Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/14668/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2024.
Дата набрання законної сили: 14.10.2024
Номер судового провадження: 61-13404ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		14 жовтня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 758/14668/23
		провадження № 61-13404ск24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., 
		розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Новус Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		В листопаді 2023 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ТОВ «Новус Україна» матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля у розмірі 139 676 грн та моральну шкоду у сумі 20 000 грн.
		Рішенням від 05 лютого 2024 року Подільський районний суд міста Києва задовольнив частково позовні вимоги, стягнувши з ТОВ «Новус-Україна» на користь ОСОБА_1   майнову шкоду у розмірі 139 676 грн. В задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
		Постановою від 05 вересня 2024 року Київський апеляційний суд скасував рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 лютого 2024 року та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
		У жовтні 2024 року  ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року.
		Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на такі обставини.
		Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). 
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		22 листопада 2023 року Конституційний Суд України у рішенні у справі                                   № 10-р(II)/2023 визнав пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
		Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України   (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
		Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
		Ціна позову у цій справі заявлена у розмірі 159 676 грн, тобто станом на 01 січня 2024 року не перевищує суму двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 х 250 = 757 000), який встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
		Отже, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
		Як на виняткові обставини, на підставі яких підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справі, ціна позову в якій не перевищує суму двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, заявник посилається на те, що позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваною постановою, при розгляді справи за умови, що в майбутньому ТОВ «Новус-Україна» звернеться до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, а власне справа становить значний суспільний інтерес.
		Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі потребує належних, фундаментальних обґрунтувань.
		Суспільний інтерес є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних та таких, що ґрунтуються на моральних засадах, інтересів, які складають певну сукупність приватних інтересів або важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, та відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами владних повноважень (суб`єктами публічної адміністрації); це поняття не піддається однозначній кваліфікації (визначенню), а тому наявність суспільних (публічних) інтересів повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку; це складне питання права, яке стосується «невизначеного» інтересу, оскільки він не має конкретного суб`єкта з назвою, правосуб`єктністю, а також безпосередньою можливістю реалізувати свої процесуальні права у певній адміністративній процедурі або у спорі, що розглядається у суді. 
		Ознаки суспільного (публічного) інтересу: 
		1)     безпосередньо пов`язаний з моральністю та моральними засадами; 
		2)     може та повинен співпадати із загальнодержавними інтересами та/або охоплювати локальні інтереси певної територіальної громади або соціальної групи; 
		3)     відображає прагнення усього суспільства в цілому або його переважної частини; максимально відтворює (відстоює) інтереси всіх соціальних груп для досягнення в суспільстві справедливості як найвищого блага; 
		4)     може носити національний (охоплює такі найважливіші сфери, як збереження державного суверенітету, територіальної цілісності держави, благоустрій населених пунктів, надрокористування, захист довкілля, безпека громадян, доступ до публічної інформації, охорона об`єктів культурної спадщини та ін.) або міжнародний характер (охоплює, головним чином, такі питання, як забезпечення екологічної безпеки та вирішення глобальних екологічних проблем, охорона здоров`я, подолання бідності у світі та ін.); 
		5)     його зміст визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх особливостей ситуації, однак, такий інтерес завжди пов`язаний із необхідністю гарантування безпеки людей у всіх її вимірах, зокрема збереження життя та здоров`я людини, а також збереження державних та міждержавних утворень, які покликані забезпечувати ці гарантії, використовуючи відповідні цивілізаційні юридичні та інші механізми
		Подана справа таким ознакам не відповідає, оскільки результат розгляду спірних правовідносин впливає виключно на коло прав та обов`язків позивача та відповідача.
		Не довела заявник і потребу у спростуванні обставин, встановлених оскаржуваною постановою, у іншій справі з огляду на те, що такі доводи зводяться до припущень, а суд в контексті приписів статті 81 ЦПК України неуповноважений на підставі припущень вважати доведеним певний юридичний факт.
		З врахуванням наведених доводів, Верховний Суд визнає, що наявність винятків, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявник не довела, а колегія суддів їх наявність не встановила.
		При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу rаtione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.
		Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
		Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року.
		За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		З урахуванням того, що заявник подала касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
		Керуючись статтями 261, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд 
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Новус Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                              І. В. Литвиненко  
		 
		А. І. Грушицький
		 
		Є. В. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...