Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/5476/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано судом: 11.10.2024. Зареєстровано: 15.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2024.
Дата набрання законної сили: 11.10.2024
Номер судового провадження: Зі/990/127/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		11 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №240/5476/24
		адміністративне провадження №Зі/990/127/24
		 
		 
		Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Мороза Дмитра Анатолійовича про відвід суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М. та    Берназюка Я.О. у справі №240/5476/24 за позовом Юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited до Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, державного реєстратора Бердичівської районної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності,
		ВСТАНОВИВ:
		24.09.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Мороза Д.А. в інтересах Юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited на  ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2024 про повернення апеляційної скарги  та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 про виправлення описки.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Берназюка Я.О. від 27.09.2024 касаційну скаргу залишено без руху.
		Скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення поважних причин пропуску строку  на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів. 
		07.10.2024 до Верховного Суду надійшла заява Мороза Д.А. про відвід колегії суддів у складі: Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.
		Заява обґрунтована тим, що колегією суддів в ухвалі від 27.09.2024 зазначено, що у разі невиконання вимоги ухвали в частині зазначення поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів буде відмовлено у відкритті касаційного провадження, у тому числі й за скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №240/5476/24. Вказане свідчить про упередженість даного складу колегії суддів касаційного суду щодо справи.
		Зазначає, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 про виправлення описки є предметом окремого касаційного оскарження у строк  протягом 30 днів з наступного дня після її постановлення і на дату подання касаційної скарги строк ще не закінчився.
		Також скаржник вказує, що так само упередженим та таким, що грубо порушує процесуальний закон, є висновок ухвали Верховного Суду від 27.09.2024 про те, що строк подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2024 є пропущеним, оскільки касаційну скаргу подано 23.09.2024 через систему  "Електронний суд".
		За наслідками вирішення питання про обґрунтованість заявленого відводу Верховний Суд постановив ухвалу від 08.10.2024, якою визнав необґрунтованою заяву   Мороза Д.А. про відвід суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М. та Берназюка Я.О. у справі №240/5476/24 та передав останню до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду питання про відвід.
		За наслідками автоматизованого розподілу судових справ заяву Мороза Д.А. про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, визначеної для розгляду цієї справи, передано на розгляд судді Бучик А.Ю.
		Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
		Вирішуючи заяву Мороза Д.А. про відвід колегії суддів, суддя-доповідач виходить з такого.
		Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
		Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.
		Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-якого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
		Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Білух проти України", заява №33949/02, п. 49; "Fey v. Austria", заява №14396/88, пп. 27, 28 та 30; "Wettstein v. Switzerland", заява № 33958/96, п.п. 42-43, "Pullar v. United Kingdom", заява № 22399/93, п. 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
		1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
		2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
		Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
		Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
		Як на підставу відводу колегії суддів у справі Мороз Д.А. посилається на інші обставини, які викликають у нього сумнів в їх неупередженості, зокрема, що колегією суддів неправильно визначено дотримання строку подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції від 23.08.2024. Також звертає увагу, що строк на касаційне оскарження ухвали від 18.09.2024 не пропущено.
		Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		Отже, обгрунтуванням відводу є саме непогодження з ухвалою Верховного Суду від 27.09.2024 про залишення касаційної скарги без руху, що не може бути підставою для відводу колегії суддів.
		Таким чином, наведені позивачем підстави для відводу суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Берназюка Я.О. є необґрунтованими, оскільки вони не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності суддів, а матеріали заяви не містять доказів, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів.
		Крім того суд звертає увагу, що заява про відвід подана до відкриття касаційного провадження, та, відповідно, до розгляду справи по суті.
		Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді або його необ`єктивність під час розгляду справи позивач у своїй заяві не вказав, а Верховний Суд під час розгляду відповідної заяви таких підстав також не встановив.
		Суддя також наголошує, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
		Аналогічна позиція щодо застосування статті 36 КАС України та, зокрема, критерію "неупередженості" судді висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17.02.2022 у справі №761/26688/20, від 07.07.2022 у справі №372/4514/21, від 02.08.2022 у справі №640/30770/20.
		Натомість, розглянувши заяву Мороза Д.А. про відвід колегії суддів, проаналізувавши аргументи, наведені в заяві, вважаю, що обставини, на які посилається заявник, не є підставою для висновку, що колегія суддів Верховного Суду, визначена для розгляду справи № 240/5476/24, може проявити упередженість або необ`єктивність при її розгляді. Твердження заявника про можливу упередженість та необ`єктивність колегії суддів ґрунтується на припущеннях, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
		Відтак передбачені статтею 36 КАС України підстави для відводу суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Бернащзюка Я.О. у цій справі відсутні.
		Керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України,
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у задоволенні заяви Мороза Дмитра Анатолійовича про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Чиркіна С.М., Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.  у справі № 240/5476/24 за позовом Юридичної особи Великобританії - компанії "Vuldi (UK) Limited до Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, державного реєстратора Бердичівської районної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                    А.Ю. Бучик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...