Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/3288/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 18.10.2024. Зареєстровано: 19.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2024.
Дата набрання законної сили: 16.10.2024
Номер судового провадження: 852/12460/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		16 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/3288/24Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
		 суддів: Божко Л.А., Шлай А.В., 
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 
		на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2024, (суддя суду першої інстанції Калашникова Ю.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/3288/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, 
		УСТАНОВИВ:
		12.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 26.03.2024 №1599/ІПК/99-00-24-03-03. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач разом із членами сім`ї з 21.06.2023 проживає у Федеративній Республіці Німеччина (далі - ФРН). Зазначає, що позивач створює бізнес на території ФРН, планує реєструвати власну компанію. Тобто позивач також має тісні особисті чи економічні зв`язки (центр життєвих інтересів) у ФРН. З наведеного слідує, що починаючи з 2023 року позивач втратив особисті та економічні зв`язки з Україною, а також став податковим резидентом ФРН і продовжує бути податковим резидентом ФРН у 2024 році. Так, 26.02.2024 позивач направив до ГУ ДПС у Запорізькій області звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі вих. № 1 від 26.02.2024, яке листом від 13.03.2024 вих. №6950/7/99-00-24-03-03-07 було передано ДПС України для розгляду. 26.03.2024 позивачем було отримано індивідуальну податкову консультацію № 1599/ІПК/99-00-24-03-03 від 26.03.2024. Позивач не погоджується із наданою йому індивідуальною податковою консультацією та вважає, що вона суперечить вимогам податкового законодавства, є протиправною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. Зазначає, що Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно від 03.07.1995 та пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК України чітко визначили умови визнання особи податковим резидентом України і позивач не відповідає жодній з них, в силу пп. в) пп. 14.1.122. п. 14.1. ст. 14 ПК України, позивач є податковим нерезидентом України. При цьому, відповідно до Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно від 03.07.1995, позивач є податковим резидентом ФРН, що підтверджується довідкою про необмежене податкове зобов`язання Фінансового управління Treptow-Kopenick від 08.02.2024. З огляду на зазначене, приписи ПК України не зобов`язують нерезидентів України подавати звіт про контрольовані іноземні компанії та повідомлення до української податкової, то відповідно позивач, як податковий нерезидент України, не зобов`язаний подавати звіт та повідомлення про контрольовані іноземні компанії. Беручи до уваги вищезазначене, просить позовні вимоги задовольнити. 
		Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 18.06.2024 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до довідки про необмежене податкове зобов`язання фінансового управління Treptow-Kopenick від 08.02.2024, позивач є податковим резидентом ФРН. Родина позивача з березня 2022 року постійно проживають в м. Берлін, мають тісні особисті чи економічні зв`язки (центр життєвих інтересів) у ФРН. Позивач створює бізнес в ФРН, планує реєструвати власну компанію, таким чином і він має тісні економічні та особисті зв`язки з ФРН. Також, зазначає, що дружина позивача отримала статус єврейської іммігрантки на території ФРН, а її родина змінила статус перебування та є також єврейськими іммігрантами по возз`єднанню з родиною. З наведеного видно, що позивач з 2023 року втратив особисті та економічні зв`язки з Україною, а також став податковим резидентом ФРН і продовжує бути податковим резидентом ФРН. Вказаного відповідач під час надання індивідуальної консультації не врахував, внаслідок чого податкова консультація не відповідає вимогам Закону. 
		Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення. 
		Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на апеляційну скаргу, в якій заявник наголошує на доводах апеляційної скарги. 
		Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 21.06.2023 проживає у Федеративній Республіці Німеччина разом із членами сім`ї.
		На адвокатський запит позивача №1-55фо від 05.04.2024, листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 08.04.2024 №19-24198/18/24-Вих надано інформацію про перетинання позивачем державного кордону України за період з 01.06.2023 по 04.04.2024, зокрема зазначено: Пункт пропуску: Чоп(Тиса), Дата перетину: 21-06-2023 14:16 Напрям: Виїзд, ПІБ, громадянство ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), УКРАЇНА Серія, № паспорта: НОМЕР_1 Дата народження: НОМЕР_2 , Характеристика ТЗ: BC9788PI. Іншої інформації немає (а.с.12).
		Факт законного проживання на території ФРН підтверджується Видом на проживання (параграф 24, AufenthG §24), у вигляді вклеюванної довідки у паспорт № НОМЕР_3 від 14.09.2023.
		Відповідно до довідки про необмежене зобов`язання щодо сплати податків з доходів від 08.02.2024 ОСОБА_4 (податковий номер 36 / 469 / 0000 0000 0000 0121 7; ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4 ), з 24.07.2023 розглядається з необмеженим зобов`язанням щодо сплати податків з доходів. Податкова декларація про доходи за календарний рік досі не надана (а.с.14). 
		17.10.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №2001030060004020979 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою  підприємцем ОСОБА_1 , підстава: власне рішення, про що свідчить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		26.02.2024 позивач направив до ГУ ДПС у Запорізькій області звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі вих. №1 від 26.02.2024 (а.с.31-32).
		Відповідно до звернення позивач просив надати консультацію з наступних питань:
		1. Чи зобов`язаний позивач, як податковий резидент ФРН, подавати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2023р. до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан за 2023р. ?
		2. Чи зобов`язаний позивач, як податковий резидент ФРН, надсилати у 2024р. до контролюючого органу повідомлення про набуття частки (початок здійснення фактичного контролю) в юридичній собі ФРН протягом 60 днів з дня такого набуття? 
		Листом ДПС України №6950/7/99-24-03-03-07 від 13.03.2024 повідомлено позивача, що ДПС України розглянула лист Головного управління ДПС у Запорізькій області від 07.03.2024 №1498/8/08-01-23-00-09іпк (вх. ДПС №1005/ІПК/7 від 08.03.2024) щодо звернення ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) від 26.02.2024 № 1 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області № 78/ІПК від 26.02.2024) на отримання індивідуальної податкової консультації (далі - ІПК) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомила, що відповідно до положень п. 52.1 ст. 52 ПК України ДПС продовжує розгляд вищевказаного звернення про отримання ІПК по 05.04.2024 (а.с.33).
		Листом ДПС України від 26.03.2024 №1599/ІПК/99-00-24-03-03, позивачу надана індивідуальна податкова консультація, в якій з порушеного питання було зазначено у платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) наявний обов`язок подавати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2023 рік та Повідомлення про набуття частки (початок здійснення фактичного контролю) в юридичній собі протягом 60 днів з дня такого набуття у 2024 році (а.с.34-36).
		Вважаючи висновки відповідача, викладені в індивідуальній податковій консультації від 26.03.2024 №1599/ІПК/99-00-24-03-03 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.
		Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу наданої податкової консультації від 26.03.2024 №1599/ІПК/99-00-24-03-03 вбачається, що відповідачем надано відповідь на поставлені позивачем запитання із зазначенням про наявний у позивача обов`язок подавати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2023 рік та Повідомлення про набуття частки (початок здійснення фактичного контролю) в юридичній собі протягом 60 днів з дня такого набуття у 2024 році. Відтак, в діях відповідача відсутні ознаки протиправності, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. 
		Згідно з пп. 14.1.1721 п.14.1. ст.14 ПК України, індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
		У відповідності до п. п.14.1.173п.14.1. ст.14 ПК України, узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.
		Відповідно до ст. 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
		Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
		- найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
		- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
		- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
		- підпис платника податків;
		- дату підписання звернення.
		На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України Про звернення громадян.
		Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.
		Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
		За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
		Індивідуальні податкові консультації надаються:
		- в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями;
		- у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
		Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
		Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов`язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:
		- про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;
		- про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
		Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.
		Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п`яти календарних днів з дня їх надання.
		Відповідно до ст. 53 ПК України, не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
		Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.
		У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
		Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.
		Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
		Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
		Отже податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо):
		1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;
		2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;
		3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування;
		4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
		При цьому, платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		Виходячи із змісту положень наведених вище норм ПК України, обов`язковими складовими письмової податкової консультації є:
		- опис питань, що порушуються платником податків;
		- обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків;
		- висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
		Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №826/2032/16 та від 22.10.2019 у справі №520/10111/18.
		Судом встановлено, що згідно з інформацією, вказаної платником податків як на підставу для отримання податкової консультації, ОСОБА_1 : постійно проживає у ФРН за адресою: АДРЕСА_1 ; має законне місце проживання у ФРН більше 183 днів; є податковим резидентом ФРН; має більш тісні особисті й економічні зв`язки (центр життєвих інтересів) у ФРН (проживання сім`ї, родичів, організація бізнесу).
		Вказане на думку позивача свідчить, що він з 2023 року є податковим резидентом ФРН, та не є резидентом України. У зв`язку з наведеним позивач в заяві про надання податкової консультації поставив так запитання: 1. Чи зобов`язаний позивач, як податковий резидент ФРН, подавати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2023р. до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан за 2023р. ? 2. Чи зобов`язаний позивач, як податковий резидент ФРН, надсилати у 2024р. до контролюючого органу повідомлення про набуття частки (початок здійснення фактичного контролю) в юридичній собі ФРН протягом 60 днів з дня такого набуття? 
		 
		Відповідачем надано відповідь на поставлені позивачем запитання, а саме вказано, що ОСОБА_4 , громадянин України з 21.06.2023 виїхав на постійне проживання до Федеративної Республіки Німеччини, факт законного проживання на території ФРН підтверджується видом на проживання для біженців з України, у вигляді вклеюванної довідки у паспорт № НОМЕР_3 від 14.09.2023. Відповідно до довідки про податкову відповідальність Фінансового управління Treptow-KSpenick від 08.02.2024, є податковим резидентом ФРН, податковий номер 36 /469/0000 0000 0000 0121 7; ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4 ). При цьому, відповідач зазначив, що перебування за межами України та отримання тимчасового захисту в ФРН не є підставою для визнання особи нерезидентом України. Відтак, позивач зобов`язаний подати звіт про контрольовані операції за 2023 рік, а також повідомлення про набуття частки (початок здійснення фактичного контролю) в юридичній собі ФРН протягом 60 днів з дня такого набуття.
		Отже, спріним в цій справі є питання визнання позивача резидентом України для умов податкового кодексу з моменту виїзду в ФРН в 2023 році. 
		Суд зазначає, що поняття резидент та умови, відповідно до яких платник податку може вважатися резидентом України, встановлено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК України, зокрема, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
		У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв`язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від`їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
		Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім`ї або її реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності.
		Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК України, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
		Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого Кодексом або нормами міжнародних угод України.
		Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що у власності ОСОБА_1 перебувають об`єкти нерухомого майна на території України.
		Згідно зі ст. 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
		Наразі українсько-німецькі податкові відносини гуртуються на Угоді між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно (Угоду ратифіковано Законом № 449/95-ВР від 22.11.95) (далі Угода).
		Ця Угода застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав. Критерії щодо визначення резиденції осіб, на яких поширюються положення Угоди, встановлено ст. 4 Резиденція.
		1. При застосуванні цієї Угоди термін резидент однієї Договірної Держави означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місцезнаходження керівного органу або іншого аналогічного критерію. Цей термін разом з тим не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел у цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.
		2. У випадку, коли відповідно до положень пункту 1 фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:
		a) вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має постійне житло; якщо вона має постійне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв`язки (центр життєвих інтересів);
		b) якщо Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має постійного житла в жодній з Держав, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона звичайно проживає;
		c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Держави, національною особою якої вона є;
		d) якщо вона є національною особою обох Держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою.
		Процедура взаємного узгодження визначена ст. 25 (Процедура взаємного узгодження) Угоди. Так, зокрема, відповідно до п. 1 ст. 25 Угоди якщо особа вважає, що дії однієї або обох Договірних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не відповідно до положень цієї Угоди, вона може, незалежно від засобів захисту, передбачених національним законодавством цих Держав, подати свою справу для розгляду до компетентних органів Договірної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок підпадає під дію п. 1 ст. 24, тієї Договірної Держави, національною особою якої вона є.
		Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованою податкову консультацію відповідача в частині висновку про те, що перебування особи за межами території України та отримання тимчасового захисту в цих країнах не є підставою для визначення такої особи нерезидентом України.
		Крім того, українці, які отримали тимчасовий захист в інших країнах світу та перебувають в цих країнах понад 183 дні, при дотриманні умов, визначених п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК України, залишаються резидентами України.
		Посилання позивача на те, що він є членом родини особи, яка визнається в ФРН єврейським іммігрантом (дружина позивача) як на підставу того, що позивач змінив свій статус та більше не є українцем, який отримує тимчасовий захист на території ФРН, колегія суддів не приймає, адже такі твердження не були покладені в основу заяви про отримання податкової консультації, відтак відповідач не надавав оцінку вказаним доводам та перевіряв їхню достовірність (підтвердженість). 
		Пунктом 392.5 ст. 392 розділу І ПК України встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Зокрема, пп. 392.5.2 п. 392.5 ст. 392 розділу 1 ПК України передбачено, що контролюючі особи зобов`язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
		Згідно з п. 54 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду: першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року -звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
		Підпунктом 39-2.5.5 п. 39-22.5 ст. 39-2 ПК України зазначено, що фізична особа -резидент України або юридична особа - резидент України зобов`язана повідомляти контролюючий орган про:
		кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
		заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
		кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрат визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
		ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
		Фізичні особи - резиденти та юридичні особи - резиденти зобов`язані надіслати Повідомлення протягом 60 днів з дня набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) частки в іноземній юридичній особі, майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи; початку/припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою.
		Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує та реалізує державну фінансову політику.
		Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи - резидента та основним місцем обліку юридичної особи - резидента.
		Надсилання Повідомлення здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Закону України Про електронні довірчі послуги та Закону України Про електроні документи та електронний документообіг.
		У разі набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі, майнових прав на частку в активах, доходу чи прибутку утворення без статусу юридичної особи; початку/закінчення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою стосовно частки в активах, доходах чи прибутку декількох осіб Повідомлення надсилається щодо кожної особи окремо.
		Повідомлення подається до контролюючого органу фізичними (юридичними) особами - резидентами України починаючи з 01.01.2022.
		Таким чинм, відповідачем обгрунтовано вказано в податковій консультації, про те, що у позивача, як у податкового резидента України, наявний обов`язок подавати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2023 рік та Повідомлення про набуття частки (початок здійснення фактичного контролю) в юридичній собі протягом 60 днів з дня такого набуття у 2024 році.
		За викладених осбтавин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідач виконав вимоги статті 52 ПК України та надав позивачу податкову консультацію, яка містить необхідну інформацію і надає відповідь на зазначені у зверненні питання, а також відповідає вимогам ПК України.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави ля зміни чи скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги  відсутні.
		Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321 КАС України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 в адміністративній справі № 280/3288/24  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 
		 
		Головуючий - суддяО.О. Круговий 
		 
		 суддяЛ.А. Божко 
		 
		 суддяА.В. Шлай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...