Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/4695/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2024. Зареєстровано: 18.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2024.
Дата набрання законної сили: 15.10.2024
Номер судового провадження: К/990/22451/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №140/4695/22
		адміністративне провадження № К/990/22451/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Рибачука А.І.,
		суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №140/4695/22
		за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України 
		на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2023, ухвалене судом у складі головуючого судді Андрусенко О.О.
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля Р.Й., суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ 
		1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, у якій просила:
		визнати протиправним і скасувати пункт 2 протокольного рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - комісія Міністерства оборони України) від 09.03.2022 № 32 щодо відмови у призначенні їй одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII);
		зобов`язати комісію Міністерства оборони України призначити і виплатити їй одноразову грошову допомогу у порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що вона як член сім`ї (донька) померлого військовослужбовця, яка станом на день його смерті проживала разом з ним, має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII. 
		2. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 11.10.2023 задовольнив позовні вимоги:
		визнав протиправним та скасував пункт 2 рішення комісії Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання від 09.03.2022 №32 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-ХІІ.
		зобов`язав Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
		3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 24.04.2024 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове судове рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги:
		визнав протиправним і скасував пункт 2 рішення комісії Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання від 09.03.2022 № 32 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-XII;
		зобов`язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.10.2021 про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) її батька, майора ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду;
		у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
		4. 11.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, скаржник просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
		5. Верховний Суд ухвалою від 16.07.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НОМЕР_2 .
		Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 28.08.2021 № 213, захворювання та причина смерті майора ОСОБА_2 пов`язані із захистом Батьківщини.
		13.10.2021 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька - майора ОСОБА_2 , який помер у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини.
		До зазначеної заяви позивачка додала, зокрема, довідку Центру надання адміністративних послуг у місті Луцьку від 11.10.2021 №13733 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, з якої видно, що станом на 11.10.2021 ОСОБА_1 проживала одна. 
		Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України від 09.03.2022 №32 позивачці було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що на час смерті вона досягла повноліття, тобто відповідно до положень Сімейного кодексу України вона не має статусу дитини або утриманця померлого військовослужбовця (відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII)), проживала окремо від батька і не вела з ним спільного господарства, тобто не мала статусу члена сім`ї померлого військовослужбовця.
		Позивачка, вважаючи протиправною відмову в призначенні та виплаті їй одноразової грошової допомоги, звернулось до суду з цим позовом.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дослідженими в судовому засіданні доказами (зокрема, довідкою департаменту державної реєстрації Луцької міської ради від 10.05.2022 №19635 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за період з 05.09.2017 по 30.09.2020, показаннями допитаних судом свідків) підтверджено факт спільного проживання позивачки та її батька ОСОБА_2 , ведення ними спільного господарства, наявності взаємних прав та обов`язків, а тому в силу приписів Закону № 2011-XIІ, Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975), Сімейного кодексу України ОСОБА_1 як член сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України.
		8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову, в цілому погодився з висновком Волинського окружного адміністративного суду, що позивачка як член сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку і розмірах, визначених чинним законодавством України, однак зауважив, що надані позивачкою та дослідженні судом першої інстанції докази в підтвердження факту проживання її разом з батьком однією сім`єю не досліджувалися відповідачем при розгляді її заяви та прийнятті спірного рішення, а тому апеляційний суд вважав, що належним способом захисту прав позивачки є зобов`язання відповідача повторно розглянути її заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, оскільки застосування такого способу захисту її прав як зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу є втручанням в його дискреційні повноваження.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		9. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що суди попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи неправильно застосували положення статі 16-1 Закону № 2011-XII у подібних правовідносинах щодо встановлення осіб, що належать до кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, оскільки не врахували висновків щодо застосування зазначеної норми матеріального права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21.
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
		11. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		12. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
		13. Предметом спору в цій справі є рішення комісії Міністерства оборони України від 09.03.2022 № 32 щодо відмови у призначенні позивачці одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її батька - ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.
		14. Законом, що визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон №2011-XII.
		15. Правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги врегульовано статтями 16 - 16-4 Закону № 2011-ХІІ, які неодноразово зазнавали змін, зокрема, в частині визначення кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу в разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
		16. Колегія суддів, враховуючи закріплений в статті 58 Конституції України принцип незворотності дії законів у часі, зазначає, що при вирішенні питання про наявність в особи права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги застосуванню підлягає закон, чинний на момент виникнення права на отримання такої допомоги.
		17. Наведене правило також знайшло своє відображення в пункті 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», за змістом якого одноразова грошова допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
		18. Так, пунктом 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 2 зазначеної статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
		19. Пунктами 1, 2 статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
		20. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначений Порядком №975.
		21. Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 (тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
		22. Пунктом 10 Порядку № 975 визначено перелік документів, які члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів, яким, зокрема, визначено, що до заяви про виплату одноразової грошової допомоги, з поміж іншого, додається довідка органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
		23. Аналіз норм Закону № 2011-XII та Порядку № 975 свідчать, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
		24. Та обставина, що причина смерті ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, відповідачем не заперечується.
		25. В рамках розгляду цієї справи спірним є питання чи належить ОСОБА_1 як повнолітня донька померлого військовослужбовця до членів сім`ї, які відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
		26. Суди попередніх інстанцій встановили, що з доданої позивачкою до позовної заяви довідки департаменту державної реєстрації Луцької міської ради від 10.05.2022 №19635 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за період з 05.09.2017 по 30.09.2020 видно, що в зазначений період вона проживала разом з батьком, а починаючи з 30.09.2020 ОСОБА_2 змінив місце проживання, тобто станом на день його смерті (ІНФОРМАЦІЯ_3) однією сім`єю вони не проживали.
		27. При цьому, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, вирішуючи питання про наявність в ОСОБА_1 як члена сім`ї померлого військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги, виходив з того, що додані до позовної заяви докази, а також показання допитаних в судовому засіданні в суді першої інстанції свідків підтверджують факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків між позивачкою та її батьком. 
		28. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір в порядку адміністративного судочинства, надали оцінку аргументам позивачки, на підставі яких вона доводить наявність факту проживання однією сім`єю з померлим військовослужбовцем та надали оцінку рішенню відповідача з урахуванням доказів, наданих позивачкою до суду першої інстанції і яких не було у відповідача на час прийняття ним рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
		29. Фактично і суд першої інстанції, і суд апеляційної інстанції в межах цієї адміністративної справи розглянули питання встановлення факту, що має юридичне значення.
		30. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що за змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		31. Оспорюване рішення відповідача щодо відмови позивачці в призначенні їй одноразової грошової допомоги обумовлене саме відсутністю доказів на підтвердження її статусу як члена сім`ї померлого військовослужбовця.
		32. Враховуючи наведене колегія суддів констатує, що на момент винесення відповідачем спірного рішення позивачкою не було надано документа (документів), що підтверджує (підтверджують) факт проживання однією сім`єю з батьком, тому відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України діяла у межах повноважень та відповідно до вимог Закону №2011-XII та Порядку № 975, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		33. Колегія суддів звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка розглядаючи справу №560/17953/21, у постанові від 18.01.2024 вказала на те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку: рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції; юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України, у зв`язку з чим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про призначення та виплату одноразової грошової допомоги особі, яка вважає себе членом сім`ї померлого військовослужбовця, що має право на виплату такої допомоги відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII за умови, що існує необхідність встановлення факту, що має юридичне значення (проживання однією сім`єю).
		34. Застосовуючи до спірних відносин, які виникли у цій справі, наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, а також враховуючи обставини справи, яка розглядається, встановлені судами попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначає, що в цій справі вирішенню питання про наявність в позивачки як повнолітньої доньки померлого військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII передує вирішення питання про встановлення факту, що має юридичне значення - проживання однією сім`єю разом з батьком - ОСОБА_2 , яке лежить поза межами компетенції суду адміністративної юрисдикції.
		35. Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову.
		36. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		37. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		38. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		39. Враховуючи, що рішення суду ухвалюється на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356 КАС України, Верховний Суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити. 
		Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі № 140/4695/22 скасувати.
		Ухвалити нове судове рішення.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                             А.І. Рибачуксудді                                                                                 А.Ю. Бучик                                          Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...