Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/26505/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2024. Зареєстровано: 22.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2024.
Дата набрання законної сили: 21.10.2024
Номер судового провадження: A/855/15966/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26505/21                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  21 жовтня 2024 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., при секретарі Присяжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора та Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, 
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури в якому просив:
		- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 12 серпня 2021 року № 152дп-21 щодо ОСОБА_1 ; 
		- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати наказ Генерального прокурора № 276к від 17.08.2021, яким ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади з 18.08.2021;
		- поновити на посаді першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 з 19.08.2021;
		- стягнути з Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552) на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи;
		- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури з 19.08.2021 року.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.
		В апеляційній скарзі Офіс Генерального прокурора, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
		Одеська обласна прокуратура також звернулась з апеляційною скаргою та посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		Кадрова комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора в своїй апеляційній скарзі посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		У судовому засіданні представники Офісу Генерального прокурора та Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги у повному обсязі.
		Решта сторін до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
		Представником позивача було надіслано на електронну пошту суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю останнього прибути у судове засідання, втім означене клопотання не було підписано електронним цифровим підписом, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення його без розгляду.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Як вбачається з матеріалів справи, наказом Генерального прокурора №190к від 27.07.2020 позивача призначено на посаду першого заступника прокурора Одеської області з 28 липня 2020 року, звільнивши його в порядку переведення з посади заступника начальника Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора.
		Наказом Генерального прокурора №198к від 28.07.2020 тимчасово виконання обов`язків прокурора Одеської області з 28 липня 2020 року покладено на першого заступника прокурора Одеської області ОСОБА_1 .
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про прокуратуру», пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» наказом Генерального прокурора №289к від 11.09.2020 звільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника прокурора Одеської області з 11 вересня 2020 року у зв`язку з переведенням до Одеської обласної прокуратури (пункт 2 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру»).
		Наказом виконувача обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури №1812к від 11.09.2020 призначено ОСОБА_1 на посаду першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в порядку переведення з прокуратури Одеської області з 14 вересня 2020 року.
		Наказом Генерального прокурора №292к від 11.09.2020 виконання обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури з 14 вересня 2020 року тимчасово покладено на першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 .
		Наказом Генерального прокурора № 276к від 17.08.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури з 18 серпня 2021 року у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру»). Підстава: рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 12.08.2021 № 152дп-21.
		Не погоджуючись із рішенням Кадрової комісії, та виданим на його підставі наказом про звільнення з адміністративної посади, вважаючи їх незаконними та протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спеціальним законом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, є Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.
		Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді визначений статтею 41 Закону України «Про прокуратуру».
		Так, відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2-10 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором з таких підстав:
		1) подання заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;
		2) переведення на посаду до іншого органу прокуратури (крім адміністративної посади, передбаченої пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону);
		3) неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади;
		4) наявність заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.
		Відповідні повноваження Генерального прокурора закріплені і в пункті 3 частини першої статті 9 Закону України «Про прокуратуру», згідно якого Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом.
		При цьому, наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення (частина третя статті 41 зазначеного Закону).
		З аналізу норм статті 41 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді не є видом дисциплінарного стягнення, а є наслідком реагування на передбачені частиною першою статті 41 цього Закону обставини, у тому числі неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної посади. Водночас, частиною четвертою статті 41 Закону України «Про прокуратуру» обумовлено, що звільнення прокурора з адміністративної посади чи припинення його повноважень на адміністративній посаді, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті, не припиняє його повноважень прокурора.
		Спірні правовідносини виникли у період, коли процедура звільнення позивача з адміністративної посади зазнала змін у зв`язку із набранням 25 вересня 2019 року чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ від 19 вересня 2019 року (далі - Закон №113-ІХ).
		За приписами частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній до 25 вересня 2019 року, визначалося, що звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України.
		Частиною третьою статті 41 Закону України «Про прокуратуру» у цій же редакції передбачалося, що наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України з дотриманням передбачених статтею 47 цього Закону гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.
		Водночас, до повноважень Ради прокурорів України відносилися, серед інших, такі компетенції: внесення рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом, та розгляд звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (пункти 1, 5 частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній до 25 вересня 2019 року).
		З 25 вересня 2019 року, як зазначено вище, частини перша та третя статті 41 Закону України «Про прокуратуру» викладені в редакції Закону №113-ІХ, згідно яких: 
		звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2-10 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором; 
		наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, в свою чергу, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.
		Більш того, відповідно до пункту 9-2 частини першої статті 9 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону №113-ІХ встановлено, що Генеральний прокурор визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		Разом з цим, пунктом 55 розділу І Закону №113-ІХ у частині дев`ятій статті 71 Закону України «Про прокуратуру» виключено пункт 5, який визначав повноваження Ради прокурорів України розглядати звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		Дія пункту 1 частини дев`ятої статті 71 Закону №1697-VII, який визначав повноваження Ради прокурорів України вносити рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом, зупинена пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ до 01 вересня 2021 року.
		Пунктом 23 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що повноваження членів Ради прокурорів України, обраних на посади до набрання чинності цим Законом, достроково припиняються на наступний день після дня початку роботи окружних прокуратур та рекомендовано всеукраїнській конференції прокурорів вжити заходів щодо формування нового складу Ради прокурорів України після початку роботи окружних прокуратур.
		Таким чином, з 25 вересня 2019 року Рада прокурорів України виключена із процедури звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної статтею 41 Закону України «Про прокуратуру» та позбавлена відповідних повноважень.
		Отже, з 25 вересня 2019 року Генеральний прокурор відповідно до пункту 9-2 частини першої статті 9, частини третьої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону №113-ІХ, зобов`язаний визначити порядок для встановлення наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, з дотриманням відповідних гарантій. Фактично йдеться про реалізацію гарантій, які і забезпечують справедливу процедуру (fair procedures), тобто справедливе ставлення суб`єкта владних повноважень до особи, яка є частиною принципу правовладдя (верховенства права) (стаття 8 Конституції України).
		Водночас, з матеріалів справи вбачається, що станом на час звільнення позивача з адміністративної посади, відповідного порядку не визначено і не затверджено.
		Разом з тим, відповідачі зазначають, що під час прийняття спірних рішень діяли на виконання Закону №113-ІХ та виданого на його підставі наказу Генерального прокурора від 04.11.2019 № 266, яким затверджено порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		Судом встановлено, що згідно з підпунктами 7 і 8 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що тимчасово, до 1 вересня 2021 року: 
		в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення: 
		- проведення атестації прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур відповідно до цього розділу;
		- розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів;
		- здійснення добору на посади прокурорів.
		Генеральний прокурор визначає:
		- перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур;
		- порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та процедуру здійснення дисциплінарного провадження;
		- порядок прийняття кадровою комісією рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України «Про прокуратуру», про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
		На виконання приписів вказаних підпунктів 7, 8 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, статті 9 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 2, 3 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 Генеральним прокурором видано наказ від 04.11.2019 №266, яким затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (далі - Порядок №266).
		Водночас, вказаний Порядок не передбачав особливостей розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади. 
		Зокрема, пунктом 9 Розділу І Порядку (в попередній редакції) було застережено, що предметом розгляду в межах дисциплінарного провадження не може бути неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, визначається Генеральним прокурором.
		Тобто, делегований законодавцем обов`язок щодо встановлення порядку перевірки підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади Генеральний прокурор реалізував частково шляхом внесення змін до Порядку №266 наказом від 15.01.2020 №26.
		Так, пункт 1 розділу I Порядку №266 після слова «проступку» доповнено словами «звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади»; 
		пункт 5 розділу I Порядку №266 доповнено абзацом другим такого змісту: 
		«Розгляд звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, здійснюється в порядку, передбаченому для здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора з дотриманням гарантій особи відносно повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення та прав, передбачених пунктом 11 розділу III цього Порядку.».
		При цьому, у пункті 9 розділу I абзаци другий і третій виключено, якими було застережено, що предметом розгляду в межах дисциплінарного провадження не може бути неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		Разом з тим, найменування Порядку №266 залишилось без змін, тобто з назви вбачається, що Порядок стосується розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження. 
		У пункті 2 Порядку №266 міститься визначення дисциплінарного провадження, а саме зазначено, що це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
		Разом з тим, не встановлено, що до такої процедури входить також розгляд звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. 
		Між тим, Порядком №266 не визначено тотожності між дисциплінарною скаргою та зверненням щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків.
		Згідно пункту 3 Порядку №266 передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених частиною першою статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
		Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді передбачено статтею 41 цього Закону.
		Також, пунктом 4 Порядку №266 передбачено, що органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, є кадрова комісія, утворена відповідно до Порядку роботи кадрових комісій, який затверджений наказом Генерального прокурора.
		Водночас, згідно наказу Генерального прокурора від 09.01.2020 № 9 утворено кадрову комісію саме з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, а не з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		Тобто, вказаним наказом передбачено конкретну мету і виключні повноваження цієї кадрової комісії.
		Таким чином, розгляд звернень щодо неналежного виконання посадових обов`язків прокурором, який обіймає адміністративну посаду, встановлених для відповідної адміністративної посади, не може здійснюватися в порядку дисциплінарного провадження кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг, адже, як вбачається з вище викладених норм, зазначені процедури відрізняються підставами та наслідками їх застосування.
		Верховний Суд у справах про оскарження прокурорами рішень про звільнення з адміністративної посади на підставі статті 41 Закону України «Про прокуратуру» неодноразово наголошував на тому, що звільнення прокурора в порядку цієї статті не є видом дисциплінарної відповідальності, а процедура звільнення прокурора з адміністративної посади безпосередньо не пов`язана зі здійсненням дисциплінарного провадження.
		Більш того, застосована Генеральним прокурором нормотворча техніка у Порядку №266 вказує на необхідність застосування лише окремо вибраних Генеральним прокурором конкретних положень і стадій процедури дисциплінарного провадження до процедури перевірки належності виконання прокурором, який обіймав адміністративну посаду, посадових обов`язків.
		Зокрема, з тексту Порядку №266 вбачається, що лише до деяких пунктів відповідного Порядку здійснення дисциплінарного провадження внесено зміни шляхом доповнення їх посиланнями на необхідність їх застосування до процедури перевірки наявності підстав для звільнення прокурора за приписами статті 41 Закону України «Про прокуратуру»; а до частини інших пунктів цього Порядку, які регулюють обов`язкові стадії, послідовність дій посадових осіб та умови перевірки, не вносились відповідні доповнення з посиланнями на необхідність їх застосування до процедури перевірки за частиною 3 статті 41 Закону України «Про прокуратуру».
		У відзивах відповідачів відсутні посилання на норми порядку, з яких вбачається, що всі етапи розгляду дисциплінарних скарг застосовуються при розгляді звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		Посилання Офісу Генерального прокурора на норми Закону №113-ІХ не спростовують факту відсутності у Генерального прокурора повноважень розширювати встановлену законом компетенцію кадрових комісій, оскільки цими нормами передбачено право Генерального прокурора виключно установлювати перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій.
		Судом встановлено, що Кадрова комісія, приймаючи і перевіряючи відповідне звернення та приймаючи оскаржуване рішення, діяла за аналогією процедури розгляду дисциплінарних скарг, тобто у невизначений законом чи іншим нормативно-правовим актом спосіб, порушуючи при цьому вимоги частини 2 статті 19 Конституції України. 
		Також, Генеральним прокурором, на період зупинення законодавцем повноважень Ради прокурорів України до 1 вересня 2021 року, не було внесено відповідних змін до Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, затвердженого наказом від 18.12.2017 № 351.
		Зокрема, згідно з пунктом 14 розділу V вказаного Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що для звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, Генеральний прокурор або керівник регіональної прокуратури вносить мотивоване подання до Ради прокурорів України з долученням копій документів, які свідчать про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
		Пунктом 15 цього ж Положення передбачалось, що рішення про звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 Закону, на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону приймаються Генеральним прокурором за наявності відповідної рекомендації Ради прокурорів України.
		Таким чином, внесені зміни та визначений Порядок, тобто процедура проведення перевірки та прийняття рішення не наділяє Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг повноваженнями розглядати звернення щодо неналежного виконання прокурором посадових обов`язків, який обіймає адміністративну посаду, оскільки законодавством така Комісія обмежена повноваженнями на розгляд виключно дисциплінарних скарг.
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2021 за № 07-792вих-21 керівником Одеської обласної прокуратури Костенком С.К. до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів направлено звернення щодо неналежного виконання прокурором ОСОБА_1 , який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		Зокрема, відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 41, статей 45 та 46 Закону України «Про прокуратуру», абзацу другого пункту 5 розділу І та абзацу сьомого пункту 24 розділу III Порядку розгляду кадровою комісією скарг за вчинення прокурором проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04.10.2019 № 266, керівником Одеської обласної прокуратури ініційовано питання про відкриття дисциплінарного провадження та звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, за порушення вимог ст. 6, ст. 11, ч. 2 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру», ст. 7, ст. 28, ч. 6 ст. 36, ч. 3 ст. 37 та ст. 214 КПК України; пунктів 1 та 22 наказу Генерального прокурора України від 07.08.2020 № 365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України»; пункту 3 розділу І Порядку організації діяльності прокурорів та слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 № 51; вимог пунктів 1, 3 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298; пункту 1 наказу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характер, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян» від 03.08.2020 № 353; пункту 1 наказу Генерального прокурора «Про організацію роботи органів прокуратури з особистого прийому, розгляду звернень та запитів та забезпечення доступу до публічної інформації» від 06.08.2020 № 363; пункту 3 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13.04.2017 № 111.
		За результатами розгляду звернення 30.04.2021 членом кадрової комісії ОСОБА_3 було прийнято рішення № 07/3/2-271дс-46дп-21 про відкриття дисциплінарного провадження стосовно заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 та, в подальшому, 29.06.2021 складено висновок про наявність підстав для його звільнення з адміністративної посади.
		Як передбачено пунктом 15 Порядку №266 після розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, за результатами дисциплінарного провадження кадрова комісія приймає одне з таких рішень:
		- про накладення дисциплінарного стягнення;
		- про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора;
		- про закриття дисциплінарного провадження.
		З матеріалів справи вбачається, що, розглянувши у дисциплінарному провадженні №07/3/2-271дс-46дп-21 висновок члена Кадрової комісії ОСОБА_3 про наявність підстав для звільнення позивача з адміністративної посади - першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури, Кадровою комісією 12.08.2021 прийнято рішення №152дп-21 «Про наявність підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади».
		Відповідно до резолютивної частини рішення Кадрова комісія встановила наявність підстав для звільнення першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 з адміністративної посади відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру».
		Водночас, прийняття такого виду рішення у дисциплінарному провадженні не передбачено законом та суперечить пункту 15 Порядку №266.
		При цьому, суд критично ставиться до посилань Кадрової комісії на те, що нею було дотримано порядок розгляду та прийняття рішення, посилаючись на підпункт 6 пункту 24 Порядку №266, оскільки вказаним пунктом передбачено порядок оголошення вже прийнятого рішення, його форму та зміст такого рішення. 
		Так, відповідно до пункту 24 Порядку №266, з урахуванням внесених змін наказом Генерального прокурора від 15.01.2020 №26, рішення кадрової комісії викладається у письмовій формі, підписується головою, секретарем та іншими членами кадрової комісії, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні кадрової комісії. У разі відмови члена кадрової комісії підписати рішення або протокол у такому рішенні робиться відповідна відмітка. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:
		1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду прокурора, який притягується до дисциплінарної відповідальності;
		2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;
		3) мотиви, з яких кадрова комісія ухвалила рішення;
		4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;
		5) порядок і строк оскарження рішення.
		6) висновок про наявність чи відсутність підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» - для прокурора, який обіймає адміністративну посаду.
		Виходячи з аналізу вказаної норми та логічного викладу її приписів, суд зазначає, що зміст цієї норми стосується саме прийнятого кадровою комісією рішення за наслідками розгляду висновку про «наявність чи відсутність дисциплінарного проступку» та, як наслідок, таке рішення має містити відомості про прокурора; обставини, встановлені під час здійснення провадження; мотиви, вид дисциплінарного стягнення; порядок і строк оскарження рішення. 
		Та після цього вказану норму наказом Генерального прокурора від 15.01.2020 № 26 доповнено підпунктом 6, що є не логічним тим складовим, що вказані у попередніх підпунктах 1 - 5. Зокрема, вид дисциплінарного стягнення; порядок і строк оскарження прийнятого рішення вказуються в кінці рішення, а не перед висновком про наявність чи відсутність підстав для звільнення. 
		За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент розгляду та прийняття оскаржуваного рішення Кадрова комісія не була уповноважена ані на розгляд звернення щодо звільнення позивача з адміністративної посади, ані на прийняття з цього приводу рішення, а тому діяла не у спосіб, передбачений законом та з перевищенням повноважень, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
		Водночас, наказом Генерального прокурора №190к від 27.07.2020 ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника прокурора Одеської області з 28.07.2020 та з цієї ж дати на ОСОБА_1 тимчасово покладено виконання обов`язків прокурора Одеської області (наказ Генерального прокурора №198к від 28.07.2020).
		В подальшому, у зв`язку з проведенням реформи органів прокуратури, наказом виконувача обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури №1812к від 11.09.2020 ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури з 14.09.2020 в порядку переведення з прокуратури Одеської області.
		Також, з цієї ж дати на ОСОБА_1 тимчасово покладено виконання обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора №292к від 11.09.2020).
		Наказом Генерального прокурора від 07.08.2020 № 365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» Генеральний прокурор безальтернативно визначив, що обов`язки між керівництвом органів прокуратури розподіляти наказами Генерального прокурора, керівників регіональних (обласних) та місцевих (окружних) прокуратур.
		Відповідно до регламенту прокуратури Одеської області (у редакції чинній на момент призначення позивача на посаду першого заступника прокурора Одеської області): 
		- керівництво прокуратурою Одеської області та організацію діяльності органів прокуратури області здійснює прокурор Одеської області (п. 1.2); 
		- перший заступник та заступники прокурора Одеської області організовують, спрямовують і контролюють роботу структурних підрозділів на закріплених за ними напрямах прокурорської діяльності, приймають рішення управлінського та процесуального характеру з питань, віднесених до їх компетенції (п. 1.3);
		- розподіл обов`язків між прокурором Одеської області, першим заступником та заступниками прокурора Одеської області, а також їх взаємозамінність, визначаються наказом прокурора Одеської області (п. 1.4).
		Як вбачається з матеріалів справи, а саме звернення керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. та долучених до нього документів, вбачається, що усі обставини, з якими заявник пов`язує неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури, які мали місце за період 28.07.2020 по 05.02.2021, тобто за період коли останній виконував обов`язки прокурора Одеської області з 28.07.2020, а з 14.09.2020 - виконував обов`язки керівника Одеської обласної прокуратури.
		Відповідно, за результатами оцінки викладених у зверненні обставин, що стосувались виключно періоду виконання ОСОБА_1 обов`язків керівника спочатку регіональної, а в подальшому обласної прокуратури, Кадрова комісія прийняла оскаржуване рішення, на підставі якого Генеральним прокурором, відповідно, видано оскаржуваний наказ. 
		Суд звертає увагу, що позивачем подавались письмові пояснення, в яких останній повідомляв Кадрову комісію про те, що у вищевказаний період він на підставі Закону України «Про прокуратуру» не виконував посадові обов`язки першого заступника прокурора області, а з 14.09.2020 першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури.
		Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.
		Виходячи зі змісту вказаної норми та враховуючи вакантність посади керівника органу прокуратури увесь час, протягом якого обов`язки за цією посадою виконував позивач, останній був звільнений від виконання своїх обов`язків за основною посадою.
		Кадрова комісія в оскаржуваному рішенні зазначила, що оцінки належності виконання службових обов`язків надається виключно за період і у зв`язку з виконанням ОСОБА_1 обов`язків керівника органу прокуратури. Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено про те, що у всіх наказах відсутнє розмежування посадових обов`язків ОСОБА_1 як першого заступника керівника обласної прокуратури та виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури. З огляду на викладене, ОСОБА_1 з 28.07.2020 до 05.02.2021 керував Одеською обласною прокуратурою (прокуратурою Одеської області), тобто був її керівником.
		Натомість, як зазначалось судом вище, у зверненні керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. ініційовано звільнення ОСОБА_1 виключно у зв`язку з неналежним, на його думку, виконанням ним службових обов`язків за адміністративною посадою, яку він займав в період з 28.07.2020 до 05.02.2021.
		З урахуванням викладеного, Кадрова комісія прийшла до помилкових висновків про можливість звільнення позивача з посади першого заступника прокурора керівника Одеської обласної прокуратури виключно у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків, передбачених для керівника органу прокуратури.
		Крім того, Кадровою комісією зазначається, що статистичні показники Одеської обласної прокуратури нібито погіршились саме у зв`язку із нібито неналежним виконанням позивачем обов`язків прокурора Одеської області та керівника Одеської обласної прокуратури.
		Водночас, будь-яких доводів та належних і допустимих доказів причинно-наслідкового зв`язку між нібито неналежним виконанням позивачем обов`язків прокурора Одеської області та керівника Одеської обласної прокуратури не надано та не доведено.
		Судом встановлено, що підставою для ініціювання звільнення позивача з відповідної адміністративної посади стали виключно результати перевірки, проведеної працівниками Офісу Генерального прокурора упродовж 22 лютого - 02 березня 2021 року стану організації роботи на основних напрямках прокурорської діяльності в Одеській обласній прокуратурі. 
		При цьому, жодних додаткових дій чи заходів для встановлення інших, окрім відображених у довідках за результатами перевірки, відомостей, вжито не було.
		Відтак, до звернення керівника Одеської обласної прокуратури Костенка С.К. долучено доповідні записки та довідки, складені за результатом відповідної перевірки, документи, на які прокурори Офісу Генеральної прокуратури посилались у них, та протокол оперативної наради у заступника Генерального прокурора, на якому заслухано результати відповідної перевірки.
		Водночас, в матеріалах справи відсутні докази того, що Кадровою комісією проводилась перевірка відомостей, викладених у зверненні.
		Кадрова комісія в оскаржуваному рішенні не піддавала сумніву об`єктивність оцінки, викладеної у доповідних записках щодо результатів перевірки Офісу Генерального прокурора.
		Відтак, у випадку встановлення перевіркою того, що причиною виявлених недоліків та прорахунків в організації роботи обласної прокуратури на окремих напрямках прокурорської діяльності було саме неналежне виконання посадових обов`язків першим заступником керівника Одеської обласної прокуратури, поза всяким сумнівом, прокурори, що здійснювали відповідну перевірку та заступник Генерального прокурора зазначили б про це у складених ними за результатом перевірки доповідних записках.
		Втім, у висновках узагальнюючої доповідної записки за результатом зазначеної перевірки вказано, що наявні недоліки і проблеми в організації роботи органів Одеської обласної прокуратури на окремих напрямах діяльності, а не в цілому, як це зазначала Кадрова комісія.
		Крім того, ані у висновках довідки щодо результатів перевірки Офісу Генерального прокурора, ані у протоколі оперативної наради при заступнику Генерального прокурора не зазначено про встановлення фактів неналежного виконання безпосередньо прокурором, який обіймав адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
		Однак, Кадрова комісія без жодних пояснень не взяла до уваги надану прокурорами вищого рівня оцінку діяльності Одеської обласної прокуратури на більшості напрямів прокурорської діяльності, як такої що відповідає вимогам галузевих наказів.
		Також, Кадровою комісією залишено поза увагою те, що до звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, не долучено жодного документу за підписом позивача як першого заступника керівника обласної прокуратури. Натомість, всі подані документи або за підписом ОСОБА_1 як виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури, або адресовані позивачу як виконувачу обов`язків керівника органу прокуратури.
		При цьому, як вбачається з висновку Кадровою комісією, вказуючи на окремі порушення закону чи галузевих наказів, не визначено конкретних відповідальних, за ці порушення, прокурорів, керівників обласної прокуратури, які в межах своєї компетенції повинні відповідати за невиконання своїх службових обов`язків, проте без належної аргументації поставлено у вину саме позивачу. 
		Поряд з цим, слід зазначити, що у зверненні також не вказувались прізвища таких прокурорів, а Кадрова комісія при прийнятті оскаржуваного рішення не взяла ці обставини до уваги та всупереч засадам індивідуальної юридичної відповідальності всю вину покладено на позивача.
		Крім того, Кадрова комісія в оскаржуваному рішенні посилається на Порядок організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затверджений наказом Генерального прокурора від 28.03.2019 №51. Зокрема, комісія зазначає, що згідно з пунктом 3 розділу І Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні саме керівники регіональних прокуратур, їх перші заступники у межах повноважень, визначених цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, і відповідно до розподілу обов`язків забезпечують: виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення відомостей до ЄРДР; повне, ефективне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень відповідно до вимог законодавства; реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення до прийняття остаточного рішення у провадженні.
		Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні, затверджений наказом Генерального прокурора від 28.03.2019 №51 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), саме керівники обласних прокуратур організовують щоквартальне проведення перевірок стану та умов зберігання речових доказів, схоронності вилученого та арештованого майна і документів, а також відповідно у визначених законодавством випадках вживають невідкладних заходів щодо передачі активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		Крім того, згідно з пунктом 8 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, дізнавач, який здійснює таке провадження.
		Відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що призначається наказом керівника такого органу або наказом керівника слідчого підрозділу, підрозділу дізнання відповідно до повноважень (далі - відповідальна особа). Згідно із зазначеним наказом з числа посадових осіб органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, призначається також особа, яка заміщує відповідальну особу в разі її відпустки, відрядження чи тривалої відсутності з інших причин, та особа, в якої на відповідальному зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа.
		Згідно з пунктом 16 цього Порядку перевірка стану та умов зберігання речових доказів, правильності ведення документів щодо їх приймання та обліку проводиться щокварталу керівником слідчого підрозділу, підрозділу дізнання.
		Відповідачами вказані обставини не спростовано та не зазначено якими нормативними актами наділено прокурора будь-якого рівня повноваженням (правами) особисто перевіряти стан та умови зберігання речових доказів.
		Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що ОСОБА_1 усупереч вимог пункту 1 наказу Генерального прокурора «Про організацію роботи органів прокуратури з особистого прийому, розгляду звернень і запитів та забезпечення доступу до публічної інформації» від 06.08.2020 № 363 недостатньо забезпечено організацію роботи щодо здійснення особистого прийому громадян, розгляду звернень.
		В свою чергу, позивачем зазначено, що згідно пункту 1.2 цього ж Наказу, організацію роботи з особистого прийому громадян, розгляду звернень і запитів, доступу до публічної інформації в органах прокуратури покласти:
		- в Офісі Генерального прокурора та регіональних (обласних) прокуратурах - на підрозділи з питань організації прийому громадян, розгляду звернень і запитів та інші самостійні структурні підрозділи у межах їхніх повноважень.
		Таким чином, питання з організації роботи з особистого прийому громадян, розгляду звернень і запитів, доступу до публічної інформації не входило до обов`язків першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 .
		Також, Кадровою комісією вказано, що ОСОБА_1 не забезпечено належну організацію досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях.
		В спростування вказаних доводів позивач зазначив, що Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені слідчому судді в порядку ст. 303 КПК України, який відповідно і є уповноваженою законом особою встановлювати питання про наявність чи відсутність фактів порушення прокурором прав осіб або вимог закону в межах кримінального процесу.
		Водночас у кримінальних провадженнях № 32020160000000006, №320191160000000090, №42021160000000001, як і в інших кримінальних провадженнях, згаданих у доповідній записці про результати перевірки в Одеській обласній прокуратурі уповноваженими на те законом слідчими суддями не встановлено фактів порушення прокурором прав осіб або вимог закону.
		Отже, виходячи з викладеного, у зазначених кримінальних провадженнях прокурори не допустили порушень прав осіб або вимог закону, а тому відсутні законні підстави вважати, що такі порушення закону мали місце у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків позивачем.
		Таким чином, під час прийняття Кадровою комісією рішення від 12 серпня 2021 року № 152дп-21 та видачі наказу Генеральним прокурором № 276к від 17.08.2021, останні діяли не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Розгляд питання щодо неналежного виконання позивачем, як прокурором, що обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, здійснено необґрунтовано, поза межами повноважень та не у спосіб, встановлений чинним законодавством України. Відповідно, оскаржувані рішення та наказ прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права особи на працю і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення. 
		Саме встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
		Із оскаржуваного наказу про звільнення позивача випливає, що оскаржуване рішення комісії є єдиною підставою його видачі. 
		З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури у зв`язку з неналежним виконанням ним посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, є недоведеним та протиправним, а тому рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 12 серпня 2021 року № 152дп-21 та виданий на підставі нього наказ Генерального прокурора № 276к від 17.08.2021 є протиправними та підлягають скасуванню. 
		Згідно статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги в частині поновлення позивача на посаді першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури з 19.08.2021, оскільки вона є похідною від вимоги про скасування наказу про звільнення позивача з посади.
		Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається  до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
		За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                                                  
		Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ :
		Апеляційні скарги Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора та Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
		 
		Головуючий          суддя                                                                      Є.І.Мєзєнцев
		 
		                    cуддя                                                                      О.В.Епель
		 
		                              суддя                                                                      В.В.Файдюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...