Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/3743/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2024. Зареєстровано: 18.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/345/278/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091170000154

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №345/3743/24 
		Провадження № 1-кп/345/278/2024
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		18.10.2024 року                        м. Калуш
		 
		Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
		головуючого - судді     ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12024091170000154, про обвинувачення:
		ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючому в АДРЕСА_1 , розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, із неповною середньою освітою, офіційно не працюючого, інваліда 2-ї групи, РНОКПП  НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, зокрема: 22.12.2021 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік; 31.03.2022 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 5 місяців, згідно ч. 4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за даним вироком та вироком Калуського міськрайонного суду від 22.12.2021 остаточно призначено покарання  6 місяців арешту; 16.06.2022 Городенківським районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 5 місяців, згідно ч. 4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за даним вироком та вироком Калуського міськрайонного суду від 31.03.2022 остаточно призначено покарання  6 місяців арешту; 02.07.2024 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
		з участю: секретаря судового засідання     ОСОБА_3 
		прокурора                 ОСОБА_4 
		обвинуваченого             ОСОБА_2 
		захисника                 ОСОБА_5 
		 
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану.
		Злочини вчинено за наступних обставин.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні», та який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими Законами України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні».
		ОСОБА_2 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий злочин.
		Так, 09.03.2024 близько 13:45 год. ОСОБА_2 перебував у АДРЕСА_2 , а саме біля аптеки «Подорожник», де в цей час помітив, що на паркінгу для велосипедів знаходиться велосипед марки «Santana Ardis».
		В цей час, у ОСОБА_2 , який розумів, що за його діями ніхто не спостерігає, виник умисел на вчинення крадіжки вказаного велосипеда.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, користуючись вигідною для себе обстановкою, а саме тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_2 таємно викрав велосипеду марки «Santana Ardis», який належить ОСОБА_6 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
		Викраденим майном, ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд. Такими своїми неправомірними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 3853 грн.
		Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив суду вищенаведені обставини за яких він вчинив крадіжку велосипеда. Пояснив, що 09.03.2024 року приблизно в обідню пору йшов по вулиці Підвальній в Калуші. Зайшов аптеку, де не було лікарств, які йому було потрібно купити. Коли вийшов з аптеки, то побачив поруч припаркований велосипед. Взяв цей велосипед без дозволу власника, оскільки йому було потрібно поїхати в іншу аптек. Приблизно десь через 20 хв. йому на мобільний телефон зателефонував працівники поліції і сказав, що потрібно повернути велосипед. Після цього він повернув викрадений велосипед.
		Усвідомлює що вчинив неправомірно адже без дозволу взяв чуже майно. Розкаюється за вчинене, обіцяє, що в подальшому так вчиняти не буде. Просить суворо не карати і врахувати, що проживає з матір`ю, яка є особою похилого віку і має хронічні захворювання. Окрім того він сам має значні проблеми зі здоров`ям. На даний час неофіційно працює на пекарні.
		Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, проте подала заяву про розгляд справи без її участі. Не оспорюють фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Цивільний позов про відшкодування завданої шкоди не заявляє. Щодо міри покарання обвинуваченому, то покладається на розсуд суду. Також зазначила, що як потерпіла від злочину особа відмовляється давати покази на підставі ст. 63 Конституції України. 
		Таким чином, в суду відсутні підстави відкладати розгляд кримінального провадження через неявку потерпілої, чи застосовувати до неї процесуальні заходи примусу з метою прибуття в судове засідання.
		Окрім показів обвинуваченого його вина доводиться наступними письмовими доказами:
		-протоколом огляду місця події від 09.03.2024 року з фотознімками (а.с. 34-36), відповідно до якого було оглянуто місце скоєння злочину, а саме частину АДРЕСА_2 . В протоколі зафіксовано, що ліворуч від входу у приміщення аптеки «Подорожник» розташований металевий тримач для велосипедів, який складається з чотирьох секцій для тримання велосипедів;
		-протоколом огляду місця події від 09.03.2024 року з фотознімками (а.с. 37-39), відповідно до якого під час огляду частини АДРЕСА_3 , біля вхідних дверей у під`їзд АДРЕСА_4 , а саме праворуч на відстані близько 2-х метрів від вищевказаного входу у під`їзд будинку знаходиться велосипед марки «Santana Ardis» вишневого кольору з чорною рамкою, також на вказаному велосипеді наявні надписи білого кольору «Ardis», «Group», на колесах вказаного велосипеду наявні надписи білого кольору «Gravity». В ході подальшого огляду встановлено, що біля даного велосипеду знаходится громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який одягнений в куртку чорного кольору, футболку оранжевого кольору з білими полосами, джинси синього кольору, кросівки білого кольору, шапку рожевого кольору, на плечі наявна сумка чорного кольору (барсетка). При подальшому огляді місця події ОСОБА_2 добровільно видав велосипед марки «Santana Ardis» вишневого з чорним кольору;
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.03.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 на фотознімку під №1 впізнала особу, як таку, яка 09.03.2024 року близько 14:25 год. вчинила крадіжку велосипеду марки «Santana Ardis», неподалік аптеки «Подорожник», що в АДРЕСА_2 ; в додатку до протоколу вказано, що на фотознімку №1 зображений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 (а.с. 40-42);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.03.2024 року (а.с. 43-45), з якого вбачається, що ОСОБА_8 на фотознімку під №1 впізнала особу, як таку, яка 09.03.2024 року близько 14:25 год. вчинила крадіжку велосипеду марки «Santana Ardis», неподалік аптеки «Подорожник», що в АДРЕСА_2 ; в додатку до протоколу вказано, що на фотознімку №1 зображений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 (а.с. 43-45);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.03.2024 року (а.с. 46-48), з якого вбачається, що ОСОБА_9 на фотознімку під №2 впізнала особу, як таку, яка 09.03.2024 року близько 14:25 год. вчинила крадіжку велосипеду марки «Santana Ardis», неподалік аптеки «Подорожник», що в АДРЕСА_2 ; в додатку до протоколу вказано, що на фотознімку №2 зображений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 (а.с. 46-48);
		-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 10.03.2024 року з додатками (а.с. 49-52), відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 під №1 впізнала велосипед марки «Santana Ardis», вишневого кольору, як такий, який був таємно викрадений 09.03.2024 року близько 13.40 год. в м. Калуш, біля входу в приміщення аптеки «Подорожник», що по вул. Дзвонарська,5;
		-протоколом огляду речей і документів від 11.03.2024 року, а саме DVD-диску, який наданий ТОВ «Подорожник Станіслав» (а.с. 55-57). Під час перегляду відеофайлу, наявного на вказаному диску, встановлено, що 09.03.2024 року о 13:40 в приміщення аптеки «Подорожник», що в м. Калуш по вул. Дзвонарська, на велосипеді під`їжджає хлопець, одітий в куртку чорного кольору із рукавами білого кольору та штани чорного кольору на велосипеді, який залишає навпроти вікна аптеки. Після чого заходить всередину аптеки та підходить до каси. Вказаним хлопцем є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При подальшому перегляді відеозапису встановлено, що 09.03.2024 року о 13.44 год. до приміщення аптеки заходить чоловік середнього зросту, одягнений у куртку чорного кольору, футболку оранжевого кольору, із капюшоном на голові та штани чорного кольору. Вказаний чоловік озирається та майже одразу виходить з приміщення аптеки. 
		При подальшому перегляді вказаного відеозапису встановлено, що о 13.44 год. зазначений вище чоловік підходить до велосипеда, який стоїть навпроти вікна аптеки, який туди поставив ОСОБА_10 , сідає на нього та їде у напрямку вул. Підвальна, м. Калуш. Огляд відеозапису слідчим проводився за участі старшого оперуповноваженого СКП Калуського РВП майора поліції ОСОБА_11 , який вказав, що чоловіком середнього зросту, який одягнений у куртку темного кольору, штани чорного кольору, оранжевого футболку із капюшоном на голові, який 09.03.2024 року о 13.44 год. викрав велосипед з-під аптеки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що в АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний відеозапис було також переглянуто в судовому засіданні;
		-висновком експерта № СЕ-19/109/-24/3632-ТВ від 28.03.2024 року (а.с.59-64), відповідно до якого за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість станом на 09.03.2024 року велосипеда марки «Ardis» серії «Santana», діаметром коліс НОМЕР_2 " сіро-червоного кольору в комплектуванні, згідно фототаблиці, придбаний весною 2023 року в новому стані за грошові кошти у сумі 4000,00 грн., становить 3838,00 грн.
		Враховуючи, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину і його вина підтверджується письмовими та речовими доказами, то прокурор вважав за недоцільне затягувати розгляд кримінального провадження і викликати для допиту в судовому засіданні свідків, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Захисник і обвинувачений погодились з позицією обвинувача. Також сторони кримінального провадження не наполягали на дослідженні в судовому засіданні такого речового доказу як велосипед. Враховуючи принцип диспозитивності, який не дозволяє суд самостійно збирати докази, судом було прийнято рішення про подальший розгляд кримінального провадження без допиту свідків і дослідження речового доказу.
		На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин викладених в обвинувальному акті, повністю доведена. Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
		Призначаючи покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора.
		Зокрема, суд враховує що обвинувачений має постійне місце проживання, на обліку у нарколога не числиться, проте перебуває на обліку у лікаря психіатра, відсутні негативні характеристики щодо нього по місцю проживання. Однак, ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №176/2024 від 16.05.2024 року (а.с. 79-91) ОСОБА_2 хронічними психічними захворюваннями, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждає та не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, виявляє ознаки органічного розладу особистості та поведінки внаслідок епілептичної хвороби, згідно МКХ-10 F 07.03. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, ОСОБА_2 перебував у стані перебуває на даний час, при якому не здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Водночас згідно вказаного висновку ОСОБА_2 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
		Отже, на підставі даного висновку експерта, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 на час вчинення злочину перебував у стані обмеженої осудності і відповідальність за скоєне повинна наставати на загальних підставах, з урахуванням положень ч. 2 ст. 20 КК України.
		Відповідно до вимог ст. 20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дій та керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочини у стані обмеженої осудності.
		Приписами ч. 2 ст. 504 КПК України встановлено, що суд ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.
		Враховуючи вище викладене, суд звертає увагу на те, що нормами КПК не передбачена обов`язковість застосування судом примусових заходів медичного характеру до осіб, які вчинили злочини у стані обмеженої осудності, одночасно із призначенням покарання, та приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання без застосування примусового заходу медичного характеру.
		До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому на підставі ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття, повне визнання вини, відшкодування завданої шкоди, активне сприяння розкриттю злочину, поганий стан його здоров`я.
		Обставини, які б відповідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому, в обвинувальному акті не зазначено, а суд не вправі самостійно їх встановлювати.
		У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого, обставини вчинення ним злочину і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.
		Захисник просив врахувати дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі покарання обставини і призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України і призначити обвинуваченому покарання з іспитовим строком.
		З висновку досудової доповіді, складеної Калуським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 30.08.2024 року, вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий. Уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
		Однак, суд не погоджується з позицією прокурора та висновками представника органу пробації.
		Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
		Пом`якшуючі обставини - це встановлені судом різні відомості, що свідчать про менший ступінь небезпечності особи винного та вчиненого ним злочину й дають підстави для застосування до нього менш суворого покарання.
		Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику застосування судами кримінального покарання» суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо). Призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
		Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання належать як зазначені, так і не зазначені в законі, але встановлені судом за конкретною справою об`єктивні та суб`єктивні чинники, що не є ознаками конкретного складу злочину і не впливають на його кваліфікацію, проте свідчать про занижений ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння і (або) особи винного і тим самим надають суду право для пом`якшення покарання.
		З урахуванням особи винного, а саме того, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2-ї групи, на період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, перебував в стані і перебуває на даний час, при якому не здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, з врахуванням наявності більше ніж двох пом`якшуючих покарання обставин, які наведено вище, та відсутності обтяжуючих покарання обставин, а також відсутності тяжких наслідків від вчиненого кримінального правопорушення, з врахуванням незначного розміру завданих збитків та думки потерпілої щодо міри покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
		Суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових правопорушень буде призначення основного покарання у виді пробаційного нагляду.
		Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і співрозмірності вчинених протиправних дій.
		У відповідності до правового висновку п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003за №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
		Враховуючи, що злочин, за який обвинувачений засуджується даними вироком суду, вчинений до постановлення вироку Івано-Франківським міським судом від 02.07.2024, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік, то вироки суду підлягають самостійному виконанню.
		В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Калуського міськрайоного суду Івано-Франківської області від 11.03.2024 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Фактично ОСОБА_2 був затриманий 09.03.2024 р. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22.04.2024 запобіжний захід у виді тримання під вартою змінено на цілодобовий домашній арешт. Строк дії цього запобіжного закладу встановлено до 20.06.2024 р. включно. 21.06.2024 р. дія запобіжного заходу припинилась. Ці терміни запобіжного заходу слід зарахувати обвинуваченому в строк відбування покарання за правилами, встановленими статтею 72 КК України.
		Враховуючи, що поведінку обвинуваченого під час судового розгляду і вид покарання, який призначається йому цим вироком суду, то суд приходить до висновку про відсутність підстав застосовувати до нього запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.03.2024 року.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи, суд покладає на обвинуваченого.
		Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 395 КПК України,
		 
		у х в а л и в:
		 
		Засудити  ОСОБА_2  та визнати його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 4 (чотири) роки.
		На підставі ст. 59-1 КК України покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_2 такі обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду термін перебування його під вартою з 09.03.2024 по 21.04.2024 включно з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають два дні пробаційного нагляду, а також строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з 22.04.2024 по 20.06.2024 включно із розрахунку, що двом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день пробаційного нагляду,
		Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.07.2024, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік, виконувати самостійно.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави:
		-836,50 грн. витрат за проведення експертизи № СЕ-19/109-23/3632-ТВ від 28.03.2024.
		Скасувати в повному обсязі арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.03.2024 року (справа №345/1566/24, провадження № 1-кс/345/265/2024).
		Речовий доказ - DVD-R диск із відеозаписами із приміщення аптеки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що в АДРЕСА_2 за 09.03.2024 року, який долучено до матеріалів судової справи  залишити там же.
		Речовий доказ - велосипед марки «Santana Ardis», вишневого кольору, який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6  вважати поверненим за належністю.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
		Роз`яснити потерпілим, що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
		 
		Суддя                                     ОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...