Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/5929/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 14.10.2024. Зареєстровано: 16.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2024.
Дата набрання законної сили: 14.01.2025
Результат оскарження 14.01.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 жовтня 2024 року справа № 580/5929/24
		м. Черкаси
		 
		Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, 
		ВСТАНОВИВ:
		До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
		- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у наданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 інн НОМЕР_2 , на підставі абз. 4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 інн НОМЕР_2 , відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 інн НОМЕР_2 , довідку про надання відстрочки відповідно до вимог абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 справу призначено до розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників в судове засідання.
		Ухвалою суду від 02.08.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача: комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Розгляд справи розпочато спочатку.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подав до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з тих підстав, що його брат вважається зниклим безвісти з 17.10.2023 під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
		Позивач вважає, що особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
		Позивач зазначив, що надав усі передбачені законом документи для надання відстрочки від призову на військову службу, тому відповідач відмовив у її наданні незаконно.
		У відзиві на адміністративний позов відповідач  ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) не погодився з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не приймав оскаржуване у даній справі рішення, тому не може відповідати за цим позовом. Доказів прийняття рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо відмови у наданні позивачу відстрочки у матеріалах справи немає. Саме по собі повідомлення про відмову у наданні відстрочки комісією з відстрочок не створює обов`язків ІНФОРМАЦІЯ_5 в цих правовідносинах.
		Відповідач  комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , відзиву проти позову не подала, хоча копію ухвали від 02.08.2024 отримала 08.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600280391040.
		Оскільки відповідач у встановлений судом строк відзиву проти позову не подав, тому з урахуванням ч. 6 ст. 162 КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову розглянути справу за наявними матеріалами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд виходить з такого.
		Судом встановлено, що 03.06.2024 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		До заяви позивач додав копію сповіщення т.в.о. командира в/ч НОМЕР_3 №415 від 19.10.2023; копію повідомлення начальника 1 від. ІНФОРМАЦІЯ_5 №01/01/370 від 19.10.2023; копію витягу з ЄРДР №к/п 12023250320001697; копію витягу з ЄРОЗБОО №20201205-265 з супровідним листом; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копію паспорта ОСОБА_3 ; копію повідомлення в/ч НОМЕР_3 №3966 від 26.04.2024; копію довідки про проходження військової служби №299 від 26.04.2024; копію акту службового розслідування; копії матеріалів службового розслідування; копію повідомлення Уповноваженого ВР України з прав людини від 14.11.2023.
		За результатами розгляду заяви позивача, комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі: голова комісії ОСОБА_4  начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , члени комісії: ОСОБА_5  керівник апарату райдержадміністрації; ОСОБА_6  головний спеціаліст служби у справах дітей, відділ захисту прав дітей райдержадміністрації; ОСОБА_7  начальник відділу охорони здоров`я, культури, спорту та туризму райдержадміністрації; ОСОБА_8  начальник архівного відділу райдержадміністрації; ОСОБА_9  заступник начальника управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, ухвалила рішення оформлене протоколом №6 від 05.06.2024, яким відмовила у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 , 1983 року народження, у зв`язку з недоведенням існування обставин та наявності законних підстав для надання відстрочки відповідно до п. 4, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: відсутнє рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.
		Листом №4/65 від 10.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив позивача про прийняте комісією рішення. 
		Вважаючи відмову в наданні відстрочки протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
		Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі  Закон №2232-ХІІ).
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
		Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
		Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII. 
		Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII, в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 
		жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
		Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі  Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.
		Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
		голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
		члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
		Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
		Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560). 
		Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
		Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
		На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
		Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
		У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
		До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Отже, на дату вирішення справи судом комісію при ІНФОРМАЦІЯ_7 наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Згідно Додаток 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 вказаного Закону, надаються документи, що підтверджують родинні зв`язки (у тому числі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
		На переконання суду вищенаведені норми Порядку №560 містять лише орієнтовний перелік документів, які повинен надати заявник для отримання відстрочки. Тому, відсутність одного з наведених документів не є підставою для відмови в наданні відстрочки.
		Отже, надання військовозобов`язаним інших документів, які за законодавством України підтверджують право на відстрочку, є підставою для її надання.
		Законом, який визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей, є Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12 липня 2018 року № 2505-VIII (далі  Закон №2505-VIII).
		В розумінні положень ст. 1 Закону № 2505-VIII особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 4 Закону № 2505-VIII особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
		Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
		Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
		Отже, законодавець розрізняє поняття «особа зникла безвісти за особливих обставин» та «безвісно відсутня особа», для набуття особою статусу зниклої безвісти за особливих обставин достатньо внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і саме з дати вказаної в наведеному реєстрі особа вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин.
		Встановлення статусу безвісно відсутньої особи відбувається в судовому порядку відповідно до положень глави 4 розділу IV «ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ» Цивільного процесуального кодексу України.
		Звернення до суду родичів після набуття особою статусу зниклої безвісти за особливих обставин з метою встановлення статусу зниклої безвісти є правом, а не обов`язком родичів.
		При цьому, суд звертає увагу, що Закон № 3543-XII пов`язує право на отримання відстрочки саме з набуттям статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин, що не потребує ухвалення судового рішення з цього питання.
		Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідними братами, оскільки походять від одних батьків: ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 03.11.1983 та повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 20.06.2023.
		До Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин внесено запис, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин: 04.12.2023.
		З огляду на викладене, на дату подання заяви про відстрочку від 03.06.2024 рідний брат позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є особою зниклою безвісти за особливих обставин, тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII позивач має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Оцінюючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд враховує, що позивач просить визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки від призову за мобілізацією, однак рішення про відмову в наданні відстрочки прийнято протокольно комісією з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України та скасувати рішення оформлене протоколом №6 від 05.06.2024 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 .
		При обранні способу відновлення порушеного права позивача необхідно керуватись принципом верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь- яких інших умов для цього.
		Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга № 10465/83) за наявністю правової можливості, якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
		Оскільки відповідачем протиправно відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу з підстав, які є незаконними, а інших підстав для відмови не вбачається, тому належним способом захисту мого порушеного права є зобов`язання комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Щодо вимог про видачу довідки про надання відстрочки та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд зазначає, що вказані дії здійснюються в обов`язковому порядку після прийняття відповідного рішення комісією про надання відстрочки, тому ці позовні вимоги є передчасними і позивач набуде права у майбутньому на їх заявлення у випадку прийняття рішення про надання відстрочки та невиконання цих обов`язків.
		Вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволенню не підлягають з огляду на ту обставину, що рішення про відмову в наданні відстрочки ухвалено колегіально комісією з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		За таких обставин, зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту прав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими.
		Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
		Останній день строку вирішення спору припадає на 01.10.2024, однак враховуючи, що у період з 30.09.2024 по 04.10.2024 включно, головуючий у справі перебував у відпустці, рішення суду прийнято на наступний за вказаною датою робочий день 07.10.2024 на підставі ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України згідно вимог якої, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
		Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд  
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №6 від 05.06.2024 про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаному ОСОБА_1 .
		Зобов`язати комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ( АДРЕСА_1 ) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		 
		В задоволенні решти позовних вимог  відмовити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду. 
		 
		 
		Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...