Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/1315/16 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2024.
Дата набрання законної сили: 10.10.2024
Номер судового провадження: 51-842км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П
		ОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		10 жовтня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 456/1315/16
		провадження № 51-842км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду  (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючої                                                 ОСОБА_1 ,
		суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		захисника                                                   ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора                                        у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 січня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12012150010000042, за обвинуваченням 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Грозьово Старосамбірського району Львівської області, жителя                               АДРЕСА_1 ), зареєстрованого там же, такого, що не має судимості на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК.
		 
		 
		 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. Стрийський міськрайонний суд Львівської області вироком від 11 січня 2023 року визнав ОСОБА_8 невинуватим і виправдав за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі                    - КПК) у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень.
		2. Згідно з обвинувальним актом, протягом лютого - квітня 2010 року ОСОБА_8 , обіймаючи посаду директора дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Стрийське КХП № 2» (надалі - ДП ДАК «Хліб України» «Стрийське КХП № 2»), зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, розтратив і привласнив майно очолюваного ним підприємства на суму 4 643 651,98 грн (без ПДВ), що є особливо великим розміром. До того ж він учинив підбурювання до підроблення документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків.
		3. Так, уклавши з генеральним директором Аграрного фонду України ОСОБА_9 договір від 24 червня 2008 року № 105 на складське зберігання 2876,76 т зерна продовольчої пшениці урожаю 2006-2008 років та отримавши це зерно для зберігання, не маючи права без згоди власника користуватися і розпоряджатися цим зерном, зокрема, передавати зерно в користування іншій особі, не маючи відповідного дозволу Аграрного фонду України,   ОСОБА_8 за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження та яка фактично здійснювала керівництво Фермерським господарством «Радалан-Ойл» (далі - ФГ «Радалан-Ойл»), попередньо поклавши виконання своїх функцій директора ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2» на ОСОБА_10 , вмовив останнього укласти з ФГ «Радалан-Ойл» договір № 5 від 02 березня 2010 року на оновлення зерна пшениці державного інтервенційного фонду врожаю 2006-2008 років, наданого Аграрним фондом України, та акт приймання-передачі № 1 (без дати), відповідно до якого ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2» передало на оновлення ФГ «Радалан-Ойл» 1150,91 т пшениці                2 класу та 1725,85 т пшениці 3 класу, а сам дав вказівки підлеглим працівникам                  ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2» відвантажити це зерно на ТОВ «Зерноекспорт» у рахунок погашення заборгованості. На виконання вказівки ОСОБА_8 на підставі виписаних підлеглим йому працівником, який не був обізнаний зі злочинними намірами керівника підприємства, видаткових накладних від 16 лютого 2010 року ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2» передало                            ТОВ «Зерноекспорт» 1944,95 т зерна пшениці, у такий спосіб ОСОБА_8 розтратив майно підприємства на суму 3 049 189,20 грн.
		4. Крім того, ОСОБА_8 підбурив особу, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, яка фактично здійснювала керівництво ФГ «Радалан-Ойл» і мала доступ до печатки цього господарства, підписати від імені директора ФГ «Радалан-Ойл»                    ОСОБА_11 договір № 5 від 02 березня 2010 року про прийняття від ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2» на оновлення 1150,91 т пшениці 2 класу та                    1725,85 т пшениці 3 класу державного інтервенційного фонду врожаю 2006-2008 років, яке належить Аграрному фонду України; акт приймання-передачі № 1 (без дати), відповідно до якого ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2» нібито передало,             а фермерське господарство прийняло на оновлення вказане в договорі зерно пшениці; а також лист на ім`я директора ДП ДАК «Хліб України» «Стрийське КХП № 2»                ОСОБА_8 , відповідно до якого ФГ «Радалан-Ойл» просить очолюване ним підприємство провести відвантаження зерна на ТОВ «Зерноекспорт» із зазначенням номерних знаків автомобілів, якими буде здійснено перевезення. Особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, достовірно знаючи, що зерно Аграрного фонду України фактично не буде передано на оновлення ФГ «Радалан-Ойл», частину зерна буде відвантажено на ТОВ «Зерноекспорт» у рахунок погашення заборгованості, а решту буде привласнено та відвантажено не встановленим слідством особам, перебуваючи в службовому кабінеті директора ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2» у присутності виконуючого обов`язки директора ОСОБА_10 підписав від імені директора господарства ОСОБА_11 та скріпив печаткою зазначені документи.
		5. Надалі ОСОБА_8 шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, привласнив майно ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2», а саме 912,184 т зерна пшениці на загальну суму 1 594 462,78 грн, яке було обліковано на підприємстві як таке, що відпущено на ТОВ «Зерноекспорт» у рахунок погашення заборгованості, а насправді було відвантажено не встановленим слідством особам та яким згодом ОСОБА_8 розпорядився на власний розсуд.
		6. Стрийський міськрайонний суд Львівської області, перевіривши всі докази у справі та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що сторона обвинувачення не надала належних, достовірних і допустимих доказів, які були б достатніми для висновку про доведеність поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК, тому постановив вирок про його виправдання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК.
		7. Львівський апеляційний суд ухвалою від 16 листопада 2023 року вирок місцевого суду залишив без змін, а апеляційну скаргу прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 - без задоволення.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		8. Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , посилаючись у касаційній скарзі на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 січня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року щодо ОСОБА_8 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, незаконними й такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, ці суди усупереч вимогам ст. 94 КПК не дали оцінки кожному доказу сторони обвинувачення з точки зору належності та допустимості й постановили рішення без дотримання правил ст. 370 КПК. Звертає увагу на те, що місцевий суд провів неповний допит обвинуваченого, що, на думку прокурора, порушило права сторони обвинувачення та істотно вплинуло на рішення суду. Також зауважує, що висновки судів попередніх інстанцій про визнання доказів недопустимими через здобуття їх до внесення відомостей до ЄРДР ще й в іншому кримінальному провадженні, з яким кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 не об`єднувалося і з якого не виділялося, є хибними. Стверджує, що досудове слідство за фактом вчинення інкримінованих ОСОБА_8 злочинів проводилося в межах кримінальної справи в порядку КПК в редакції 1960 року, тобто до створення ЄРДР. Тож згідно з п. 8 Перехідних положень чинного КПК допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається в порядку, що діяв до набрання ним чинності. 
		 
		9. На підтвердження своїх доводів прокурор зазначає, що висновок почеркознавчої експертизи від 17 березня 2011 року № 121 складено на підставі постанови слідчого СУ ГУ МВС України у Львівській області від 27 січня 2011 року у справі № 141-4121, порушеній за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами              ФГ «Радалан-Ойл». Предметом зазначеного експертного дослідження був лист на ім`я директора ДП ДАК «Хліб України» «Стрийське КХП № 2» ОСОБА_8 від директора  ФГ «Радалан-Ойл» ОСОБА_11 з проханням відвантажити зерно. Вказаний лист було вилучено в ході виїмки в ДП ДАК «Хліб України» «Стрийське КХП № 2», де один підпис від імені ОСОБА_11 виконано іншою особою. Рішення про відібрання зразків для експертного дослідження ухвалено постановою слідчого від 22 січня 2010 року у кримінальній справі № 141-4121 та процесуально оформлено протоколом від 27 січня 2011 року про відібрання зразків у ОСОБА_11 . Відповідно до протоколу виїмки                          від 10 січня 2011 року, проведеної за постановою Галицького районного суду                     м. Львова від 13 січня 2011 року у кримінальній справі № 141-4121, у Львівській обласній державній хлібній інспекції було вилучено договір № 5 від 02 березня              2010 року про оновлення зерна пшениці, укладений між ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2» і ФГ «Радалан-Ойл», а також акт приймання-передачі № 1. Щодо акта позапланової виїзної ревізії ДП ДАК «Хліб України» «Стрийське КХП № 2» за період                    з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2012 року, то причини проведення ревізії, як і сам механізм її призначення, жодним чином не впливають на повноту перевірки, виявлені порушення та зроблені висновки. Вказане також стосується складеного на його основі висновку експерта від 21 березня 2016 року № 9/120, яким виявлено факт незаконної передачі зерна пшениці Аграрного фонду України. Крім того, за словами свідків - працівників ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2», будь-яке завантаження та розвантаження зерна здійснювалося з відома керівника підприємства. Усі зазначені докази, на думку скаржника, давали суду підстави для визнання ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 
		ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК.
		 
		10. Також прокурор наголошує, що апеляційний суд допустив порушення вимог               статей 55, 56, 58 КПК, розглянувши справу за відсутності представника потерпілого й цивільного позивача, якого не повідомив належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, незважаючи на те, що прокурор заявляв клопотання про допит цього учасника судового розгляду як судом апеляційної інстанції, так і місцевим судом, однак це клопотання залишилося без належного реагування. 
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		11. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_7 , просила задовольнити її, скасувавши вирок та ухвалу стосовно ОСОБА_8 і призначивши новий розгляд                 у суді першої інстанції.
		 
		12. Захисник виправданого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора, просив залишити судові рішення без зміни.
		 
		13. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
		 
		Мотиви Суду
		 
		14. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		15. За приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення                 та особі засудженого.
		16. Відповідно до ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено з порушеннями, зазначеними в ч. 2 вказаної статті.
		17. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		18. Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		19. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й  неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК). 
		20. За змістом п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК у мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути викладені результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у  кримінальному провадженні, як тих, що зібрала сторона захисту, так і тих, що зібрала і подала в судовому засіданні сторона обвинувачення.
		21. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів суд повинен належно мотивувати. 
		22. Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції вказав, що прокурор не довів поза розумним сумнівом належними, допустимими і достатніми доказами факту вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191,            ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК.
		23. Зокрема, суд зазначив про недопустимість ряду доказів, у тому числі висновку почеркознавчої експертизи № 121 від 17 березня 2011 року, постанови слідчого про відібрання зразків для експертного дослідження від 22 січня 2010 року, протоколу відібрання зразків у ОСОБА_11 від 27 січня 2011 року, протоколу виїмки документів у Львівській обласній державній хлібній інспекції від 20 січня 2011 року, договору                  № 5 від 02 березня 2010 року на оновлення зерна і листа на ім`я директора ДП ДАК «Хліб України» «Стрийський КХП № 2» ОСОБА_8 від директора ФГ «Радалан-Ойл» ОСОБА_11 про відвантаження зерна ТОВ «Зерноекспорт», оскільки їх було отримано в ході здійснення досудового розслідування відповідно до вимог КПК 1960 року у кримінальній справі № 141-4121, порушеній за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ФГ «Радалан-Ойл», до внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за № 12012150010000042 від                                   30 листопада 2012 року, з якою провадження щодо ОСОБА_8 не об`єднувалося та з якої не виділялося.
		24. Проте, таке рішення місцевого суду не узгоджується з правилами п. 8 Перехідних положень КПК, згідно з якими допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
		25. Виходячи з наведеного, колегія суддів касаційного суду вважає, що суд першої інстанції всупереч вимогам статей 94, 370, 374 КПК і ст. 67 КПК 1960 року у повній мірі не проаналізував обставин кримінального провадження, не надав оцінки всім доказам сторони обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, при цьому вибірково оцінив докази, та дійшов передчасного висновку про недоведеність поза розумним сумнівом вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбаченихза ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК.
		26. Статтею 419 КПК передбачено, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з  яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		27. Переглядаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції, вказавши про законність та обґрунтованість вироку, не дотримався положень статей 370, 419 КПК, не провів належного аналізу обставин кримінального провадження, не  дав оцінки зазначеним прокурором в апеляційній скарзі доказам за критеріями ст. 94 КПК і ст. 67 КПК 1960 року, а сукупності доказів - з точки зору достатності і  взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, не перевірив всіх доводів його апеляційної скарги.
		28. Отже, під час розгляду кримінального провадження стосовно  ОСОБА_8  суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність і  обґрунтованість судових рішень.
		29. Тому касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судові рішення щодо ОСОБА_8   скасуванню на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. 
		30. При цьому колегія суддів бере до уваги, що дотримання розумних строків досудового розслідування та судового провадження є однією із основних засад кримінального провадження, пов`язаною із забезпеченням прав людини в кримінальному провадженні. Засада розумності строків кримінального провадження випливає із завдання швидкого розслідування і судового розгляду, що закріплене у 
		ст. 2 КПК, і відповідає вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Згідно з п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, кожен має право при розгляді будь-якого пред`явленого йому обвинувачення, як мінімум, на такі гарантії на основі цілковитої рівності: (c) бути судимим без невиправданої затримки. 
		Ці положення підтримуються і в нормах національного законодавства. Зокрема, в ч. 1 ст. 21 КПК зазначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки. У ч. 5 ст. 28 КПК визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
		Загальна тривалість розгляду справи є об`єктивним фактором, якщо відомі початок і закінчення судового розгляду. У кримінальних справах Європейський суд з прав людини встановив, що цей період починається з моменту «вручення індивіду компетентним органом офіційного повідомлення про обвинувачення його у вчиненні кримінального злочину». Закінчується судовий розгляд справи моментом вступу судового рішення в законну силу, в разі оскарження рішення - до строку розгляду включатиметься й час розгляду справи у суді вищої інстанції, аж до Верховного суду або вищого судового органу («Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria)).
		Відомості про вчинення кримінального правопорушення в цьому кримінальному провадженні були внесенні до ЄРДР 30 листопада 2012 року, тож в даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування не було дотримано засади розумності строків. При цьому, результати аналізу кримінальногопроцесуального законодавства свідчать, що саме прокурор є першою і головною процесуальною особою, яка може і повинна забезпечити дотримання законності слідчими та повноту прав сторін кримінального провадження. 
		 
		Ураховуючи значний період часу, протягом якого триває розслідування та судовий розгляд в цьому кримінальному провадженні, та, водночас, беручи до уваги істотні порушення кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність, допущені під час судового розгляду, суд касаційної інстанції позбавлений можливості залишити без змін судові рішення, ухвалені щодо 
		ОСОБА_8 судом першої та апеляційної інстанцій, та уважає за необхідне скасувати зазначені рішення та направити справу на новий судовий розгляд у суд першої інстанції. Колегія суддів звертає окрему увагу судів на необхідність суворого дотримання засади розумності строків судового розгляду даного кримінального провадження.
		31. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини кримінального провадження, оцінити кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - із точки зору достатності і взаємозв`язку та  ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення. 
		Ураховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 задовольнити.
		 
		Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 січня 2023 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		 
		Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                          ОСОБА_2                                   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...