втрата відчуття безпеки, порушення соціальної взаємодії, погіршення самопочуття дитини. Травма через втрату викликала недовіру до своїх емоцій, тому дівчинці важко виражати свої почуття. Унаслідок травми дівчинка має складнощі з довірою до інших, а також у встановленні соціальних контактів. Також згідно листа-характеристики Івано-Франківського приватного ліцею «Католицький ліцей святого Василія Великого» від 20.05.2024 № 01-18/118 класним керівником надано характеристику учениці 9-А класу ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_6 завжди була зосереджена на навчанні, лідером спільноти класу та користувалась авторитетом учнів інших класів, проявляла ініціативу до кожної справи. Під час повномаштабного вторгнення росії її батько - ОСОБА_8 , став на захист мирного життя в Україні. Відтоді поведінка дівчинки змінилась. Вона говорила, що хвилюється та молилась за його повернення, її переповнювала гордість, коли батько з побратимами першими зайшли до ОСОБА_9 після окупації в листопаді 2022 року. Про це знав кожен учитель і всі друзі. 7 грудня ОСОБА_6 розповіла, що батько пропав безвісти. Вона мала ОСОБА_10 , що батько живий. 24 січня 2023 року мама повідомила про смерть батька. Поведінка дитини почала змінюватись: дівчинка уникала комунікацій з однокласниками, стала замкнутою, пропускала уроки через погане самопочуття, ОСОБА_6 втратила мотивацію до навчання, часто була пасивною на уроках. У жовтні 2023 року проходила обласна історико-краєзнавча акція «Герої не вмирають», в якій ОСОБА_6 із завзяттям взяла участь у конкурсі й виборола абсолютну перемогу у фоторепортажі «Мій тато - герой» (кожне фото та речення роботи було сповнене любові до батька). Після смерті ОСОБА_6 втратила інтерес до навчання, помітно знизився рівень навчальної діяльності. Дівчинка мало спілкується з друзями, більше перебуває на самоті, переконуючи і вчителів і маму, що їй так комфортніше. 
		Порушивши Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський іагморандум (п.1, 2), Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі 01.08.1975, договори, укладені між Україною та Росією, в т.ч. про українсько-російський державний кордон, російська федерація вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих статтею 2 Статуту ООН, а тому є державою-агресором, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у неї судового імунітету.
		Беручи до уваги характер моральної шкоди - безповоротна втрата дитиною батька через дії відповідача, чим порушені нормальні життєві зв`язки, тривалість негативних змін у житті позивачки, оскільки втрата батька спричинила позивачці психологічну травму та призвела до моральних страждань, враховуючи неможливість усунення негативних наслідків, ступінь вини відповідача, що визнаний агресором на міжнародному рівні, розмір компенсації у сумі 5 000 000,00 грн не є явно завищеним та відповідає вимогам розумності та справедливості.
		У судовому засіданні законний представник позивача ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 підтримали позовні вимог иу повному обсязі. 10.10.2024 через канцелярію суду представником позивача та законним представником позивача подано письмові клопотання, відповідно до яких просять розгляд справи здійснити без їх участі. Позовну заяву підтримують та просили повністю задовольнити позов.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в передбаченому законом порядку  шляхом розміщення оголошень на сайті судової влади, своїм правом подання відзиву не скористався.
		За таких обставин, з урахуванням положень статтей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
		Заслухавши представника позивача та законного представника позивача, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_1 (а.с. 15).
		Зареєстроване місце проживання позивачки: АДРЕСА_1 (а.с. 18).
		Як вбачається з копії свідоцтва про народження, виданого ВРАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції, серії НОМЕР_2 від 02.12.2008, батьками позивачки є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 23).
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.11.2014 у спарві № 344/12794/14-ц розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , неповнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір`ю (а.с. 21).
		Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 21.08.2018 підтверджується розірвання шлюбу згідно заочного рішення про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили 12.12.2014 (а.с. 22).
		Батько позивачки - ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 39 років, місце смерті - Херсонська область острів Білогрудий, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданим Галицьким відділом ДРАЦС в Івано-Франківському районі 03.02.2023, серії НОМЕР_3 (а.с. 24).
		Як вбачається з копії лікарського свідоцтва про смерть № 340 (остаточне) від 27.01.2023, дата смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - держава Україна, Херсонська область, остів Білогрудий (а.с. 25). 
		У довідці про причини смерті (до форми № 106/0 № 340, видається для поховання) вказано причину смерті ОСОБА_4 - ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів і осколків (а.с. 25).
		Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11.03.2023 № 70 підтверджується виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення із 08.12.2022 лейтенанта ОСОБА_5 , командира розвідувальної роти військової частини НОМЕР_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок інших уточнених травм, із залученням декількох ділянок тіла, ушкодження внаслідок дій передбачених законом та воєнних операцій. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (захистом Батьківщини). Донька: ОСОБА_3 , 2008 р.н. (а.с. 27).
		Довідкою військової частини НОМЕР_4 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 15.03.2023 № 2751, підтверджується участь лейтенанта ОСОБА_5 у період з 08.04.2022 по 30.04.2022 та з 05.05.2022 по 07.12.2022 у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи: в Баштанському та Миколаївському районі. Миколаївської області: Херсонському та Скадовському районі. Херсонської області (а.с. 26).
		Витягом з протоколу засідання 16 Регіональної ВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього війсквослужбовця, підтверджується травма та поранення ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) лейтенанта ОСОБА_5 , 1983 року народження, «Інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла. Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів і осколків», підтверджені військово-обліковими документами, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11.03.2023 № 70, витягом із поіменного спсику безповоротних втрат особового складу за в/ч НОМЕР_4 за 2022 рік, що згідно лікарського свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 31.01.2023, виданого відділом державної РАЦС у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, послужили причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 - ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. (Підстава: протокол № 1082 від 25.05.2023 року) (а.с. 28).
		Згідно посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 21.06.2023, ОСОБА_3 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України (а.с. 17).
		Згідно заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», текст якої схвалено постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VІІІ, збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з тимчасової окупації Кримського півострову, зокрема, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (перша фаза збройної агресії).
		Друга фаза збройної агресії Російської Федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «Донецької народної республіки» (7 квітня 2014 року) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014 року).
		Третя фаза збройної агресії РФ розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації.
		24 лютого 2022 року розпочалася та триває ще одна фаза збройної агресії РФ проти України - повномасштабне вторгнення Збройних Сил Російської Федерації на суверенну територію України.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
		27 квітня 2022 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Наслідки продовження агресії російської федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи» № 2433. Визнала, що агресія РФ проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.
		Також, відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди РФ.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Внаслідок порушення цивільних прав особи згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Моральна шкода відшкодовується коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1167 ЦК необхідно довести такі факти: а) протиправність діяння її заподіювача; б) наявність шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
		Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		У постанові від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц Верховний Суд дійшов висновку, що держава-окупант, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі - громадянину України.
		У постанові від 22.06.2022 у справі № 311/498/20 Верховний Суд також зазначив, що у разі застосування «деліктного винятку» будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом. Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі № 428/11673/19 (провадження № 61-8291св21) та у справі № 760/17232/20-ц (провадження № 61-15925св21) зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету РФ у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету РФ позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; судовий імунітет РФ не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету РФ є несумісним із міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет РФ не підлягає застосуванню з огляду на порушення РФ державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням РФ своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
		Отже, РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі - громадянину України.
		Таким чином, РФ є суб`єктом, внаслідок збройної агресії якого проти України та окупації частини території України порушено низку прав та свобод громадян України, зокрема, особистих прав позивача, та, відповідно, саме РФ є суб`єктом, на якого покладено обов`язок з відшкодування завданих цими діями збитків.
		Так, загальновідомим є той факт, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, і даний указ винесено у зв`язку з початком війни, яку російська федерація розпочала та здійснює на території незалежної держави Україна відносно громадян України, а тому не підлягає доказуванню згідно з приписами ч. 3 ст. 82 ЦПК України.
		Чинним ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).(ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України).
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		Письмовими доказами підтверджується загибель батька позивачки ОСОБА_4 на острові Білогрудий Херсонської області, причиною смерті було ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів і осколків в зоні проведення бойових дій, внаслідок чого порушено невід`ємне право ОСОБА_4 на життя, передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
		Листом Івано-Франківського приватного ліцею «Католицький ліцей святого Василія Великого» від 01.05.2024 № 01-18/111 підтверджується проведення практичним психологом закладу діагностики психоемоційного стану ОСОБА_3 , учениці 9-А класу. У ході дослідження виявлено, що психоемоційний стан дитини нестабільний. Діагностується пригнічений настрій, тривожність, страх, уникнення емоційних контактів, відстороненість, інтровертованість, недовіра до оточення. Тому у дівчинки обмежене коло спілкування.
		Вказується на тісний емоційний зв`язок з батьком, що свідчить про те, що він був значимою та важливою людиною в житті дівчинки. Під час бесіди ОСОБА_6 з сумом згадує батька, важко проживає його смерть, жаліє про те, що мало часу провела з ним. Дівчинка згадує його як доброго, розуміючого, підтримуючого дорослого, який завжди допомагав.
		Зазначено, що смерть батька ОСОБА_7 стала психологічною травмою для ОСОБА_6 , спричинивши значний негативний вплав на розвиток дитини: нестабільний емоційний стан, втрата відчуття безпеки, порушення соціальної взаємодії, погіршення самопочуття дитини. Травма через втрату викликала недовіру до своїх емоцій, тому дівчинці важко виражати свої почуття. Унаслідок травми дівчинка має складнощі з довірою до інших, а також у встановленні соціальних контактів.
		Для відновлення психологічного благополуччя ОСОБА_6 потребує підтримки, турботи, розуміння рідних, важливих для неї людей та професійної допомоги психолога чи психотерапевта (а.с. 29-30).
		Згідно листа-характеристики Івано-Франківського приватного ліцею «Католицький ліцей святого Василія Великого» від 20.05.2024 № 01-18/118 класним керівником надано характеристику учениці 9-А класу ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_6 навчається в ліцеї із 5 класу. Зарекомендувала себе як старанна, здібна, працелюбна учениця, мала відмінні успіхи в навчанні та отримувала похвальні грамоти з 5 до 7 класу.
		На уроках завжди була зосереджена на навчанні. Була лідером спільноти класу та користувалася авторитетом учнів інших класів, проявляла ініціативу до кожної справи.
		Під час повномасштабного вторгнення росії її батько, ОСОБА_8 , став на захист мирного життя в Україні. Відтоді поведінка дівчинки змінилася. Вона говорила, що хвилюється та молилася за його повернення. Її переповнювала гордість, коли батько з побратимами першими зайшли до ОСОБА_9 після окупації в листопаді 2022 року. Про це знав кожен учитель та всі друзі.
		7 грудня ОСОБА_6 розповіла, що батько пропав безвісті. Вона мала ОСОБА_10 , що батько живий. 24 січня 2023 року мама повідомила про смерть батька. Поведінка дитина почала змінюватися: дівчинка уникала комунікацій з однокласниками, стала замкнутою, пропускала уроки через погане самопочуття. ОСОБА_6 втратила мотивацію до навчання, часто була пасивною на уроках.
		В жовтні 2023 року проходила обласна історико-краєзнавча акція «Герої не вмирають», в якій ОСОБА_6 із завзяттям взяла участь у конкурсі й виборола абсолютну перемогу у фоторепортажі «Мій тато - ОСОБА_11 » (кожне фото та речення роботи було сповнене любові до батька).
		Після смерті тата ОСОБА_6 втратила інтерес до навчання, помітно знизився рівень навчальної діяльності. Дівчинка мало спілкується з друзями, більше перебуває на самоті, переконуючи і вчителів, і маму, що їй так комфортніше.
		ОСОБА_12 бере участь у громадському житті класу та ліцею, але без ентузіазму, просто вважаючи це своїм обов`язком: низився рівень соціального інтересу дитини.
		 
		Відтак, у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України відбулась безповоротна втрата дитиною батька через дії відповідача, чим порушені нормальні життєві зв`язки, тривалість негативних змін у житті позивачки, оскільки втрата батька спричинила позивачці психологічну травму та призвела до моральних страждань, враховуючи неможливість усунення негативних наслідків, ступінь вини відповідача, що визнаний агресором на міжнародному рівні.
		Отже, враховуючи доведений характер та обсяг завданих позивачу моральних страждань, істотних порушень її конституційних прав, умисного характеру дій відповідача, виходячи із засад розумності, за вказаних позивачем обставин, суд визначає розмір компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів гривень).
		Відтак, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-285, 354, 355 ЦПК України, суд  
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник  ОСОБА_2 , до Російської Федерації в особі представницьких органів: Міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок агресії російської федерації - задовольнити.
		Стягнути з Російської Федерації в особі представницького органу Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, 14, будівля 1) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень 00 коп.
		Стягнути з держави - Російської Федерації в особі представницького органу Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, 14, будівля 1) на користь держави Україна судовий збір з розгляду справи у розмірі 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп.
		Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя Антоняк Т.М.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2024 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...