Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 289/1750/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2024. Зареєстровано: 22.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2024.

Номер судового провадження: 2/289/833/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 289/1750/24
		Номер провадження 2/289/833/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18.10.2024         м. Радомишль
		 
		Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Кириленка О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про визнання недійсним кредитного договору,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати кредитний договір №27.10.2023-100003755 від 27.10.2023, укладений між нею та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР». В обґрунтування позову зазначає, що 29.02.2024 під час звернення до працівників служби безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» їй стало відомо, що у неї наявний кредит, який був виданий установою «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» ШВИДКО ГРОШІ» 27.10.2023 №100003755 на суму 8000 грн., які позивач не отримувала та не здійснювала заявку про отримання коштів в кредит. За вказаних обставин працівники банку надали позивачеві витяг з Бюро кредитних історій, з якого встановлено, що на ім`я позивача оформлено кредит. 27.10.2023 мали місце обставини, які відбувалися в дійсності, а саме: невідома позивачеві особа в шахрайський спосіб отримала інформацію з її номеру телефону НОМЕР_1 , та повідомила про здійснення оновлених даних сім-картки, так як картка перестане працювати, така особа надала повідомила, що прийде повідомлення з пін-кодом, який потрібно їй назвати. Після надходження повідомлення з пін-кодом позивач вказала невідомій особі комбінацію із букв та цифр, і після цього сім-картка позивача заблокувалась. Потім, позивач зателефонувала з телефону чоловіка на гарячу лінію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з проханням заблокувати її карткові рахунки для зарахування коштів. Пізніше позивач мала змогу відновити карту для зарахування коштів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а сім-карту відновити не вдалося. 05.03.2024 позивач звернулась до ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області із заявою про відкриття кримінального провадження щодо вчинення невідомими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Відомості за даною заявою внесено до ЄРДР за №42024062190000016. Станом на дату звернення до суду з даним позовом слідство триває, заборгованість по кредиту підвищується, та оскільки кредитна історія вже має не погашені боргові зобов`язання, це суттєво звужує права позивача. Позивач звертає увагу суду на те, що реквізити по банківській карті, на які здійснено перерахунок коштів за спірним договором не відповідають номеру банківської карти, яка відкрита на її ім`я в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що прямо вказує на те, що позивач коштів не отримувала 27.10.2023 у сумі 8000 грн. Зазначені кошти за кредитним договором мали перераховуватись на номер карти НОМЕР_6, а за ухвалою слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів встановлено, що кошти перераховані на карту № НОМЕР_2 . Неспівпадіння номерів банківських карток підтверджує ту обставину, що під час оформлення он-лайн заявки в особистому кабінеті, як зазначається в пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) в пункті 2.2.2 заявка сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, позивачем особисто не заповнювалось, оскільки номер карткового рахунку для перерахування коштів було вказано, якій позивачеві не належить. Позивач зазначає, що укладення спірного договору відбулось поза її волею, оскільки шахраї, скориставшись наявністю номеру телефону позивача, оформили кредит в ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», яке в свою чергу не мало змоги перевірити особистість позичальника. 
		Ухвалою від 23.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання без виклику сторін (а.с. 55).
		Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, клопотань про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
		Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Відповідно до ст. 7 ч. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.
		Судом встановлено, що  27.10.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27.10.2023-100003755 шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписанням заявки після ідентифікації позичальника, обрання нею конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а.с. 27-29).
		Того ж дня, 27.10.2023 за допомогою одноразового ідентифікатора ОСОБА_1 підписала заявку до кредитного договору №27.10.2023-100003755, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася 27.10.2023 за посиланням https:/sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 25-26).
		За умовами заявки №27.10.2023-100003755 від 27.10.2023 ОСОБА_1 надано кредит на таких умовах:
		1. дата надання/видачі кредиту - 27.10.2023;
		2. сума кредиту - 8 000 грн.;
		3. строк, на який надається кредит - 42 днів з дати його надання;
		4. дата повернення (виплати) кредиту - 07.12.2023;
		5. первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання (далі «первинний період»).
		Окрім того у вказаній заявці вказано реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даними та наступними договорами: НОМЕР_6.
		Вiдповiдно до підтвердження укладення кредитного договору від 27.10.2023 кредитор надає позичальнику кредит на умовах визначених у вищевказаній заявці (а. с. 25).
		Із копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024062190000016 вбачається, що за заявою ОСОБА_1 від 14.03.2024 внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 190 КК України, відносно того, що 27.10.2023 0 20:39, 20:41, 20:42 та 20:43 годині невстановлена особа, використовуючи номери мобільних телефонів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , зателефонувала до потерпілої особи ОСОБА_1 , представившись працівником ПрАТ «КИЇВСТАР» шляхом обману оформила банківський кредит у ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР, ТМ ШВИДКО ГРОШІ» на її ім`я в сумі 8000 грн., заборгованість по якому станом на 29.02.2024 складає 15840 грн. (а.с. 30).
		Як вбачається із відповіді директора ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» адресованої дізнавачу СД ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області між вказаним товариством та ОСОБА_1 27.10.2023 о 21:17 год. було укладено он-лайн кредитний договір №27.10.2023-100003755, а перерахування коштів здійснено на картку № НОМЕР_2 , при цьому, надати її повний номер не виявляється можливим (а.с. 31).
		21.06.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про зняття заборгованості по он-лайн кредитному договору №27.10.2023-100003755 від 27.10.2023, однак останній на вказану заяву запропонував позивачеві після закінчення кримінального провадження надати вирок або ухвалу суду для того, що ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» мало можливість прийняти рішення про подальші дії щодо укладення договору (а.с. 20-23, 24).
		З матеріалів справи встановлено, що відповідач вніс до кредитної історії ОСОБА_1 інформацію по кредитному договору №27.10.2023-100003755 від 27.10.2023 відповідно до якої остання має заборгованість по кредиту у сумі 18540 грн. (а.с. 32-38).
		Як вбачається з виписок та довідок АТ КБ "ПРИВАТБАНК" позивачеві не належить картковий рахунок на який було здійснено перерахування коштів за оспорюваним кредитним договором (а.с. 39-47).
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
		Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
		Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
		Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
		В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		У справі встановлено, що у заяві про укладення спірного кредитного договору від 27.10.2023 не зазначено даних, які ідентифікують особу позичальника, зокрема число, місяць, рік народження, паспортні данні, РНОКПП та інші, що не свідчить про проходження позичальником повної ідентифікації. Крім того, судом встановлено, що кошти за оспорюваним кредитним договором були зараховані на іншу карту, аніж зазначена в цьому договорі, що безпосередньо підтверджено представником відповідача у наданій відповіді на виконання ухвали слідчого судді від 05.04.2024 (а.с. 31).
		Отже, беручи до уваги вищенаведені факти та те, що для укладення електронного кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та зробити електронний підпис через смс-повідомлення чи через підтвердження, яке надходить у формі листа до електронної пошти, що виключає підписання ОСОБА_1 спірного кредитного договору через будь-який із зазначених способів та взагалі подання заявки на отримання кредитних коштів.
		Матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме нею цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача, відсутні докази отримання саме позивачем коштів згідно з оспорюваним кредитним договором, тому наявні достатні правові підстави для судового захисту прав та інтересів останньої.
		При цьому, суд зауважує, що саме відповідачеві належало забезпечити захист і конфіденційність інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання, забезпечити безсумнівну ідентифікацію клієнта, моніторинг, виявлення та своєчасне блокування підозрілих операцій. 
		Отже, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
		Керуючись ст. ст. 203, 204, 626, 627, 638 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263, 265, 273, 274,  354 ЦПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) про визнання недійсним кредитного договору - задовольнити повністю.
		Визнати кредитний договір №27.10.2023-100003755 від 27.10.2023, укладений між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 недійсним.
		Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Суддя         Олег КИРИЛЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...