Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 211/35/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2024. Зареєстровано: 19.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2024.

Номер судового провадження: 2/211/1029/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 211/35/24
		Провадження № 2/211/1029/24
		 
		Р і ш е н н я
		і м е н е м    У к р а ї н и
		 
		18 жовтня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді  Ткаченко С.В.,
		за участю секретаря судового засідання  Бірж Д.В.,
		за участі відповідача ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач Акціонернетовариство комерційнийбанк «Приватбанк»(далі АТКБ «Приватбанк»)звернувся досуду зпозовом довідповідачаОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 28.07.2007 що виникла станом на 13.12.2023 у сумі 51096,68 грн., з яких: 42824,11 грн.  заборгованість за простроченим тілом кредиту; 8272,57 грн.  заборгованість за простроченими відсотками. В обґрунтування вимог зазначено про звернення відповідача до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим було підписано заяву № б/н від 28.07.2007. Відповідач ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання заяви, що підтверджується його підписом у анкеті-заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Позивач умови договору виконав, надавши кредит відповідачу, однак останній умови договору виконував неналежним чином, що призвело до виникнення кредитної заборгованості, яку позивач просить стягнути на свою користь.
		Ухвалою суду від 16 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.
		Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача АТ КБ «Приватбанк» Савіхіна А.М. просить проводити розгляд справи за її відсутності, на вимогах наполягає.
		Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що кошти, які банк просить стягнути він не отримував. Побачив в соцмережі оголошення про матеріальну допомогу від ООН , зателефонував за вказаним номером телефону. Вони сказали щоб він повідомив номер карточки , що він і зробив. Потім йому сказали, що надійде на телефон СМС - повідомлення , яке теж необхідно повідомити , що він і зробив. Потім повідомили йому , щоб чекав коли надійде допомога. На слідуючий день він пішов зняти пенсію і дізнався, що зняті кошти з його картки. Потім звернувся до поліції з приводу шахрайських дій невідомих осіб.
		Суд, вислухавши відповідача , дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона  підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, відповідно до укладеного договору № б/н від 28 липня 2007 року, ОСОБА_1 відкритокартковий рахунок з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Паспорт споживчого кредиту з умовами кредитування, у тому числі погодженою процентною ставкою у пільговий період та поза межами пільгового періоду, підписано відповідачем 02.06.2021.
		Термін дії картки до останнього дня місяця 08/26.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
		Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
		Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
		Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. 
		Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів позивачу.
		У зв`язку з порушеннями зобов`язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_1 станом на 13.12.2023 має заборгованість у сумі 51096,68 грн., яка складається з наступного: 
		-42824,11 грн.  заборгованість за простроченим тілом кредиту;
		-8272,57 грн.  заборгованість за простроченими відсотками.
		 
		Стосовно доводіввідповідача про заволодіння його коштами шахраями неправомірним способом та відсутності у зв`язку з цим обов"язку сплачувати заборгованість , суд звертає увагу на таке. 
		Так, відповідачем надано до суду копію постанови про визначення територіальної підслідності кримінального правопорушення (без дати, відповідно до тексту якої, досудовим розслідуванням встановлено, що « ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 натикнувся у соц.мережі Фейсбук на оголошення про матеріальну допомогу від ООН та позвонив на номер НОМЕР_1 , що був вказаний в оголошення, в ході телефонної розмови з невідомим чоловіком перейшов за посиланням, вказаним в оголошення, де ввів дані своєї банківської картки АТ КБ «Приватбанк», після чого невідома особа із застосуванням електронно-обчислювальної техніки з використанням фейкового сайту АТ «Приватбанк» зняла грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , завдавши останньому матеріального збитку на суму, що встановлюється». В судовому засіданні відповідач також пояснив, що повідомив невідомим особам номер своєї карточки .
		До чергової частини ОСОБА_1 звернувся 19.01.2023. тобто більше ніж через 2 тижні після події. Відомостей про звернення до банку з цього приводу, матеріали справи не містять.
		При розгляді справи суд враховує висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18, відповідно до яких суд зобов`язаний перевірити, чи власна бездіяльність позивача щодо збереження її фінансового номера телефону не сприяла тому, що сторонні особи могли використати її фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських переказів. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог, Верховний Суд виклав висновок про те, що переказ грошових коштів з карткового рахунку позивача відбувся внаслідок її необачної поведінки; позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з її карткового рахунку та завдання їй моральної шкоди, внаслідок неправомірних дій банку.
		У постанові від 9 жовтня 2019 року у справі № 545/3918/16-ц Верховний Суд зробив висновок про те, що відповідач сама повідомила стороннім особам відомості, які надали можливість електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12015170300001178, тому повинна нести відповідальність за здійснення платіжних операцій.
		Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 524/3979/16-ц зробив висновок про те, що відповідач повідомив правоохоронні органи та відділення банку про викрадення у нього саме кредитної картки та зняття грошових коштів з його карткового рахунку лише 16 вересня 2013 року, тому банк не несе відповідальність за збитки від операцій, здійснених до цього повідомлення. Суди безпідставно вважали, що відповідач вжив необхідних заходів, передбачених Умовами та Правилами у випадку крадіжки картки, і своєчасно повідомив банк та правоохоронні органи про факт викрадення. Наявність кримінального провадження не може свідчити, в силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно відповідача до ухвалення вироку, яким такі обставини будуть встановлені.
		Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 564/678/15-ц зробив висновок про те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не виконала вимог, передбачених Положенням, щодо нерозголошення персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу користуватися спеціальним платіжним засобом, та у ході бесіди повідомила третій особі інформацію про персональний ідентифікаційний номер кредитної картки, унаслідок чого стало можливим її використання та ініціювання платіжної операції, у вигляді зняття кредитних коштів особою, яка не мала на це законного права.
		У постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 317/2745/16-ц Верховний Суд виклав висновок про те, що відповідач є клієнтом банка з 2010 року, у користуванні має картку для виплат та кредитну картку, які активно використовує як платіжні кошти, в тому числі і в Інтернет-мережі, картки він не втрачав та нікому не передавав; проявивши необачність на шахрайському фішинговому сайті, ввів свої ідентифікаційні дані, в тому числі ОТР-пароль, внаслідок чого зловмисники отримали доступ до приватної інформації, якою скористалися для списання коштів з рахунку відповідача, чим сприявнезаконному використаннюінформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно тексту постанови органу досудового розслідування, та в судовому засіданні відповідач підтвердив, що він за власним бажанням розголосив стороннім особам дані банківської картки АТ КБ «Приватбанк».
		Таким чином, установивши, що операції з переказу спірних коштів здійснені з використанням реквізитів платіжної картки (номер картки, дата закінчення строку дії картки, тризначний код CVV2/CVC2, відомий лише держателю, який зберігається лише на платіжній картці) та підтверджено за допомогою технології Mastercard SecureCode (СМС-повідомлення з унікальними одноразовими кодами направлені банком на фінансовий телефон позивачки), суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту незаконного переказу грошових коштів з його карткового рахунку з вини банку, а тому позивач не повинен нести відповідальність за ці операції.
		Отже відповідачем не доведено, що списання коштів з його карткового рахунку відбулось без вчинення ним дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за картками, оскільки з вищевикладеного вбачається, що відповідач ОСОБА_1 проявивши необачність на шахрайському фішинговому сайті, ввів свої ідентифікаційні дані, в тому числі ОТР-пароль, внаслідок чого зловмисники отримали доступ до приватної інформації, якою скористалися для списання коштів з рахунку відповідача, а отже своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій
		Інших заперечень відповідачем у судовому засіданні не заявлено.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
		Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.
		Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
		Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2147,20 грн., сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.
		Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Задовольнити позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»  повністю.
		Стягнути зОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), заборгованість за договором №б/н від 28.07.2007, що виникла станом на 13.12.2023, у сумі 51096 (п`ятдесят одна тисяча дев`яносто шість) гривень 68 коп., з яких: 42824 (сорок дві тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 11 коп.  заборгованість за простроченим тілом кредиту;8272 (вісім тисяч двісті сімдесят дві) гривні 57 коп.  заборгованість за простроченими відсотками.
		Стягнути зОСОБА_1  на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп.
		Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя:    С. В. Ткаченко 
		Повний текст рішення складено 18 10 2024

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...