Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 642/3700/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 21.10.2024. Зареєстровано: 21.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2024.
Дата набрання законної сили: 08.01.2025
Результат оскарження 08.01.2025 Апеляційний суд Харківської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/642/525/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221220000638

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		21.10.2024                                                          
		 
		                                                
		                                                                       справа № 642/3700/24
		                                                                       провадження № 1-кп/642/252/24
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		21 жовтня 2024 року                                                                 м. Харків
		Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участю: 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		адвоката ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смолянка Куликівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий: 07.06.2018р. Новозаводським районним судом міста Чернігова за ч.2 ст.185, ч.1 ст.190, ч.1 ст.70 КК України до 5 місяців арешту; 29.08.2018 р.Деснянським районним судом міста Чернігова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки; 19.02.2021р. Деснянським районним судом міста Чернігова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; 02.07.2021р. Деснянським районним судом міста Чернігова за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки; 18.02.2022р. Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.190 ККУ до позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ч.4 ст.70 ККУ за сукупністю злочинів шляхом часткового складання даного покарання та невідбутого покарання за вироком від 19.02.2021р. - до відбуття 3 роки та 6 місяців позбавлення волі, звільнений з ДУ «Покровська виправна колонія (№ 17)» 23.03.2024 року
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив і повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин:
		24.03.2024р. ОСОБА_4 , діючи повторно, з умислом, направленим на заволодіння шляхом обману чужим майном та переслідуючи корисливу мету, а саме мету незаконного збагачення, перебуваючи на території релігійної організації «Релігійної громади (парафії) Озерянського храму Харківської єпархії Української православної церкви» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 124 , не маючи чернечого сану, але перебуваючи при цьому у підряснику (чернече вбрання), почав спілкування з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представившись останній як ієромонах ОСОБА_7 та налагодив завдяки цьому з нею певні довірливі відносини.
		У подальшому, 09.04.2024 р. близько 10 год. 30 хв. з метою реалізації свого умислу, направленого на заволодіння шляхом обману чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи за мету особисте збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи протиправність своїх дій та свідомо бажаючи настання наслідків свого діяння, діючи шляхом обману, ОСОБА_4 , перебуваючи на території релігійної організації «Релігійної громади (парафії) Озерянського храму Харківської єпархії Української православної церкви» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 124 , підійшов до потерпілої ОСОБА_6 та у процесі спілкування під приводом того, що йому термінового треба відвідати жіночий монастир у с. Водяне Харківської області, а для цього йому потрібні готівкові кошти, яких в нього зараз не має, звернувся до останньої з проханням надати йому 5000 грн. готівкою, пообіцявши скинути ці гроші на її банківську картку та заздалегідь не маючи наміру ці гроші повертати.
		09.04.2024р. близько 10 год. 30 хв., більш точного часу в ході судового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_6 , будучи введеною в оману ОСОБА_4 щодо дійсних намірів останнього, передала йому належні їй грошові кошти у розмірі 5000 грн. (10 купюр номіналом 500 грн. кожна). 
		Отримавши ці гроші, ОСОБА_4 відразу вийшов з храму, навіть не спитавши у ОСОБА_6 номер її банківської картки, та у подальшому отримані шляхом обману від потерпілої ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5000 грн. використав на свої власні потреби, тим самим реалізував свій злочинний умисел щодо заволодіння грошовими коштами шляхом обману, внаслідок чого спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину  в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив що купив підрясник в магазині та іноді носив його оскільки це не заборонено. Раніше у Чернігівській області допомагав у храмі та вважає що він має чернечний сан однак відповідні документи не зберіглися. Весною на території Озерянського храму підійшов до потерпілої та попрохав її допомоги грошима саме в сумі 5000 грн. оскільки ці гроші йому були потрібні щоб доїхати до жіночого монастиря. Потерпіла сказала ОСОБА_4 щоб він подзвонив батюшку оскільки сама такі питання вирішувати не може. ОСОБА_4 зі свого телефону набрав мобільний телефон батюшки та поставив його на гучну мову. Батюшка сказав що він благословляє надання грошей і потерпіла сама дала ОСОБА_4 5000 грн. Вважає що потерпіла його оговорює оскільки ніякої домовленості про повернення вказаних грошей між ним та потерпілою не було. Відмовився відповідати на запитання прокурора щодо обставин інших кримінальних правопорушень за якими йому наразі пред`явлена підозра.
		Згідно до положень ст. 92 КПК України обов`язок доказування провини обвинуваченого покладається на слідчого та прокурора. На обґрунтування  обвинувачення прокурором було суду надано перелік доказів, після дослідження яких, суд дійшов висновку, що незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, його винуватість у скоєнні вищезазначеного діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується сукупністю наступних досліджених в судовому засіданні доказів:
		- показаннями потерпілої ОСОБА_6 яка в судовому засіданні пояснила що декілька разів бачила на території Озерянського храму в м. Харкові ОСОБА_4 . При цьому він був одягнутий в підрясник та називався ієромонахом ОСОБА_7 . В квітні 2024р. на території храму ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 та сказав що він монах та йому потрібні гроші відвезти до монастиря відшкодувати розходи на похорон оскільки він втратив батька та матір. Гроші обіцяв в подальшому повернути та перерахувати на рахунок потерпілої. Він начебто домовився з батюшкою та почав дзвонити на мобільний телефон. Почула як хтось по телефону сказав «благословляю» та ОСОБА_4 швидко відключив телефон. Після чого потерпіла довіряючи служителям церкви з власних збережень відрахувала ОСОБА_4 5000 грн. купюрами по 500 грн. дала печиво та цукерки і останній швидко пішов з території храму. Через деякий час вона бачила ОСОБА_4 на території храму і хотіла разом з іншими працівниками його затримати однак останній швидко втік. До поліції відразу не зверталась оскільки вважала що це її бог наказав. Зазначила що обвинувачений її ошукав оскільки зазначена сума для неї дуже велика та надати такі гроші як допомогу вона не могла. Пояснила що на психічні захворювання не хворіє, окулярами майже не користується і на своїх показах наполягає. 
		Оцінюючи зазначені свідчення з огляду на вимоги ст.ст.85,86,87 КПК України суд вважає їх належними та допустимими, оскільки потерпіла послідовно давала аналогічні свідчення і протягом досудового слідства.
		-витягом з ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення від 12.04.24 р.;
		-дорученням про проведення досудового розслідування від 12.04.24 р.;
		-постановою про призначення групи прокурорів від 16.04.24р.;
		-протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 12.04.24р.;
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12.04.24р. згідно до якого потерпіла по фотознімка впізнала за рисами обличчя, волоссям та очам ОСОБА_4 як особу яка 09.04.24р. на території Свято - Озерянського храму по вулиці Полтавський шлях 124 шахрайським шляхом, зловживаючи довірою заволоділа її коштами у сумі 5000 грн.
		-копією вироку Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18.02.22р. згідно до якого ОСОБА_4 було засуджено за злочин вчинений за аналогічними обставинами під час якого обвинувачений незаконно видавав себе за священнослужителя;
		-висновком судово-психіатричного експерта № 398 від 05.06.24р. згідно до якого ОСОБА_4 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення ОСОБА_4 перебуває поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. 
		Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_4 в частині невизнання вини щодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються зібраними по справі допустимими доказами, що наведені вище, сукупність яких дозволяє зробити висновок про доведеність пред`явленого обвинувачення. Доводи обвинуваченого суд вважає такими, що мають за мету спосіб захисту, щоб уникнути покарання. Стороною захисту суду не надано жодних доказів щодо оговору обвинувавчного з боку потерпілої. На думку суду та з огляду на покази потерпілої, яка є людиною похилого віку та отримує мінімальну пенсію, сума 5000 грн. є для неї дуже суттєвою та надмірною і підстав вважати її саме допомогою у суду не має. 
		За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4  своїми умисними діями вчинив  кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - тобто заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно.
		Обставин, що пом`якшує покарання  ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України - також не встановлено.
		Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, наведеними даними про його особу, який раніше неодноразово засуджений за скоєння умисних корисливих злочинів проти власності, має не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, повторно скоїв умисний корисливий злочин, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває.
		Враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення та наведеними вище відомостями про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень оскільки виправлення ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства.
		Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
		Керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити  йому покарання у виді  позбавлення волі строком 2 (два) років.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4  по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
		Початок строку відбування покарання рахувати з 28.05.24р.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...