Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/252/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2024.
Дата набрання законної сили: 03.10.2024
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		Справа №363/252/20Головуючий у І інстанції:  ОСОБА_1 Провадження №11-кп/824/4811/2024 У Х В А Л А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 
		03 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді                ОСОБА_2 ,
		суддів                                     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретаря                ОСОБА_5 ,       
		учасників судового провадження:
		прокурора                              ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої                       ОСОБА_7 ,
		захисників                             ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		представника потерпілого     ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4201700000000870, по обвинуваченню: 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України,
		та
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженню ОСОБА_13 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 червня 2024 року,-
		В С Т А Н О В И Л А:
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 червня 2024 року звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_12 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України на підставі ч.2 ст.49 КК України, а провадження відносно них закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
		Не погоджуючись з даним рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженню подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення кримінального процесуального закону, допущені  судом під час судового розгляду. 
		В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_12 , відноситься до категорії особливо тяжких. 
		Оскільки ОСОБА_12 ухилявся від досудового розслідування, 27.03.2014 року його було оголошено у розшук.                                Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.11.2017 року у справі №757/11964/17-к надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_12 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.01.2015 року у справі №757/1364/15-к ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Після отримання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, усі процесуальні документи надсилались захисникам ОСОБА_12 . Відповідні відомості також публікувались на офіційному веб-порталі Генеральної прокуратури України та у засобах масової інформації загальнодержавного розповсюдження.
		Під час досудового розслідування та судового розгляду від ОСОБА_12 та його захисників надходили різного роду документи.
		Таким чином, як вважає прокурор, ОСОБА_12 , будучи обізнаним про наявність кримінального провадження, закінчення досудового розслідування шляхом направлення обвинувального акта до суду та його розгляд судом, переховувався від органу досудового розслідування та суду.
		За доводами прокурора, системний аналіз положень ст.49 КК України свідчить про те, що перебіг давності в будь-якому разі зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. 
		Як вважає прокурор, ОСОБА_12 не міг бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч.2 ст.49 КК України у зв`язку із тим, що він свідомо переховувався з 27.03.2014 по 21.06.2024 року від органу досудового розслідування та суду, відтак перебіг давності зупинявся і відноситься з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. 
		За результатами апеляційного перегляду просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
		Захисником ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 подані заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких він просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
		Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора та представника потерпілого на підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченої ОСОБА_7 та захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та вважали рішення суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, на розгляді Вишгородського районного суду Київської області знаходилось кримінальне провадження №42017000000000870 по обвинуваченню ОСОБА_12 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.
		У підготовчому судовому засіданні від захисників обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_7 надійшло клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, визначених ч.2 ст.49 КК України.
		Обвинувачені ОСОБА_12 , який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, та ОСОБА_7 , не визнаючи свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за висунутим їм обвинуваченням, просили звільнити їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а провадження відносно них закрити.
		Також стороною захисту до суду надано письмову згоду ОСОБА_12 на його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження, з апостилізацією (т.5 а.с.86-94). 
		Прокурор та представник потерпілого проти закриття кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_7 на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України не заперечували. 
		Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 червня 2024 року задоволено подані клопотання сторони захисту та звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_12 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України на підставі ч.2 ст.49 КК України, а провадження відносно них закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
		Прийняте рішення суд мотивував тим, що оскільки за висунутим обвинуваченням кримінальні правопорушення були вчинені ОСОБА_7 з 25.09.2007 року по 19.11.2007 року, а ОСОБА_12 з 19.09.2007 року по 26.09.2007 року і на момент судового розгляду з дня вчинення особливо тяжкого злочину минуло більше 16 років, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_12 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності  на підставі ч.2 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
		Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам провадження та ґрунтується на вимогах закону.
		В поданій апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що згідно положень ст.49 КК України перебіг давності в будь-якому разі зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
		За твердженнями прокурора, оскільки ОСОБА_12 свідомо переховувався з 27.03.2014 по 21.06.2024 року від органу досудового розслідування та суду, відтак перебіг давності зупинявся, а тому він не може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч.2 ст.49 КК України. 
		Колегія суддів вважає, що такі доводи прокурора не ґрунтується на вимогах закону. 
		Відповідно до положень частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:  два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;  п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.                        
		За приписами частини 2 статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.
		Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 02.02.2023 року (справа № 735/1121/20) дійшла висновків, що у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК України, подовженого на період ухилення.
		Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
		За висновками Великої Палати Верховного Суду, підхід, за якого ухилення підозрюваного, обвинуваченого від розслідування або суду безумовно виключає застосування диференційованих строків давності, є хибним і призводить до безпідставної заміни цих строків загальними, які встановлені частиною другою статті 49 КК і є значно тривалішими. Наслідком цього може бути притягнення до відповідальності і застосування заходів примусу за межами термінів, визначених відповідними кримінально-правовими нормами, що рівнозначно покаранню без закону всупереч забороні, встановленій статтею 7 Конвенції.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки з часу вчинення обвинуваченими ОСОБА_12 та ОСОБА_7 особливо тяжкого злочину минуло більше п`ятнадцяти років, вони підлягають звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч.2 ст.49 КК України, навіть за умови, що в цей період ОСОБА_12 ухилявся від досудового розслідування та суду. 
		Таким чином судом першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах задоволено подані клопотання та звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_12 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України на підставі ч.2 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а провадження відносно них закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України
		Оскільки рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим, колегія суддів залишає його без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 червня 2024 року, якою звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_12 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України на підставі ч.2 ст.49 КК України, а провадження відносно них закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженню ОСОБА_13 - без задоволення.
		Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
		 
		Судді:
		 
		 
		________________                  ________________                  _______________        
		     ОСОБА_2                                     ОСОБА_3                              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...