Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 482/358/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: 15.10.2024. Зареєстровано: 16.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2024.
Дата набрання законної сили: 15.11.2024
Номер судового провадження: 2-п/490/26/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    
		Справа № 482/358/21
		н\п 2-п/490/26/2024
		 
		Центральний районний суд м. Миколаєва
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		15 жовтня 2024 року                                м. Миколаїв
		Центральний районний суд міста Миколаєва в складі:
		головуючого судді Шолох Л.М.,
		за участю секретаря Горбань М.С.,
		за відсутності сторін, 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У березні2021року доЦентрального районногосуду м.Миколаєва,відповідно доухвали Новоодеського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2021 року про передачу матеріалів позову за підсудністю, надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк, позивач) до ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 37 171,81 грн.
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 37 171,81 грн, з яких: 3499,54 грн  заборгованість за тілом кредиту, 33532,27  заборгованість за нарахованими відсотками та 140,00 грн  нарахованою пенею.
		Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.12.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором, укладеним 04.08.2011 року у загальній сумі 37 171 грн 81 коп. з яких: 3 499 грн 54 коп. заборгованість за тілом кредиту; 33 532 грн 27 коп. заборгованість за нарахованими відсотками; 140 грн 00 коп. нарахованої пені та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 270 грн 00 коп.
		Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.03.2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 та скасовано заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.12.2021 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
		30.08.2024 року від ОСОБА_2 , який представляє інтереси ОСОБА_1 , до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник зазначає, що посилання позивача на витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як на складову договору банківського обслуговування є безпідставними, з огляду на те, що ці Умови не мають підпису відповідача. Посилання позивача на зміст його власного сайту з Умовами та правилами не є допустимим доказом у справі, оскільки такий доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Щодо періоду нарахування процентів за користування кредитом зазначив, що 30.01.2019 року ОСОБА_1 був зарахований до особового складу ВЧ НОМЕР_1 та набув відповідного статусу військовослужбовця, відповідно до чого з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня, проценти за користування кредитом не повинні нараховуватися. Також представник відповідача зазначив, що розрахунок, який долучено до матеріалів справи містить арифметичні помилки, що виключає можливість його використання для визначення дійсного розміру заборгованості відповідача. Крім цього ОСОБА_2 просив суд застосувати строки позовної давності з огляду на те, що таки строк позивачем пропущено. Окрім вище викладеного просив стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.
		У судове засідання сторони не з`явилися з невідомих суду причин, надавши заяви про розгляд справи без їх участі.
		Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.
		З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 04.08.2011 року підписав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк», у якій зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифів є договором між ним та АТ КБ «Приватбанк» про надання банківських послуг. Також відповідач ознайомився та погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банка, які були надані йому для ознайомлення йому у письмовій формі. Відповідач зобов`язувався виконувати Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті ПриватБанку, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку. 
		Цього ж дня 04.08.2011 року АТ КБ «ПриватБанк» було проінформовано відповідача (довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»), про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 , що процента базова ставка в місяць становить 2,5 %; розмір щомісячних платежів становить 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості становить пеня = пеня (1) + пеня (2), де: пеня (1) = (базова процентна ставка до договору) / 30-нараховується на кожен день прострочки кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн в місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочки по кредиту або відсоткам 5 і більше при виникненні прострочки на суму 50 грн і більше. Штраф при порушенні строків платежів по любому з грошових зобов`язань, передбачених договором більше ніж на 30днів становить: 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.
		Портному О.Г. 04.08.2011 року видано кредитну картку № НОМЕР_2 зі строком дії до 02/15, 09.12.2011 року №1449437111899181 зі строком дії до 11/15 та 11.01.2013 року №5211537443575738 зі строком дії до 09/16.
		Відповідно до розрахунку заборгованості, наявного у матеріалах справи, відповідач починаючи з 04.08.2011 року до 06.01.2012 року відповідач активно користувався кредитними коштами, здійснюючи операції щодо зняття кредитних коштів та погашення кредитної заборгованості (останній платіж з поповнення рахунка 09.12.2011 року у розмірі 300,00 грн).
		Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
		Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частина друга статті 207 ЦК України).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти
		Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		Відповідно до ч. 1 статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		З огляду на викладене суд дійшов висновку, що між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем 04.08.2011 року було укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом.
		Із наявних у матеріалах справи слідує, що АТ КБ «Приватбанк» виконав умови цього договору та надав відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач отримав у користування ці кошти, однак не виконав своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3 499,54 грн.
		Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» тіло кредиту у розмірі 3 499,54 грн. 
		Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками та пенею, суд зазначає таке.
		Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Приписами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. А згідно з ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. 
		Щодо стягнення суми нарахованих відсотків та пені, то суд звертає увагу на те, що довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем 04.08.2011 року містить інформацію щодо погодженого розміру базової процентної ставки та пені, яка застосовуються за несвоєчасне погашення заборгованості.
		Тож відповідач, підписуючи довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» погодився на умови надання банківських послуг АТ «Приватбанк», ознайомившись з ними.
		Однак слід зазначити, що відповідно до частини 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
		Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено що, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
		Відповідно до пункту 1 Указу Президента №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом України № 1126-VIIвід 17.03.2014 року, оголошено та проведено часткову мобілізацію.Тож особливий період на території України діє з 17.03.2014 року.
		Як вбачається з військового білету НОМЕР_3 - ОСОБА_1 30.01.2019 року призвано до Збройних сил ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнено 30.01.2022 року.
		В довідці про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на Донецькій та Луганській областях від 24.01.2022 року №27 зазначено, що  ОСОБА_1 в період з 05.03.2019 по 08.06.2019 року, з 23.05.2020 по 06.07.2020 року, 3 21.07.2020 по 24.12.2020 року, з 31.03.2021 по 20.11.2021 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах в районах та в період здійснення зазначених заходів.
		З огляду на це з 30.01.2019 року по 30.01.2022 року штрафні санкції за невиконання зобов`язань перед банком не повинні були нараховуватися.
		Як вбачається з розрахунку заборгованості позивачем здійснювалися нарахування відсотків та пені у зазначений період, що суперечить вимогам законодавства.
		За такого нарахування відсотків слід здійснювати з 12.09.2011 року, відповідно до розрахунку заборгованості за договором, до 30.01.2019 року, що відповідно становить 28015,62 грн (33532,27 грн  5516,65 грн (нарахування відсотків за період з 31.01.2019 року по 31.01.2021 року) =28015,62 грн).
		Щодо вирахування суми заборгованості за пенею її слід здійснювати з 12.09.2011 року, відповідно до розрахунку заборгованості за договором, до 30.01.2019 року, що відповідно становить 3675,49 грн (3 975,49 грн  300 грн (нарахування відсотків за період з 31.01.2019 року по 31.01.2021 року) = 3675,49 грн). 
		У своєму відзиві на позов відповідач вказує на те, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом, вказуючи на те, що останньою датою нарахування відсотків є 30.09.2016 року. На думку відповідача подання позову про стягнення тіла кредиту та процентів здійснено позивачем з пропуском встановленого строку давності, тому просить суд застосувати строки позовної давності.
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		Позовна давність,встановлена законом,може бутизбільшена задомовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).
		Частина друга статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
		З огляду на предмет спору у цій справі, до цих правовідносин має бути застосовані загальні строки позовної давності. Доказів того, що строк позовної давності було збільшено за згодою сторін кредитного договору, матеріали справи не містять, тому у цьому випадку слід застосовувати строк позовної давності тривалістю у три роки.
		З виписки за договором, укладеним з ОСОБА_1 , наданим позивачем станом на 24.02.2021року, слідує, що у період з 04.08.2011 року до 16.01.2013 року ОСОБА_1 активно користувався картками (№ НОМЕР_2 та № НОМЕР_4 ) здійснюючи операції зі зняття готівки, придбання товарів та оплату послуг, погашення заборгованості тощо.
		У період з 31.01.2013 року до 30.01.2019 року жодної операції щодо зняття коштів, придбання товарів та інше ОСОБА_1 не здійснювалося. Однак, як свідчить виписка за договором, 14.01.2013 року та 16.01.2013 року вказано операцію з переказу коштів між рахунками за договором SAMDN50000048383386 на суму 2,82 та 0,15 грн (без зазначення номера картки).
		Наявна у виписці по рахунку інформація щодо проведення 14.01.2013 року та 16.01.2013 року платежів на суму 2,82 грн та 0,15 грн не дає можливості встановити на яку саме картку перерахована ця сума. Також відсутня інформація про те, що ця сума є поповненням рахунку саме з ініціативи ОСОБА_1 . Відтак, зарахування цієї суми не може вважатися визнанням відповідачем позовних вимог у цій справі.
		За змістом пунктів 4, 5, 6, 7, 8 розділу ІІ. Емісія електронних платіжних засобів Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, 05.11.2014 року № 705 (у редакції станом на 18.06.2015 року, тобто на час закінчення терміну дії картки) банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування в порядку, визначеному договором про використання електронного платіжного засобу (далі - договір). 
		Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з його умовами, тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці в банку та на офіційному сайті в мережі Інтернет, а також надати на його вимогу в паперовій або електронній формі. Договір укладається в письмовій формі. 
		Банк зобов`язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачу примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу.
		Банк зобов`язаний зазначити в договорі такі умови: 1)тип електронногоплатіжного засобу;2)види платіжнихоперацій,які користувачмає правоздійснювати звикористанням електронногоплатіжного засобу,правила тамаксимальний строкїх виконання; 3) порядок обслуговування рахунку (за дебетовою, дебетово-кредитною або кредитною схемою, розміри гарантійного забезпечення та/або незнижувального залишку коштів на рахунку, порядок кредитування користувача, порядок установлення курсу продажу, обміну або конвертації іноземної валюти тощо); 4) тарифи банку на обслуговування операцій з використанням електронного платіжного засобу на момент укладення договору, порядок повідомлення користувача про їх зміну та отримання згоди користувача; 5) інформацію про ліміти та/або обмеження за операціями з використанням електронного платіжного засобу або платіжних додатків, реалізованих в електронному платіжному засобі (за наявності); 6) право користувача на одержання виписок про рух коштів за його рахунком, періодичність та порядок їх отримання; 7) порядок забезпечення емітентом та користувачем заходів безпеки під час користування електронним платіжним засобом; 8) порядок розгляду спорів; 9) право банку зупиняти платіжні операції, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму відповідно до вимог законодавства України; 10) право банку на час встановлення правомірності переказу зупиняти зарахування коштів на рахунок користувача у разі надходження від банку-ініціатора повідомлення про неналежний переказ коштів; 11) відповідальність емітента та користувача тощо.
		Таким чином, у разі закінчення строку дії кредитної лінії для продовження кредитних відносин між банком та клієнтом, що виникли внаслідок видачі попередньої кредитної картки, має переукладатися кредитний договір на таких самих умовах, на яких він був укладений, з видачею нової платіжної картки.
		Також слід зазначити, що строк кредитування за карткою № НОМЕР_2 становить з 04.08.2011 року до лютого 2015 року, карткою № 1449437111899181 з 09.12.2011 року до листопада 2015 року та карткою № НОМЕР_5 з 11.01.2013 року до серпня 2016 року. Доказів видачі відповідачу інших карток матеріали справи не містять.
		Сплив строку дії цих карток (строку кредитування) є кінцевим строком дії кредитного договору. Така ж позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 569/13606/17-ц.
		Доказів переукладення договору кредитування та продовження строку дії карток № карткою № 5577212707045665, № 1449437111899181 та №5211537443575738 матеріали справи не містять.
		Відповідно до виписки по договору, укладеному з ОСОБА_1 , слідує, що останнє поповнення кредитної картки № НОМЕР_2 відповідачем відбулося 19.12.2011 року. Після цієї дати погашення заборгованості відповідачем не здійснювалося.
		Платежі з поповнення картки за 16.01.2013 року не переривають позовну давність з огляду на висновки суду, про які зазначено вище. Отже із зазначеним позовом позивач мав звернутися до суду до 19.12.2014 року.
		З позовною заявою позивач звернувся до суду 19.03.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності більше ніж на шість років. 
		З огляду на те, що суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, відповідач наполягає на застосування наслідків пропуску цього строку, то відповідно до приписів статті 267 ЦК України, у задоволенні позову слід відмовити.
		Згідно із пунктом 2 частини першої статті 141 УПК України судові витрати відносяться на рахунок позивача.
		Керуючись ст. ст.258,259,263-265,273 ЦПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
		 
		   Суддя Л.М. Шолох

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...