Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/8333/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2024. Зареєстровано: 19.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/522/376/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023230000000113

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		18.10.2024 
		 
		Справа№ 522/8333/23 
		Провадження № 1-кп/522/376/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 жовтня 2024 року Приморський районний суду м. Одеси у складі:
		головуючого - судді              ОСОБА_1 
		за участю секретаря               ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22023230000000113 від 27.02.2023 відносно:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		   обвинуваченої у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                    ОСОБА_4 ,
		захисника -                     ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої -                      ОСОБА_3 , -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, у вересні місяці 2022 року керуючись корисливим мотивом за грошову винагороду, прийняла пропозицію Особи-1 (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) щодо участі у проведенні у селі Станіслав Херсонського району Херсонської області, незаконного референдуму щодо входження Херсонської області до складу російської федерації.
		Так, ОСОБА_3 у період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи за попередньою змовою з Особою-2 та іншими невстановленими особами (щодо яких здійснюється досудове розслідування), діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи, суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні референдуму та у період з 23-27 вересня 2022 з урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями, у супроводі озброєних військових рф здійснила по будинковий обхід жителів АДРЕСА_1 з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад РФ. Під час проведення референдуму ОСОБА_3 активно пропонувала мешканцям с. Станіслав проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян які проголосували за списком, а також робила активно закликала осіб, які не хотіли приймати участь у голосуванні шляхом висловлювання закликів про позитивні зміни у їх житті під керівництвом російської влади.
		Наслідком таких незаконних та неправомірних дій ОСОБА_3 стало визнання російською федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу.
		За наведених обставин ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: колабораційна діяльність, а саме  участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		 
		Допитана усудовому засіданніобвинувачена ОСОБА_3  свою вину у скоєні вказаного злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України визнала та пояснила, що вона дійсно у вересні 2022 року приймала участь у проведені референдуму у с. Станіслав Херсонської області. На той момент вона не вважала, що це був злочин. Вона вважала, що це вторгнення було незаконним, але вона не вірила, що їх хтось буде визволяти. Вона визнає, що скоїла злочин, однак у зв`язку із обставинами, які склалися на той момент, вона була вимушена це робити. Вона розкаюється у скоєному.
		 
		Суд вважає,що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3  в об`ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги досліджені у судовому засіданні, а саме:
		 
		Письмові докази:
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_6 на одному з фотознімків впізнав ОСОБА_3 , яка під час проведення незаконного референдуму у АДРЕСА_1 ходила із скринькою для голосування;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_7 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка під час проведення незаконного референдуму у АДРЕСА_1 ходила із скринькою для голосування;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_8 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка під час проведення незаконного референдуму у АДРЕСА_1 ходила із скринькою для голосування;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_9 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яку залучили для проведення незаконного референдуму у АДРЕСА_1 ;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_10 на одному з фотознімків впізнав ОСОБА_3 , яка приймала участь у проведенні незаконного референдуму у АДРЕСА_1 та ходила із скринькою для голосування;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_11 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка під час проведення незаконного референдуму у АДРЕСА_1 ходила із скринькою для голосування;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_12 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка під час проведення незаконного референдуму у АДРЕСА_1 давала їй протокол щоб вона ставила відмітки;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_13 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка під час проведення незаконного референдуму у АДРЕСА_1 приходила з бюлетенями і пропонувала проголосувати щодо приєднання Херсонської області до російської федерації;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_14 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка під час проведення незаконного референдуму у АДРЕСА_1 ходила із скринькою для голосування;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_15 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка приймала безпосередню участь у проведенні незаконного референдуму у АДРЕСА_1 та ходила з урною для голосування;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_16 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка приймала безпосередню участь у проведенні незаконного референдуму у АДРЕСА_1 та ходила з урною для голосування;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_17 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка приймала безпосередню участь у проведенні незаконного референдуму у АДРЕСА_1 та ходила з урною для голосування і бланками бюлетенів;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_18 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка приймала безпосередню активну участь у проведенні незаконного референдуму у АДРЕСА_1 та ходила з урною для голосування;
		- протокол про проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023, згідно якого свідок ОСОБА_19 на одному з фотознімків впізнала ОСОБА_3 , яка приймала безпосередню активну участь у проведенні незаконного референдуму у АДРЕСА_1 та ходила з урною для голосування;
		- громадська характеристика на ОСОБА_3 видана головою сільської військової адміністрації Станіславської сільської ради, згідно якої вбачається, що ОСОБА_3 приймала активну участь в організації та проведені незаконного референдуму в АДРЕСА_1 ;
		-протокол проведенняслідчого експериментуза участюсвідка ОСОБА_20  від 02.02.2023, згідно якого встановлено, що свідок перебував у приміщенні Станіславської сільської ради три дні де він виконував функції водія для членів ДВК № 427. Охоронні заходи на ДВК № 427 здійснювали озброєні військовослужбовці зс рф. Одним із членів виборчої комісії була ОСОБА_3 ;
		-протокол проведенняслідчого експериментуза участюсвідка ОСОБА_3  від 01.02.2023, згідно якого встановлено, що свідок перебував у приміщенні Станіславської сільської ради та брала участь у незаконному референдумі кожного дня, де вона виконувала функції члена ДВК № 427;
		-протокол проведенняслідчого експериментуза участюсвідка ОСОБА_8  від 01.02.2023, згідно якого встановлено, що свідок перебував у приміщенні Станіславської сільської ради три дні де він виконував функції водія для членів ДВК № 427. Охоронні заходи на ДВК № 427 здійснювали озброєні військовослужбовці зс рф. Одним із членів виборчої комісії була ОСОБА_3 ;
		 
		 
		 
		Крім того,винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 ,  повністю доведена показами свідків допитаних в судовому засіданні: 
		- свідок ОСОБА_21 , пояснила, що вона знайома з ОСОБА_3 , яка в вересні 2022 року брала участь у проведені незаконного референдуму на території с. Станіслав Херсонської області. ОСОБА_3 з іншими особами ходили по селу з урною для голосування та бюлетенями. Вони заходили у двори будинків мешканців села для їх голосування щодо від`єднання Херсонської області до складу російської федерації;
		- свідок  ОСОБА_15 , пояснила, що ОСОБА_3 вона знає, так як вона є їх сусідкою. ОСОБА_3 безпосередньо брала участь у проведені незаконного референдуму на території села Станіслав Херсонської області. ОСОБА_3 у супроводі військових, та разом з іншими особами заходила у будинки мешканців села з урнами для голосування та агітувала проголосувати за російську федерацію;
		- свідок ОСОБА_10 , пояснив, що ОСОБА_3 приймала участь у проведенні незаконного референдуму на території с. Станіслав, щодо входження Херсонської області до складу російської федерації. ОСОБА_3 під час референдуму, разом із іншими особами у супроводі двох військових, ходила з урною для голосування по будинкам мешканців с. Станіслав. Вони заходили і до нього, гримали у двері, вимагали відчинити двері та проголосувати;
		- свідок ОСОБА_22 , пояснив, що він є мешканцем с. Станіслав Херсонської області. ОСОБА_3 він знає, вона разом з іншими особами ходила з урною для голосування;
		- свідок ОСОБА_14 , пояснила, що ОСОБА_3 вона знає. ОСОБА_3 разом з іншими особами ходили по с. Станіслав з урною для голосування та збирали голоси за проведення референдуму;
		- свідок ОСОБА_11 , пояснила, що ОСОБА_3 вона знає. У вересні 2022 року ОСОБА_3 разом з іншими особами, ходила по с. Станіслав з урною для голосування та бюлетенями та агітувала проголосувати за проведення незаконного референдуму;
		- свідок ОСОБА_23 , пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_3 . Він на своєму автомобілі возив жінку на дільницю і потім вона їздила з ним до будинків мешканців села зі скринькою для голосування;
		- свідок ОСОБА_8 , пояснила, що ОСОБА_3 вона знає, з нею вона познайомилась під час проведення референдуму у АДРЕСА_1 . Вони разом ходили до мешканців села з урною для голосування. ОСОБА_3 носила урну для голосування. Поруч із ними завжди були військові. За участь вона отримала винагороду у розмірі 40000 руб., чи отримали інші учасники винагороду, вона не знає. 
		 
		Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої ОСОБА_3 та визнання її винуватості.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		При цьому суд враховує, що згідно п.58 рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2016 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
		Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вислухавши пояснення свідків, оцінивши вищезазначені дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що події злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мали місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду і кваліфікує її дії за:
		-ч.2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: колабораційна діяльність, а саме  участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб. 
		Згідно з ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Згідно з ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.
		При призначенні ОСОБА_3 певного видута конкретноїміри покаранняв межах,встановлених усанкції ч.2ст.28ч.5ст.111-1КК України Особливої частини КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України віднесено до тяжкого, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої та спричинені наслідки.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України  визнання вини, щире каяття, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, знаходження на утриманні неповнолітнього сина та матері похилого віку.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинувачено ї ОСОБА_3 , відповідно до ст.67КК України, судом не встановлено.
		Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання слід ураховувати, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Також, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд бере до уваги її пояснення про те, що сам факт скоєння кримінального правопорушення вона не оспорює, однак вона робила це, оскільки була жертвою обставин, які склалися на той час.
		Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст.ст.50, 65 КК Україниметою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.
		Досягнення вказаноїмети єоднією зформреалізації визначених у ч.1ст.1 КК Українизавдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного й відображають його пост кримінальну поведінку як прояв ставлення до скоєного. Адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		При наявності вказаних обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченої ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне застосувати до неї дію ст.69 КК України призначивши більш м`яке покарання, передбачене ч.5 ст. 111-1 КК України.
		Враховуючи поведінку обвинуваченої після вчинення кримінального правопорушення, та під час судового провадження, яка усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дала критичну оцінку своїм злочинним діям, що в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченої дію ч.1 ст. 69 КК України, призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.5 ст. 111-1 КК України, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною із виборчим процесом та процесом референдуму та без конфіскації майна, що на переконання суду, буде проявом справедливості кримінальної відповідальності.
		Підставами для застосування ст. 69 КК України є сукупність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 : повне визнання вини і щире каяття, знаходження на її утриманні неповнолітнього сина та мати похилого віку, раніше не судима, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, має нагороди за виховання дитини, шкоду вказаним кримінальним правопорушенням нікому не завдано, відсутність обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання.
		Суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		 
		Керуючись ст.ст.72,100,349,367-368,370-371,373-376,395,532,615КПК України,суд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3  визнативинною упред`явленомуобвинуваченні увчиненні кримінального правопорушення,передбаченого  ч.2ст.28ч.5ст.111-1 КК України,тапризначити їйпокарання,із застосуваннямч.1ст.69КК України, увиді позбавлення волістроком на3(три)роки,з позбавленнямправа обійматибудь-якіпосади ворганах державноївлади,державного управліннячи місцевогосамоврядування тазайматися діяльністю,пов`язаною ізвиборчим процесомта процесомреферендуму строкомна 10(десять)років,без конфіскаціїмайна.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 16.02.2023, тобто з моменту її фактичного затримання.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.03.2023 на майно ОСОБА_3 , а саме: частки житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; частки земельної ділянки за кадастровим № 6520386500:01:037:0020, площею 0,1 га, із цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування» житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		Суддя:                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...