Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 187/737/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2024. Зареєстровано: 18.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2024.

Номер судового провадження: 2/0187/267/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 187/737/24
		2/0187/267/24 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" жовтня 2024 р. селище Петриківка
		 
		Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити певні дії і стягнення пені, за участі представника позивач адвоката Бразалук С.С.
		В С Т А Н О В И В:
		30.04.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват Банк» про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити певні дії і стягнення пені, в якій позивач просить суд:
		- зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» зняти (скасувати) встановлені для ОСОБА_1 обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на поточних рахунках: 
		№ НОМЕР_1 ,
		№ НОМЕР_2 ,
		№ НОМЕР_3 ,
		№ НОМЕР_4 ,
		№ НОМЕР_5 ,
		№ НОМЕР_6 ,
		№ НОМЕР_7 
		та обслуговуються картками, шляхом розблокування зазначених карткових рахунків і забезпечення можливості вільно користуватися та розпоряджатися грошовими коштами на цих поточних рахунках;
		- стягнути з АТ КБ «Приват Банк» пеню згідно ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», сума якої на момент звернення до суду з цією заявою становить 1594990,60 грн., визначивши її розмір станом на момент постановлення судового рішення;
		- судові витрати покласти на відповідача, розрахувавши їх вартість на момент закінчення розгляду справи.
		 
		Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовує тим, що вона є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», укладено з відповідачем договір приєднання та відкрито банківські рахунки. На підставі зазначеного договору на її ім`я випущено ряд карток, якими вона тривалий час користувалася, а саме:
		- НОМЕР_8 , рахунок 
		НОМЕР_9 , рахунок 
		НОМЕР_10 , рахунок 
		НОМЕР_11 , рахунок 
		НОМЕР_12 , рахунок 
		НОМЕР_13 , рахунок 
		НОМЕР_14 , рахунок НОМЕР_4 
		10.09.2023 банківська установа в односторонньому порядку, зупинила фінансові операції по картковим рахункам, заблокувавши системи дистанційного банківського обслуговування «Приват24». Припинення фінансових операцій за картковими рахунками і блокування системи дистанційного банківського обслуговування «Приват 24» здійснені без дотримання процедури і з перевищенням термінів, встановлених діючим законодавством. 
		Так, 10.09.2023 нею реалізовано через біржу ВINANCE відповідно до вимог чинного законодавства в галузі валютного регулювання власні кошти - долар США (USDT) в сумі 1164,59, за які їй перераховано покупцем переказ в сумі 45000 гривень. Наступного дня вона вже не змогла користуватися своїми картками, випущеними АТ КБ «ПриватБанк» та втратила доступ до електронного кабінету клієнта в додатку «Приват 24», тож, взагалі не мала змоги розпорядитися коштами, не знала, з яких підстав заблоковано її рахунки. Вона розпочала переписку в чаті онлайн допомоги АТ КБ «ПриватБанку» та звернулася з офіційною заявою про розблокування її рахунків, на запити служби безпеки весь цей час вона отримувала витяги про те, що вона не має кримінального переслідування в установленому законом порядку, надавала виписку з біржі про продаж валюти, але впродовж п`яти місяців їй відповідали, що це питання з розблокуванням карток можливо буде вирішити тільки, якщо вона надасть згоду на повернення коштів в сумі 45000 гривень особі, яка купила у неї криптовалюту. Такої згоди вона, звичайно, не надавала та довела, що ці кошти належать їй та отримані нею за продану валюту.
		За п`ять місяців переписки та запитів вона отримала відмову в розблокуванні карток та пропозицію звертатися задля сприяння розблокування карток та сервісу в додатку «Приват 24» до правоохоронних органів, а в останній переписці - до суду.
		Отримавши відповідь 18.03.2024 з виписки по рахунках, відповідно до яких всі кошти з її карток списані за якимось незрозумілими трансакціями у той час, коли всі картки, начеб-то було заблоковано та будь-які операції по ним були неможливими, принаймні, - для неї.
		Так, нею відкрита картка № НОМЕР_15 з рахунком № НОМЕР_7 .
		В АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до платіжної інструкції 3174-7633-7386-0091 від 10.09.2023 на зазначену картку було зараховано 45000 гривень, після чого її було заблоковано.
		На момент блокування на вказаному рахунку знаходились кошти в сумі 90 000,16 грн. Також було заблоковано картку № НОМЕР_8 , з рахунком № НОМЕР_6 , де перебувало 199394,53 грн. та картку № НОМЕР_16 з рахунком НОМЕР_17 , де на момент блокування перебувало 3000,10 грн. Загалом, на тривалий час вона втратила право користуватися та розпоряджатися власними коштам на суму 292 394,79 грн.
		З метою з`ясування причин блокування карток вона звернулась до відповідача з заявою від 13.10.2023 та 27.10.2023 нею отримана відповідь, відповідно до якої картки були заблоковані на підставі п. 1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг. Правомірність блокування карткового рахунку не доведена, на даний час вона позбавлена коштів на існування, також внаслідок неправомірних дій відповідача вона не маю можливості вільно розпоряджатися належними їй коштами, чим прямо порушується її право власності.
		Крім того, їй стало відомо, коли всі рахунки було заблоковано, в один день з трьох рахунків перераховано всі її кошти за трансакцією, яку вона особисто не вчиняла та не схвалювала, коли банк проводив внутрішнє розслідування та перевірку.
		Таким чином, посилаючись на положення статтей 526, 629, 634, 1066, 1068, 1074 та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і Закону України «Про захист прав споживачів» позивач просить суд зобов`язати відповідача зняти (скасувати) встановлені для неї обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на поточних рахунках та стягнути з відповідача пеню, визначивши її розмір станом на момент постановлення судового рішення.
		 
		Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 22.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 24.06.2024 підготовче провадження у вказаній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
		У судовому засіданні представник позивача адвокат Бразалук С.С. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх і не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
		Представник відповідача в судові засідання не з`явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив та будь-які інші пояснення на адресу суду не надано.
		Враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. 
		 
		Суд, заслухавши представника позивача і дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.
		Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		 
		Так, судом встановлено, що  ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та на її ім`я випущено ряд карток, яким відповідають наступні банківські рахунки:
		НОМЕР_18 ( НОМЕР_5 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00068158916 від 01.06.2021 (а.с. 28);
		НОМЕР_19 ( НОМЕР_7 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00075770861 від 12.04.2022 (а.с. 29);
		НОМЕР_20 ( НОМЕР_6 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00083728968 від 05.03.2023 (а.с. 30);
		НОМЕР_21 ( НОМЕР_3 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00077092708 від 27.05.2022 (а.с. 32);
		НОМЕР_22 ( НОМЕР_4 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00078031902 від 04.07.2022 (а.с. 33);
		НОМЕР_23 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00076469744 від 07.05.2022 (а.с. 34);
		НОМЕР_24 ( НОМЕР_1 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00078474425 від 25.07.2022 (а.с. 35-36).
		 
		Згідно наданих позивачем платіжної інструкції від 2023/09/10 21:12 на рахунок позивача НОМЕР_7 здійснено зарахування коштів в сумі 45 000 грн., платник: ОСОБА_2 , призначення платежу: переказ власних коштів (а.с. 14-15).
		Позивач зазначає, що 10.09.2023 через біржу ВINANCE вона здійснила реалізацію власних кошів - долар США (USDT) в сумі 1164,59, за які їй перераховано покупцем переказ в сумі 45000 гривень, про що свідчить ордер 20534250801054425088 від 2023-09-10 18:08:40 (а.с. 13).
		13.10.2023 Позивач звернувся до Відповідача із заявою про надання письмових пояснень щодо блокування його карткових рахунків (а.с. 16).
		Відповідно до листа представника Відповідача від 27.10.2023 №20.1.0.0.0/7- 231013/56926 Позивача повідомлено про те, що правовою підставою для припинення обслуговування є п. 1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг. Пунктом 1.1.10.5.2 Умов встановлено, що у разі порушення Клієнтом вимог чинного законодавства України та/ або умов даного Договору та/або у разі виникнення Несанкціонованого овердрафту, Банк має право зупинити здійснення розрахунків за Платіжною картою (заблокувати Платіжну картку) та/або визнати її недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у встановленій Банком частині у разі невиконання Клієнтом своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором. (а.с. 17).
		Відповідно до довідок наданих позивачем 28.02.2024 з рахунку НОМЕР_18 здійснено переказ грошових коштів в сумі 3000,10 грн. і залишок після такої операції  0,00 грн., з рахунку НОМЕР_19  переказано 90000,16 грн., з рахунку НОМЕР_20  переказано 199394,53 грн., з рахунку НОМЕР_24 - переказано 50,76 грн. (а.с. 28-36).
		Таким чином, загальний розмір грошових коштів, які перебували на рахунках Позивача на момент припинення їх обслуговування Відповідачем становив 292445,55 грн. 
		 
		Отже, між Позивачем та Відповідачем укладені договори про надання Відповідачем банківських послуг, що за своєю правовою природою є змішаним договором (ч. 2 ст. 628 ЦК України) із превалюванням елементів договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України).
		У жовтні 2023 року Відповідач в односторонньому порядку зупинив фінансові операції Позивача за його картковими рахунками припинивши їх обслуговування на підставі п. 1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг.
		 
		При цьому, згідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" виданого уповноваженим представником Департаменту інформатизації МВС України, про те, що громадянин(ка) УКРАЇНИ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець(ка) м. Дніпродзержинськ, УКРАЇНА на території України станом на 06.12.2023 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. (а.с. 12).
		 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
		За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		У ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Статтею 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду. (ч.1 ст. 1074 ЦК України).
		 
		Лист Відповідача від 27.10.2023 №20.1.0.0.0/7- 231013/56926, а також зміст наданих Позивачем спілкування з представником Відповідача в чаті «Допомога online» (а.с. 18-27) свідчить про те, що припинено обслуговування рахунків позивача і підставою для цього, Відповідачем вказано п. 1.1.10.5.2 Умов.
		В свою чергу пунктом 1.1.10.5.2 Умов встановлено, що у разі порушення Клієнтом вимог чинного законодавства України та/ або умов даного Договору та/або у разі виникнення Несанкціонованого овердрафту, Банк має право зупинити здійснення розрахунків за Платіжною картою (заблокувати Платіжну картку) та/або визнати її недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань у цілому або у встановленій Банком частині у разі невиконання Клієнтом своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим Договором.
		 
		Відповідно до статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки.
		Статтею 14.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу.
		Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (пункт 1.27 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
		 
		Положеннями частини 2 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
		 
		Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.
		Абзацами 2 і 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції Закону від 30.06.2023, чинній на час проведення платежу позивачем і припинення обслуговування рахунків  10.09.2023) визначено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції. У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.
		Стаття 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» 14 жовтня 2014 року № 1702-VII (в редакції Закону від 30.06.2023) визначає, що фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб`єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов`язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб`єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.
		Так, частинами 1-3 статтею 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції Закону від 30.06.2023) визначено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України. 
		У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.
		Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
		Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення, повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках у межах зарахованих сум.
		Частино 9 статті 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції Закону від 30.06.2023) передбачено, що у разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:
		ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов`язаний негайно, але не пізніше наступного робочого дня, скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб`єкта первинного фінансового моніторингу;
		є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб`єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій. Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.
		Поновлення проведення фінансових операцій суб`єктом первинного фінансового моніторингу визначено частиною 10 статтею 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції Закону від 30.06.2023) в наступному порядку: 
		третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової операції;
		негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня отримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, зазначеного в рішенні спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення відповідних фінансових операцій відповідно до частини другої цієї статті або про зупинення видаткової фінансової операції відповідно до частини третьої цієї статті, повідомлення про скасування спеціально уповноваженим органом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової операції;
		наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій, зазначених у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій);
		негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня отримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу доручення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини третьої статті 31 цього Закону про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.
		Суб`єкт первинного фінансового моніторингу не пізніше наступного робочого дня після поновлення проведення фінансових операцій інформує про це спеціально уповноважений орган.
		Суб`єкт первинного фінансового моніторингу на письмовий запит клієнта повідомляє йому у письмовій формі номер та дату рішення спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій) (ч.11 ст. 23 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції Закону від 30.06.2023)).
		Згідно ч. 12 ст. 23 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції Закону від 30.06.2023), зупинення та поновлення здійснення фінансових операцій відбуваються у порядку, визначеному суб`єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю суб`єктів первинного фінансового моніторингу, або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у межах їх повноважень.
		Прийняття спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних фінансових операцій, зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції відповідної особи на виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави та доведення рішень чи доручень спеціально уповноваженого органу до суб`єкта первинного фінансового моніторингу, ліквідатора, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюються у порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
		Строки зупинення фінансових операцій суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - третій та дев`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.
		 
		Проаналізувавши обставинними встановлені в судовому засідання Суд приходить до наступного висновку: правомірність блокування Відповідачем карткових рахунків Позивача була можлива тільки по підставах, за процедурою та у межах термінів, встановлених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 (в редакції Закону від 30.06.2023).
		При цьому як випливає із матеріалів справи Відповідач здійснив блокування карткових рахунків Позивача поза підставах, не дотримавши процедуру та із значним перевищенням термінів, встановлених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 (в редакції Закону від 30.06.2023) тим самим порушивши право Позивача на вільне володіння та розпорядження приналежним йому майном - грошовими коштами, що знаходились на заблокованих Відповідачем карткових рахунках Позивача.
		Таким чиномСуд вважаєналежно фактичнота юридичнообґрунтованою позиціюПозивача вчастині заявленихдо Відповідачавимог,щодо усуненняВідповідачем перешкоду користуванніПозивачем картковимирахунками,відкритими уВідповідача,шляхом розблокуванняданих картковихрахунків ізабезпечення можливостівільно користуватися та розпоряджатися грошовими коштами на цих поточних рахунках.
		При формуванні таких висновків, суд враховує застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду №761/40546/16 від 04.09.2019 і № 522/9367/19 від 25.05.2022.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Вирішуючи питання про стягнення пені за порушення Відповідачем законодавства про захист прав споживачів, суд зазначає наступне.
		Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		У статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 цієї статті); продукція - це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець- це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовані правовідносини за участю споживача.
		Частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
		У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
		У даній справі, ОСОБА_1 у розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» є споживачем банківських послуг, а відповідач - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.
		Банк в односторонньому порядку зупинив фінансові операції по картковим рахункам на ім`я ОСОБА_1 , заблокувавши з 10.09.2023 на банківських картках останньої та переказавши грошові кошти на загальну суму 292445,55 гривень.
		За розрахунком позивача, загальний розмір пені складає 1 594 990,60 грн. (а.с. 38).
		У постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року в справі № 948/393/20 (провадження № 61-17757св20) вказано, що «в статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
		Отже, встановивши порушення банком права позивача на вільне володіння та розпорядження належним йому грошовими коштами, що знаходились на заблокованих банківських картках, суд приходить до висновку про наявність підстав для настання відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту зупинення фінансових операцій.
		Положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 
		Оскільки розмір неустойки у вигляді пені значно перевищує розмір збитків, якими є заблоковані і перераховані Відповідачем кошти Позивача - 292445,55 грн, тому розмір пені, виходячи з вимог ч.3 ст. 551 ЦК України, підлягає зменшенню до розміру збитків.
		 
		Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		Отже, у зв`язку з тим, що Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір за розгляд справи Судом у розмірі 5952,46 грн, що складається з судового збору за розгляд вимог немайнового характеру в розмірі 3028 грн і вимог майнового характеру  2924,46 грн (1% від розміру задоволених вимог про стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів») на користь держави стягується (компенсується) за рахунок Відповідача.
		Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, у тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (у тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу), пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		Судом встановлено, що внаслідок порушення Відповідачем прав Позивача, як споживача останній поніс додаткові для нього витрати по сплаті юридичних послуг адвоката Бразалук С.С. при розгляді справи Судом в загальному розмірі 18500 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями документів, а саме: Договору про надання правової допомоги № 27-ЦС від 15.03.2024 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 70 від 15.03.2024 (а.с. 39).
		Суд із врахуванням ч. 2 ст. 137 ЦПК України вважає, що вищенаведені документи належно підтверджують, що зазначені вище юридичні послуги фактично та належно надані з боку адвоката Бразалук С.С. на користь Позивача., а загальна вартість таких послуг дійсно становить 18500 гривень, а також те, що вартість послуг адвоката із надання правничої допомоги Позивачеві при розгляді Судом справи сплачена Позивачем у повному обсязі - 18500 гривень та є його фактичними витратами на професійну правничу допомогу.
		При визначенні вищезазначеного розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу, що покладається на Відповідача Суд враховує положення ч. 3 ст. 141 ЦПК України та зазначає, що дані витрати Позивача безпосередньо пов`язані із розглядом справи; розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.
		Жодних заперечень щодо розміру судових витрат представником відповідача до Суду не подано. 
		Таким чином Суд стягує з Відповідача на користь Позивача судові витрати, понесені Позивачем на професійну правничу допомогу при розгляді справи Судом у розмірі 18500 гривень.
		На основі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 158, 264-265 ЦПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити певні дії і стягнення пені, задовольнити частково.
		Зобов`язатиАкціонерне товариствоКомерційний банк«Приват Банк»(кодЄДРПОУ 14360570 адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_25 , паспорт № НОМЕР_26 , виданий органом 1222 12.05.2023, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) шляхом зняття (скасування) встановлених обмежень права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на поточних рахунках у гривні, а саме:
		№ НОМЕР_1 ,
		№ НОМЕР_2 ,
		№ НОМЕР_3 ,
		№ НОМЕР_4 ,
		№ НОМЕР_5 ,
		№ НОМЕР_6 ,
		№ НОМЕР_7 
		та обслуговуються картками, шляхом розблокування зазначених карткових рахунків і забезпечення можливості вільно користуватися та розпоряджатися грошовими коштами на цих поточних рахунках.
		Стягнути зАкціонерного товаристваКомерційний банк«Приват Банк»(кодЄДРПОУ 14360570 адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_25 , паспорт № НОМЕР_26 , виданий органом 1222 12.05.2023,місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ), згідно статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», три відсотки пені за кожен день невиконання (прострочення виконання, неналежного виконання) зобов`язань - в сумі 292 445,55 (двісті дев`яносто дві тисячі чотириста сорок п`ять) гривні 55 копійок.
		Стягнути зАкціонерного товаристваКомерційний банк«Приват Банк»(кодЄДРПОУ 14360570 адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_25 , паспорт № НОМЕР_26 , виданий органом 1222 12.05.2023, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) понесені позивачем витрати на отримання правової допомоги у розмірі 18500,00 (вісімнадцять тисяч п`ятсот) гривень.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товаристваКомерційний банк«Приват Банк»(кодЄДРПОУ 14360570 адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) в дохід держави судовий збір в розмірі 5952,46 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 46 копійок.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне судове рішення складено 17.10.2024.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:  В. О. Говоруха

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...