Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/10589/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2024. Зареєстровано: 19.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2024.
Дата набрання законної сили: 17.10.2024
Номер судового провадження: К/990/27479/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		справа №260/10589/23
		адміністративне провадження № К/990/27479/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів: Білак М.В., Кашпур О.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року (суддя: Плеханова З.Б.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року (судді: Затолочний В.С., Гудим Л.Я., Качмар В.Я.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дії та бездіяльності протиправними,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 , адвокатка) звернулася до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - третя особа), з вимогами:
		- визнати протиправними та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 23 листопада 2023 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
		На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що орган, який ухвалив оскаржувані рішення є неповноважним, оскільки його повноваження закінчилися у листопаді 2022 року. Крім того, вона вказала, що не була належним чином проінформована про наявність скарги щодо неї, зокрема щодо необхідності надання пояснень та про час та дату засідання, на якому розглядалася зазначена скарга, та за результатами якого її було незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю. Також позивачка звертала увагу на те, що скарга відносно неї була розглянута не за адресою її робочого місця як адвокатки.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 13 червня 2024 року, позов задоволено повністю.
		Визнано протиправними та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 23 листопада 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
		Зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатуру Закарпатської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 , яка надійшла супровідним листом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 18 жовтня 2023 року № 1811 з врахуванням правової оцінки наданої судом в рішенні.
		Стягнуто з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатуру Закарпатської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073 грн 60 копійок.
		Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що правову оцінку оскаржуваним рішенням слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
		Суди попередніх інстанцій зазначили, що вирішення питання про порушення або про відмову в порушенні дисциплінарної справи має відбуватися з належним повідомленням скаржника, а також з наданням копії скарги та документів, що додаються, для можливості надання письмового пояснення по суті порушених питань. Це є важливою гарантією захисту прав адвоката у дисциплінарному провадженні та запобіганню безпідставному притягненню адвоката до дисциплінарної відповідальності.
		Водночас суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази надсилання позивачці електронною поштою будь-яких матеріалів дисциплінарної справи.
		Також суди відзначили відсутність в матеріалах справи доказів отримання позивачкою повідомлення від 27 жовтня 2023 року з копією скарги та рішення від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи щодо неї, надісланих на її поштову адресу.
		Повідомлення про проведення щодо позивачки перевірки для отримання письмового пояснення по суті порушених у скарзі питань із зазначенням строку його надання (до 02 листопада 2023 року), надіслане поштою 27 жовтня 2023 року, було доставлено на адресу позивачки лише 04 листопада 2023 року (при цьому фактично не було отримано нею).
		Посилання відповідача на направлене на електронну адресу позивачки повідомлення № 116 про надходження скарги, її копії з додатками суд апеляційної інстанції не прийняв, оскільки відповідач не надав доказів неможливості подання викопіювання з електронної пошти щодо надіслання позивачці такого повідомлення до суду першої інстанції, а також не зазначив причин, з яких його неподання (викопіювання) об`єктивно не залежало від відповідача.
		З огляду на встановлені обставини суди підтвердили, що позивачка була необізнана про наявність щодо неї дисциплінарної скарги, дату, час та місце її розгляду, що фактично позбавило її права на участь у провадженні та використання передбачених законом засобів захисту.
		Виходячи з цього суди попередніх інстанцій констатували, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо належного повідомлення позивачки про наявність скарги, порушення дисциплінарної справи та притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
		Суди також відзначили, що відповідач застосував до позивачки найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності. Крім того, при обранні виду дисциплінарного стягнення врахував рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, які ухвалені поза межами періоду, протягом якого позивачка начебто вчинила дії, за які її притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
		Суд першої інстанції не оцінював аргументи позивачки про незаконність направлення скарги, поданої щодо неї, до Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області, зазначаючи, що предметом судового спору у цій справі є рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, а не дії та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та їх керівників, внаслідок цього мотиви та підстави позову в цій частині відхилив.
		При цьому суд першої інстанції вказав, що передаючи скаргу на адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Закарпатській області, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повинен був врахувати найбільш територіально наближений регіон, чого він не зробив.
		Натомість суд апеляційної інстанції надав оцінку зазначеним аргументам позивачки та визнав їх обґрунтованими.
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з положеннями частини третьої статті 33 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. 
		Оскільки робоче місце позивачки як адвокатки знаходиться у Києві, суд апеляційної інстанції вважав, що дисциплінарне провадження повинно було здійснюватися Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва.
		Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача та третьої особи, які послалися на підпункти 2.3.17 та 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, де передбачено повноваження Голови цієї комісії скеровувати скарги до інших кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Суд апеляційної інстанції наголосив, що ці положення суперечать частині третій статті 33 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка не передбачає зміну підвідомчості розгляду скарг стосовно адвокатів.
		Також суд апеляційної інстанції вважав, що Регламент Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надає Голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури невластиві йому свавільні повноваження щодо суб`єктивного вибору дисциплінарного органу для розгляду скарг на адвокатів, що суперечить таким складовим принципу верховенства права як правова визначеність, чіткість та передбачуваність.
		Cуд апеляційної інстанції також висловив зауваження щодо недосконалості формулювання підпункту 2.3.18 пункту 2.3 Розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вказавши, що не зрозуміло, до якої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має бути скерована скарга. Суд звернув увагу на те, що на відміну від цього підпункту, в підпункті 2.3.17 цього Регламенту йде мова про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури іншого регіону.
		Суд апеляційної інстанції вважав безпідставним посилання третьої особи на правову позицію, викладену Верховним Судом у справі №826/3443/18, зазначивши, що обставини тієї справи та правове регулювання, застосоване в ній, не є релевантними для даного спору. Вказав, що у справі № 826/3443/18, на відміну від цієї справи, вирішувався спір щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, за фактичного існування двох кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатів міста Києва, і при цьому позивачка не могла визначитися, яка саме з цих комісій повинна була здійснювати розгляд її справи.
		З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення частини третьої статті 33 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при направленні скарги на адвокатку ОСОБА_1 до відповідача і відповідно здійснення дисциплінарного провадження неналежним дисциплінарним органом.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій визнали, що оскаржувані рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 та про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є протиправними та підлягають скасуванню.
		Беручи до уваги підхід, застосований Верховним Судом у рішенні від 21 вересня 2023 року №  260/927/19, згідно з яким Верховний Суд, встановивши порушення процедури дисциплінарного провадження, зобов`язав Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу щодо адвоката, суди у цій справі на підставі наданих їм пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень дійшли аналогічного висновку.
		Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
		У касаційній скарзі Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування частини третьої статті 33 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в контексті скерування скарги на поведінку адвокатки ОСОБА_1 і відповідно здійснення дисциплінарного провадження неналежним органом.
		Скаржник просить скасувати їхні судові рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
		Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Аргументи скаржника полягають у тому, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №826/3443/18, щодо застосування частини третьої статті 33 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою Верховний Суд вказав на необхідність застосування підпункту 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за обставин, що об`єктивно унеможливлюють процедурно здійснити розгляд відповідними дисциплінарними палатами дисциплінарних справ не за робочою адресою реєстрації адвоката.
		Скаржник вважає безпідставним висновок суду апеляційної інстанції про те, що висновок Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №826/3443/18 не є релевантним до обставин цієї справи, вказуючи на те, що у справі №826/3443/18 скарга на поведінку адвоката, робоче місце якого було зареєстроване у місті Києві, скеровувалася до іншої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, якою є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області, і Верховний Суд дійшов висновку про правомірність такого скерування відповідно до підпункту 2.3.18 Регламенту Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, задля дотримання принципу правової визначеності через неможливість дисциплінарної палати з певних причин здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката за адресою реєстрації робочого місця, зазначивши, що ця неможливість не може бути підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення, а так само не спростовує можливості здійснити належну перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та вчинення інших передбачених законом дій іншим органом.
		Скаржник наголошує, що неможливість сформувати відповідний орган для здійснення дисциплінарного провадження у місті Києві, яку суд апеляційної інстанції ставить в провину органам адвокатського самоврядування, була зумовлена об`єктивними обставинами, такими як: 
		- несформованість відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, що є наслідком відсутності кворуму в дисциплінарній палаті для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 цього Закону (відповідно до Рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року №128, яке відповідно до частини першої статті 57 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є обов`язковими до виконання всіма адвокатами);
		- введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, що є загальновідомим та таким, що не потребує доказуванню, фактом;
		- заборона проведення конференції адвокатів міста Києва для обрання відповідно до частини п`ятої статті 47 Закону Голови та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, обрання делегатів на з`їзд адвокатів відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Скаржник також вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Голова Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не врахував найбільш територіально наближений регіон під час скерування скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області. Скаржник вказує на суперечність цього висновку з тим фактом, що суд першої інстанції в резолютивній частині свого рішення зобов`язав саме Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області розглянути скаргу на поведінку позивачки.
		Скаржник підкреслює, що висновки суду апеляційної інстанцій щодо застосування частини третьої статті 33 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є неприпустимим втручанням в діяльність адвокатського самоврядування, блокуванням розгляду скарг на поведінку адвокатів, робоче місце яких знаходиться в регіоні, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури якого не може виконувати передбачені законодавством функції, є нічим необґрунтованим відступленням від позиції Верховного Суду про неприпустимість втручання у самоврядність інституту адвокатури, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності та виключність компетенції дисциплінарних органів адвокатського самоврядування щодо вирішення питань, які стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, про що мовиться у його постановах від 10 жовтня 2022 року у справі № 826/14291/17, від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15.
		Позиція інших учасників справи
		ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити в її задоволенні. Позивачка стверджує, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не мають права здійснювати повноваження як органи адвокатського самоврядування. Вона посилається на той факт, що юридична особа Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (код ЄДРПОУ 37784267) була утворена та зареєстрована до прийняття Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». З огляду на це, відповідно до абзаців 2, 3 частини сьомої розділу X (Перехідні положення) цього Закону мала відбутися процедура перетворення попередньої юридичної особи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області код (код ЄДРПОУ  37784267) шляхом припинення та утворення нової юридичної особи (правонаступника) - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, із збереженням коду ЄДРПОУ 37784267. При цьому зміна відомостей про таке перетворення мала бути здійсненна у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Однак, як вказує позивачка, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 08 серпня 2024 року) відсутні відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи.
		Представник ОСОБА_1 - Карпович Андрій Петрович подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області та Вища Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури мають ознаки квазісудового органу, тож відповідно до частини першої статті 6 Європейської конвенції з прав людини повинні відповідати вимогам «суду, встановленого законом». Він наголошує, що строк повноважень адвоката Немеш П.Ф., який обіймає посаду голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, а також строк повноважень членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  Закарпатської області, сплив у листопаді 2022 року. Відповідно до частини другої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строк їх повноважень не продовжувався. З огляду на зазначене, представник позивачки доводить, що дисциплінарне провадження щодо адвокатки ОСОБА_1 з подальшим припиненням права на заняття адвокатською діяльністю, не здійснювалося «судом, встановленим законом», що є фактом порушення частини першої статті 6 Європейської конвенції з прав людини.
		Рух касаційної скарги
		Ухвалою від 07 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання дії та бездіяльності протиправними.
		08 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла скарга ОСОБА_1 про відсутність в ЕКЕС матеріалів заяви третьої особи ВКДКА про усунення недоліків на виконання ухвали ВС від 30.07.2024, з додатками. Разом з поданою скаргою позивачкою подано пропозицію досудового врегулювання спору, скеровану Голові Ради адвокатів України Ізовітовій Л.П .
		Того ж дня до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження.
		09 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу. У відзиві позивачка просила здійснювати розгляд справи виключно за участю (з повідомленням) учасників справи.
		Того ж дня до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 про долучення додатків до відзиву на касаційну скаргу.
		12 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» клопотання про звернення із поданням до Конституційного Суду України.
		Того ж дня до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів.
		19 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в якій, зокрема, міститься клопотання про участь в судовому засіданні при розгляді заяви про відвід.
		Того ж дня до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали. 
		Також 19 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 про надання інформації.
		20 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про здійснення подання до Конституційного Суду України.
		29 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшло повідомлення ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення.
		30 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла скарга ОСОБА_1 про дисциплінарний проступок.
		Ухвалою від 03 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Загороднюка А.Г., у зв`язку з перебуванням члена колегії судді Кашпур О.В. у відпустці, запропонував Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Закарпатської області та Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури у визначений строк надати пояснення щодо питань, порушених ОСОБА_1 у численних заявах, включно щодо заявленого відводу колегії суддів.
		04 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід в ухваленні судового рішення судді, якому заявлено відвід, в якому вона висловила недовіру судді-доповідачу Загороднюку Андрію Григоровичу .
		09 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшли:
		заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про участь позивачки та її представника про участь в усіх судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів;
		клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали;
		заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про участь позивачки та її представника про участь в усіх судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів;
		клопотання від ОСОБА_1 про відвід судді Загороднюку Андрію Григоровичу від розгляду цієї справи.
		Того ж дня до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов запит на інформацію.
		11 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про участь позивачки та її представника про участь в усіх судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
		13 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшли додаткові пояснення представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича , в яких він також просив розгляд справи здійснювати виключно за участю сторін.
		18 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшли від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури пояснення на виконання ухвали Верховного Суду від 03 вересня 2024 року.
		Того ж дня до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшли:
		клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали;
		заява ОСОБА_1 про відвід судді Білак Мирослави Вікторівни від розгляду цієї справи;
		вимога ОСОБА_1 про скасування результатів розподілу справи №260/10589/23.
		19 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Загороднюку Андрію Григоровичу від розгляду цієї справи.
		Ухвалою від 19 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 12 серпня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи № 260/10589/23 та передав цю заяву на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
		Ухвалою від 19 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) визнав необґрунтованими заяви ОСОБА_1 від 04 вересня 2024 року та від 09 вересня 2024 року про відвід судді Загороднюка Андрія Григоровича від участі у розгляді справи № 260/10589/23 та передав ці заяви на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
		Ухвалою від 19 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 18 вересня 2024 року про відвід судді Білак Мирослави Вікторівни від участі у розгляді справи № 260/10589/23 та передав цю заяву на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
		Ухвалою від 19 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 19 вересня 2024 року про відвід судді Загороднюка Андрія Григоровича від участі у розгляді справи № 260/10589/23 та передав цю заяву на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
		20 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про участь позивачки та її представника про участь в усіх судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
		Також 20 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про трансляцію судових засідань.
		Ухвалою від 20 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Губської О.А. відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18 вересня 2024 року про відвід судді Білак Мирослави Вікторівни від участі у розгляді справи № 260/10589/23.
		Ухвалою від 20 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Губської О.А. повернув заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід Губської Олени Анатоліївни від участі від розгляду заяви про відвід у справі № 260/10589/23 (провадження Зі/990/109/24) без розгляду.
		Ухвалою від 23 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В. відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12  серпня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи №260/10589/23.
		Ухвалою від 23 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В. з урахуванням ухвали від 24 вересня 2024 року про виправлення описки відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19 вересня 2024 року про відвід судді Загороднюка Андрія Григоровича від участі у розгляді справи №260/10589/23.
		Ухвалою від 23 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В. відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 09 вересня 2024 року про відвід судді Загороднюка Андрія Григоровича від участі у розгляді справи №260/10589/23.
		Ухвалою від 23 вересня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04 вересня 2024 року про відвід судді Загороднюка Андрія Григоровича від участі у розгляді справи №260/10589/23.
		23 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді-доповідачу Загороднюку Андрію Григоровичу від розгляду цієї справи.
		Того ж дня до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла ще одна заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді-доповідачу Загороднюку Андрію Григоровичу від розгляду цієї справи.
		24 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшли:
		заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Білак Мирославі Вікторівні від розгляду цієї справи.
		заява ОСОБА_1 про відвід судді-доповідачу Загороднюку Андрію Григоровичу;
		заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів.
		25 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
		Того ж дня до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про трансляцію судових засідань.
		30 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшло повідомлення про відсутність повноважень.
		Ухвалою від 07 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) визнав необґрунтованою заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 23  вересня 2024 року про відвід судді Загороднюку Андрію Григоровичу від участі у розгляді справи № 260/10589/23 та передав цю заяву на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
		Ухвалою від 07 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) залишив без розгляду заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 23 вересня 2024 року про відвід судді Загороднюку Андрію Григоровичу від участі у розгляді справи №260/10589/23.
		Ухвалою від 07 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) визнав необґрунтованою Заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 24   вересня 2024 року про відвід судді Білак Мирослави Вікторівни від участі у розгляді справи № 260/10589/23 та передав цю заяву на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
		Ухвалою від 07 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 24 вересня 2024 року про відвід судді Загороднюку Андрію Григоровичу від участі у розгляді справи № 260/10589/23 та передав цю заяву на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
		Ухвалою від 07 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 24 вересня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи № 260/10589/23 та передав цю заяву на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
		08 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про участь позивачки та її представника в усіх судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
		Ухвалою від 09 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24 вересня 2024 року про відвід судді Загороднюку Андрію Григоровичу від участі у розгляді справи № 260/10589/23
		Ухвалою від 09 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М. відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24 вересня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді-доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи № 260/10589/23.
		Ухвалою від 10 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. повернув без розгляду заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Уханенку С.А. від розгляду поданої представником позивача заяви про відвід судді Загороднюку Андрію Григоровичу від участі у розгляді справи № 260/10589/23.
		Ухвалою від 10 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 23 вересня 2024 року про відвід судді Загороднюку Андрію Григоровичу від участі у розгляді справи № 260/10589/23.
		Ухвалою від 10 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М. відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 24 вересня 2024 року про відвід судді Білак Мирослави Вікторівни від участі у розгляді справи № 260/10589/23.
		11 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про приєднання доказів.
		14 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід колегії суддів.
		15 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про участь позивачки та її представника в усіх судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.
		Того ж дня до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід колегії суддів.
		Ухвалою від 15 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) визнав необґрунтованою заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 14 жовтня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи № 260/10589/23 та передав цю заяву на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
		Ухвалою від 15 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) визнав необґрунтованою заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 15 жовтня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи № 260/10589/23 та передав цю заяву на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
		16 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судом джерела походження коштів судді Загороднюка Андрія Григоровича.
		Ухвалою від 16 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 14 жовтня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи №260/10589/23.
		Ухвалою від 16 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М. відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 15 жовтня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи №260/10589/23.
		Ухвалою від 16 жовтня 2024 року Верховний Суд (суддя: Загороднюк А.Г.) відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про здійснення розгляду справи виключно за участю сторін; за участю позивачки та її представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів; про надання дозволу на трансляцію судових засідань у справі; забезпечення трансляції судових засідань у справі технічними засобами Касаційного адміністративного суду Верховного Суду до мережі Інтернет на YouTube канал «Судова влада України» https://www.youtube.com/channel/UCFDRcAmACu5ljF-YUMGctnA; закінчив підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначив її до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.
		Ухвалою від 17 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 08 серпня 2024 року про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі №260/10589/23.
		Ухвалою від 17 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) повернув без розгляду клопотання ОСОБА_1 від 18 серпня 2024 року про постановлення окремої ухвали.
		Ухвалою від 17 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) повернув без розгляду заяву ОСОБА_1 від 19 серпня 2024 року про постановлення окремої ухвали.
		Ухвалою від 17 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) повернув без розгляду клопотання ОСОБА_1 від 12 серпня 2024 року, від 20 серпня 2024 року та від 25 вересня 2024 року в частині здійснення подання до Конституційного Суду України; залишив без задоволення клопотання ОСОБА_1 від 25 вересня 2024 року в частині зупинення провадження у справі №260/10589/23.
		Ухвалою від 17 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) повернув без розгляду заяву (скаргу) від 08 серпня 2024 року та повідомлення від 29 серпня 2024 року ОСОБА_1 в частині вимог про самоусунення суддів та самостійне повідомлення Вищої ради правосуддя та ВККСУ.
		Ухвалою від 17 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) повернув без розгляду клопотання ОСОБА_1 від 16 жовтня 2024 року про встановлення судом джерела походження коштів судді Загороднюка Андрія Григоровича .
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		05 жовтня 2023 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва надійшла скарга громадянина ОСОБА_2 на адвоката ОСОБА_1
		10 жовтня 2023 року т.в.о. керівника юридичної особи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва надіслав голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури лист, в якому зазначив про отримання від представника скаржника адвоката Ємеліної Юліанни Святославівни скарги ОСОБА_2 . Згідно з рішенням Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції», рішення Ради адвокатів України від 28 січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» скарга ОСОБА_2 передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого скерування та розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону відповідно до вимог чинного законодавства.
		18 жовтня 2023 року листом № 1811 голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надіслав за належністю голові Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області скаргу ОСОБА_2 .
		На обґрунтування підстав скерування скарги у листі зазначено таке:
		- згідно з частиною третьою статті 33 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в Єдиному реєстрі адвокатів України;
		- за даними Єдиного реєстру адвокатів України робоче місце ОСОБА_1 знаходиться в АДРЕСА_1;
		- відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 128 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва вважається не сформованою відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		- відповідно до пункту 4 Рішення Ради адвокатів України від 28 січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» на Секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва покладено обов`язки продовжувати здійснювати передачу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури усіх отриманих заяв, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту, заяв, скарг щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні справи та інші заяви/скарги для подальшого їх скерування та розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону.
		25 жовтня 2023 року зазначена скарга була зареєстрована в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Закарпатської області за вхідним номером 193/23.
		27 жовтня 2023 року голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Гончаров В.В. надіслав повідомлення на адресу адвоката ОСОБА_1 в АДРЕСА_1. У повідомленні зазначено, що в порядку перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, передбачений статтею 38 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пропонується до 02 листопада 2023 року надати дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області письмові пояснення по суті питань, порушених в скарзі та зазначено про необхідність надати відповіді на конкретні питання.
		До повідомлення додано фіскальний чек, в якому зазначено: рекомендований лист, Київ, 03194, 27 жовтня 2023 року, штрихкод 8801709586981.
		Згідно з трекінгом Укрпошти, повідомлення 8801709586981 доставлено на адресу 04  листопада  2023 року (не вручене під час доставки з причин: «інші причини»). 05  грудня  2023 року конверт із вкладенням повернувся відправнику.
		02 листопада 2023 року членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Розманом С.Ю. складено Довідку, в якій зазначено, зокрема, що за дорученням Голови Дисциплінарної палати ним (Розманом С.Ю.) проведено перевірку викладених у скарзі громадянина ОСОБА_2 відомостей щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. 27 жовтня 2023 року дисциплінарна палата на адресу електронної пошти адвоката ОСОБА_1, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України, надіслала письмове повідомлення про надходження зазначеної скарги ОСОБА_2 Адвокат ОСОБА_1 не надала Дисциплінарній палаті жодних пояснень і документів. За таких обставин, враховуючи положення статті 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, вважається, що адвокат ОСОБА_1 належним чином повідомлена про наявність дисциплінарного провадження. З врахуванням висновків Верховного Суду та наведеного у довідці, пропонує порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1
		Згідно з Витягом з Протоколу від 02 листопада 2023 року № 17 засідання Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за результатами заслуховування Розмана С.Ю. , який доповів матеріали проведеної ним перевірки відомостей щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1, наведених у скарзі громадянина ОСОБА_2 , та після ознайомлення з матеріалами перевірки і довідкою, складеною за її результатами, завершення обговорення і висловлювань пропозицій вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1
		Рішенням від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи розгляд дисциплінарної справи щодо позивачки призначено о 16 год 00 хв 23 листопада 2023 року у приміщенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області. Копію рішення доручено надіслати або вручити під розписку адвокату.
		07 листопада 2023 року голова Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області направив позивачці та скаржнику копію рішення від 02 листопада 2023 року, а також копію довідки, складеної за результатами перевірки (лише першому адресату).
		Фіскальним чеком від 08 листопада 2023 року підтверджується відправлення рекомендованого листа ОСОБА_1 .
		Згідно з трекінгом Укрпошти 13 листопада 2023 року даний лист не вручено з причин: «інші причини».
		23 листопада 2023 року відбулося засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, що підтверджується протоколом №  18.
		Відповідно до цього протоколу, після доповіді головуючим у засіданні Гончаровим В.В. матеріалів дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 та ознайомлення учасників засідання з матеріалами дисциплінарної справи, завершення обговорення і висловлювань пропозицій одноголосно вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Рішенням від 23 листопада 2023 року адвокатку ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане 24 листопада 2011 року відповідно до рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської обласної від 16 листопада 2011 року № 229) притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Згідно з мотивувальною частиною цього рішення, ОСОБА_1 вчинила дії, які свідчать про систематичне порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, а при обранні стягнення позивачу враховано притягнення її до дисциплінарної відповідальності рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 12 червня 2023 року № 39 та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 25 жовтня 2023 року №№ Д/10-5, Д/10-6.
		25 листопада 2023 року рішення від 23 листопада 2023 року було направлено скаржнику та позивачці на її робочу адресу, а також Голові Ради адвокатів України.
		Згідно зі штрихкодом, зазначеним у фіскальному чеку від 25 листопада 2023 року, та відповідного трекінгу Укрпошти позивачу вказане відправлення 05 грудня 2023 року не вручене під час доставки з причини: «інші причини».
		Не погодившись з рішенням відповідача від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи та від 23 листопада 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
		Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
		Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
		Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону №5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Частиною третьою цієї статті Закону №5076-VI закріплено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		За правилом частини другої статті 35 Закону № 5076-VI, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
		Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 цього Закону).
		Згідно зі статтею 37 Закону № 5076-VI, стадіями дисциплінарного провадження є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Частинами першою, другою статті 38 Закону №5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
		За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення (частина перша статті 40 Закону № 5076-VI).
		Згідно із частиною другою цієї статті Закону № 5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
		У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
		Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		Частиною першою статті 42 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
		Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури наведені у частині п`ятій статті 50 Закону № 5076-VI, до яких належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.
		З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі - Положення № 120; у редакції рішення Ради адвокатів України від 25 березня 2022 року № 34).
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №826/3443/18.
		Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в її межах.
		Спір у цій справі виник у зв`язку з прийняттям відповідачем рішення від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно позивачки як адвокатки та від 23 листопада 2023 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
		Однією з підстав для скасування цих рішень позивачка зазначала те, що оскільки її робочим місцем як адвокатки є місто Київ, тому Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області відповідно до частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI не мала повноважень здійснювати дисциплінарне провадження відносно неї.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позов, не оцінював такий довід позивачки, а побудував своє рішення здебільшого на процедурних порушеннях, допущених відповідачем під час дисциплінарного провадження. Суд лише побіжно вказав, що Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повинен був врахувати найбільш територіально наближений регіон при скеруванні скарги стосовно позивачки. 
		Суд апеляційної інстанції, погодившись із судом першої інстанції щодо задоволення позову, зазначив, що такі аргументи позивачки є обґрунтованими, і підтвердив порушення частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI при направленні скарги на позивачку до відповідача і відповідно здійснення дисциплінарного провадження неналежним дисциплінарним органом.
		Верховний Суд, вирішуючи питання про правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також про обґрунтованість поданої касаційної скарги, зазначає таке.
		За правилом частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється за адресою його робочого місця. Проте існують виключення із загального правила територіальної підвідомчості розгляду скарг стосовно адвокатів. Такі випадки виникають внаслідок об`єктивної неможливості здійснити розгляд дисциплінарної скарги відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
		Правові засади діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - ВКДКА або Комісія), Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.
		Згідно з підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (в редакції, чинній на час ініціювання питання про дисциплінарне провадження, порушення та вирішення дисциплінарної справи) Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровує для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (палати) регіону.
		Відповідно до частини другої статті 66 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (далі - Правила адвокатської етики, зі змінами від 15 лютого 2019 року), у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.
		Пунктами 22, 23 Положення № 120 також обумовлено, що у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.
		Отже, у випадках надходження скарг стосовно осіб, що належать до переліку, визначеного статтею 66 Правил адвокатської етики, а також за умов несформованості регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або відсутності кворуму на її засіданнях, скарги стосовно адвокатів передаються на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону. Неможливість дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з певних причин здійснити дисциплінарне провадження стосовно адвоката за адресою реєстрації робочого місця, не може слугувати підставою та засобом уникнення таким адвокатом відповідальності за вчинене ним порушення, а також не спростовує можливості проведення належної перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та вчинення інших передбачених законом дій іншим органом.
		Указаний висновок відповідає правовому висновку щодо застосування частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI, висловленому Верховним Судом у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 826/3443/18. У цій справі Верховний Суд зазначив, що частина третя статті 33 Закону № 5076-VI встановлює загальні правила територіальної підвідомчості розгляду скарг, а наведені положення підпункту 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, пункти 22, 23 Положення № 120 є нормами, які конкретизують та допускають за умов об`єктивної неможливості, процедурно здійснити розгляд відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справи не за робочою адресою реєстрації адвоката.
		Верховний Суд підкреслив, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у своїй процесуальній діяльності зобов`язана керуватися рішеннями Ради адвокатів України, актами Національної асоціації адвокатів України. Рішення Ради адвокатів України в силу частини першої статті 57 Закону № 5076-VI є обов`язковими до виконання. Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону № 5076-VI перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності. Як указав Верховний Суд, такий його висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 826/5376/17. Вказане дає підстави для висновку, що органи адвокатського самоврядування зобов`язані входити до системи Національної асоціації адвокатів України, керуватися Статутом НААУ, їх актами.
		Суд зазначає, що правове регулювання та обставини справи у справі № 826/3443/18, в якій Верховний Суд висловив позицію, не є тотожними до справ, що розглядається. Проте наведений підхід щодо застосування частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
		У справі, що розглядається, відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції», рішення Ради адвокатів України від 28 січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів», т.в.о. керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (тобто за адресою робочого місця позивачки) листом від 10 жовтня 2023 року надіслав голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу ОСОБА_2 на адвокатку ОСОБА_1 для подальшого скерування та розгляду кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури іншого регіону.
		Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, направляючи листом від 18 жовтня 2023 року № 1811 голові Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області скаргу ОСОБА_2 , виходив, зокрема, з того, що відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15 грудня 2021 року № 128 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва вважається не сформованою у відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		З огляду на відсутність кворуму в кваліфікаційній і дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства, скерував скаргу ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області для її подальшого розгляду.
		Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що дисциплінарне провадження відносно позивачки не могло здійснюватися Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області. 
		Твердження суду першої інстанції про те, що Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повинен був врахувати найбільш територіально наближений регіон при скеруванні скарги відносно позивачки є безпідставним, оскільки відповідно до наведених норм законодавства необхідність врахування наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є обов`язковою умовою для направлення скарги до іншого регіону саме за відсутності кворуму на засіданнях кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Посилання суду апеляційної інстанції на недосконалість формулювання підпункту 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не заслуговують на увагу, оскільки вказаний підпункт Регламенту чітко регламентує право Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за встановлених цим підпунктом умов скеровувати скарги до іншої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що забезпечує ефективність, неупередженість та об`єктивність у розгляді скарг. Порівняння з підпунктом 2.3.17 лише підтверджує цей принцип і не свідчить про будь-яку правову неясність. Формальні аспекти формулювання в даному випадку не повинні перешкоджати практичній реалізації цих норм Регламенту, оскільки основною їх метою є забезпечення справедливого, об`єктивного та ефективного розгляду скарг.
		Необґрунтованими є також посилання суду апеляційної інстанції на те, що Регламент Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надає Голові цієї комісії невластиві йому свавільні повноваження. Регламент чітко визначає умови та підстави, за яких Голова Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право скеровувати скарги до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії іншого регіону, що унеможливлює його суб`єктивний вибір, оскільки всі дії Голови цієї комісії регламентуються встановленими нормами. Механізм передачі скарг розроблений з метою забезпечення ефективності, неупередженості та об`єктивності в їх розгляді. Таким чином, встановлена Регламентом процедура не суперечить принципу верховенства права, а навпаки сприяє його дотриманню, забезпечуючи належний порядок розгляду скарг.
		За таких обставин Верховний Суд вважає вмотивованими доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права, а саме  частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI, при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
		На цій підставі скаржник просить в касаційній скарзі скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		Суд зазначає, що підставами для задоволення позову слугували також висновки судових інстанцій щодо порушення процедури дисциплінарного провадження, а саме невиконання відповідачем - Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Запорізької області - обов`язку щодо належного повідомлення позивачки про наявність скарги, порушення дисциплінарної справи та притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а також безпідставне обрання відповідачем найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності відносно позивачки.
		Ці висновки судових інстанцій не були оскаржені відповідачем - Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Запорізької області, скаржником - Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури в касаційному порядку і не стали предметом перевірки касаційного суду відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, тому Верховний Суд не вбачає підстав для їх оцінки відповідно до частин першої статті 341 КАС України.
		Водночас висновки Верховного Суду щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI не впливають на результати вирішення цього спору і не можуть слугувати самостійною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з урахуванням інших висновків судових інстанцій по суті спору, з якими скаржник (третя особа) та відповідач фактично погодилися.
		У зв`язку з викладеним, Верховний Суд вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення в мотивувальній частині, виклавши їх в редакції цієї постанови.
		Аргументи позивачки та її представника, наведені у відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях, зокрема щодо відсутності в Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури права здійснювати повноваження як органу адвокатського самоврядування та щодо спливу строку повноважень голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області та членів дисциплінарної палати, виходять за межі касаційного перегляду, тому не підлягають оцінці Верховним Судом.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		Відповідно до частин першої, четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 351 КАС України, касаційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підлягає частковому задоволенню, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року - зміні в мотивувальній частині в редакції цієї постанови. В іншій частині оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.
		Щодо клопотання позивачки від 09 вересня 2024 року про постановлення окремої ухвали, Верховний Суд зазначає таке.
		09 вересня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшло клопотання від ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали, в якій вона вимагає негайно постановити окрему ухвалу, якою повідомити Головне управління Національної поліції в Закарпатської області про те, що у період часу із 06 жовтня 2023 року (включно) по 28 серпня 2024 року, за попередньою змовою групи осіб у складі: нелегітимний т.в.о. голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва Гнатюк Тетяна Віталіївна; нелегітимний Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилков Сергій Валентинович; нелегітимний Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Немеш Петро Федорович; нелегітимні члени Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області голова Дисциплінарної палати - Гончаров Валентин Валентинович, заступник голови Дисциплінарної палати  - Зеленяк Сергій Петрович, члени Дисциплінарної палати - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; вчинили відносно адвокатки ОСОБА_1 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 24 листопада 2011 року) кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 397 Кримінального кодексу України.
		Розглянувши заявлене клопотання, Суд зазначає таке.
		Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		Частиною четвертою статті 294 КАС України визначено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
		Верховний Суд зазначає, що стаття 249 КАС України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.
		Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
		Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Тож, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.
		Постановлення окремої ухвали є правом суду. Тобто адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		Виходячи з меж касаційного перегляду цієї справи, визначених статтею 341 КАС України, та наслідків її розгляду, Верховний Суд не встановив правових підстав для постановлення окремої ухвали стосовно т.в.о. голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва Гнатюк Тетяни Віталіївни; Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича; Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області Немеша Петра Федоровича; членів Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області : голови Дисциплінарної палати - Гончарова Валентина Валентиновича, заступника голови Дисциплінарної палати  - Зеленяка Сергія Петровича, членів Дисциплінарної палати - ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
		Керуючись статтями 249, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задовольнити частково.
		Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року змінити в частині мотивів, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		В іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року залишити без змін.
		В задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 09 вересня 2024 року про постановлення окремої ухвали відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак О.В. Кашпур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...