Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/6459/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2024. Зареєстровано: 22.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2024.

Номер судового провадження: 2/357/608/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/6459/23
		Провадження № 2/357/608/24
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08 жовтня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		 
		головуючий суддя  Цукуров В.П.,
		секретар судового засідання  Чайка О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяна Анатоліївна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		1. Описова частина.
		Короткий зміст позовних вимог. Рух справи.
		Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі  «Позивач») звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (далі  «Відповідач-1»), ОСОБА_2 (далі  «Відповідач-2»), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяна Анатоліївна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на такі обставини.
		04.11.2016 року між Позивачем та Відповідачем-1, як фізичною особою-підприємцем було укладено договір №1401 про постачання електричної енергії, відповідно до якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 50 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
		17.09.2018 року було виявлено явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу НІК N2301 АП1В N8121432, з метою зміни його показів, вплив на лічильник електричної енергії високочастотним полем високочастотного генератора, внаслідок чого спожита електроенергія лічильником не враховується. За даним фактом складено акт про порушення NК037498, який Відповідачем підписано без зауважень. Прилад обліку та високочастотний генератор магнітного поля вилучено й опломбовано за допомогою сейф-пакета №UA00080955.
		17.10.2018 року на засіданні комісії по розгляду акту №К037498 від 17.09.2018 року оформленого протоколом №118, в присутності представника Відповідача-1, у відповідності з пунктом з п. 2.1, п.п. 2.2-2.5, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 року (зі змінами), нараховано 933276,03 гривень вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ). Відповідачем-1 було визнано факт втручання в роботу приладу обліку за допомогою придбаного ним високочастотного генератора, який блокує роботу засобу обліку електричної енергії.
		За таких обставин Позивач був вимушений звернутися до суду та просив стягнути з Відповідача-1 вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення в розмірі 933276,03 гривень, судовий збір в розмірі 13999,14 гривень, а всього 947275,17 гривень.
		17.11.2020 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/10790/19 позов було задоволено та стягнуто з Відповідача-1 на користь Позивача вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення в розмірі 933276,03 гривень, судовий збір в розмірі 13999,14 гривень, а всього 947275,17 гривень. Указане судове рішення набрало законної сили 22.12.2020 року.
		Станом на момент подачі цього позову залишок заборгованості за вказаним судовим рішенням становить 940215,16 гривень.
		На виконання вказаного судового рішення був виданий виконавчий документ та в подальшому був пред`явлений до приватного виконавця Жарчинського Олексія Анатолійовича. 13.04.2023 було відкрито відповідне виконавче провадження №71572376.
		Відповідно до відповіді ДФС на запит 159906560 від 13.04.2023 року у ОСОБА_1 відсутні розрахункові рахунки.
		Згідно з відповіддю ДПС на запит 159906559 від 13.04.2023 року у ОСОБА_1 відсутні джерела отриманих доходів, копія додається.
		Відповідно до відповіді МВС на запит 159906558 від 13.04.2023 у ОСОБА_1 відсутні транспортні засоби.
		Указані обставини в сукупності не дають можливості звертати стягнення на інші активи та джерела доходів боржника через їх відсутність.
		17.05.2023 року, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, представник Позивача ознайомився з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 329100680, яка була сформована приватним виконавцем Жарчинським О.А. відносно Відповідача-1, де зазначено, що він володів наступним нерухомим майном:
		- Нежитловою будівлею літ. «Ж» площа 30,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- Нежитловою будівлями літера «К», літера «М», літера «Н» за адресою: АДРЕСА_1 . (в процесі розподілу).
		Замовивши Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №332618111 за критерієм пошуку: «адресою: АДРЕСА_1 », було встановлено, що нежитлова будівля (прохідна) літ. «Ж» перебуває у власності ОСОБА_2  Відповідача-2 на підставі договору купівлі-продажу, нежитлової будівлі, серія та номер: 3010, виданий 22.10.2018 року, видавник: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т. А. Запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно №28479652 від 22.10.2018 року, що здійснений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяною Анатоліївною.
		Крім того, нежитлова будівля, літ. «К» - СТО-автомагазин-кафетерій, загальна площа 617,3 кв.м перебуває у власності Відповідача-2 ОСОБА_2 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44914522 від 29.12.2018 12:06:44, ОСОБА_3 , Сквирська міська рада, Київська обл. Документи, подані для державної реєстрації: Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 105ПМ/18, виданий 26.12.2018, видавник: ФОП ОСОБА_4 ; заява співвласників про розподіл часток у спільній власності, серія та номер: 1949,1950, виданий 26.12.2018, видавник: Кривенький С.А., приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області.
		Тобто, нежитлова будівля, літ. «К» - СТО-автомагазин-кафетерій також була відчужена Відповідачем-1 Відповідачу-2.
		За твердженням Позивача вбачається що: 
		17.09.2018 було складено акт про порушення № К 037498.
		17.10.2018 на засіданні комісії по розгляду акту №К037498 від 17.09.2018 року оформленого протоколом №118, в присутності представника Відповідача-1, нараховано 933276,03 гривень вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ.
		22.10.2018, тобто через 5 календарних днів після рішення комісії, Відповідач-1  ОСОБА_1 з достеменним розумінням наявності боргу за необліковану електричну енергію, та того, що Позивач в подальшому звернеться з правомірним та обґрунтованим позовом про стягнення вартості вказаної необлікованої електричної енергії, з метою ухилення від сплати та від виконання рішення яке в подальшому буде ухвалене - відчужив нерухоме майно, а саме: Нежитлову будівлю літ. «Ж» площею 30,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , а також нежитлову будівлю, літ. «К» - СТО-автомагазин-кафетерій, проте в реєстрі речових прав на нерухоме майно не відображається договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
		Позивач розцінює таку поведінку Відповідачів як спробу уникнути відшкодування завданої матеріальної шкоди, а мету укладення вказаних правочинів - уникнення звернення стягнення на майно Відповідача-1 з метою ухилення від виконання зобов`язання, тобто такі правочини мають ознаки фраудаторних.
		З огляду на викладене Позивач просив суд визнати недійсними указані правочини, скасувати записи про державну реєстрацію відповідного права власності та стягнути з Відповідачів понесені Позивачем судові витрати.
		 
		07.06.2023 року до суду надійшла заява представника Позивача про забезпечення позову. У заяві останній просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: нежитлову будівлю літера «К», СТО автомагазин-кафетерій, загальна площа (кв.м.): 617,3. Адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1735673832103; нежитлову будівлю літера «Ж», прохідна, загальна площа (кв.м.): 30,6. Адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1672799432103 (а.с. 50-55).
		 
		08.06.2023 року ухвалою суду в задоволенні заяви представника Позивача про забезпечення позову було відмовлено (т.1 а.с. 63-65).
		 
		08.06.2023 року ухвалою суду позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець Жарчинський Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно було залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення його недоліків (т.1 а.с. 67-68).
		 
		30.06.2023 року, після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с. 78-79).
		 
		03.08.2023 року в ході підготовчого засідання представником відповідачів заявлено клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки в порушення приписів ч.6 ст.177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви ані копію оспорюваного договору, ані клопотання про його витребування (т.1 а.с. 90-92).
		 
		03.08.2023 року ухвалою суду позов було залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення його недоліків (т.1 а.с. 108-110).
		 
		10.08.2023 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку представником Позивача на виконання ухвали суду подано клопотання про витребування оспорюваних договорів (т.1 а.с. 113-115, 116-121).
		 
		14.08.2023 року до канцелярії суду від представника Відповідача-1  ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Зазначив, що ПАТ «Київобленерго», правонаступником якого є Позивач, не був кредитором ОСОБА_1 на момент укладення ОСОБА_1 з ОСОБА_2 оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна 22.10.2018 року, оскільки ні виконавчого провадження, ні рішення суду, ні навіть ініціювання судового процесу щодо стягнення коштів на момент вчинення правочинів не було, а сам по собі протокол засідання комісії та розрахунок вартості необлікованої електричної енергії не були підставами вважати, що ОСОБА_1 мав визначені, безспірні зобов`язання перед ПАТ «Київобленерго», а свідчили лише про фіксацію порушення і мали б бути підтверджені в судовому порядку. ОСОБА_1 мав наміри продати та почав продавати належні йому нежитлові будівлі ще з 2015 року. З 23.06.1995 року ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця, однак у 2017 році припинив підприємницьку діяльність. У 2018 році стан здоров`я ОСОБА_1 значно погіршився і останній був змушений пройти ряд медичних обстежень та лікування, що потребувало значних коштів. Влітку 2018 року ОСОБА_2 , яка здійснює підприємницьку діяльність, пов`язану з технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів, запропонувала ОСОБА_1 купити в нього нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , на що останній погодився, оскільки свою підприємницьку діяльність припинив і потреби в подальшому користуванні нежитловими приміщеннями не було, більш того ОСОБА_1 потребував коштів на лікування та реабілітацію після ендопротезування. Восени 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПП «Експерт-ВМ» для проведення робіт по експертній оцінці нежитлової будівлі літера «К», загальною площею 617,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на той час належала на праві приватної власності ОСОБА_1 , та нежитлової будівлі, літера «Ж», загальною площею 30,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві приватної власності ОСОБА_1 . Відповідно до висновку про ринкову вартість об`єкта незалежної оцінки, вартість нежитлової будівлі літера «К», загальною площею 617,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 складала 1203735,00 гривень. Відповідно до висновку про ринкову вартість об`єкта незалежної оцінки, вартість нежитлової будівлі, літера «Ж», загальною площею 30,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 складала 59670,00 гривень. 22.10.2018 року вищезазначені об`єкти були продані ОСОБА_1 . ОСОБА_2 за вказаними вище цінами. Отримавши від покупця ОСОБА_2 грошові кошти, ОСОБА_1 замовив у ФОП ОСОБА_5 безцементний ендопротез кульшового суглобу, вартість якого склала 59600,00 гривень. 13.04.2019 року ОСОБА_1 уклав Договір про надання платних медичних послуг №570 з ТОВ «СІТІ ДОКТОР», на підставі якого ОСОБА_1 було здійснено тотальне безцементне ендопротезування правого кульшового суглоба, після чого почалась тривалий курс реабілітації. Отже укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу нежитлових будівель, було спрямоване на настання реальних наслідків  отримання грошових коштів ОСОБА_1 для придбання ендопротезу, проведення планової операції з ендопротезування та здійснення подальших реабілітаційних заходів. Оскільки контрагент ОСОБА_2 , з яким продавець ОСОБА_1 вчинив спірні договори, не пов`язана з останнім родинними чи жодними іншими зв`язками, вона є сторонньою особою, яка діяла виключно у власних інтересах, пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Продаж ОСОБА_1 указаних нежитлових будівель було здійснено відповідно до їх оціночної вартості. Зазначене, на думку представника Відповідача-1 підтверджує факт здійснення оплати за договорами та продаж майна за ринковими цінами на момент вчинення правочинів, і як наслідок - відсутності підстав вважати дані договори фраудаторними. ОСОБА_1 у рамках виконавчого провадження про стягнення заборгованості на користь Позивача, приватному виконавцю направлялася заява, в якій ОСОБА_1 зазначав, що надати підтверджуючі документи про повну сплату боргу він не має можливості, так як він не працює, має незадовільний стан здоров`я, який не дає можливості знайти роботу з гідною заробітною платою. За будь-якої можливості готовий сплачувати борг і ухилятись від його сплати не має наміру. Він в міру своїх можливостей сплачує борг. Вищевказані обставини, на думку представника Відповідача-1 свідчать про добросовісну поведінку ОСОБА_1 як боржника за виконавчим провадженням (т.1 а.с. 199-205).
		 
		15.08.2023 року ухвалою суду було постановлено продовжити розгляд даної цивільної справи (т.1 а.с. 133).
		 
		18.08.2023 року до канцелярії суду від представника Відповідача-2  ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_2 не є пов`язаною з ОСОБА_1 особою. Вона з 13.04.2010 року і по теперішній час є фізичною особою-підприємцем і здійснює господарську діяльність, основним видом діяльності якої є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Господарську діяльність з 2010 року ФОП ОСОБА_2 здійснює за адресою: АДРЕСА_1 . Влітку 2018 року ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_1 купити в нього нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він з 31.01.2017 року припинив підприємницьку діяльність. Для ОСОБА_2 це була дуже вигідна пропозиція, оскільки остання дала б змогу розширити підприємницьку діяльність та збільшити прибутки. На той момент, ОСОБА_1 були потрібні кошти на власні потреби, як наслідок, останній погодився на пропозицію ОСОБА_2 та почав підготовку щодо оформлення передачі права власності на нежитлові будівлі. Наголосив, що ОСОБА_2 не є ні родичем, ні будь-якою іншою пов`язаною особою з ОСОБА_1 , а також між Відповідачами було укладено оплатні договори купівлі-продажу, а не договори дарування, а відповідні об`єкти нерухомості було продано за ринковими цінами. На момент укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, останні не перебували під забороною, в заставі, не були обтяжені арештами чи іншими видами заборон, не були предметом судового спору тощо. З урахуванням вищевикладеного, вважає, що укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка з 2010 року фактично здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить про те, що укладення між Відповідачами по справі оспорюваних договорів купівлі-продажу було спрямоване на настання реальних наслідків  розширення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 та отримання грошових коштів на власні потреби ОСОБА_1 (т.2 а.с. 9-14).
		 
		25.08.2023 року до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від представника Позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача-1, у якій останній зазначив, що 17.10.2018 року ОСОБА_2 , тобто Відповідач-2 по даній справі, була присутня на засіданні комісії по розгляду акту №К037498 від 17.09.2018 року. Указана обставина підтверджується протоколом №118 від 17.10.2018 року, у якості його представника. Відповідно до змісту довіреності, на підставі якої, ОСОБА_2 представляла інтереси ОСОБА_1 , її було видано 23.01.2017 року строком на 5 років, із значним обсягом повноважень, зокрема щодо права розпоряджатись належним ОСОБА_1 нерухомим майном із правом його продажу. Крім того, починаючи з 02.08.2021 року оплати з рішенням суду від 17.11.2020 по справі № 357/10790/19 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії з ОСОБА_1 на користь Позивача оплачує ОСОБА_2 , що, на думку представника Позивача, спростовує твердження Відповідача-1 стосовно того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є не пов`язаними особами та доказує, що між Відповідачами виникли довірчі відносини, як мінімум з 2017 року, а той факт що ОСОБА_2 оплачує замість ОСОБА_1 заборгованість за рішенням суду доводить їхню пов`язаність. Наголосив, що Відповідачі 17.10.2018 року, отримавши рахунок та розрахунок вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 933276,03 гривень, одразу ж, а саме 17.10.2018 року, ініціювали та оцінили нерухоме майно з метою укладення договорів купівлі - продажу, а 22.10.2018 року уклали оспорювані договори купівлі  продажу з метою ухилення від сплати вартості необлікованої електричної енергії. Зауважив, що станом на момент вчинення оспорюваних правочинів 22.10.2018 року ОСОБА_1 мав заборгованість перед Позивачем, що була визначена рішенням комісії, оформленим протоколом №118 від 17.10.2018 року, яка згідно рахунку та розрахунку становила 933276,03 грн. У подальшому Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 17.11.2020 року по справі 357/10790/19 указану заборгованість стягнув. При цьому Відповідач-1 зустрічний позов про визнання протиправним та скасування рішення комісії не подавав, як і не подавав відповідного позову до господарського суду. Зауважив, що твердження Відповідачів про оплатність оспорюваних правочинів не підтверджені належними та допустимими доказами. Наголосив, що Відповідачі на виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2020 року по справі 357/10790/19 сплатили за період з 03.03.2021 року по 22.08.2023 року 7 860,00 грн., оплачуючи в середньому 245,63 грн./міс. Тобто при залишковій заборгованості в 939415,17 грн., враховуючи індекс інфляції та знецінення грошових коштів, наявна тенденція погашення заборгованості не є прийнятною (т.2 53-58).
		 
		29.08.2023 року до суду надійшла заява представника Позивача про забезпечення позову, у якій той просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: нежитлову будівлю літера «К», СТО автомагазин-кафетерій, загальна площа (кв.м.): 617,3. Адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1735673832103; нежитлову будівлю літера «Ж», прохідна, загальна площа (кв.м.): 30,6. Адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1672799432103 (т.1 а.с. 140-146).
		 
		30.08.2023 року ухвалою суду накладено арешт на нежитлову будівлю літера «К», СТО автомагазин-кафетерій, загальна площа (кв.м.): 617,3. Адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1735673832103 (т.1 а.с. 156-159).
		 
		27.12.2023 року ухвалою суду витребувано у Відповідачів та приватного нотаріуса Білоцерківського нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. належним чином завірену копію договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «К» СТО-автомагазин-кафетерій за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений між ОСОБА_1 , як продавцем та ОСОБА_2 , як покупцем (т.2 а.с. 77-78).
		 
		01.02.2024 року до канцелярії суду представником Відповідачів подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (т.2 а.с. 88-90).
		 
		13.02.2024 року ухвало суду закрито підготовче провадження по даній справі, призначено її до судового розгляду по суті (т.2 а.с. 126).
		 
		14.02.2024 року до канцелярії суду від приватного нотаріусу Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. надійшов лист від 05.02.20024 року №10/01-16 про виконання ухвали суду (т.2 а.с. 140).
		 
		22.05.2024 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, явку у судові засідання особисто Відповідачів визнано обов`язковою (т.2 а.с. 157, зворот).
		 
		12.06.2024 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» представником Позивача подано додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначив, що у даних спірних правовідносинах, у зв`язку з виявленим порушенням, зафіксованим Актом про порушення між ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та ОСОБА_1 виникли деліктні відносини, а не договірні. Таким чином, ОСОБА_1 усвідомлював та міг усвідомлювати про настання відповідальності за вказане порушення. Після складення Акту про порушення ОСОБА_1 , який був присутній при його складанні, чітко усвідомлював, що його буде притягнуто до відповідальності за споживання необлікованої електричної енергії. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 міг усвідомлювати та усвідомлював настання відповідальності за порушення та обов`язку сплати заборгованості внаслідок порушення роботи вузла обліку електричної енергії після складення уповноваженими особами ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» Акту про порушення. Відтак, обов`язок зі сплати вартості необлікованої електричної енергії у ОСОБА_1 виник з моменту зафіксованого Актом про порушення, порушення роботи вузла обліку електричної енергії, тобто з 17.09.2018 року. Із посиланням на правові висновки Верховного Суду зазначив, що договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. Наголосив, що моментом укладення спірних договорів купівлі-продажу був особливий період, в який у ОСОБА_1 виник обов`язок перед ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за порушення, що полягало у втручанні в параметри розрахункового засобу з метою зміни його показів, вплив на лічильник електричної енергії високочастотним полем високочастотного генератора, внаслідок чого спожита електроенергія лічильником не враховувалася. Зауважив, що починаючи з моменту виникнення у ОСОБА_1 обов`язку перед ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», пов`язаного з порушенням роботи вузла обліку електричної енергії та постановлення рішення Білоцерківського районного суду Київської області від 17.11.2020 року по справі 357/10790/19, ОСОБА_1 фактично уникав виконання свого обов`язку, своєю поведінкою та діями сприяв ухиленню від належного виконання свого зобов`язання, що в подальшому привело до його невиконання (т.2 а.с. 177-185).
		 
		25.06.2024 року до канцелярії суду представником Відповідачів було подано заяву про застосування строків позовної давності. У заяві останнім зазначено, що виконавчий лист від 26.01.2021 року по справі №357/10790/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М.М., виконавче провадження №64560470 від 18.02.2021 року, та було закінчене на підставі заяви Позивача про повернення виконавчого документа від 14.03.2023 року. Відтак, на думку представника Відповідачів, Позивач об`єктивно мав можливість ознайомитися з інформацією про майно ОСОБА_1 , а також про його відчуження, ще з лютого 2021 року з матеріалів виконавчого провадження №64560470 від 18.02.2021 року. Наголосив, що Позивачу було відомо про факт відчуження ОСОБА_1 нежитлового приміщення літ. «Ж» площею 30,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , оскільки 22.11.2018 року Позивачем було отримано копію відповідного Договору купівлі-продажу від 22.10.2018 року №3010, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського МНО Київської обл. Губенко Т.А. Щодо вимоги визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 22.10.2018 року №3011, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського МНО Київської обл. Губенко Т.А., зазначив, що у Позивача станом на день засідання комісії про розгляд акту про порушення, а саме 17.10.2018 року, була в наявності копія довіреності, з якої безпосередньо вбачався намір ОСОБА_1 на продаж нежитлової будівлі  СТО-автомагазин-кафетерій, зазначеною в плані літ. «К», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно, Позивач об`єктивно мав можливість передбачити продаж ОСОБА_1 майна в майбутньому. Тому, коли 22.11.2018 року ОСОБА_2 , звернулася до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із заявою про приєднання електроустановки певної потужності нежитлової будівлі літ. «Ж» площею 30,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , надавши при цьому копію договору купівлі-продажу будівлі №3010 від 22.10.2018 року, посвідченого ПН Білоцерківського МНО Губенко Т.А., Позивач міг довідатися і про відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нежитлової будівлі  СТО-автомагазин-кафетерій, зазначеною в плані літ. «К». Зауважив, що ОСОБА_1 фактично припинив споживання електричної енергії за указаними приміщеннями, про що було відомо Позивачу. Указане, на думку представника Відповідачів, підтверджують факт обізнаності Позивача про зміну споживача електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , а також підтверджують наявність об`єктивної можливості Позивача бути обізнаним і про зміну власника даного нерухомого майна. З указаних підстав, за наслідками застосування строків позовної давності до позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Відповідачів, представник останніх просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (т.2 а.с. 167-172).
		 
		 
		 
		25.06.2024 року до канцелярії суду представником Відповідачів подано письмові пояснення, у яких останній зазначив, що довіреність від 23.01.2017 року, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 , у тому числі, розпоряджатися нежитловою будівлею з правом продажу, підтверджує той факт, що намір продажу належного ОСОБА_1 майна, зокрема нежитлової будівлі  СТО-автомагазин-кафетерій, літ. «К», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виник ще на початку 2017 року, тобто більш ніж за 1,5 роки до проведення технічної перевірки, засідання комісії 17.09.2018 року про розгляду акту про порушення №К037498 від 17.09.2018 року, та нарахування 933276,03 грн. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ. Зауважив, що до 02.08.2021 року ОСОБА_1 самостійно сплачував борг за ВП№64560470, а ОСОБА_2 почала сплачувати лише з 02.08.2021 року. Таким чином, між укладенням оскаржуваних договорів купівлі-продажу, а саме з 22.10.2018 року та до сплати ОСОБА_2 боргу ОСОБА_1 02.08.2021 року, пройшло майже три роки. А тому, вважає, що характер відносин, який виник між Відповідачами після спливу майже трьох років, а також обставини, за яких ОСОБА_2 почала з серпня 2021 року сплачувати платежі за ОСОБА_1 , не стосуються обставин справи. (т.2 а.с. 173-175).
		 
		11.07.2024 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» представником Позивача подано заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, у яких останній зазначив, що 17.05.2023 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у приватного виконавця Жарчинського О.А., представник Позивача, дослідивши витяг є ЄДРРП отримав «не пряму» інформацію про колишнє перебування у власності ОСОБА_1 , літ «К» та літ. «Ж». Дана інформація потребувала перевірки, через що 17.05.2023 року було замовлено витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно за критерієм пошуку «за адресою майна» та встановлено, що власником літ «К» та літ. «Ж» є ОСОБА_2 Наголосив, що навіть якщо б Позивач скористався правом на ознайомлення з матеріалами ВП 64560470 одразу ж в день його відкриття, тобто 18.02.2021 року, то і в такому б разі Позивач не пропустив би строк позовної давності, оскільки з даним позовом звернувся 26.05.2023 року, тобто в межах трирічного строку. Звернув увагу на те, що указане нерухоме майно відчужувалося саме довірителем на користь довіреної особи, а не довіреною особою від імені довірителя, а тому посилання на вказану довіреність з боку представника Відповідачів є безпідставним. Зауважує, що припинення споживання електричної енергії ОСОБА_1 в листопаді 2019 року не перебуває у прямому чи опосередкованому зв`язку з його намірами відчужити відповідне нерухоме майно. Зазначив, що 11.03.2020 року, тобто до спливу трирічного терміну, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин. 02.04.2020 року набрав сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». 26.05.2023 року, тобто під час дії карантину, Позивач звернувся з даним позовом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин. З огляду на норми статей 256, 257, 258, пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, та на ту обставину, що датою звернення Позивача із даним позовом до суду є 26.05.2023 року, тобто до скасування карантину, позовна давність щодо вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 22.10.2028 № 3010 та № 3011 Позивачем, на думку його представника, пропущена не була (т.2 а.с. 203-206). 
		 
		01.08.2024 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» представником Позивача подано додаткові пояснення, у яких останній звернув увагу на те, що обидва оспорювані договори купівлі - продажу мають ціну більшу ніж 50000,00 грн., а отже, враховуючи чинне на момент їх укладення законодавство, розрахунки за ними повинні були здійснюватися виключно шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок; внесення переказу коштів на рахунки або шляхом через депозитний рахунок приватного нотаріуса Губенко Т.А. Оскільки доказів проведення розрахунків за оспорюваними договорами у наведений законний спосіб відповідачами не надано, то, на думку представника Позивача, є підстави вважати, що оплат за оспорюваними договорами не відбулося, що є додатковою ознакою «фраудаторності» оспорюваних договорів. Зауважив, що приватний нотаріус Губенко Т.А. посвідчила оспорювані договори без перевірки факту проведення оплати за ними, а отже такі оплати цілком могли бути і не проведеними, що підтверджується відсутністю відповідних доказів (т.2 а.с. 209-212). 
		У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні за змістом позовній заяві, відповіді на відзив, запереченням на заяву про застосування строків позовної давності, поясненням та додатковим поясненням по справі.
		У судовому засіданні Відповідачі та їхній представник проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Надали пояснення, аналогічні за змістом відзивам на позовну заяву, заяви про застосування строків позовної давності та письмовим поясненням.
		 
		У судовому засіданні Відповідач-1, явку якого було визнано судом обов`язковою, пояснив, що він з 1995 року був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, основний вид діяльності  роздрібна торгівля запчастинами для сільськогосподарської техніки. У 2016 році ним було укладено з Позивачем договір постачання електричної енергії. У вересні 2018 року у нього погіршився стан здоров`я. Він перебував у лікарні і 17.09.2018 року йому зателефонували його працівники та повідомили про те, що Позивачем було припинено електропостачання і йому треба приїхати на територію його СТО, оскільки триває якась перевірка. Він приїхав на місце та з`ясував, що перевірка виявила порушення, а саме: втручання в параметри засобу обліку  лічильника. Працівники Позивача склали акт про порушення, який він підписав без заперечень. Після цього його викликали на комісію, яка збиралася 17.10.2018 року, куди поїхала його представник  ОСОБА_2 . Комісія ухвалила рішення про нарахування електроенергії на суму приблизно 533000 гривень, з чим не погодилася його представник та про що остання написала зауваження у протоколі засідання комісії по розгляду акту. Після цього він продовжив лікування, зробив операцію, а 22.10.2018 року продав СТО, яке на той час намагався вже продати два роки. Кошти йому були потрібні для лікування, оплати двох операцій, а також для повернення боргів. Він залишився без засобів для існування, оскільки отриманих коштів від продажу СТО не вистачило навіть на другу операцію. 17.11.2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення про стягнення з нього вартості необлікованої електроенергії в розмірі приблизно 933000,00 гривень, яке перебуває на стадії його виконання. Він продав СТО ОСОБА_2 оскільки вона запропонувала йому реальні кошти. На той час вона користувалася відповідними приміщеннями на підставі договору оренди, кількість будівель та їх площа збільшувалися. При укладенні спірних договорів вона сплатила йому готівкою 1270000,00 гривень. З ОСОБА_2 вони знайомі з 2010 року.
		 
		У судовому засіданні Відповідач-2, явку якої було визнано судом обов`язковою, пояснила, що у 2010 році вона зареєструвалася як фізична особа-підприємець, вид діяльності  роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах. З ОСОБА_1 вона у 2010 році уклала договір оренди кафетерію, а пізніше  автомийки, шиномонтажу. У 2014 році вона відкрила ще один КВЕД  технічне обслуговування транспортних засобів. Станом на 2018 рік обладнання, яке знаходилося на території СТО було вже у її власності, вона купувала його за свої кошти. Орендованими залишалися лише приміщення. Тому, для подальшої підприємницької діяльності, 22.10.2018 року вона купила ці приміщення у ОСОБА_1 . У 2021 році Білоцерківська міська рада ухвалила рішення про затвердження технічної документації визначення меж земельної ділянки під СТО та передачі її в оренду їй для експлуатації АЗС з комплексом послуг на 10 років. Після купівлі СТО у 2018 році вона займалася там підприємницькою діяльністю, так само як і зараз. При підписанні спірних договорів купівлі-продажу вона сплатила ОСОБА_1 1270000,00 гривень. На прохання ОСОБА_1 вона періодично сплачує кошти на виконання рішення суду від 17.11.2020 року про стягнення вартості необлікованої електроенергії. Ці кошти він відпрацьовує ремонтом двигунів, які йому її працівники привозять до дому.
		 
		У призначені судові засідання треті особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Пояснень, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від них на адресу суду не надходило.
		 
		2. Мотивувальна частина.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		04.11.2016 року між Позивачем та Відповідачем-1 як фізичною особою-підприємцем було укладено договір №1401 про постачання електричної енергії, відповідно до якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 50 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору 
		Технічною перевіркою від 17.09.2018 року, було виявлено явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу НІК №2301 АП1В № 8121432, з метою зміни його показів, вплив на лічильник електричної енергії високочастотним полем високочастотного генератора, внаслідок чого спожита електроенергія лічильником не враховується. За підсумками перевірки складено акт про порушення №К 037498 від 17.09.2018 року (т.1 а.с. 10).
		17.10.2018 року на засіданні комісії по розгляду акту №К 037498 від 17.09.2018 року оформленого протоколом №118, у присутності представника ОСОБА_1  ОСОБА_2 , тобто Відповідача-2 у даній справі, Відповідачу-1 було нараховано 933276,03 грн. вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ. Відповідачем-1 було визнано факт втручання в роботу приладу обліку за допомогою придбаного ним високочастотного генератора, який блокує роботу засобу обліку електричної енергії (а.с. 11).
		Указані обставини було встановлено рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2020 року по справі №357/10790/19, яким з ОСОБА_1 , тобто Відповідача-1 у даній справі, було стягнуто на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» кошти за необліковану електроенергію, в розмірі 933276,03 грн. та судовий збір у розмірі 13999,14 грн. Судове рішення набрало законної сили 22.12.2020 року (т.1 а.с.12-14).
		На виконання рішення суду 26.01.2021 року було видано виконавчий лист, який у свою чергу було передано Позивачем на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Жарчинському О.А. (т.1 а.с.15, 16, т.2 а.с. 238-240).
		Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 329100680, станом на 17.09.2018 року ОСОБА_1 на праві власності належало наступне нерухоме майно:
		- нежитлова будівля літ. «Ж» площа 30,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- нежитлова будівля літера «К», літера «М», літера «Н» за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1. а.с.21-35).
		17.10.2018 року повноваження представника Відповідача-1 Родіна С.О. на засіданні комісії по розгляду акту №К 037498 від 17.09.2018 року Відповідач-2 ОСОБА_2 здійснювала на підставі довіреності від 23.01.2017 року посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Іванчишиною Л.Г., зареєстровано в реєстрі за №101. Відповідно до указаного документу ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси з усіх без вийняту питань, пов`язаних з розпорядженням належного йому на праві власності нежитловою будівлею  СТО-автомагазин-кафетерій, зазначеною в плані літ. «К», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Довіреність видана без права передоручення терміном на п`ять років, тобто до 23.01.2022 року (т.2 а.с. 59).
		17.10.2018 року суб`єктом оціночної діяльності ПП «Експерт-ВМ» було проведено незалежну оцінку ринкової вартості нежитлової будівлі, літера «К», загальною площею 617,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що було складено висновок про ринкову вартість об`єкта незалежної оцінки ЖАБТБ3749187 від 17.10.2018 року (т.1 а.с. 225-229).
		17.10.2018 року суб`єктом оціночної діяльності ПП «Експерт-ВМ» було проведено незалежну оцінку ринкової вартості нежитлової будівлі, літера «Ж», загальною площею 30,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що було складено висновок про ринкову вартість об`єкта незалежної оцінки ЮГНЦААВ861050 від 17.10.2018 року (т.1 а.с. 230-235).
		22.10.2018 року між Відповідачами було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, за умовами якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 нежитлову будівлю (прохідна) літ. «Ж» площею 30,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ). Указаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т.А., зареєстровано в реєстрі за №3010 (т.2 а.с. 41-43).
		22.10.2018 року між Відповідачами було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, за умовами якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 нежитлову будівлю (сто-автомагазин-кафетерій) літ. «К» площею 617,3 кв.м., що складає 32/100 частки об`єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі (комплекс послуг з автомагазином) літ. «К», літ. «М», літ. «Н», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ). Указаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т.А., зареєстровано в реєстрі за №3011 (т.2 а.с. 141-142).
		Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №332618111 за критерієм пошуку: «адресою: АДРЕСА_1 », нежитлова будівля (прохідна) літ. «Ж» перебуває у власності ОСОБА_2  Відповідача-2 на підставі договору купівлі-продажу, нежитлової будівлі, серія та номер: 3010, виданий 22.10.2018 року, видавник: приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т. А. Запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно №28479652 від 22.10.2018 року, що здійснений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяною Анатоліївною. Нежитлова будівля, літ. «К» - СТО-автомагазин-кафетерій, загальна площа 617,3 кв.м перебуває у власності Відповідача-2 ОСОБА_2 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44914522 від 29.12.2018 12:06:44, ОСОБА_3 , Сквирська міська рада, Київська обл. Документи, подані для державної реєстрації: Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 105ПМ/18, виданий 26.12.2018, видавник: ФОП ОСОБА_4 ; заява співвласників про розподіл часток у спільній власності, серія та номер: 1949,1950, виданий 26.12.2018, видавник: Кривенький С.А., приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області (т.1 а.с. 36-39).
		Указані обставини сторонами у справі не оспорювалися.
		 
		Норми матеріального та процесуального права України, якими керується суд.
		Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права. 
		За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, до якого згідно з практикою Суду відносяться й грошові кошти. 
		У пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		 
		Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
		Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).
		Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
		У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
		 
		Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		У статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
		Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
		 
		Висновки суду.
		17.10.2018 року на засіданні комісії по розгляду акту №К 037498 від 17.09.2018 року Відповідачу-1 було нараховано 933276,03 грн. вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ. Під час засідання інтереси Відповідача-2, на підставі довіреності, представляла Відповідача-2.
		Як встановлено судом, на той момент Відповідачів поєднували тривалі ділові стосунки, а саме - щонайменше з 2010 року Відповідач-2 здійснювала підприємницьку діяльність за адресою місцезнаходження нерухомого майна Відповідача-1: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 22).
		Додатковим свідченням указаного факту є те, що 23.01.2017 року Відповідач-1 уповноважив зазначеною довіреністю Відповідача-2 представляти його інтереси з усіх без вийняту питань, пов`язаних з розпорядженням належного йому на праві власності нежитловою будівлею  СТО-автомагазин-кафетерій, зазначеною в плані літ. «К», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Довіреність видана без права передоручення терміном на п`ять років, тобто до 23.01.2022 року (т.2 а.с. 59).
		 
		У день прийняття рішення за результатами указаного засіданні комісії, а саме 17.10.2018 року, суб`єктом оціночної діяльності ПП «Експерт-ВМ» було проведено оцінку ринкової вартості нежитлових будівель, літера «К», загальною площею 617,3 кв.м. та літера «Ж», загальною площею 30,6 кв.м., які розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та які на той момент належали на праві власності Відповідачу-1.
		Твердження представника Відповідачів, що оцінку указаного нерухомого майна було розпочато Відповідачем-1 ще навесні 2018 року не підтверджено жодним належним та допустимим доказом та прямо суперечить наявним у справі висновкам про оцінку.
		Через п`ять днів після цього, а саме 22.10.2018 року між Відповідачами було укладено спірні договори купівлі-продажу указаних нежитлових будівель, за результатами яких право власності на указані нежитлові будівлі від Відповідача-1 перейшло до Відповідача-2 (т.2 а.с. 41-43, 141-142).
		Результатом цього стало також те, що Відповідач-1 позбавився права власності на будь-яке нерухоме майно, на яке могло б бути звернуто стягнення, що було у подальшому встановлено приватним виконавцем, оскільки надалі рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2020 року по справі №357/10790/19 Відповідача-1 було стягнуто на користь Позивача кошти за необліковану електроенергію, в розмірі 933276,03 грн. та судовий збір у розмірі 13999,14 грн (т.1 а.с. 12-14, 15, 16, 18, 19, 20, 21-35).
		Твердження Відповідачів про те, що продаж указаного нерухомого майна було розпочато ще влітку 2018 року, а бажання його продати у Відповідача-1 виникло ще у період 2016-2017 років не підтверджується жодним належним та допустимим доказом.
		 
		Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу. Укладення боржником договору купівлі-продажу може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом.
		Суд застосовує вказаний правовий висновок, який викладено у постанові Верховного Суду від 05.07.2018 року у справі № 922/2878/17.
		 
		Також, беручи до уваги правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року справа № 755/17944/18, суд враховує, що договором, який вчиняється на шкоду кредитору (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір, а також те, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу.
		 
		У постанові від 07.10.2020 року по справі №755/17944/18 Верховний Суд зазначив, що договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, належать: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни контрагентом боржника.
		 
		Відтак, суд критично оцінює доводи Відповідачів щодо факту сплати коштів Відповідачем-2 Відповідачу-1 за спірними договорами у якості підстави для заперечення проти задоволення позовних вимог.
		 
		Так само, суд критично оцінює посилання Відповідачів на відсутність підстав, передбачених статтею 234 ЦК України для визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсними, у якості підстав для відмови у задоволенні відповідних позовних вимог, з огляду на наступне.
		Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 638/2304/17).
		Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (стаття 234 ЦК України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України); такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України).
		Особа має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний правочин), на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом або послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
		Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 369/11268/16-ц.
		Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала / використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи, інша особа може перебувати в конкретних правовідносинах із цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувати); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває в правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття і здійснення; особа не вперше перебуває в цих правовідносинах чи ці правовідносини є тривалими або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
		Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі №754/5841/17.
		У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 317/3272/16-ц, зазначено, що згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
		Аналогічний по суті висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 22.10.2018 року по справі № 654/1528/17 та від 03.04.2019 року по справі № 726/831/15-ц.
		 
		Беручи до уваги викладене вище, заслухавши пояснення сторін, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		 
		Щодо посилань Відповідачів на пропуск Позивачем позовної давності судом встановлено наступне.
		Так, Відповідач-2, разом із заявою про приєднання електроустановки певної потужності від 28.11.2018 року, надавала Позивачу копію одного зі спірних договорів, а саме договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літера «Ж», загальною площею 30,6 кв.м., які розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 38-39).
		Утім, у межах розгляду даної справи, вирішальне правове значення має той факт, що після одержання копії указаного договору Позивач не міг знати про те, що, за наслідками укладення обох спірних договорів у Відповідача-1 відсутнє будь-яке майно, у тому числі й нерухоме, на яке у подальшому може бути звернуто стягнення у межах правовідносин щодо відшкодування останнім Позивачу вартості необлікованої електроенергії.
		Натомість, як вбачається із матеріалів даної справи, Позивач повинен був дізнатися про це після звернення до приватного виконавця із виконавчим листом, виданим Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 26.01.2021 року по справі №357/10790/19.
		Із даним позовом до суду Позивач звернувся 01.06.2023 року тобто у межах відповідного трирічного строку, встановленого ст.257 ЦК України.
		 
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. 
		Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі наданих сторонами доказів.
		 
		Розподіл судових витрат.
		За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в розмірі 11541,00 грн. необхідно стягнути у рівних частках з Відповідачів на користь Позивача  по 5770,50 грн. з кожного (т.1 а.с. 6, 35).
		 
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Жарчинський Олексій Анатолійович, приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяна Анатоліївна про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно  задовольнити.
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 22.10.2018 року № 3010, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяною Анатоліївною.
		Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 28479652 від 22.10.2018 року, здійснений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяною Анатоліївною.
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «К» СТО-автомагазин-кафетерій, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно  нежитлову будівлю літ. «К» СТО-автомагазин-кафетерій, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» судовий збір у розмірі 5 770 гривень 50 копійок (п`ять тисяч сімсот сімдесят гривень 50 копійок).
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» судовий збір у розмірі 5 770 гривень 50 копійок (п`ять тисяч сімсот сімдесят гривень 50 копійок).
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач  Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», місцезнаходження: вулиця Стеценка, будинок 1-А, місто Київ, 04136, Код за ЄДРПОУ 23243188.
		Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
		Третя особа - приватний виконавець Жарчинський Олексій Анатолійович, місцезнаходження: вулиця Київська, будинок 243-А, офіс 1, кабінет 1, місто Бровари, Київська область, 07405.
		Третя особа - приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Київської області Губенко Тетяна Анатоліївна, місцезнаходження: вулиця Гоголя, будинок 16, місто Біла Церква, Київська область, 09107.
		Повне судове рішення складено 18.10.2024 року. 
		 
		Суддя В. П. Цукуров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...