Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 389/2099/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2024. Зареєстровано: 16.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2024.
Дата набрання законної сили: 08.10.2024
Номер судового провадження: 11-кп/4809/456/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020120160000807

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Кропивницький апеляційний суд
		 
		№ провадження 11-кп/4809/456/24 Головуючий у суді І-ї інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія 365 (166) Доповідач в колегії апеляційного суду         ОСОБА_2  
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08.10.2024     року м. Кропивницький
		 
		Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:     
		головуючого судді ОСОБА_2 , 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 , 
		за участю прокурора ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		адвоката ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12020120160000807 від 15.05.2020 року стосовно ОСОБА_7 за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2024 року, яким:
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.365 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки. 
		На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		Відповідно до ст.76 КК України ОСОБА_7 зобов`язано періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
		Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази.
		 
		      
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		      В апеляційній скарзі заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичних обставин цієї справи, кваліфікацію дій та правильність висновків суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просить скасувати вирок суду першої інстанції, у зв`язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_7 покарання характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а також його особі, ухвалити новий вирок, згідно з яким ОСОБА_7 за ч.2 ст.365 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з позбавленням ОСОБА_7 права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки та спеціального звання «сержант поліції».
		Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 65 КК України та положень п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначив ОСОБА_7 надто м`яке та несправедливе покарання, не врахував, що ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин, будучи працівником правоохоронного органу, дискредитував органи Національної поліції, вину не визнав та не розкаявся.
		Також прокурор вказує про те, що за відсутності пом`якшуючих обставин, звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, із застосуванням ст. 75 КК України було явно безпідставним, необґрунтованим і таким, що не відповідає принципам законності та індивідуалізації покарання.
		В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду першої інстанції, а кримінальне провадження закрити, у зв`язку з відсутністю у діях його підзахисного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
		Захисник вважає, що висновки суду про перевищення ОСОБА_7 влади та службових повноважень не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_10 на місці зупинки транспортного засобу за порушення ПДР не підкорявся законним вимогам працівників поліції та чинив фізичний опір, у зв`язку чим ОСОБА_7 разом з ОСОБА_11 змушені були затримати порушника із застосуванням фізичної сили, прийомів рукопашного бою та спеціальних засобів. 
		На думку сторони захисту, дії ОСОБА_7 у даній ситуації, відповідали вимогам ст. 29, 30, 42-45 Закону України «Про національну поліцію» були спрямовані виключно на припинення протиправної поведінки самого ОСОБА_10 , що з об`єктивної та суб`єктивної сторони виключає наявність у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення. 
		Згідно з вироком, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, як явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, що супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, при слідуючих обставинах.
		Так, 15.05.2020, сержант поліції ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді інспектора взводу №2 №1 батальйону УПП в Кіровоградській області, будучи службовою особою правоохоронного органу, тобто представником органу державної влади що займається охороною громадського порядку і боротьбою з правопорушеннями, маючи спеціальне звання сержант поліції, явно виходячи за межі, наданих йому прав та повноважень, грубо порушуючи вимоги п.1 ст.2 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ратифікованої ЗУ від 17.07.1997 за №375/87-ВР, ст.ст.3, 28 Конституції України, згідно з якими людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, в порушення вимог ст.ст.1,7,18,43,45 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.1 Дисциплінарного статуту національної поліції України, відповідно до яких, співробітник поліції зобов`язаний забезпечувати особисту безпеку громадян, забезпечувати дотримання прав і свобод громадян, обмежувати права і свободи лише виключно на підставах та в порядку визначних Конституцією і законами України за нагальної необхідності і в обсязі необхідному для виконання завдань поліції, зобов`язаний поважати і не порушувати права і свободи людини, застосувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), лише для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не заперечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом, при застосуванні заходів примусу визнати їх вид та інтенсивність з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення, діючи умисно, порушуючи порядок застосування фізичної сили без необхідності, нехтуючи загальними нормами поведінки та моралі усвідомлюючи протиправність та небезпечність своїх дій, перевищив свої службові повноваження, тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих повноважень, що супроджувались насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак керування за наступних обставин.
		Інспектором взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ОСОБА_7 та інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ОСОБА_11 15.05.2020 року, на автошляху М12 неподалік села Суботці, Знам`янського району Кіровоградської області, приблизно о 01 год.10 хв., зупинено автомобіль Меrsedes-Benz Sprinter (Мерседес-Бенц Спринтер) 518, д/н НОМЕР_1 із причіпом д/н НОМЕР_1 із причіпом д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10 .
		Після зупинки вказаного автомобіля, працівники управління патрульної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_7 та ОСОБА_11 повідомили водієві ОСОБА_10 , що ним скоєно порушення правил дорожнього руху України (далі ПДР України) в частині перевезення причіпу із вантажем більшим за габаритними розмірами, а саме за шириною причіпу, ніж дозволено ПДР України.
		У подальшому, між працівниками управління патрульної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_12 і ОСОБА_13 з однієї сторони та з водієм ОСОБА_10 з іншої сторони, на ґрунті зухвалої неодноразової відмови працівників патрульної поліції задовольнити клопотання ОСОБА_10 про проведення вимірів ширини причепу із вантажем у його присутності, виникла суперечка з приводу дійсних вимірів ширини причіпу із вантажем та наявності чи відсутності в діях водія адміністративного правопорушення.
		В ході вказаної суперечки працівниками управління патрульної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_7 та ОСОБА_13 прийнято рішення про адміністративне затримання водія ОСОБА_10 .
		З метою здійснення адміністративного затримання та одягнення спеціального засобу - кайданки, інспектори управління патрульної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , із застосуванням фізичного впливу - фізичної сили, повалили ОСОБА_10 на землю.
		Після цього, 15.05.2020 приблизно в проміжок часу з 01.год.20 хв. до 01 год. 40 хв. (більше точного час не встановлено), коли ОСОБА_10 вже лежав на землі обличчям вниз та фактично був затриманий і не здійснював загрозу чи безпеку для оточуючих, інспектор взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ОСОБА_7 продовжував безпідставно намагатись дістати руки ОСОБА_10 , які знаходились на землі під тулубом останнього для їх заведення за спину водія одягнення на них кайданок.
		Оскільки з допомогою фізичної сили інспектору ОСОБА_7 не вдалося дістати і завести за спину руки ОСОБА_10 , щоб надіти кайданки, хоча ситуація цього вже не вимагала і нагальної необхідності у застосуванні спеціального засобу не було, він застосовуючи фізичну силу, явно перевищуючи свої службові повноваження, виходячи за межі необхідності та достатності застосування фізичної сили, бажаючи завдати ОСОБА_10 надмірних болісних відчуттів, розуміючи, що це є непотрібними болісними діями у даній ситуації, умисно, неодноразово (не менше двох разів) застосовуючи силу тягнув руками ОСОБА_10 за праве та ліве вухо, неодноразово здавлюючи їх, в завушних ділянках голови, тягнув правою рукою за ніс, здавлював йому шию двома руками та коліном правої ноги, завдаючи ОСОБА_10 такими діями насильства і болі, необхідності у яких не було та умисно ображаючи і принижуючи такими діями особисту гідність останнього.
		Під час застосування ОСОБА_12 надмірного та непотрібного насилля у вищевказаному вигляді, шляхом умисного неодноразового нанесення за допомогою фізичної сили рук болісного впливу у вушній та завушній ділянках голови ОСОБА_10 , болісного відтягування його носу та здавлюючи його шию, коли останній рефлекторно захищаючись вкусив ОСОБА_7 за кисть правої руки, вказаний інспектор поліції, явно перевищуючи свої службові повноваження, виходячи за межі необхідності та достатності застосування фізичної сили, бажаючи завдати ОСОБА_10 болісних відчуттів, наніс кулаком своєї правої руки удар в область правої частини обличчя потерпілого ОСОБА_10 , умисно спричиняючи фізичний біль та ображаючи і принижуючи такими діями особисту гідність останнього.
		Внаслідок вказаних дій інспектора управління патрульної патрульної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_10 причинено тілесні ушкодження у вигляді саден вушної ділянки зліва у ділянках правого та лівого ліктьового суглобів, лівого передпліччя, фаланги першого пальця правої кисті, фаланги четвертого пальця правої кисті, поверхневої рани в ділянці фаланги третього пальця правої кисті.
		Також вказаними діями ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_10 спричинено болісний травматичний вплив та болісні насильницькі, що ображають особисту гідність людини, фізичні відчуття.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого  ОСОБА_7 , в дебатах думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого  ОСОБА_7 та його захисника  ОСОБА_8 , які підтримали свою апеляційну скаргу та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 задоволенню не підлягає за таких підстав.
		Переглядаючи вирок в межах доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого  ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_8 про скасування вироку та закриття провадження, у зв`язку з відсутністю у діях  ОСОБА_7  складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки сторона захисту, під час апеляційного розгляду не довела наявність правових і фактичних підстав для цього.
		Так, відповідно дост. 370 КПК України, як обвинувальний, так і виправдувальний вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Із цього слідує, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.
		        Крім того, згідно положень ст.7, 17 та 22 КПКУкраїни, однією з засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості.
		При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, ухвалюючи обвинувальний вирок суд першої інстанції, з дотриманням норм ст.ст.17,22,23 КПК України, повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення, надати їм належну, логічну оцінку щодо об`єктивного спростування таких відомостей, виходячи з вимог ст. ст.91,94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
		За змістом п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення. 
		Підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин.
		Згідно диспозиціїч.2ст.365КК України,об`єктивна сторонавказаного кримінальногоправопорушення характеризується наявністю трьох ознак: 1) діянням у формі зловживання повноваженнями;2)суспільно небезпечниминаслідками увиді істотноїшкоди правоохоронюванимправам абоінтересам;3)причинним зв`язкомміж діяннямта наслідками. 
		З суб`єктивної сторони дії, передбачені ст. 365 КК України вчиняються лише умисно. Суб`єктом злочину може бути лише службова особа. 
		Даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого  ОСОБА_7 , суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку, зазначив про те, що послідовні та правдиві показання потерпілого ОСОБА_10 , узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, які у відповідності до ст.. 84-86 КПК України прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні і мають значення для правильного вирішення справи, а їх сукупність такою, що доводить винуватість  ОСОБА_7  у перевищенні влади та службових повноважень, що супроводжувались насильством. 
		Зокрема суд зазначив про те, що вина  ОСОБА_7  у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України повністю підтверджується даними:
		- витягу з ЄРДР за №12020120160000807 від 15.05.2020 року, з якого вбачається про повідомлення про те, що працівники поліції на околиці с. Суботці Знам`янського району зупинили водія ОСОБА_10 і при перевірці документів перевищили свої службові повноваження. Правова кваліфікація кримінального правопорушення  ч.2 ст.365 КК України (т.2 а.п.2);
		- рапорту від 15.05.2020 року, в якому йдеться про повідомлення зі служби НОМЕР_3 , про те, що о 01.18 год. 15.05.2020 року за адресою: Знам`янський район, працівники поліції та напали на водія автомобіля та застосовують до них фізичну силу (т.2 а.п.3);
		- протоколу прийняття заяви ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, в якому зафіксовано те, що 15.05.2020 року о 01.30 год. він їхав на своєму автомобілі. Люди на поліцейській машині на автомобілі «Міцубіші», д.н.з. НОМЕР_4 на дорозі М12 приблизно 2 км. від с. Суботці в бік м. Кропивницький, не повідомили причину зупинки та вимагали документи на т.з., який знаходився на причіпі НОМЕР_5 автомобіля на причіпі НОМЕР_6 з тієї причини, що він перевозив негабарит, на що він просив їх перевірити і після цього вони почали його штовхати та вилити на землю, чим спричинили тілесні ушкодження (т.2 а.п.4);
		- виписки із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення КП «1-А Міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», №3022 від 19.05.2020 року, з якої вбачається, що ОСОБА_10 госпіталізовано до зазначеного відділення лікарні з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку. Забій грудної клітини праворуч, садна правого ліктьового суглобу, міопатія сітківки, викривлення носової перетинки з забрудненням носового дихання. Проходив лікування у відділенні з 17.05.2020 року по 19.05.2020 року (т.2 а.п.29);
		- висновку експерта №465 від 21.05.2020 року, в якому визначено, що у ОСОБА_10 , маються тілесні ушкодження у вигляді: саден в ділянці правого ліктьового суглобу, лівому ліктьовому суглобі, лівому передпліччі, вушній ділянці зліва. В ділянці фаланги 1-го пальця правої кисті в ділянці фаланги 4-го пальця правої кисті; поверхневої рани в ділянці фаланги 3 пальця правої кисті. Дані тілесні ушкодження утворились від травматичного контакту з тупим об`єктом (об`єктами) могли утворитись в строк вказаний в постанові та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.п.2.3.5. В ушкодженнях відобразились загальні властивості тупих об`єкту (об`єктів), індивідуальні властивості травмуючи об`єктів в ушкодженнях не відобразились. Положення потерпілого в момент нанесення йому тілесних ушкоджень могло бути самим різноманітним та змінюватись в процесі нанесення ушкоджень. Тілесні ушкодження в ділянці обох ліктьових суглобів, в ділянці пальців обох кістей могли утворитись при падінні з положення стоячи на площину. Вищезазначені тілесні ушкодження утворились від не менш 3-х травматичних впливів (т.2 а.п.32-33);
		- протоколу про адміністративне затримання АЗ №113270 від 15.05.2020 року (т.2 а.п.43);
		- посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 року №4/1 (т.2 а.п.55-58);
		- витягу з наказу про особовий склад по управлінню патрульної поліції в Кіровоградській області №992 о/с від 25.11.2019 року, згідно з яким ОСОБА_7 призначено інспектором взводу №2 роти №1 батальйону та звільнено з посади поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області (т.2 а.п.59);
		- витягу з наказу про особовий склад по управлінню патрульної поліції в Кіровоградській області №584 о/с від 01.08.2019 року, згідно з яким ОСОБА_11 призначено інспектором взводу №1 батальйону №1 та звільнено з посади поліцейського роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області (т.2 а.п.60);
		- протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №01157-00018-20 серії НОМЕР_7 (т.2 а.п.73);
		- протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №0843-02778-19 серії НОМЕР_8 (т.2 а.п.74);
		- протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №0843-00001-19 серії НОМЕР_9 (т.2 а.п.75);
		- протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00138-10196-19 серії НОМЕР_10 (т.2 а.п.76);
		- протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.06.2020 року, згідно з яким ОСОБА_10 впізнав на пред`явлених фотознімках особу, яка розташована на фото №3 на прізвище ОСОБА_14 та довідкою до протоколу впізнання особи (т.2 а.п.88-52);
		- протоколу огляду речей від 02.06.2020 року, в якому зафіксовано проведення огляду автомобіля марки «Мерседес Бенц Спринтер» 518, д/н НОМЕР_1 , який транспортував на причіп ПГ 02-И, д/н НОМЕР_11 автомобіль Мерседес Бенц д/н НОМЕР_6 та причіп НОМЕР_2 . Під час огляду встановлено, що габарити автомобіля марки «Мерседес Бенц Спринтер» 518, д/н НОМЕР_1 складає: ширина 2,43 м; довжина 7,60 м; причіп ПГ 2, д/н НОМЕР_11 складає: ширина 2,43м; довжина 8,118м, ширина 2,15м, та причіп НОМЕР_2 , габарити якого складають по ширині 2,585 м. В ході огляду автомобіля Мерседес Бенц д/н НОМЕР_6 та причіп НОМЕР_2 не вилучались. Після закінчення огляду автомобіль та причіп повернуто власнику ОСОБА_10 . До протоколу додано фото таблицю (т.2 а.п.95-96);
		- висновку експерта №451 від 21.05.2020 року, результатом, якого є те, що у ОСОБА_15 мається тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці правого плеча. Дане тілесне ушкодження утворилось від травматичного контакту з тупим об`єктом (об`єктами), могли утворитися в строк вказаний у постанові та відносяться до категорії до категорії легких тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.п.2.3.5. В ушкодженнях відобразились загальні властивості тупих об`єкту, об`єктів, індивідуальні властивості травмуючи об`єктів в ушкодженнях не відобразились. Положення потерпілої в момент нанесення йому тілесних ушкоджень могло бути самими різними та змінюватись в процесі нанесення тілесних ушкоджень. Враховуючи локалізацію тілесного ушкодження виключається можливість його утворення при падінні з положення стоячи на площину. Вищевказані тілесні ушкодження утворились від одного травматичного впливу (т.2 а.п.135-136);
		- опису речей і документів, вилучених на підставі слідчого судді, суду та долучення їх до матеріалів кримінального провадження №1202012016000807 від 15.05.2020 року в якості речового доказу (т.2 а.п.90);
		- протоколу огляду компакт-диску (відеозапису) від 13.07.2020 року, в якому йдеться, що оглянуто компакт-диск із відеозаписами за 15.05.2020 року, доступ до якого отримано на підставі ухвали слідчого судді від 10.06.2020 року, підпис ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , на якому містяться відеозаписи з телефону дружини ОСОБА_10 , - ОСОБА_15 на яких зафіксовано події, що сталися 15.05.2020 року та які доводять перевищення поліцейським ОСОБА_17 , своїх службових повноважень (т.2 а.п.90-105);
		- протоколу огляду компакт-диску (відеозапису) від 13.07.2020 року, в якому йдеться, про те, що оглянуто компакт-диск із відеозаписами за 15.05.2020 року, доступ до якого отримано на підставі ухвали слідчого судді від 10.06.2020 року, підпис ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , на якому містяться відеозаписи з телефону дружини ОСОБА_10 , - ОСОБА_15 на яких зафіксовано події, що сталися 15.05.2020 року та які доводять перевищення поліцейським ОСОБА_17 , своїх службових повноважень (т.2 а.п.112-123);
		- протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.06.2020 року, в якому зафіксовано, що свідок ОСОБА_18 впізнав на фото №1 ОСОБА_7 та довідкою до протоколу впізнання від 16.06.2020 року (т.2 а.п.124-127);
		- протоколу огляду компакт-диску (відеозапису) від 14.07.2020 року, в якому йдеться, про те, що даним оглядом встановлено, що в паперовому конверті містяться два компакт-диски DVD-R з відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, наданих для долучення до матеріалів кримінального провадження УПП В Кіровоградській області, при відкритті диску за допомогою дисковода «Асус» встановлено, що на диску містяться 13 записів. При огляді відео файлів встановлено, що відеозаписи ведуться у нічний час доби з нагрудних камер патрульних поліцейських, у період після затримання ОСОБА_7 і ОСОБА_11 водія ОСОБА_10 та на вказаних відеозаписах не зафіксовано фактів перевищення службових повноважень ОСОБА_12 . Окрім цього, на вказаних відеофайлах у цілому зафіксовано приїзд швидкої медичної допомоги та звернення ОСОБА_10 за медичною допомогою до лікарів. Також на файлах міститься інформація про обставини зупинення патрульними ОСОБА_7 та ОСОБА_13 . ОСОБА_10 та спричинення йому тілесних ушкоджень, про що він розповідає іншому екіпажу патрульних поліцейських, які приїхали за викликом. При відкритті другого диску за допомогою дисковода «Асус», встановлено, що на диску містяться файли в кількості 14 записів. При відкритті файлу «20200515072853002456» встановлено, що відеозапис ведеться у темний час доби та на ньому зафіксовано розмову патрульних поліцейських та ОСОБА_10 біля його автомобіля на дорозі. Розмова відбувається на підвищених тонах. У ході якої патрульні поліцейські повідомили ОСОБА_10 про його затримання та намагалися завести йому руку за спину поваливши на землю. На задньому фоні чути жіночі крики. При відкритті файлу «2020051572943002458» встановлено, що відеозапис ведеться у темний час доби та на ньому зафіксовано як один із патрульних розприскав газовий балон на жінку ( ОСОБА_15 ) та чоловіка ( ОСОБА_19 ). На найбільшій частині відео зображення не чітке та чорного кольору, чути чоловічі голоси (патрульних), які повідомляють водію ОСОБА_10 , що він затриманий. При відкритті файлу «20200515073032002460» встановлено, що відеозапис ведеться у темний час доби та на ньому видно припаркований автомобіль з увімкненими аварійними вогнями, чути чоловічі голоси та нецензурну лайку. На більшій частині відео зображення не чітке та чорного кольору. При відкритті файлу «20200515073117002461» встановлено, що відеозапис ведеться у темний час доби та на ньому видно розмову ОСОБА_10 та ОСОБА_15 з іншим екіпажем патрульної поліції, розповідаючи про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень, показує документи на автомобіль. При відкритті файлу «20200515073207002462» встановлено, що відеозапис ведеться у темний час доби та на ньому видно ОСОБА_10 з патрульними поліцейськими про причину зупинки ОСОБА_10 у вигляді негабаритів. При відкритті файлу «20200515073256002463» встановлено, що відеозапис ведеться в темний час доби та на ньому видно патрульних поліцейських, ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , які знаходяться біля автомобіля з причепом. При відкриття файлу «20200515073345002464» встановлено, що відеозапис ведеться у темний час доби та на ньому видно ОСОБА_10 , який розповідає патрульним поліцейським про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень та зупинки його автомобіля. При відкриття файлу «20200515073429002466» встановлено, що відеозапис ведеться у темний час доби та на ньому видно кабіну автомобіля у якій знаходиться ОСОБА_10 , біля нього знаходяться двоє патрульних поліцейських, один з яких вітається з ним, представляється лейтенантом Дьоміним, роз`яснюючи, що ведеться відеозйомка камерою на нагрудному кармані. ОСОБА_10 та патрульні ведуть розмову про негабарити авто ОСОБА_10 так як вони вже зробили заміри, ОСОБА_10 просить заміряти їх, однак патрульні йому відмовляють. При перевірці файлу «20200515073522002472» встановлено, що відеозапис ведеться в темний час доби та на ньому видно як на землі знаходиться ОСОБА_10 , біля нього патрульні поліцейські, один з яких говорить, що «Задує всіх газом». На задньому фоні чути голос жінки, яка розмовляє по телефону та розповідає про обставини затримання та спричинення ушкоджень їй і ОСОБА_10 . На більшій частині відео зображення не чітке та чорного кольору. Чути голос патрульних про заведення руки ОСОБА_10 , крики його та вимога ОСОБА_18 надати протокол про затримання. На відео чути крики ОСОБА_10 про те, що йому давлять вуха та душать. При відкритті файлу « 20200515073608002477» встановлено, що відеозапис ведеться у темний час доби та на ньому видно аварійні вогні авто, чути крики ОСОБА_10 з проханням, щоб його не били та не чіпали, голоси патрульних поліцейських про заведення руки за спину. Видно як один із патрульних біжить за ОСОБА_18 та ОСОБА_15 , розганяючи їх в різні сторони. При відкриття файлу «20200515074646002842» встановлено, що відеозапис ведеться у темний час доби та на ньому видно лежачого ОСОБА_10 на траві, по пояс роздягненого, який відповідає патрульним поліцейським про те, що їх колеги уже проводили заміри габаритів його транспорту. Також на ньому зафіксовано як один із патрульних розмовляє з ОСОБА_18 , штовхаючи його. Потім розмова відбувається з ОСОБА_15 , яка запитує у патрульного, чому він її бив, на що той відповів, що не треба було лізти. При відкритті файлу «20200515073736002485» встановлено, що відеозапис ведеться у темний час доби та на ньому видно патрульних поліцейських, ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , які знаходяться біля автомобіля з причепом ОСОБА_10 (т.2 а.п.128-131);
		- протоколу огляду компакт-диску (відеозапису) від 17.07.2020 року, згідно з яким проведеним оглядом встановлено, в паперовому конверті містяться напис «Два відеофайли з мого телефону за 15.05.2020 року надані мною прокурору 01.06.2020 року та прізвище ОСОБА_18 », при відкритті диску, вбачається, що останній містить два файли, де в темну пору доби поліцейськими здійснено побиття водія ОСОБА_10 , його дружини ОСОБА_15 та свідка ОСОБА_18 , заламування ОСОБА_15 рук за спину та застосування сльозогінного газу (т.2 а.п.132-137);
		- протоколу проведення слідчого експерименту від 16.07.2020 року, в якому зафіксовано розповідь потерпілого ОСОБА_10 про обставини спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції Кіровоградській області та показав механізм спричинення тілесних ушкоджень, що мали місце 15.05.2020 року на автодорозі М.12( т.2 а.п.143-145);
		- висновку експерта №805 від 21.07.2020 року, з якого вбачається, що під час первинного огляду потерпілого ОСОБА_10 , 1875 р.н. у нього мались тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці правого ліктьового суглобу, лівому ліктьовому суглобі, лівому передпліччі, завушній ділянці зліва, в ділянці фаланги 1-го пальця правої кисті, в ділянці фаланги 4-го пальця правої кисті, поверхневої рани в ділянці фаланги 3 пальця правої кисті, струсу головного мозку. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від не менше ніж шести ударних дій тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інше. Утворення даних тілесних ушкоджень в строк вказаний в постанові  15.05.2020 року, не виключається.
		По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться: садни в ділянці правого ліктьового суглобу, лівому ліктьовому суглобі, лівому передпліччі, завушній ділянці зліва, в ділянці фаланги 1-го пальця правої кисті, в ділянці фаланги 4-го пальця правої кисті, поверхнева рана в ділянці фаланги 3 пальця правої кисті до категорії легких тілесних пошкоджень; струс головного мозку до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Дані тілесні пошкодження в момент їх спричинення не являються небезпечними для життя та здоров`я потерпілого. Дані тілесні пошкодження могли утворитись шляхом здавлення пальцями, ударами кулаком руки, стискання руками, на давлення на ділянки його тіла масою тіла іншої людини. Дані тілесні ушкодження утворились одномоментно. Взаєморозташування потерпілого ОСОБА_10 і особи, яка спричинила йому тілесні ушкодження, могло змінюватись. При одноразовому падінні тіла з положення стоячи на площину, як з прискоренням так і без нього, дані тілесні ушкодження пошкодження не могли утворитись. Дані тілесні пошкодження ОСОБА_10 не міг отримати, коли патрульні поліцейські волокли його, тримаючи за руки, по асфальту до кювету біля проїжджої частини. Дані тілесні ушкодження ОСОБА_10 міг отримати, як вказано в слідчому експерименті від 16.07.2020 р. ( т.2 а.п.147-150);
		- виписки з медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_7 від 24.06.2020 року ( т.2 а.п.162);
		- висновку експерта №57, з якого вбачається, що відповідно до медичної документації (медична карта амбулаторного хворого №470, на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у ОСОБА_7 мались тілесні ушкодження у вигляді укушених ран правої кисті, крайового перелому основи V п`ястної кістки правої кисті. Укушені рани правої кисті виникли від дій тупих твердих предметів, могли утворитися в строк та при обставинах вказаних в установчій частині постанови та за тяжкістю відносяться до категорії легких, з короткочасним розладом здоров`я. При дослідження перелому V п`ястної кісті лікарями рентгенологами консультативної комісії встановлено, що даний перелом не відповідає за давністю строку травми (15.05.2020), тому при оцінці тяжкості не враховувався. Враховуючи те, що в мед. документації немає конкретних описів ран на правій кисті, з вказівкою їх точної локалізації, характеру, форми, розмірів судити про індивідуальні властивості травмуючи предметів та кількість травматичних впливів не представляється можливим. Утворення вищевказаного тілесного ушкодження при падінні з висоти власного росту виключається (т.2 а.п.163-164).
		Крім того, суд на обґрунтування своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_7 у перевищенні влади та службових повноважень, вказав, що показання потерпілого  ОСОБА_10 є послідовними та повністю узгоджуються зпоказаннями свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 ,а такожз іншимивищевказаними письмовимидоказами,у томучислі висновкамиекспертів та результатами проведеного слідчого експерименту, який відповідає первинним поясненням, характером виявлених та механізмом утворення тілесних ушкоджень і, по суті спростовують доводи ОСОБА_7 про те,що вінзастосовуючи фізичнусилу таспеціальні засобидіяв врамках законута умежах наданихйому повноваженьполіцейського. 
		Підсумовуючи свої висновки суд зазначив про те, що дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності, вважає, що вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченого  ОСОБА_7 . 
		Таким чином, як вбачається з оскаржуваного вироку, судом першої інстанції в ході судового слідства було повністю та об`єктивно досліджено всі докази по справі, що свідчать про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.
		Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить, що під час судового засідання не допущено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування вироку (ч.2 ст. 412 КПК України) і могли б вплинути на правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 , як і на правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 365 КК України.
		Порушень порядку збирання (формування) й оцінки доказів в аспекті ст. 94 КПК судом допущено не було, вирок суду першої інстанції достатньо умотивований та відповідає вимогам ст. 374 КПК. 
		У зв`язку з цим, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 в умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, що супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого ОСОБА_10 діями, за відсутності ознак катування, вважає їх правильними, такими, що відповідають фактичним обставинам цієї справи і ґрунтуються на зібраних у справі й детально досліджених в судовому засіданні доказах, в їх сукупності та взаємозв`язку.
		   На спростування доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про необ`єктивність суду при дослідженні доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, а також не вмотивованість судового рішення, колегія суддів апеляційного суду відмічає.
		У даному кримінальному провадженні показання потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 та ОСОБА_15 отримано в порядку, визначеному законом, вони не суперечать іншим зібраними доказам. 
		Тому суд не мав підстав не довіряти їм, а їх показання, як і дані, що містяться в протоколах слідчих дій та експертних висновках, на підставі ст. 84 КПК є процесуальними джерелами доказів, якими обґрунтовано вирок.
		Колегія суддів вважає, що показання потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 та ОСОБА_15 є логічними, послідовними щодо обставин вчиненого  ОСОБА_7  кримінального правопорушення протягом усього провадження, у тому числі під час слідчих експериментів, вони узгоджуються і взаємодоповнюють один одного, будь-яких підстав сумніватися у правдивості таких показань немає, а тому вони абсолютно обґрунтовано покладені місцевим судом в основу вироку та по суті спростовують версію ОСОБА_7 та його захисника  ОСОБА_8 про те, що потерпілий ОСОБА_10 першим спровокував бійку на дорозі і змусив  ОСОБА_7  застосувати фізичну силу та спецзасоби. 
		Підсумовуючи вищевикладене,колегія суддівдійшла однозначноговисновку,що показанняпотерпілого ОСОБА_10 ,свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 та ОСОБА_15 ,своєчасність,ефективність таповнота проведених слідчихдій,а такожрезультати розслідування,відображають повнукартину фактичнихобставин цієїсправи,які зоб`єктивністю свідчатьпро те,що обвинувачений ОСОБА_7 явно перевищив свої права та службові повноваження, застосував невиправдане фізичне насильство, в той час як ОСОБА_10 лежачи на землі не представляв для поліцейського ніякої загрози.
		ОСОБА_7 ж у свою чергу бажаючи завдати ОСОБА_10 надмірних болісних відчуттів, розуміючи, що це є непотрібними болісними діями у даній ситуації, умисно, неодноразово (не менше двох разів) застосовуючи силу тягнув руками ОСОБА_10 за праве та ліве вухо, неодноразово здавлюючи їх, в завушних ділянках голови, тягнув правою рукою за ніс, здавлював йому шию двома руками та коліном правої ноги, завдаючи ОСОБА_10 такими діями насильства і болі, необхідності у яких не було та умисно ображаючи і принижуючи такими діями особисту гідність останнього.
		При такихвстановлених судомпершої інстанціїобставинах цієїсправи,колегія суддівапеляційного судувважає,що дії  ОСОБА_7 обґрунтовано отримали юридичну кваліфікацію за ч.2 ст.365 КК України.
		 Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника  ОСОБА_8 про відсутність в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України не знайшли свого об`єктивного підтвердження, під час апеляційного розгляду, по суті спростовується змістом оскаржуваного вироку та матеріалами кримінального провадження. 
		Разом із тим, колегія суддів визнає слушними доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі щодо невідповідності призначеного ОСОБА_7 покарання характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його особі, а також неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, виходячи з наступного. 
		За змістом ч. 1 та 2 ст. 75 КК України, якщо при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
		При цьому суд ухвалює звільнити засудженого від відбування покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
		     Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» регламентовано, що досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо. 
		     Абзацом 2п.2вищевказаної постановивизначено,що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
		В цій справі, при призначенні  ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції, в оскаржуваному вироку зазначив, про те, що відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів, що ОСОБА_7 одружений, має малолітню дитину та міцні соціальні зв`язки, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
		Обставинами, які пом`якшують та обтяжують обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, судом не встановлено. 
		При фактичних обставинах цієї справи та характеризуючих даних, суд дійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_7 можливо і без ізоляції його від суспільства.
		З такими доводами та висновками суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, колегія суддів не може погодитись виходячи з наступного.
		Визнання або не визнання вини ОСОБА_7 це його право, ОСОБА_7 сам або за допомогою захисника обирає спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення.
		Те, що обвинувачений ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, має малолітню дитину, позитивну характеристику за місцем проживання та доглядає за престарілою бабусею, на думку колегії суддів, не є підставою для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.
		Як правильно зазначив прокурор у своїй апеляційній скарзі та в судових дебатах, ОСОБА_7 не зважаючи на сукупність належних, допустимих та неспростованих доказів, які з об`єктивністю свідчать про його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з суб`єктивних та надуманих мотивів стверджує про свою невинуватість, при тому, що ОСОБА_7 будучи працівником правоохоронного органу, під час виконання ним своїх службових обов`язків, явно вийшов за межі дозволеного і застосував до потерпілого ОСОБА_10 невиправдане фізичне насильство.
		Про незаконність дій ОСОБА_7 , також свідчить той факт, що всі постанови про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ст. 126 та 132-1 КУпАП начальником управління патрульної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_22 скасовані.
		При бажанні ОСОБА_7 міг і мав можливість хоча б вибачитись перед потерпілим ОСОБА_10 за завдану йому моральну та матеріальну шкоду, міг вчинити заходи до примирення та виправлення ситуації, однак цього не зробив.
		     З урахуваннямвищенаведеного,колегія суддівпереконана утому,що звільнення ОСОБА_7 від відбуванняпризначеного покаранняіз застосуваннямположень ст.75КК України,явно невідповідає характерута ступенютяжкості вчиненогоним кримінальногоправопорушення таособі ОСОБА_7 і неможе слугуватизапорукою йоговиправлення безізоляції відсуспільства, атому вироксуду першоїінстанції вчастині призначеного  ОСОБА_7  покарання підлягає скасуванню, у тому числі у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягає застосуванню, з ухваленням в цій частині нового вироку. 
		Крім того, відмічає, що оскільки ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин будучи працівником правоохоронного органу при виконанні службових обов`язків, та своїми діями спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10 , то на підставі ст.54 КК України ОСОБА_7 слід позбавити спеціального звання «сержант поліції».
		Таке рішення, на думку колегії суддів буде відповідати цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		 
		 
		 
		    Керуючись ст.ст.376,404,405,407,409,413,414,418,420,424,615КПК України,колегія суддів, -    
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити частково.
		У задоволенні апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвокату ОСОБА_8 - відмовити.
		Вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2024 року в кримінальному провадженні № 12020120160000807 від 15 травня 2020 року стосовно ОСОБА_7 за ч.2 ст.365 КК України - скасувати в частині призначеного покарання, з ухваленням нового вироку.     
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 роки.
		На підставі ст.54 КК України ОСОБА_7 позбавити спеціального звання «сержант поліції».
		В решті вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2024 року в кримінальному провадженні № 12020120160000807 від 15 травня 2020 року стосовно ОСОБА_7 за ч.2 ст.365 КК України - залишити без змін.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення вироку до виконання. 
		Вирок Кропивницького апеляційного суду може бути оскаржений у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		СУДДІ: 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3      ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...