Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 748/1359/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2024.
Дата набрання законної сили: 10.10.2024
Номер судового провадження: 51-1314км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018270270000222

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 жовтня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 748/1359/19
		провадження № 51-1314км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                  ОСОБА_1 ,
		суддів                                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		засудженого                                                 ОСОБА_6 ,
		захисника                                                       ОСОБА_7 ,    
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270270000222, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), 
		та
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новгород-Сіверського Чернігівської області, який проживав у АДРЕСА_2 ),
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня         2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, та йому призначено покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки.
		Постановлено звільнити ОСОБА_6 від призначеного судом основного та додаткового покарання за ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74  КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		За ч. 3 ст. 191 КК України призначено покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки.
		Також цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю. Судові рішення стосовно ОСОБА_8 не оскаржено.
		Вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат і речових доказів.
		За вироком суду ОСОБА_6  визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
		ОСОБА_6 згідно з п. 1.3. Статуту приватного підприємства «Ефективність» (далі - ПП «Ефективність») будучи Власником цього підприємства та відповідно до свого рішення від 08 серпня 2017 року № 1 призначений директором, який на підставі п. 6.6. Статуту ПП «Ефективність» мав право: без доручення діяти від імені підприємства, представляти його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами; затверджувати внутрішні нормативні документи, що розробляються на підставі рішення власника; приймати та звільняти працівників, формувати адміністрацію підприємства; одноособово розподіляти обов`язки між працівниками підприємства і визначати обсяг їх повноважень (у тому числі обсяг повноважень працівників філій та представництв підприємства); притягувати до майнової відповідальності службових осіб підприємства; визначати умови оплати праці працівників, затверджувати штатний розклад та кошторис, посадові оклади працівників підприємства, розміри та строки їх преміювання; розпоряджатися майном товариства (крім основних засобів); приймати рішення про відчуження у будь-який спосіб та заставу основних засобів підприємства, списання їх з балансу; укладати та підписувати без попередньої згоди власника підприємства господарські договори, контракти, інші правочини без обмеження сумою; за попередньою згодою власника підприємства укладати та підписувати договори про отримання кредитів, субсидій, позик; видавати довіреності, доручення, відкривати в банках поточний та інші рахунки і розпорядження коштами, що знаходяться на цих рахунках; в межах своєї компетенції видавати документи, накази, розпорядження та давати вказівки, обов`язкові для виконання всіма працівниками підприємства, його філій, представництв; визначати обсяг конфіденційної інформації і вживати заходів для забезпечення комерційної таємниці підприємства від розголошення, в тому числі вживати заходи до осіб, винних у її розголошенні, аж до звільнення винного працівника з підприємства; здійснювати інші дії для досягнення мети підприємства в межах його компетенції, встановленої чинним законодавством рішеннями власника та укладеним з ним контрактом. 
		У грудні 2017 року ОСОБА_6 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, який наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, перебуваючи в невстановленому досудовим слідством місці, діючи умисно, склав акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за грудень 2017 року на суму 118 200 грн і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017 року форми КБ-3В від 19 грудня 2017 року на суму 118 200 грн; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за грудень 2017 року на суму 275 800 грн і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017 року форми КБ-3В від 22 грудня 2017 року на суму 275 800 грн, які є офіційними документами, форма яких затверджена наказом Мінрегіонбуду України від 04 грудня 2009 року № 554, зазначивши в них неправдиві відомості про те, що ремонтні роботи на загальну суму 394 000 грн виконані в повному обсязі, які підписав, завірив печаткою, достовірно знаючи про невідповідність обсягів та вартості виконаних будівельних робіт, зазначених у вищевказаних документах, фактично виконаним роботам та їх завищення. Після чого ОСОБА_6 у кінці грудня 2017 року вказані документи надав замовнику - Киселівській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області, що розташований за адресою: вул. Молодіжна, 10 с. Киселівка Чернігівський район Чернігівська область, чим здійснив видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
		Крім того, 12 грудня 2017 року між Киселівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області в особі сільського голови ОСОБА_9 та ПП «Ефективність» в особі директора ОСОБА_6 укладено договір підряду № 30/11-17 (далі - договір № 30/11-17), згідно з яким останній у межах узгодженої та прийнятої до виконання проектно-кошторисної документації виконує власними і залученими силами й засобами всі передбачені роботи на об`єкті «Капітальний ремонт будівлі ДНЗ «Перлинка», що на вул. Нова, 50 в с. Брусилів Чернігівського району Чернігівської області», у строки та в порядку, обумовлені договором                  № 30/11-17.
		У грудні 2017 року директор ПП «Ефективність» ОСОБА_6 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, який наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, маючи злочинний умисел, з метою заволодіння коштами місцевого бюджету на свою користь, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , який на виконання Договору № ТН-1/17 від 19 грудня 2017 року на здійснення технічного нагляду за будівництвом по об`єкту «Капітальний ремонт будівлі ДНЗ «Перлинка», що на вул. Нова, 50 в с. Брусилів Чернігівського району Чернігівської області», здійснював технічний нагляд під час виконання робіт на вказаному об`єкті, підписав акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за грудень 2017 року на суму 118 200 грн і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017 року форми КБ-3В від 19 грудня 2017 року на суму 118 200 грн; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за грудень 2017 року на суму 275 800 грн і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017 року форми КБ-3В від 22 грудня 2017 року на суму 275 800 грн, в підтвердження виконаних у грудні 2017 року обсягів і вартості робіт ПП «Ефективність» за договором, достовірно знаючи про їх невідповідність.
		З урахуванням виконаних робіт, які не внесені до актів виконаних робіт та обчислень, наведених у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1 від 11 січня 2019 року, обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт не відповідають обсягам і вартості будівельних робіт, наведених в актах приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 за грудень 2017 року, на загальну суму 191 951,70 грн.
		На підставі договору № 30/11-17 Киселівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області згідно з вказаними вище актами КБ-2В за грудень 2017 року та довідками форми КБ-3В склала й підписала платіжне доручення  від 13 грудня 2017 року № 1242 на суму 118 200 грн та платіжне доручення від 22 грудня 2017 року № 1277 на суму 275 800 грн.
		14 та 26 грудня 2017 року Державною казначейською службою України на підставі платіжних доручень від 13 грудня 2017 року № 1242 та від 22 грудня 2017 року № 1277 здійснила перерахування грошових коштів у розмірах 118 200 грн та 275 800 грн відповідно з рахунку Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 35427105022025 на рахунок ПП «Ефективність» № 26008051415806, відкритий в АТКБ «ПриватБанк».
		Таким чином, директор ПП «Ефективність» ОСОБА_6 , зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , заволодів коштами Киселівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, виділеними на ремонт об`єкта «Капітальний ремонт будівлі ДНЗ «Перлинка», що на вул. Нова, 50 в с. Брусилів Чернігівського району Чернігівської області», на загальну суму 191 951,70 грн, унаслідок чого сільській раді завдані збитки.
		Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_10 - залишено без задоволення. 
		Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_8 скасовано. Постановлено закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, на підставі п. 5 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю.
		У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник  ОСОБА_7 , посилаючисьна неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення в частині визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та закрити кримінальне провадження в цій частині.
		На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає про те, що кваліфікація дій ОСОБА_6 за ст. 191 КК України є неможливою, оскільки останній заволодів коштами бюджету Киселівської сільської ради, а не ПП «Ефективність». На думку захисника, отримання коштів ПП «Ефективність» за виконаним договором підряду могло суперечити інтересам Киселівської сільської ради, але аж ніяк не інтересам юридичної особи приватного права ПП «Ефективність», службовою особою якої був ОСОБА_6 . Вважає, що міг мати місце обман або введення в оману посадових осіб Киселівської сільської ради, але точно не зловживання службовим становищем директором ПП «Ефективність». Стверджує, що апеляційний суд жодним чином не прокоментував у своєму рішенні щодо правових позицій Верховного Суду, викладених в ухвалі Верховного Суду від 23 серпня 2018 року (справа № 0912/1638/12) та постанові від 30 листопада 2023 року (справа № 521/14131/20),  на які захисник посилався в апеляційній скарзі та додаткових пояснень, долучених до справи. У зв`язку з цим, на його думку, порушив право на справедливий судовий розгляд, гарантований ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Крім того, захисник вказує, що він в апеляційній скарзі не погоджувався з кваліфікацією дій його підзахисного та зазначав про те, що термін «зловживання службовим становищем», який міститься у ст. 191 КК України, передбачає, що під зловживанням розуміється використання службовою особою своїх повноважень всупереч інтересам юридичної особи, в якій він обіймає відповідну посаду, тобто він вважає, що посадова особа не може «зловживати інтересами» третьої юридичної особи. Проте цей довід сторони захисту залишений поза увагою апеляційного суду. 
		На касаційну скаргу заперечень від учасників касаційного провадження не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		Засуджений ОСОБА_6 і його захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
		Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Мотиви Суду
		За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		За змістом ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - під кутом зору достатності та взаємозв`язку. 
		Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України в касаційній скарзі не заперечуються.
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, вважає, що ОСОБА_6 безпідставно засуджено за ч. 3 ст. 191 КК України, оскільки дії останнього кваліфіковано неправильно.
		Проте зазначені доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та положеннях кримінального й кримінального процесуального законів.
		Так, кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 191 КК України настає за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб.
		З об`єктивної сторони ст. 191 КК України передбачає три різних форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним, протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. 
		Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння чужим майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного безоплатного обернення чужого майна на свою користь або на користь інших осіб; незаконно дає вказівку матеріально відповідальній підлеглій особі про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо.
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами є, серед іншого, особи, які на підприємствах, в установах чи організаціях постійно чи тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі обов`язки за спеціальними повноваженнями.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування усіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
		Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6   підтверджується такими доказами: показаннями допитаних в ході судового розгляду свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також безпосередньо дослідженими письмовими доказами та висновками експертів, що підтверджують встановлені судом обставини, зокрема: протоколом огляду місця події від 15 серпня 2018 року; висновком експерта за результатом проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 19вересня 2018 року № 31; висновком експерта за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 11січня 2019року № 1; висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи від 17 вересня 2018року № 933; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 лютого 2019 рокута іншими письмовими доказами, зміст яких детально відтворено у вироку.
		При цьому, суд першої інстанції встановив, що між Киселівською сільською радою (далі - Замовник) та ПП «Ефективність» в особі директора ОСОБА_6 (далі - Підрядник) укладено договір № 30/11-17 на капітальний ремонт будівлі ДНЗ «Перлинка». 
		Згідно з пунктами 5.3., 5.4. укладеного договору № 30/11-17 зазначено, що Підрядник звітує перед Замовником про цільове використання коштів шляхом надання належно оформлених актів приймання робіт за формами КБ-2В та КБ-3. У випадку невикористання або часткового невикористання авансу в строк, генпідрядник повинен повернути невикористану частину перерахованих коштів Замовнику протягом одного банківського дня з моменту закінчення строку авансування. Розрахунки за обсяги виконаних робіт здійснюються по фактично виконаних роботах та їх вартості, визначеної в договірній ціні. Акти форми КБ-2В та КБ-3 приймання робіт готує Підрядник та передає для підписання уповноваженому представнику Замовника.
		З кошторису та актів прийнятих виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 за грудень 2017 року місцевий суд установив, що ОСОБА_6 , виходячи з цифр, указаних у кошторисі, переписав такі показники до цих актів. У судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердив, що акти складав за цифрами, які наведені в кошторисі, які б мали відповідати отриманим сумам. При цьому зазначав, що по факту матеріали, які мав би використовувати під час будівельних робіт не закупив, фактично закупивши інші матеріали, не обумовлені в кошторисі. 
		Згідно з дослідженими цим судом платіжними дорученнями Замовник 13 грудня 2017 року перерахував на рахунок Підрядника аванс відповідно до умов укладеного договору № 30/11-17 на суму 118 200 грн. 22 грудня 2017 року за фактично виконані роботи Замовник перерахував на рахунок Підрядника суму 275 800 грн за актом № 2 від 22 грудня 2017 року.
		Далі Підрядник, звітуючи про використання отриманих коштів, склав довідки про вартість виконаних робіт та акти № 1 і № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, який також засвідчив своїм підписом та печаткою ОСОБА_8 , підтвердивши тим самим внесені до актів відомості, що збігалися з кошторисом та отриманою сумою, але не відповідали обсягу й вартості виконаних робіт.
		Отже, місцевий суд установив, що Замовник на підставі договору № 30/11-17 перерахував аванс, а надалі і кошти за фактично виконані роботи, на рахунок Підрядника на підставі складених ОСОБА_6 актів. Проте, відповідно до висновків експерта  за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи та додаткової до неї експертизи, обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт на об`єкті «Капітальний ремонт будівлі ДНЗ «Перлинка» на АДРЕСА_3 », не відповідали обсягам та вартості будівельних робіт, наведених в актах приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 за грудень 2017 року та склали 191 951,70 грн. 
		За таких обставин ОСОБА_6 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права в розумінні вимог КК України, який наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями,на підставі складених ним актів за проведені ремонтні роботи, які не відповідають обсягу та вартості фактично виконаних будівельних робіт на об`єкті «Капітальний ремонт будівлі ДНЗ «Перлинка» на АДРЕСА_3 », заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем.
		При цьому суд першої інстанції, проаналізувавши пункти 1.3., 6.6. Статуту приватного підприємства ПП «Ефективність», дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 був службовою особою юридичної особи приватного права, тобто обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, з чим погоджується й колегія суддів.
		Отже, суд першої інстанції на підставі вказаних доказів установив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 вчинив це інкриміноване йому суспільно небезпечне діяння. 
		Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність судових рішень щодо наявності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, захисник у касаційній скарзі не навів.
		Апеляційний розгляд здійснено з дотриманням вимог статей 404, 405 КПК України. 
		Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив та проаналізував наведені в апеляційній скарзі захисника доводи та надав на них вичерпні відповіді, належним чином мотивувавши свій висновок щодо залишення скарги без задоволення. Вважати ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає положенням ст. 419 КПК України, колегія суддів підстав не вбачає. 
		Посилання сторони захисту на правові позиції, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 23 серпня 2018 року (справа № 0912/1638/12) та постанові від 30 листопада 2023 року (справа № 521/14131/20) є нерелевантним, оскільки у вказаних провадженнях осіб було виправдано, а у цьому провадженні ОСОБА_6 визнаний винним у заволодінні чужим майном за інших встановлених фактичних обставин. 
		Інші доводи захисника не впливають загалом на правильність ухвали суду апеляційної інстанції, у тому числі й щодо того, що апеляційний суд жодним чином не прокоментував у своєму рішенні зазначених вище правових позицій Верховного Суду.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону і неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б давали підстави для скасування судових рішень, не встановлено.
		За таких обставин касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року щодо ОСОБА_6  залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                           ОСОБА_2                                   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...