Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/2577/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2024. Зареєстровано: 22.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/346/528/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024096180000119

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/2577/24 
		Провадження № 1-кп/346/528/24
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 жовтня 2024 року м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд 
		Івано-Франківської області
		 
		в складі головуючого  судді ОСОБА_1 
		з участю: секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		потерпілої ОСОБА_4 
		представника потерпілої ОСОБА_5 
		обвинуваченої ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/346/528/24, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16.04.2024 року за № 12024096180000119, щодо 
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Остапківці Коломийського району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою освітою, пенсіонерки, одруженої, на утриманні нікого не має, не судимої, 
		яка обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		обвинувачена умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження.
		Вказаний кримінальний проступок вчинено за наступних обставин.
		15.04.2024 року близько 11:35 год. обвинувачена, перебуваючи на межі двох господарств, що за адресою: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_1 , на грунті тривалих неприязних відносин, вчинила словесний конфлікт з потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час цього конфлікту обвинувачена умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання щодо здоров`я потерпілої, нанесла останній декілька ударів в область грудної клітки, правого плеча та лівого ліктьового суглоба, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянках грудної клітки, правого плеча та лівого ліктьового суглоба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнала. При цьому обвинувачена надала суду показання про те, що 15.04.2024 року після повідомлення її онучки про те, що на городі ходить невідома жінка, вирішила підійти ближче, де побачила потерпілу, яка перед цим перебувала на її земельній ділянці, перейшовши через комунальне господарство, пиляла гілки та скидала на город обвинуваченої. Спитавши її, що вона робить, та зрозумівши, що вона не почула, оскільки працював електроприлад в її руках (болгарка), підійшла ближче, де вона скидала гілки дерева. Обвинувачена повернулась по телефон та здійснювала фіксацію подій, зазначаючи, що невідома особа перейшла через комунальне господарство та «капарить їй на городі». Потерпіла обурилась цією фіксацією, замахнулась на неї гілкою, обвинувачена відвернулась, вона знову замахнулась, вибивши їй з рук телефон, який впав на ріллю, погрожуючи, що «по б`ю тебе та твій телефон»; знову взяла гілку та накинулась на неї, а вона змушена була оборонятися. Умислу бити потерпілу чи кидати її на землю, у обвинуваченої не було, піднявши свій телефон вона пішла додому, оскільки плакали онуки. Вказує, що потерпіла постійно провокує конфлікти, знімає її, в тому числі, розмістивши камери на будинку, прослуховує її сім`ю. Обвинуваченій, яка працює медсестрою з 1990 року, відомо про надання потерпілій медичної допомоги у зв`язку із сімейними обставинами та наявністю психічних нервових зривів з 2005 року. Наявна в потерпілої гіпертонічна хвороба є хронічним захворюванням, а не набута внаслідок вказаних подій, після яких вона продовжувала працювати по господарству, а не лежала та лікувалася. Тілесних ушкоджень, зокрема, жодних ударів ні руками, ні каменем, потерпілій вона не наносила, а мала в руках телефон, на який намагалася зафіксувати вказані події та який підняла після того, як його вибила з рук потерпіла, однак, після його падіння він виявився несправним, відеозаписи з приводу вказаної події у неї відсутні. Цивільний позов потерпілої не визнає.
		 
		Однак, незважаючи на невизнання обвинуваченою вини, її вина у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
		-показаннями потерпілої ОСОБА_4 ,яка пояснила,що перебуваєз обвинуваченоюв неприязних стосункахз 2016року,а з2017року неодноразовозверталася довідділу поліціїта архітектурищодо незаконного,на їїдумку,будівництва добудовиміж їхнімигосподарствами наналежній потерпілійземельній ділянці.15.04.2024року останняза допомогоюелектричної болгаркиздійснювала обрізкусаду,що побачилаобвинувачена тана їїзапитання чоговона наїї земельнійділянці робитьшкоду потерпілапояснювала,що здозволу комунгоспуобпилювала гілля.При цьому,обвинувачена вдарилаїї вгруди кулаком,хапнула гілкувід сіткиогорожі тапоклала вріллю.Після цього,вона вдругеприбігла зтелефоном такричала потерпілійзабирати сміття.Вона тугілку забрала,але несмітила,а обвинуваченаз телефономнаближалась доїї очейта билаїї вгруди,пхаючи телефонв обличчя.Будучи зелектроприладом вруках,потерпіла розуміла,що якщоїї вдарить,то вб`єчи покалічитьїх обох.Обвинувачена хапнулаїї загруди таза срібнийланцюжок,що перебувавна шиї,кинула їїдо ріллі,однак,потерпіла чинилаопір.При цьому,вона відчулапечіння,адже ланцюжокміг порізатиїй вени,що моглоспричинити летальнийвипадок.Надалі вонакинула потерпілудо землі,зваливши їїв сміття,вдарила каменюкоюв головуна їїземельній ділянці,що неогороджена,та фотографувалаїї,а потерпілапочала кричати.Також вказує,що обвинуваченаїї билав груди,по голові,руках,ногах,про щосвідчать синяки.Повертаючись територієюкомунгоспу,зустріла жінку,яка повідомила,що насветрі потерпілоїзачеплений розірванийланцюжок.Вказаного дняпотерпіла викликалаполіцію.Крім того,їй булопогано,у зв`язкуз чимвона звернуласядо сімейноголікаря таїй надаваласьмедична допомога,а 16.04.2024року черезнаявність гематоми(гулі)на головіпішла зніматипобої,на підставівідповідного направленнязробила МРТта проходилалікування,яке продовжуєй надалі. Вказані події зафіксовані на відеокамеру, яка розміщена на її будинку, а також фіксує територію господарства обвинуваченої, що здійснювалось потерпілою задля своєї охорони. Просить покарати обвинувачену суворо згідно із законом. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, а саме просить стягнути з обвинуваченої на її користьмайновушкоду в загальній сумі 7 099 грн. (яка складається із 2 200 грн. вартості відповідного проходження МРТ головного мозку 23.04.2024 року; 3819 грн. витрат на лікування ( для якого їй були призначені ліки та медпрепарати, а у зв`язку з відсутністю деяких нею придбавалися замінники, запропоновані аптекарем, зокрема, згідно з чеками ліків та медпрепаратів придбано на суму 854,20 грн., а також на суму 765,70 грн., які вона через відсутність світла в аптеці змушена була придбати без чека); 2500 грн. вартості розірваного обвинуваченою срібного ланцюжка довжиною 60 см та втраченого внаслідок її дій срібного хрестика вартістю 780 грн. ), а також 10000 грн. відшкодування моральної шкоди, оскільки, незважаючи на її відмову від госпіталізації вона проходила амбулаторне лікування яка полягає у фізичному болю та стражданнях, психологічному стресі, необхідністю проходження ряду обстежень та відвідування правоохоронних органів та суду, , витрачання часу та коштів на проїзд, неможливістю виконання роботи по господарству, підвищенням тиску та серцебиттям, відчуттям фізичного болю голови, грудей та руки, у зв`язку з чим порушено її звичний спосіб життя, яких зазнала потерпіла у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок протиправної поведінки обвинуваченої, а також витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.;
		 
		- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.04.2024 року потерпілої ОСОБА_4 , згідно з яким остання зазначила, що вказаного дня обвинувачена (її сусідка) на городі вчинила із нею конфлікт, шарпала її за волосся та нанесла декілька ударів в голову та по тілу (а.п. 50);
		 
		- даними протоколу огляду відеозапису від 22.04.2024 року та його оглянутого безпосереднього в судовому засіданні, згідно з яким проведено огляд CD-R (диск) 700 МВ/80 МIN з відеозаписом з камери відеонагляду, які розміщені в господарстві, що за адресою: АДРЕСА_1 , та відео зйомка (дата 15.04.2024 року) здійснюється на території вказаного господарства, частково охоплюючи територію господарства, що в АДРЕСА_1 . О 10:36:53 год., зі сторони господарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , до потерпілої ОСОБА_4 направляється ОСОБА_6 , одягнута у світлу футболку та темні штани, яка о 10:37:05 год. підходить до потерпілої та починає забирати гілки дерев; а о 10:37:20 год. направляється на територію свого господарства та зникає з камери відео нагляду. О 10:38:05 год. знову з`являється ОСОБА_6 , направляється в сторону потерпілої та о 10:39:07 год. штовхає двома руками останню; о 10:39:14 год. піднімає зрізані гілки та штовхає ними потерпілу в область грудної клітки. В подальшому між ними починається шарпанина, під час якої ОСОБА_6 наносить удари в область плеча та ліктя потерпілої, а далі між ними знову відбувається шарпанина. О 10:39:37 год. ОСОБА_6 піднімає невідомий предмет із землі, направляється в сторону, де перебуває потерпіла, та обидві зникають з камери відео нагляду. О 10:39:44 год. на відеозаписі знову з`являється ОСОБА_6 , яка направляється в сторону свого господарства, та о 10:40:39 год. зникає з камери відео нагляду (а.п. 58-60);
		 
		- даними протоколу огляду місця події від 25.04.2024 року та фото таблицями до нього, згідно з якими об`єктом огляду являється господарство, що за адресою: АДРЕСА_1 , по ліву сторону від входу до якого наявний город, огорожа якого у вигляді натягнутої сітки, а з правої сторони  цегляна будівля, яка в кінці з`єднується із вищевказаною огорожею, де також наявні зелені насадження дерев, біля яких, за огорожею, зі слів потерпілої 15.04.2024 року мав місце словесний конфлікт з ОСОБА_6 , внаслідок якого потерпіла отримала тілесні ушкодження (а.п. 63-69);
		 
		-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.04.2024 року та фототаблицями до нього, за участю потерпілої ОСОБА_4 в присутності двох понятих, згідно з якими потерпіла вказала на місце (фото № 1), де між нею та обвинуваченою відбувся словесний конфлікт 15.04.2024 року близько 11:35 год. на межі двох господарств в АДРЕСА_2 , під час якого потерпілій спричинено тілесні ушкодження. Перебуваючи безпосередньо на місці вчинення кримінального правопорушення, вона відтворила (розмістила статиста) відповідно до свого місця розташування, зайнявши позицію розташування ОСОБА_6 (фото № 2), а також відтворила на статисту момент нанесення їй удару в область грудної клітки обвинуваченою (фото № 3, 4), вибиття нею мобільного телефону з руки обвинуваченої (на фото № 5, 6) та момент нанесення їй удару в область правого плеча та лівого ліктьового суглобу обвинуваченою під час цього конфлікту (фото № 7,8 (а.п. 70-76)); 
		 
		-даними висновку експерта № 44 від 16.04.2024 року, відповідно до якого на підставі даних судово-медичної експертизи (обстеження), консультаційної довідки лікаря-нейрохірурга, даних медичної карти амбулаторного хворого, у потерпілої ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: садна в ділянках грудної клітки, правого плеча та лівого ліктьового суглоба; синці в ділянках правого та лівого стегон, правої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та спричинені дією тупих твердих предметів (садна в результаті ударів під кутом, шляхом ковзання чи тертя, синці  в результаті ударів чи тиснення). Морфологічні ознаки тілесних ушкоджень дають підставу вважати про можливий термін їх спричинення: садна в ділянках грудної клітки, правого плеча, лівого ліктьового суглобу та синці в ділянках лівого стегна і правої гомілки в межах від 1-ї до 2-х діб до моменту проведення судово-медичної експертизи, що може відповідати терміну, вказаному дізнавачем в описовій частині постанови та потерпілій в розділі «обставини справи» висновку експерта (15.04.2024 року близько 11:35 год.); синець правого стегна - в межах від 3-х до 6-ти діб до моменту проведення судово-медичної експертизи і не відповідає терміну, вказаному дізнавачем та потерпілою. Враховуючи кількість та розташування тілесних ушкоджень, які виявлені у ОСОБА_4 , експерт вважає не характерним їх спричинення в результаті одномоментного падіння останньої на площині з ударом до виступаючих частин твердої поверхні. Діагноз «забій м`яких тканин голови, обличчя», виставлений лікарем-нейрохірургом, не підтверджений об`єктивними відомостями, тому, керуючись «приміткою» пункту 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, він не може бути врахований в судово-медичних підсумках (а.п. 51-53, 56-57);
		 
		-даними абрису земельної ділянки та кадастрового плану за адресою: АДРЕСА_1 , на яких відображено існуючі межі земельної ділянки згідно з проведеними обмірами (а.п. 78-79). 
		Від допиту свідка ОСОБА_8 сторона захисту відмовилася у зв`язку з його виїздом за кордон.
		Суд, оцінивши докази у відповідностідо ст.94 КПК України, та провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1ст.337 КПК України, приходить до висновку, що вина обвинуваченої у вчиненому нею кримінальному правопорушенні в судовому засіданні доведена повністю.
		Отже, дії обвинуваченої суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, оскільки вона умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження.
		Прокурор просить визнати обвинувачену винуватою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин, враховуючи наявність обставини, яка обтяжує її покарання, та яка вину не визнала, а також критично поставитися до посилання обвинуваченої на наявність необхідної оборони, оскільки необхідна оборона, як зафіксовано оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, не була пропорційною момент, коли відбувалося посягання. Крім того, фіксацію дій потерпілої обвинувачена могла здійснювати на відстані та припинити цей конфлікт, а не повертатися вдруге до потерпілої, яка після цієї події невідкладно звернулася з відповідною заявою до поліції. 
		Представник потерпілої в судовому засіданні погодилася із запропонованим прокурором видом та розміром покарання, а також зазначила, що незважаючи на відмову від госпіталізації, потерпіла проходила амбулаторне лікування, необхідність проведення якого зазначена в її амбулаторній картці, що викликало стрес, спровокований цією подією. Заявлений потерпілою цивільний позов підтримує в повному обсязі.
		Захисник обвинуваченої зазначає, обвинувачена умислу на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень не мала, вона захищалася. Просить постановити виправдувальний вирок, посилаючись на презумпцію невинуватості, а також необхідність застосування ст. 36 КК України, враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують її вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а на оглянутому відеозаписі відсутнє спричинення нею тілесних ушкоджень потерпілій, а лише зафіксована між ними тяганина та не зрозуміло на чиїх земельній ділянці відбувалася подія. В задоволенні цивільного позову потерпілої просить відмовити, оскільки нею не надано доказів на підтвердження цієї шкоди, зокрема, призначень лікувань та наявності у потерпілої срібного ланцюжка, його пошкодження та втрати хрестика внаслідок дій обвинуваченої.
		В судовому засіданні за клопотанням представника потерпілої досліджено також надані відеозаписи (з мобільного телефону (а.п. 103-104.)), які на думку потерпілої свідчать про те, що між обвинуваченою та ОСОБА_9 після приїзду працівників поліції велася розмова з приводу того, щоб свідки на надавали будь-яких показань щодо вказаної події, однак, зі змісту наданих відеозаписів не зрозуміло яких подій він стосується, неможливо ідентифікувати ні час, ні дату, ні місце, а ні осіб, зображених на ньому, тому суд вважає за необхідне не враховувати вказаний відеозапис як доказ винуватості обвинуваченої у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Також суд не бере до уваги копію наданого стороною потерпілої листа Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 16.11.2017 року щодо її звернення з приводу законності будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вона не стосується даного судового розгляду.
		Відповідно до ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно доч.2ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.
		Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої, не встановлено.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, вказаною в ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		Суд враховує особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, (а.п. 83), на обліках в психіатричному та в наркологічному кабінетах не перебуває (а.п. 84, 85); задовільно характеризується за місцем проживання (а.п. 82); її відношення до вчиненого, а також думку потерпілої щодо призначення їй покарання.
		З приводу позиції захисника щодо посилання на можливість застосування ст.36 КК України слід зазначити.
		Відповідно до ч. 1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Верховний Суд в постанові від 18.12.2023 року в праві № 199/8894/21зазначив, що право на необхідну оборону виникає з моменту створення особою, яка здійснює посягання, реальної небезпеки заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам (життю і здоров?ю), і діє до припинення таких дій особою, яка посягає, та усвідомлення (реальної можливості усвідомити) особою, яка здійснює захист, факту остаточного припинення особою, яка посягає, суспільно небезпечних дій. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 12.07.2023 року в справі № 446/837/21.
		В постановівід 25.01.2023 року, справа№ 243/9755/20,Верховний Судвказав,що право на необхідну оборону виникає тільки коли існує безпосередня загроза або напад, що вимагає негайної реакції для захисту. Не тільки під час нападу, а й при реальній загрозі шкоди. Важливо оцінити поведінку нападника, наміри, інтенсивність та характер дій, для оцінки серйозності загрози. Суд аналізує: чи був напад або загроза реальними, чи дії людини, яка захищалася, були відповідними обставинам та не перевищували межі необхідної оборони. Право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає в того, хто захищається, невідкладну необхідність у заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання (аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду:06.02.2024 року № 295/4942/20;19.12.2023 року,№ 334/3443/21;13.06.2023 року,№ 318/1011/19;29.05.2023 року,№ 761/32471/18).
		Згідно з оглянутим відеозаписом, безпосередньої загрози або нападу зі сторони потерпілої стосовно обвинуваченої, що вимагало б негайної реакції для захисту та наявності права на необхідну оборону чи реальної небезпеки заподіяння істотної шкоди її життю чи здоров`ю не встановлено, а навпаки активними були дії саме обвинуваченої, а не потерпілої. 
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченої.
		Тому суд приходить до висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст.125 КК України, а саме у виді громадських робіт, оскільки необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень, на думку суду, буде саме такий вид покарання. Суд розцінює не визнання обвинуваченою своєї вини у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення як обраний спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення і бажання уникнути відповідальності за скоєне. 
		Виходячи із змісту ч.2ст.127 КПКУкраїни шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		За ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ч. 1ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
		   Згідно з ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		   Відповідно дост. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		   За правилом частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		   Відповідно до п.8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. 
		   Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. п. 8, 9 ч. 2ст. 16 ЦК України).
		   За змістом частин першої-другоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		   Відповідно дост. 1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		   Як вказаною потерпілою, згідно із наданими копіями фіскальних чеків (а.п.27-28) нею витрачено на придбання ліків та медпрепаратів 854,20 грн., а також 765,70 грн., які вона через відсутність світла в аптеці змушена була придбати без чека.
		   Однак, потерпілою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження майнової шкоди у визначеному нею розмірі. Так, судом встановлено, що один із чеків є нечитабельним (щодо назви препарату на суму 130,83 грн.), частина придбаних ліків не підтверджена лікарським призначенням, або лікарські препарати були придбані не в період вказаної події, а саме 21.05.2024 року та 27.05.2024 року, а також придбані покупцем ОСОБА_10 (куди включені перелік товарів, зокрема, гігієнічна помада), у зв`язку з чим не підтверджено, що стосуються надані копії квитанцій саме потерпілої. Як вбачається з копій довідок № 113, 114 амбулаторії загальної практики сімейної медицини смт. Гвіздець КНП Коломийський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Коломийської районної ради» від 21.05.2024 року потерпіла 22.04.2024 року була на прийомі в терапевта та направлена на консультацію невролога, а 23.04.2024 року  на КТ головного мозку, діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст. ст. 2, ризик 3 (помірний), атеросклеротичний кардіосклероз, остеохондроз грудного відділу хребта. В копії квитанції до прибуткового касового ордера № 2120 від 23.04.2022 року вказано ОСОБА_4 МРТ, сума 2 200 грн. (а.п. 22-23, 27). При цьому, вказаними документами не підтверджується наявність спричиненої потерпілій майнової шкоди діями обвинуваченої та причинно-наслідковий зв`язок між діями обвинуваченої та шкодою, про яку вказує потерпіла. Наявність спричиненої потерпілій майнової шкоди, що стосується пошкодження обвинуваченою срібного ланцюжка та втрати хрестика внаслідок її дій, не підтверджено потерпілою належними та допустимими доказами, а також матеріалами кримінального провадження, тому відсутні підстави для відшкодування їй шкоди і в цій частині.
		   Крім того, посилання потерпілої на спричинення обвинуваченою їй каменем ударів в голову суд до уваги не приймає, оскільки їх наявність на підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, вищевказаним висновком експертизи, в якому експерт зазначив, що діагноз «забій м`яких тканин голови, обличчя», виставлений лікарем-нейрохірургом, не підтверджений об`єктивними відомостями, тому, керуючись «приміткою» пункту 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, він не може бути врахований в судово-медичних підсумках.
		   Отже,з оглядуна вищевикладене,суд приходитьдо висновку,що потерпілою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження майнової шкоди у визначеному нею розмірі, а тому в задоволенні вимог про стягнення з обвинуваченої в її користь вказаної майнової шкоди слід відмовити. 
		Згідно з ч. 1ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		   Відповідно до вимог ч. 1, п.1-3 ч.2, ч. 3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		   Вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди суд вирішує з урахуванням глибини і тривалості її душевних страждань. Суд бере до уваги перенесені потерпілою фізичні страждання, нервові потрясіння, душевні переживання, а також необхідність прикладення зусиль для відновлення звичайних життєвих зв`язків, порушених протиправною поведінкою обвинуваченої. Тому з урахуванням засад розумності та справедливості розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає як 4 000 грн., а заявлений потерпілою розмір такого відшкодування (10 000 грн.) є явно завищеним та не відповідає тяжкості отриманих нею тілесних ушкоджень та перенесених страждань. 
		   Главою 8 КПК України визначено процесуальні витрати у кримінальному провадженні, ст. 120 КПК України до них віднесено витрати на правову допомогу. Зокрема, ч. 2 ст. 120 КПК України передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, відповідач.
		   У разі ухвалення обвинувального вироку, відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		   Відповідно до ч. 3 ст. 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		   В постанові Верховного Суду від 23.06.2022 року в справі № 607/4341/20 (провадження № 61-18451св20) вказано, що процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).
		   Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц та від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц.
		   Судом встановлено,що стороноюпотерпілої напідтвердження понесенихвитрат направову допомогудо матеріалівцивільного позову долучено квитанцію про надання правової допомоги від 14.06.2024 року в сумі 3000 грн. (а.п. 30), а також ордер від 14.06.2024 року (а.п.18),однак,не долучено договір пронадання правовоїдопомоги,не наданорозрахунок наданих послуг з їх детальним описом,тому відсутніпідстави длястягнення витратна правову допомогу. 
		   Необхідності застосування запобіжного заходу до обвинуваченої до набрання цим вироком законної сили немає.
		   Питання про речовий доказ слід вирішити згідно з правилами ст.100 КПК України. 
		   Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
		   На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100, 127-129, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,- 
		У Х В А Л И В :
		    ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин. 
		   Речовий доказ  оптичний диск CD-R 700 MB/80MIN, зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		   Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково. 
		   Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_3 (чотири тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди. 
		В решті позовних вимог потерпілої ОСОБА_4 відмовити в зв`язку з їхньою безпідставністю. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій і прокурору.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...