Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/2345/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 17.10.2024. Зареєстровано: 17.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/335/548/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024082010000012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/2345/24  1-кп/335/548/2024 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 жовтня 2024 року м.Запоріжжя
		 
		Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв`язку), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42024082010000012 від 18.01.2024 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гуляй Поле Пологівського району Запорізької області, громадянина України, українця, який має середню- спеціальну освіту, не працевлаштованого, одруженого, має неповнолітнього сина, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як ВПО та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний, за результатами медичного огляду, проведеного 02.01.2024 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнаний придатним до військової служби. 
		На виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 574/2022 від 12.08.2022, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 2916-ІХ від 07.02.2023 року, ч.9 ст.1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_4 02.01.2024 року належним чином був проінформований про необхідність прибуття 03.01.2024 року о 09-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації.
		За відсутності передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки від призову, ОСОБА_4 , усвідомлюючи значення та протиправний характер своїх дій, не прибув у вказаний час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким чином відмовився від відправки у складі команди НОМЕР_1 для проходження військової служби у військовій частині, тим самим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Зазначив, що у грудні 2023 року за направленням почав проходити ВЛК та після її завершення він отримав висновок, згідно з яким він придатний до військової служби. З даним висновком 02.01.2024 року він з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому вручали повістку про необхідність з`явитися 03.01.2024 року. Від отримання повістки він відмовився, після чого зміст її йому було оголошено та складено акт про відмову від отримання. 03.01.2024 він не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки захворів і погано себе почував. Від отримання повістки 02.01.2024 року відмовився, оскільки був не згодний з висновком ВЛК про придатність до військової служби. Пояснив, що має ряд захворювань, які не дозволяють нести військову службу, які не були враховані лікарями і мав намір пройти додаткове обстеження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. 
		Відповідно до положень ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно із ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		У відповідності до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Крім часткового визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у скоєному підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які суд оцінив за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Дослідивши та проаналізувавши зібрані під час досудового розслідування та надані в ході судового розгляду кримінального провадження докази, суд встановив наступне.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що працює на посаді ІНФОРМАЦІЯ_4 . 02.01.2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 вручалась повістка про з`явлення 03.01.2024 року на 09-00 год. на відправку до військової частини, у зв`язку з призовом під час мобілізації. ОСОБА_4 відмовився отримувати повістку, у зв`язку з чим посадовими особами був складений акт про відмову від отримання повістки на відправку. ОСОБА_4 був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації. Згідно довідки ВЛК ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби. Свідок не пам`ятає, щоб ОСОБА_4 скаржився на стан здоров`я, нових документів про свій стан здоров`я не надав. У випадку неможливості завершення проходження комісії, цей строк міг бути продовжений, однак підстав для цього не було, 02.01.2024 року ОСОБА_4 було надано висновок про придатність до військової служби. 03.01.2024 року ОСОБА_4 за повісткою до місця відправки не з`явився, поважних причин неявки не зазначив.
		Допитана свідок ОСОБА_7 , лікар ВЛК, пояснила, що ОСОБА_4 під час проходження медичної комісії був оглянутий спеціалістами, була встановлена патологія у окуліста, встановлено, що перенесений туберкульоз, однак вказані хвороби не є забороною для проходження військової служби, у зв`язку з чим комісією зроблено висновок про придатність до військової служби. Свідок пояснила, якщо особа має додаткові скарги на стан здоров`я, або спеціаліст має сумніви, призначаються додаткові обстеження, однак захворювання, які були виявлені у ОСОБА_4 не потребували додаткових обстежень. Комісією був проведений огляд, досліджені надані документи та на підставі цього зроблено висновок про придатність до військової служби. Після висновку комісії, у випадку незгоди з рішенням, особа може подати заяву про проведення повторної комісії, проте обвинувачений ніяких заяв про повторне проходження або оскарження висновку не направляв.
		Допитаний свідок ОСОБА_8 пояснив, що працює на посаді ІНФОРМАЦІЯ_4 . 02.01.2024 року до нього звернувся спеціаліст іншого відділу, повідомив, що особа відмовляється від отримання повістки, у зв`язку з чим ними було складено акт про відмову ОСОБА_4 від отримання повістки на відправку. Після проходження ВЛК військовозобов`язаний повинен принести довідку до центру комплектування протягом 7 днів, після чого перевіряються документи та вручається повістка. Якби ОСОБА_4 оскаржував висновок комісії та надав про це докази, «бойова» повістка була б скасована, однак на час вручення повістки він про ці обставини не повідомляв. ОСОБА_4 був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації, однак 03.01.2024 до місця відправки не з`явився, про поважні причини неявки не зазначав. 
		Також судом відповідно до визначеного порядку та обсягу дослідження доказів, досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення, а також процесуальні документи.
		Відповідно до повідомлення про кримінальне правопорушення, 09.01.2024 року Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до органу поліції з повідомленням, в якому зазначив, що ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, 02.01.2024 року належним чином проінформований про відправку на військову службу під час мобілізації на особливий період у складі команди А 4338 0 09-00 год 03.01.2024 року, проте не з`явився на відправку в зазначений в повістці час, про поважні причини неявки не повідомив. До повідомлення додано копію рапорта, акта про відмову від отримання повістки на відправку, копія повістки, копія довідки. (а.с.41-45).
		25.01.2024 року ухвалою слідчого судді, за клопотанням слідчого, надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, з можливістю вилучення засвідчених копій, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ОСОБА_4 (а.с. 46-50).
		Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29.01.2024 року, у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 вилучені засвідчені копії повістки про відправку, акту про відмову від отримання повістки, довідка ВЛК, формуляр засвічення згоди. (а.с. 54).
		Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 02.01.2024 року, проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_4 , 1975 р.н.. У довідці зазначені діагнози та висновок комісії  придатний до військової служби. (а.с.55).
		Відповідно до Формуляру засвідчення згоди кандидата на військову службу щодо виконання ним заходів професійно-психологічного відбору, ОСОБА_4 погодився виконувати заходи професійно- психологічного відбору на службу (навчання) в Збройних Силах України. (а.с. 56).
		Згідно акту про відмову від отримання повістки про відправку від 02.01.2024 року, засвідчено, що 02.01.2024 року о 12-00 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовозобов`язаний ОСОБА_4 відмовився від отримання повістки на відправку з ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації, на особливий період на 09-00 год 03.01.2024 року у складі команди НОМЕР_1 , але про час та дату явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 в усній формі повідомлений. Свою відмову пояснив необхідністю проходження додаткового медичного обстеження. Про кримінальну відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації попереджений. (а.с.57).
		Судом також досліджена копія повістки на відправку на ім`я ОСОБА_4 , 1975 р.н., згідно якої його зобов`язано з`явитися 03.01.2024 року на 09-00 год. за адресою: АДРЕСА_3 . Повістка містить попередження про кримінальну відповідальність за неявку у вказаний строк. (а.с.58).
		Також за клопотанням сторони захисту до матеріалів кримінального провадження долучені та під час судового розгляду досліджені копії медичних висновків за результатами обстежень ОСОБА_4 за період квітня- червня 2024 року (а.с. 89-96).
		Інші доказі під час судового розгляду сторонами не надавались та судом не досліджувались.
		Статтею 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази суд оцінює в їх сукупності за критеріями належності та допустимості. За критерієм належності, закріпленим у ст. 85 КПК України, суд вважає всі досліджені докази належними, допустимими, стабільними, послідовними, логічними, узгодженими один з одним, отримані без порушень прав та свобод людини, у законний спосіб, їм надана правильна юридична оцінка та не має підстав їм не довіряти. Вищевказані докази, досліджені у судовому засіданні отримані уповноваженими особами, в порядку та на підставах, що визначені КПК України. Підстав для визнання доказів недопустимими судом протягом судового розгляду не встановлено.
		Беручи до уваги викладене, суд вважає безспірно встановленим те, що всі процесуальні дії по збиранню доказів по даному провадженню, які були досліджені судом, були проведені у спосіб, з дотриманням порядку і на підставах, передбачених процесуальним законом з дотриманням загальних засад кримінального провадження, які гарантують права і свободи людини та громадянина.
		Оцінюючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку із показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вищезазначені докази відповідають вимогам, передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, і в повному обсязі доводять вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за наведених у вироку обставин.
		Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу підчас мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
		Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України, приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.
		Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, після чого, такий неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто до 14 лютого 2024 року.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", оголошено загальну мобілізацію, яка продовжувалась, зокрема Указом Президента України від 6 листопада 2023 року № 735/2023, з 16 листопада 2023 року на строк 90 діб.
		Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені підстави для відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
		Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений не мав визначених Законом підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
		Під час судового розгляду стороною захисту не надано і судом не встановлено даних, які би свідчили про те, що обвинувачений після проходження ВЛК та отримання висновку про придатність до військової служби повідомляв про необхідність проходження додаткових медичних обстежень та про оскарження рішення ВЛК від 02.01.2024 року, за наслідками яких було б встановлено його непридатність для проходження військової служби під час мобілізації.
		За викладених обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 , за відсутності передбачених законом підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та незважаючи на відмову в отриманні повістки на відправку, будучи в установленому порядку повідомлений про виклик на 03.01.2024 року, не з`явився у призначений час, тобто ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		Таким чином, встановлені судом обставини вказують на наявність у ОСОБА_4 прямого умислу на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та, у зв`язку з цим, доведення його винуватості в інкримінованому кримінальному правопорушенні, поза розумним сумнівом.
		Надані стороною захисту медичні документи щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає неналежними доказами, оскільки вони не містять відомостей, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		При призначенні покарання суд керується вимогами ст.65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації. Суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів.
		Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України  відсутні.
		При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений, будучи громадянином України, не бажає виконувати обов`язки, передбачені для військовозобов`язаних громадян України Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з часу вчинення інкримінованого злочину до розгляду провадження судом, не вжив заходів щодо з`явлення до ТЦК для проходження військової служби.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до відповідальності не притягувався, вперше скоїв нетяжкий злочин, офіційно не працевлаштований, одружений, має неповнолітню дитину, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря  нарколога не перебуває.
		З урахуванням всіх обставин справи, даних про особу обвинуваченого, та враховуючи ситуацію в країні на момент вчинення кримінального правопорушення, за якої під час збройної агресії рф конституційний обов`язок громадян щодо захисту Вітчизни, її незалежності й територіальної цілісності набуває особливої ваги, суд вважає, що ухилення від його виконання завдає істотної шкоди інтересам суспільства. 
		Вирішуючи питання про призначення покарання суд бере до уваги, що санкція ст. 336 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років. Підстави для застосування ст. 69 КК України і переходу до іншого, більш м`якого виду покарання у даному кримінальному провадженні відсутні.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 336 КК України, яке за своїм видом та розміром суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення нових злочинів, справедливим і таким, що не суперечить ст. 65 КК України.
		При вирішенні питання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, суд враховує, що звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України може мати місце лише за наявності передбачених законом передумов і є правом суду.
		За результатами розгляду справи, беручи до уваги тяжкість та фактичні обставини вчиненого правопорушення, умисну форму вини та мотиви вчиненого, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд, виходячи з мети покарання, вважає недоцільним звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням у даному випадку.
		Речові докази, процесуальні витрати по справі відсутні.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався, відповідних клопотань від сторони обвинувачення не надходило, тому підстави для застосування запобіжного заходу обвинуваченому у суду відсутні.
		Керуючись ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...