Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/13516/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 11.10.2024. Зареєстровано: 15.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2024.
Дата набрання законної сили: 10.10.2024
Номер судового провадження: П/320/13516/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  У Х В А Л А
		про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі 
		без проведення судового засідання
		10 жовтня 2024 року                                               м. Київ                Справа № 320/13516/24
		Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., отримавши та розглянувши позовну заяву   ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
		в с т а н о в и в:
		До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства внутрішніх справ України , в якому просить суд:
		1. Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2023 № 1080 о/с «По апарату МВС».
		2. Поновити ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді заступника начальника відділу організації кіберзахисту управління кіберзахису Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України або на рівнозначні посаді у період з 29.07.2023 по 08.12.2023 включно.
		3. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Міністерства внутрішніх справ України середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 29.07.2023 по 08.12.2023 включно у розмірі 243 761,45 грн. (двісті сорок три тисячі сімсот шістдесят одна гривня 45 копійок).
		4. Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди на суму 250 076,16 грн. (двісті п`ятдесят тисяч сімдесят шість гривень 16 копійок).
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду обґрунтовану заяву щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду.
		23.05.2024, позивачем надано до суду заяву на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2024. В заяві позивач вказує, що з оскаржуваним наказом № 1080 о/с від 28.07.2023 був ознайомлений в день видачі наказу. Про порушення своїх прав при звільненні дізнався 14.03.2024 з листа Департаменту персоналу МВС України від 13.03.2024 № 511/22-2024, який було надіслано адвокату позивача. До суду звернувся 18.03.2024. Покликається окрім зазначеного на правову позицію Верховного Суду викладену у справах №6-152цс14, №706/1272/14, №910/20564/16.
		Отримавши заяву позивача, суд розглядає таку з урахуванням навантаження судді та вирішуючи останню, суд зазначає таке.
		Суддя враховує обґрунтування представника позивача викладені в заяві із застосуванням висновків Верховного Суду викладених у справах №6-152цс14, №706/1272/14, №910/20564/16, та зазначає, що строк звернення до суду не пропущено.
		Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
		Суд, відповідно до ч.1, ч.6 ст. 121 КАС України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина перша, частина четверта статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
		У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
		Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
		У постанові Великої палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. №706/1272/14 зазначено, що "позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не встановлює, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними. Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів".
		Беручи до уваги правові позиції Верховного Суду, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача із позовною заявою до адміністративного суду є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
		Відтак суддя визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлює пропущений строк.
		Відповідно, спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
		Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
		Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
		Відповідно до положень статей 257  Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		у х в а л и в:
		Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовом, та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду із вимогами до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
		Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
		Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
		Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
		Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
		У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
		Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
		Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
		Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
		Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали до електронного суду, у разі відсутності - електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.  
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
		 
		 
		          Суддя                                                                                            Войтович І.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...