Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/10035/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про приведення вироку у відповідність до нового закону, який звільняє від покарання або пом’якшує його.
Надіслано судом: 16.10.2024. Зареєстровано: 17.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2024.
Дата набрання законної сили: 16.10.2024
Номер судового провадження: 1-в/359/534/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/10035/24
		Провадження № 1-в/359/534/2024
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		08жовтня 2024року   м. Бориспіль
		Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді     ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання      ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією подання заступника начальника Бориспільського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про приведення судового рішення у відповідність у зв`язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» щодо
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		засудженого за вироком Київського районного суду м. Полтави від 05.02.2024 року за ч. 4 ст. 185; ч. 1 ст. 357 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК, до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
		встановив:
		17.09.2024 року заступник начальника Бориспільського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київської області ОСОБА_6 звернулася до суду з вищезазначеним подання щодо приведення вироку суду від 05.02.2024 року, яким засуджено ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України у відповідність до вимог закону.
		Подання обґрунтовано тим, що на обліку в Бориспільському РВ № 1 перебуває засуджений ОСОБА_5 до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, якого на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Згідно вироку суду ОСОБА_5 , серед іншого, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) 11 січня 2024 року на загальну суму 1869,60 грн. Водночас 09.08.2024 року набрав чинності Закон № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2024 рік становить 3 028 грн. 00 коп. На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Враховуючи вищевикладене, заступник начальника ОСОБА_6 просила суд вирішити питання про приведення вироку суду від 05.02.2024 року у відповідність до вимог закону.
		У судове засідання представник Бориспільського РВ № 1 ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_5 не з`явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду подання. 
		Згідно із ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття. Тому суд вважає за можливе розглянути подання на підставі наявних матеріалів за відсутності учасників кримінального провадження, які не з`явились у судове засідання.
		Прокурор у судовому засідання проти задоволення подання не заперечувала, зазначивши, що є підстави для його задоволення.
		Заслухавши думку прокурора, дослідивши особову справу засудженого № 58/24, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення подання з таких підстав.
		Встановлено, що вироком Київського районного суду м. Полтава від 05.02.2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначено покарання: за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі строком на п`ять років; за ч. 1 ст. 357 КК у виді обмеження волі строком на один рік. На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік. У відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України на засудженого судом були покладені такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Із 25.04.2024 року ОСОБА_5 перебуває на обліку в Бориспільському РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
		Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
		Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
		Пунктом 2 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
		09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.
		Відповідно до вказаного Закону діяння, пов`язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
		Відповідно до положень ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
		У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №0306/7567/12 судам нагадується, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
		Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
		Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		За змістом ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа № 567/507/23, провадження № 51-7110 км 23), Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Судувід 07.10.2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).
		Як вбачається із вироку суду від 05.02.2024 року ОСОБА_5 , серед іншого, засуджений за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) 11.01.2024 року на загальну суму 1869 гривень 60 копійок.
		Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
		При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
		Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 3 028 грн. А відтак сума соціальної пільги у 2024 році становила 1 514 грн.
		Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2024 році становив 1 514 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01 січня 2024 року складали 3 028 грн.
		Таким чином, на день розгляду подання діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 , передбачене ч. 4 ст. 185 КК, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність  2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що станом на 2024 рік становило 3 028 грн.
		На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
		Враховуючи, що у вчиненому засудженим діянні вартість викраденого майна становила 1869, 60 грн., тобто була меншою двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, тому вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на цей час, суд дійшов висновку про необхідність звільнити засудженого ОСОБА_5 від покарання, призначеного за вироком Київського районного суду м. Полтави від 05.02.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України. 
		Водночас вироком Київського районного суду м. Полтави від 05.02.2024 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 357 КК України, що є кримінально-караним діянням.
		Тому, приймаючи до уваги, що судом було звільнено ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 4 ст. 185 КК, суд вважає необхідним привести вирок Київського районного суду м. Полтави від 05.02.2024 року у відповідність до вимог КК України, виключивши посилання на призначення остаточного покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень.
		З огляду на викладене, за вироком Київського районного суду м. Полтави від 05.02.2024 року ОСОБА_5 вважається таким, що засуджений за ч. 1 ст. 357 КК України, до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, який на підставі ст. 75 КК, підлягає звільненню від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з визначенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
		За таких обставин, подання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 4-6, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
		постановив:
		Подання Бориспільського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області - задовольнити.
		Звільнити засудженого  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Полтави від 05.02.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року.
		ВирокКиївського районногосуду м.Полтави від05.02.2024року привести у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та вважати  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ст. 75 КК України, звільнити  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком терміном в 1 (один) рік з покладенням на нього, відповідно до п.п. 1, 2 ст. 76 КК України, обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Іспитовий строк  ОСОБА_5 рахувати з моменту проголошення вироку Київського районного суду м. Полтави від 05.02.2024 року, тобто із 05.02.2024 року.
		Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
		Ухвала суду набирає законної сили після завершення строку апеляційного оскарження, а в разі подання апеляційної скарги, - після завершення апеляційного розгляду такої скарги.
		Копію ухвали вручити учасникам провадження.
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...