Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/8194/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано судом: 18.10.2024. Зареєстровано: 18.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2024.
Дата набрання законної сили: 18.11.2024
Номер судового провадження: 1-кп/199/631/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024050010010054

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 199/8194/24
		(1-кп/199/631/24) 
		ВИРОК 
		іменем України
		18.10.2024                                            місто Дніпро
		 
		Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
		 
		судді  ОСОБА_1 ,
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 62024050010010054 від 14.09.2024 відносно:
		 
		ОСОБА_2 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Находка Джанкойського району    АР    Крим, громадянина України, освіта середня, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходить військову службу на посаді командира 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		- 20.01.2021 Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Звільнення: 29.05.2024 з Райківецької ВК Хмельницької області (№ 78) на підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.05.2024 на підставі ст. 81-1 КК України умовно-достроково, відбув до в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби,
		 
		який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
		 
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_3 , прокурора  ОСОБА_4 , захисника  ОСОБА_5 , обвинуваченого  ОСОБА_2 ,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Згідно зіст.1Закону України«Про оборонуУкраїни»,ст.1Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» воєннийстан -це особливийправовий режим,що вводитьсяв Україніабо вокремих їїмісцевостях уразі збройноїагресії чизагрози нападу,небезпеки державнійнезалежності України,її територіальнійцілісності тапередбачає наданнявідповідним органамдержавної влади,військовому командуваннюта органаммісцевого самоврядуванняповноважень,необхідних длявідвернення загрозита забезпеченнянаціональної безпеки,а такожтимчасове,зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
		Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 серпня 2024 року № 212 солдата ОСОБА_2 , умовно-достроково звільненого, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12 серпня 2024 року № 231- РС на посаду командира 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
		Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 серпня 2024 року № 203, молодшого лейтенанта ОСОБА_6 , призначено (допущено) до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою командира 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 .
		Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
		Водночас, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Відповідно дост.28Статуту,єдиноначальність єодним ізпринципів будівництваі керівництваЗбройними СиламиУкраїни іполягає внаділенні командира(начальника)всією повнотоюрозпорядчої владистосовно підлеглихі покладенніна ньогоперсональної відповідальностіперед державоюза всісторони життята діяльностівійськової частини,підрозділу ікожного військовослужбовця,наданні командирові(начальникові)права одноособово приймати рішення, віддавати накази, а також в забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
		Статтями 29, 31 Статуту також передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
		Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звання молодший лейтенант належить до молодшого офіцерського складу, звання солдат належить до рядового складу.
		Також, відповідно до статті 111 Статуту, командир роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти, за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти, за успішне виконання ротою бойових завдань, за ведення ротного господарства.
		Командир роти підпорядковується командирові батальйону і є прямим начальником усього особового складу роти.
		Таким чином, командир 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 , молодший лейтенант ОСОБА_6 по відношенню до командира 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 був прямим начальником за своїм службовим становищем та за військовим званням, а останній - підлеглим молодшому лейтенанту ОСОБА_6 .
		Поряд із цим, статтею 35 Статуту, серед іншого, передбачено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості, наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
		Згідно ст. 36 Статуту, командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
		Стаття 37 Статуту визначає, що військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його, військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання.
		Крім того, Статутом визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов`язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.
		Згідно ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту, ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
		Більше того, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
		Під наказом у ст. 401 КК України розуміється одна із форм реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов`язкова для виконання вимога начальника про вчинення або невчинення підлеглим (групою підлеглих) певних дій по службі. В контексті ст. 402 КК України під наказом розуміється також пряма вимога у вигляді розпорядження, вказівки, команди тощо.
		Особа, яка одержала законний наказ, зобов`язана його виконати. За своєю юридичною природою виконання законного наказу - це виконання особою свого юридичного (службового) обов`язку.
		Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов`язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
		В свою чергу, солдат ОСОБА_2 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку, проходження військової служби і підлеглості, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення в умовах воєнного стану, військовий злочин за наступних обставин.
		Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
		14.09.2024 о 09:45 годині, перебуваючи за місцем тимчасового розташування підрозділів військової частини НОМЕР_1 , а саме: у базовому таборі підрозділу у АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_2 отримав бойове розпорядження командира 1 спеціальної стрілецької роти стрілецького спеціалізованого батальйону «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_6 № 9 від 13.09.2024 на виконання вимог бойового розпорядження 24 омбр № 1469 від 27.08.2024, згідно якого командиру 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) солдату ОСОБА_2 та командиру 2 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) солдату ОСОБА_7 до 10:00 години 14.09.2024 необхідно було здійснити переміщення до н.п. Миколаївка КСП роти « ОСОБА_8 », після чого з 11:00 години по 12:00 годину 14.09.2024 здійснити переміщення з КСП роти « ОСОБА_8 » до вогневої позиції «Вільха», де здійснити заміну двох військовослужбовців та заступити для виконання бойових завдань (перейти до оборони.
		Отримавши зазначене бойове розпорядження прямого начальника, солдат ОСОБА_2 злякався виконувати покладені на нього обов`язки військової служби.
		Продовжуючи своїзлочинні дії,спрямовані напідрив установленогов ЗбройнихСилах Українипорядку підлеглостіі принципуєдиноначальності,солдат ОСОБА_2 ,будучи військовослужбовцемвійськової службиза контрактомта проходячиїї напосаді командира2стрілецького спеціалізованоговзводу стрілецькоїспеціалізованої роти«ШКВАЛ» військовоїчастини НОМЕР_1 ,в порушеннявимог ст.17,65Конституції України,ст.17Закону України«Про оборонуУкраїни»,ст.1Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу»,ст.6,11,16,28,29,30,31,32,35,36,37,127,128Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,ст.3,4,6Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,діючи зпрямим умислом,в умовахвоєнного стану,з мотивівнебажання виконуватисвій конституційнийобов`язок щодозахисту Вітчизни,незалежності татериторіальної цілісностіУкраїни убезпосередньому зіткненніз противником,14.09.2024о 09:45годині,перебуваючи замісцем тимчасовогорозташування підрозділіввійськової НОМЕР_1 ,а саме:у базовомутаборі підрозділуу  АДРЕСА_2 , відкрито відмовився виконати бойове розпорядження командира 1 спеціальної стрілецької роти стрілецького спеціалізованого батальйону «ШКВАЛ» військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_6 № 9 від 13.09.2024, на виконання вимог бойового розпорядження 24 омбр № 1469 від 27.08.2024, згідно якого командиру 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) солдату ОСОБА_2 та командиру 2 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) солдату ОСОБА_7 до 10:00 години 14.09.2024 необхідно було здійснити переміщення до н.п. Миколаївка КСП роти « ОСОБА_8 », після чого з 11:00 години по 12:00 годину 14.09.2024 здійснити переміщення з КСП роти « ОСОБА_8 » до вогневої позиції «Вільха», де здійснити заміну двох військовослужбовців та заступити для виконання бойових завдань (перейти до оборони).
		Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразились у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчинені в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
		10.10.2024 між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності захисника  адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
		Відповідно до угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_2 повністю і беззастережно визнав свою вину та обсяг обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, зобов`язався: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України; щиро каятися; у разі затвердження угоди про визнання винуватості, виконати призначене покарання.
		Сторонами угоди визначено узгоджене покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 402 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України визначено частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.01.2021 та остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
		У підготовчому судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, беззастережно і добровільно визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні, щиро розкаявся у вчиненому.
		Прокурор та захисник у підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.
		За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, а тому його дії за цим законом кваліфіковані вірно. 
		Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди відповідають інтересам суспільства; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, є: щире каяття та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, є: рецидив злочинів.
		Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, вчинив в період умовно-дострокового відбуття покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.01.2021 нове умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, має середню освіту, військовослужбовець за контрактом, неодружений, відповідно до медичної характеристики від 14.09.2024 в/ч НОМЕР_1 має хворобливий стан здоров`я, за місцем служби характеризується посередньо.
		Таким чином, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст. 469, 472 КПК України і наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
		З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
		Питання щодо запобіжного заходу суд вирішує у відповідності до абз. 8 п. 2) ч. 3 та абз. 13) п. 2) ч. 4 ст. 374 КПК України.
		Керуючись ст. 110, 314, 369, 371-374, 474, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 від 10.10.2024 у кримінальному провадженні № 62024050010010054 від 14.09.2024 відносно ОСОБА_2 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
		 
		Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
		 
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.01.2021 та остаточно призначити ОСОБА_2 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.
		 
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з 14.09.2024.
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили, залишити колишній  тримання під вартою в умовах гауптвахти.
		 
		На вирокможуть бутиподані апеляційніскарги протягом30днів здня йогопроголошення,а обвинуваченим,який тримаєтьсяпід вартою,-в тойже строкз моментувручення йомукопії вироку,до Дніпровськогоапеляційного судучерез Амур-Нижньодніпровськийрайонний судміста Дніпропетровська,з урахуваннямобмежень правпрокурора таобвинуваченого наоскарження вирокузгідно зположеннями ст.394,424КПК України, а для обвинуваченого  також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...