Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 677/1391/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: 15.10.2024. Зареєстровано: 15.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2024.
Дата набрання законної сили: 15.11.2024
Номер судового провадження: 1-кп/677/185/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024243800000100

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Красилівський районний суд Хмельницької області 
		вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
		 
		Справа № 677/1391/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15.10.2024м. Красилів
		 
		 
		Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024243800000100 від 02.04.2024 по обвинуваченню
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красилів, зареєстрований АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України,
		 встановив:
		Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та часу, отримав три бойові гранати, переніс їх до свого фактичного місця проживання, за адресою АДРЕСА_2 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до 25.04.2024, чим порушив вимоги п. 1 Переліку видів майна, що може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою ВР України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, Положення про дозвільну систему затвердженого Постановою КМУ від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами, п.2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, та п.9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992.
		В подальшому, 25.04.2024 у ОСОБА_4 , який будучи особою, яка офіційно не працевлаштована, без постійного джерела доходу, виник злочинний умисел незаконно збагатитись шляхом продажу бойових гранат. 
		Так, 25.04.2024 близько 21.55 год, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, з корисливих мотивів, умисно, не маючи встановленого п. 1 Переліку видів майна, що може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою ВР України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, Положення про дозвільну систему затвердженого Постановою КМУ від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами, п.2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, та п.9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 дозволу на придбання, носіння та зберігання боєприпасів, вибухових речовин, шляхом продажу незаконно збув за 1500 грн особі із зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 », гранату типу RG-4 TNT 360/80, яка є промислово виготовленою ручною наступальною осколковою гранатою RG-4, відноситься до категорії боєприпасів та придатна для здійснення вибуху.
		Крім того, 10.05.2024 близько 22.40 год, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, з корисливих мотивів, умисно, не маючи встановленого п. 1 Переліку видів майна, що може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою ВР України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, Положення про дозвільну систему затвердженого Постановою КМУ від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами, п.2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, та п.9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 дозволу на придбання, носіння та зберігання боєприпасів, вибухових речовин, шляхом продажу незаконно збув за 3000 грн особі із зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 », гранату типу RG-4 TNT 360/80, яка є промислово виготовленою ручною наступальною осколковою гранатою RG-4, яка відноситься до категорії боєприпасів та придатна для здійснення вибуху.
		Також, 24.06.2024 близько 17.20 год, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут бойових припасів, з корисливих мотивів, умисно, не маючи встановленого п. 1 Переліку видів майна, що може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою ВР України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, Положення про дозвільну систему затвердженого Постановою КМУ від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами, п.2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, та п.9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 дозволу на придбання, носіння та зберігання боєприпасів, вибухових речовин, шляхом продажу незаконно збув за 3000 грн особі із зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 », гранату типу «РГО» із запалом «УДЗ», які в поєднані утворюють бойову ручну оборонну осколкову гранату «РГО», яка відноситься до категорії боєприпасів та придатна для здійснення вибуху.
		Своїми умисними діями, які виразились в незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України.
		Крім того, ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та часу, придбав небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено  «PVP» невстановленою досудовим розслідуванням масою, але не менше 0,15 г та переніс її до свого фактичного місця проживання, за адресою АДРЕСА_2 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до часу її виявлення, а саме 24.06.2024, чим порушив правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме всупереч вимогам ст.ст. 2, 7, 12, 15, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори». 
		Так, 24.06.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в коридорі квартири на холодильнику виявлено та вилучено паперовий згорток із білою кристалічною речовиною, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено  PVP, масою 0,06266 г та пластикову колбу із сипучою білою речовиною, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено  PVP, масою 0,1575 г, загальною масою 0,22016 г, яку згідно з таблицею І списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав без мети збуту, для власного вживання.
		Своїми умисними діями, які виразились в незаконному придбанні, зберіганні, особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України.
		У межах підготовчого судового засідання між прокурором Хмельницької окружної прокуратури та обвинуваченим, за участі захисника обвинуваченого, укладено угоду про визнання винуватості.
		В угоді про визнання винуватості викладено формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України, які учасниками судового провадження не оспорюються.
		Зі змісту вказаної угоди обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаних злочинів, та сторони погодилися на призначення останньому покарання: 
		- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;
		- за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки;
		- на підставі ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці.
		Прокурор у судовому засіданні, зазначаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
		Обвинувачений також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченого вказав, що наявні підстави для затвердження угоди судом.
		Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.
		Відповідно до частини другої, четвертої статті 469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Суд вважає, що дії обвинуваченого обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України.
		При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. 
		Прокурор також розуміє наслідки затвердження даної угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України.
		Суд дійшов переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та КК України, правова кваліфікація - правильна, умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.
		Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.
		Можливість затвердження даної угоди судом оцінена з урахуванням того, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність.
		Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає вимогам статті 65 КК України, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого. Зокрема, враховано, що обвинувачений є особою молодого віку, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимий.
		Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття.
		Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину особою повторно.
		Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгоджену сторонами міру покарання: за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки; за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки; на підставі ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці.
		Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України. У відповідності до положень ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. А отже процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судових експертиз на загальну суму 21203,84 грн, (три вибохутехнічних експертизи по 6058,24 грн. та дві по експертизі наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів по 1514,56 грн.) які підтверджені документально, підлягають стягненню із обвинуваченого в повному об`ємі на користь держави.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
		До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу обвинуваченому залишити попередню - тримання під вартою.
		Попереднє ув`язнення ОСОБА_4 , яке триває з моменту його затримання 24.06.2024, підлягає зарахуванню судом у строк його покарання.
		Керуючись статтями 374, 474, 475 КПК України, суд
		 ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 15 жовтня 2024 року.
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 24.06.2024 до дати набрання вироком законної сили із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити попередню - тримання під вартою.
		Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов`язані із залученням експерта за проведення судових експертиз, у сумі 21203,84 грн.
		Речові докази, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області:
		- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,06266 г, яку упаковано до сейф-пакету №5433410 - знищити;
		- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,1575 г, яку упаковано до сейф-пакету № 5433425 - знищити;
		- безпечні залишки гранати RG-4, які упаковано до сейф-пакету №5432661 - знищити;
		- безпечні залишки гранати RG-4, які упаковано до сейф-пакету №5432660 - знищити;
		- безпечні уламки корпусу та частин запалу поміщено до сейф-пакету №5432663  знищити.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...