Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/1261/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 22.10.2024. Зареєстровано: 23.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2024.
Дата набрання законної сили: 05.03.2025
Номер судового провадження: 2/331/33/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		05.09.2024 
		Справа № 331/1261/22
		Провадження № 2/331/33/2024
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		«05» вересня 2024 р.             м. Запоріжжя
		 
		Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
		Головуючого  судді Антоненко М.В. 
		       при секретарі  Байрамовій Д.А.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталя Григорівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зміна черговості спадкування, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міськогонотаріального округу Хамула Наталя Григорівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зміна черговості спадкування.
		Просить суд, встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з березня 2004 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
		Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємиці четвертої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , черговість одержання права на спадкування, надавши їй право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з березня 2004 року по 29.11.2021    року проживала із ОСОБА_3 однією сім`єю, як подружжя, без реєстрації шлюбу за адресою АДРЕСА_1 .
		За цією адресою з 30.03.2016 р. зареєстровано місце проживання позивачки, про що міститься відмітка в паспорті.
		Як подружжя вони почали проживати спільно лише з березня 2004 року, після того як спланували разом та зробили ремонт в квартирі, в якій мешкали. Вказана обставина підтверджується актом про фактичне місце проживання, показами свідків, квитанціями про сплату комунальних послуг.
		Спільних дітей не мали, в інших зареєстрованих шлюбах не перебували.
		За взаємною домовленістю вона займалася домашнім побутом, сплачувала комунальні платежі за квартиру в якій вони мешкали за адресою: АДРЕСА_1 , а її цивільний чоловік за життя вирішував інші побутові питання.
		З моменту її переїзду до ОСОБА_3 і початку спільного сімейного життя ми разом зробили ремонт в квартирі, разом вибирали будівельні матеріали, обговорювали інтер`єр і за допомогою мого брата зробили ремонт, кошти на який витратили з спільного бюджету. Разом купували меблі.
		Уся кореспонденція на її ім`я також надходила за адресою АДРЕСА_1 . Разом з своїм цивільним чоловіком ОСОБА_3 вона прожила 17 років.
		Реєструвати шлюб вони не поспішали, оскільки у них була різниця у віці, відносно чого вона особисто комплексувала, окрім того для них головне було те, що між ними були справжні стосунки побудовані на почуттях, взаємоповазі та довірі і ми були єдиним цілим як сім`я.
		Вони завжди були разом з її цивільним чоловіком, проводили спільно весь вільний від роботи час, дбали і піклувалися один про одного, спільно виконували звичайні побутові роботи за місцем проживання, багато разів їздили разом на відпочинок, разом були на святкових заходах і у гостях у рідних, спільних знайомих близьких і друзів, постійно виїжджали на дачу, де займалися господарством, разом приймали участь у витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї .
		За весь час спільного життя її чоловік, ОСОБА_3 мав проблеми зі здоров`ям, багато разів знаходився на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, яке потребувало значних коштів на закупівлю ліків, обстежень, лікування та проведення операцій. Це підтверджується копіями виписних епікризів за період з 2005.р. по 2020р. та копіями медичних документів щодо діагнозів спадкодавця ОСОБА_3 .
		Їх сімейні відносини припинилися зі смертю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 29.11.2021 р. 
		Після його смерті вона взяла на себе всі витрати, пов`язані з його похованням, самостійно оплачувала ритуальні послуги та поминки.
		Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно:
		- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- земельну ділянка площею 0.0405 га., яка розташована: АДРЕСА_2 ;
		- частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
		Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 не залишив.
		Відповідач у справі, ОСОБА_2 , є спадкоємцем першої черги за законом, а позивач - ОСОБА_1 спадкоємицею за законом четвертої черги.
		Відповідач своєчасно звернувся з заявою про відкриття спадщини до нотаріальної контори.
		Позивачка по справі спадщину прийняла також своєчасно, так як на момент смерті свого цивільного чоловіка ОСОБА_3 постійно проживала з ним та була зареєстрована за місцем останнього мешкання спадкодавця.
		Згідно з положеннями частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
		Після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 вона намагалася також звернутися до нотаріальної контори з заявою щодо прийняття спадщини, незважаючи на те, що фактично її прийняла і вступила у володіння та управління спадковим майном після його смерті, зважаючи на ту обставину, що вона постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
		Водночас, з початком війни в Україні, з`ясувалося, що приватний нотаріус Хамула Н.Г., у якої за заявою відповідача відкрита спадкова справа припинила тимчасово працювати.
		Спадкова справа № 69064573 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрита 31.01.2022 р. у приватного нотаріуса Запорізького міського округу Хамула Н.Г., що підтверджується витягом із Спадкового реєстру № 68628376, який було видано за її запитом.
		Відтак, доказами, які підтверджують факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є:
		 показання свідків про спільне проживання як подружжям та ведення ними спільного побуту. 
		 документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, вказана обставина підтверджується відміткою в паспорті, згідно якої ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 30.03.2016 р. та до цього часу. Також, за цією ж адресою було зареєстровано місце реєстрації ОСОБА_3 , вказане житло належало йому на праві приватної власності;
		 фотографії певних подій (відпочинок, день народження, родинні свята, дозвілля з онуками). 
		 документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (придбання продуктів харчування, ліків, оплата комунальних послуг, придбання речей, фіскальні чеки та інші письмові докази).
		В позасудовому порядку оформити спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3 вона не має можливості через відсутність документів, що підтверджують моє право на спадкування, невирішеність питання щодо зміни черговості мого права на спадкування, саме з цією метою необхідно встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з березня 2004 року до 25 листопада 2021 р.
		Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями цієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
		В підтвердження сукупності вище наведених фактів, які стосуються зміни черговості одержання права на спадкування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємиці четвертої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 з надання їй права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , слід зазначити про наступне.
		За час спільного проживання з ОСОБА_3 протягом 17 років їх стосунки були побудовані на довірі, а за життя її чоловік радився з нею з усіх питань, починаючи з побутових та закінчуючи професійними.
		Вони завжди були разом, проводили спільно весь вільний від роботи час, дбали і піклувалися один про одного, спільно виконували звичайні побутові роботи за місцем проживання, разом їздили на дачу, багато разів їздили разом на відпочинок, разом були на святкових заходах і у гостях у рідних, спільних знайомих близьких і друзів.
		У ОСОБА_3 був ряд захворювань і усі відвідування лікарень він здійснював з нею, вони разом обговорювали питання лікування, він прислухувався до її порад та сприймав їх.
		В період з 06.05.2015р. по травень 2017р. ОСОБА_3 отримав III групу інвалідності, а з травня 2017 p. - II групу інвалідності безстроково. У цей період він отримував пенсію по інвалідності.
		Ініціатива оформлення інвалідності виходила від неї, так як, захворювання, які мав її чоловік прогресували кожен рік і саме після її неодноразових порад чоловік звернувся до МСЕК і йому була встановлена інвалідність. Вказана обставина підтверджується довідкою до акту медико-соціальної експертної комісії серія АВ № 0829110.
		Враховуючи стан здоров`я ОСОБА_3 , вона повністю взяла на себе ведення домашнього господарства, приготування їжі, прання та прасування одежі, прибирання квартири, організацію сімейного побуту. Продукти харчування вони купували разом, але в останні роки вона купувала продукти сама, внаслідок загострення стану здоров`я свого цивільного чоловіка.
		Оплата комунальних послуг за квартиру за адресою АДРЕСА_1 (утримання будинку, оплата послуг енергопостачання, водопостачання, газопостачання, теплопостачання, вивіз сміття) здійснювалася нею. Кошти перераховувалися з її власної картки. В підтвердження вказаної обставини надаються виписки з її банківської картки за період з 2014 р. по теперішній час.
		Також, вона постійно перераховувала кошти на поповнення мобільного телефону ОСОБА_3 , щоб бути з ним постійно на зв`язку, так як у випадку приступу, йому негайно треба була медична допомога.
		Вона є пенсіонер за віком з 11.04.2011 року, але з моменту постійного спільного проживання з ОСОБА_3 до 2017 року вона працювала на посаді начальника Служби охорони праці ГУ ДСНС України в Запорізькій області і отримувала заробітну плату. З травня 2017 року, у зв`язку з необхідністю постійного нагляду за психоемоційним станом її чоловіка ОСОБА_3 і перебуванням біля нього через його схильність до депресій і психічних атак, вона залишила роботу і отримувала пенсію .
		Разом із цивільним чоловіком ОСОБА_3 вона також опікувалася, турбувалася та надавала всебічну допомогу у догляді та похованні його бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , його матері ОСОБА_5 , яка померла після тривалої хвороби на онкологічне захворювання 28.03.2018 р.
		Також, будучи членом родини, вона приймала участь у неодноразовому догляді за батьком ОСОБА_2 відповідачем по справі, під час його лікування в умовах стаціонару, останній раз у липні 2020 року, коли його два рази поспіль прооперували у 5 міській лікарні.
		ОСОБА_3 мав проблеми зі здоров`ям, знаходився на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, яке потребувало значних коштів на закупівлю ліків, обстежень, лікування та проведення операцій.
		За період з 2005 р. по 2020 р. її чоловік 28 разів перебував на стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах, що підтверджується виписними епікризами. У цей же період, він безліч разів проходив лікування в амбулаторних умовах в 1 міській лікарні м. Запоріжжя.
		Так, 16.01.2014 р. в КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» її цивільному чоловіку ОСОБА_3 в умовах стаціонару (перебував з 14.01.2014 р. по 24 01.2014 р) проведена операція щодо селективної коронографії.
		Сім місяців з 26.03.2014 р. по 29.10.2014 р. ОСОБА_3 знаходився на комбінованому ПВТ лікуванні в гепатологічному центрі КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня», у тому числі і на стаціонарному лікуванні в клініці через важкий перебіг хвороби та схильність до депресії.
		З 26.01.2015р. по 30.01.2015р. ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в КУ «6 міська лікарня» з діагнозом «острое отравление таблетками «Сонапакс». ИБС: стенокардія напряжения II ФК, артеросклерозкоронарных артерій (ЛКА:ПМЖВ стенозы 95 и 50% - КАГ 16.0 КТ ангиография)ЧКВ. СНОст. ФК.І. Гипертоническая болезнь II ст. ОВДР.ХВГ «С»»
		У січні 2017р. каретою швидкої допомоги ОСОБА_3 був доставлений з Обласної психіатричної лікарні, де знаходився на стаціонарному лікуванні до нейрохірургічного відділення ЗГКБЄиСМ, де був терміново прооперований з діагнозом «ДТЧ слева. Удаление острой субдуральной гематоми» і в подальшому знаходився там же на лікуванні з діагнозом «ТЧМТ. Острая субдуральная гематома слева».
		З 23.05.2017 р. по 06.06.2017 р. її цивільний чоловік знаходився на стаціонарному лікуванні у цьому ж відділенні з діагнозом «ТЧМТ, подострый период. Постравматический лептопахименингит. Послеоперационный дефект свода черепа».
		Через численні хвороби чоловіка ОСОБА_3 , з 2005 р. і необхідність його лікування, вона тривалий час самостійно вела усі домашні справи і розпоряджалася сімейним бюджетом (купувала і готувала їжу, прибирала квартиру, прала білизну, сплачувала комунальні платежі, купувала ліки, медикаменти, в тому числі для проведення оперативних втручань та лікування свого цивільного чоловіка у лікарні), займалася доглядом чоловіка, так як при загостренні хвороб він потребував стороннього догляду та допомоги.
		Вона надавала тривалу фізичну допомогу і опікувалася чоловіком ОСОБА_3 під час перебування його у періоди численних лікувань в умовах стаціонарного лікування оскільки повністю самостійно себе обслуговувати він не міг.
		З 2014 р. і до дня смерті ОСОБА_3 знаходився на обліку Обласної психіатричної лікарні, де неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. 
		Після лікування в умовах стаціонару і виписки його в стадії ремісії під нагляд лікаря - психіатра за місцем проживання, ОСОБА_3 не отримував виписних епікризів. Посилаючись на закон України «Про психіатрію» лікарі їй не повідомляли про діагноз чоловіка. При цьому, кожного разу лікарі надавали рекомендації як себе поводити з ним після виписки із стаціонару, роз`ясняли з яких причин можливе загострення хвороби та що у нього можуть бути напади тимчасової психічної безпорадності, що можуть привести до негативних наслідків, які у нього вже були зафіксовані лікарями (передозування лікарських препаратів, спроби самогубства). Окремо наголошували на необхідності постійного спостереження за змінами в міміці обличчя, рухах кінцівок, за змінами його поведінки (безпричинний страх, нервовість, підвищена емоційність, розгубленість, гальмування або швидкість прийняття рішень в звичайних побутових умовах, ознаки психічних атак, ознаки депресивного стану, алкогольного сп`яніння, тощо). Особливо наголошували на необхідності пожиттєвого щоденного дозованого вживання лікарських засобів для стабілізації психічного стану та на недопустимість вживання алкогольних напоїв.
		Всі рекомендації лікарів вона ретельно виконувала. Особисто купувала рецептурні ліки в аптеці, слідкувала за їх щоденним вживанням ОСОБА_3 . При перших ознаках зміні поведінки чи міміки вона це фіксувала, дзвонила лікарю і консультувалась як поступити в тій чи іншій ситуації, отримувала поради і виконувала їх.
		Вона постійно була поруч з чоловіком, опікувалась ним з надією, що вони разом зможуть перемогти його хвороби. Вони разом відвідували консультації у лікарів, вона супроводжувала ОСОБА_3 до лікарень під час обстеження і повністю займалася підтриманням стану здоров`я чоловіка.
		28.10.2021 р. каретою швидкої допомоги ОСОБА_3 у стані коми був доставлений до ЗГКБЄиСМ, де був прооперований і перебував, не виходячи з коми, у реанімації нейрохірургічного відділення цієї лікарні до дня смерті - 25.11.2021 p.
		Весь цей час вона, як його дружина, перебувала поряд, на вимогу лікарів купувала ліки, медичні препарати, приладдя, їжу. 
		Для усіх знайомих, друзів, близьких, рідних вони були сім`єю.
		Відтак, безпорадний стан її чоловіка підтверджується численними медичними документами.
		За життя ОСОБА_3 неодноразово висловлював свої думки щодо того, що житло, яке йому належало на праві власності, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 він хоче залишити в спадщину онукам, яких дуже любив.
		З урахуванням вищезазначених юридичних фактів, що підтверджені доказами, які додаються до позовної заяви, наявні підстави для зміни черговості спадкування та одержання права на спадкування позивачкою ОСОБА_1 як спадкоємицею четвертої черги за законом, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 з наданням їй права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 . 
		Ухвалою суду від 20.05.2022 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою суду від 18.11.2022 р. витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міськогонотаріального округу Хамула Н.Г. завірені копії матеріалів спадкової справи № 69064573, заведеної у спадковому реєстрі у нотаріуса за № 16/2022 після смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Ухвалою суду від 13.01.2023 р. витребувано у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР інформацію та медичну документацію, яка стосується лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 18 січня 2017 р. по 06 лютого 2017 р., у т.ч. історію хвороби № 857, завірені копії інших документів, у т.ч. медичну картку на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які підтверджують факт проходження обстеження та лікування ОСОБА_3 у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР.
		Ухвалою суду від 13.01.2023 р. витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради інформаціющодоперебування/не перебування на обліку громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з наданням копії медичної картки та медичних документів, які підтверджують діагноз останнього.
		Ухвалою суду від 10.03.2023 р. витребувано у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР інформацію та медичну документацію, яка стосується операції та лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 28 жовтня 2021 р. по 25 листопада 2021 р., у т.ч. історію хвороби, завірені копії інших документів(медичну картку), які підтверджують факт операції і перебування у комі у реанімації нейрохірургічного відділення ОСОБА_3 у зазначений період. 
		Ухвалою суду від 02.05.2023 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду. 
		В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Шостак А.П. позов підтримали наполягали на задоволенні позовних вимог.
		Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Слизовська М.Ю. надала суду письмовий відзив, в якому зазначила, що проти задоволення позову в частині встановлення факту постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 у період з березня 2004 року по день смерті ОСОБА_3 - 25.11.2021 року відповідач не заперечує. Разом з тим, ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво знаходився у безпорадному стані, а також, що позивачка протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві.
		Допитаний в судовому засіданні в порядку ст.ст.230, 234 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 підтвердив, що не заперечує проти задоволення позову в частині встановлення факту постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 у період з березня 2004 року по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Його син ОСОБА_3 проживав в квартирі АДРЕСА_4 . Позивачка ОСОБА_1 мешкала у фактичному шлюбі з його сином ОСОБА_6 приблизно з 2000 року. В нього особисто із ОСОБА_1 склались нормальні стосунки, без сварок. З сином в нього були гарні відносини, на протязі багатьох років він телефонував ОСОБА_7 кожен день, вони спілкувались на побутові теми, ОСОБА_7 розповідав про свої плани. В них були спільні справи, пов`язані з тим, що син будував дачу. В останні роки свого життя ОСОБА_7 неодноразово приїжджав до нього за будівельними матеріалами  металом, деревиною. Він подарував ОСОБА_7 зварювальний апарат та бензопилу, навчив працювати з цим інструментом. Останні рік ОСОБА_7 разом із ОСОБА_1 проживали на дачі і влітку, і взимку, в зв`язку з чим потребували великої кількість дров для опалення будинку і ОСОБА_7 підготував відповідну дровницю. Для цього ОСОБА_7 , в тому числі, спилив величезний засохлий горіх. Він неодноразово відвідував ОСОБА_7 на дачі, той дуже гостинно зустрічав його, особисто готував їжу. Його син помер в листопаді 2021 року в реанімації нейрохірургічного відділення. Причиною смерті стала побутова черепно-мозкова травма, внаслідок нещасного випадку, який стався в його квартирі по АДРЕСА_5 . Напередодні між сином та ОСОБА_1 відбулась сварка, після якої вона поїхала до своєї матері, а ОСОБА_7 разом з ним вжив невелику кількість коньяку та, з необережності, похитнувся та вдарився потилицею об стіну в коридорі квартири. Наступного дня вони разом із ОСОБА_1 приїхали на квартиру до ОСОБА_7 , де знайшли його на підлозі в непритомному стані, після чого викликали швидку допомогу. Коли ОСОБА_7 забирали у лікарню, ОСОБА_1 зняла з його руки коштовний годинник, який привласнила собі. ОСОБА_7 знаходився в комі в реанімації 27 діб, догляд за ним здійснювали працівники лікарні, до сина його пустили лише один раз на 2 хвилини. Всі необхідні ліки та витратні матеріали для ОСОБА_7 вони покупали разом із ОСОБА_1 . Зі всього майна, що належало померлому, ОСОБА_1 віддала йому три пари шкарпеток та чоловічі труси (чотири штуки). Він прохав віддати йому коштовний швейцарський годинник, який він подарував ОСОБА_7 , але ОСОБА_1 відповіла, що не змогла знайти цей годинник. Аналогічно, ОСОБА_1 пояснила про золотий перстень та браслет, які він дарував своєму сину. За кілька років до цього у ОСОБА_7 вже була черепно-мозкова травма, він переніс операцію по вживленню титанової пластини у голову. Його син страждав на гепатит «С», в зв`язку з чим в нього була депресія, від якої він лікувався в психіатричному стаціонарі. Він три-чотири рази відвідував сина в лікарні, возив йому продукти. Співмешканка сина - ОСОБА_1 відмовлялась від будь-якої участі у догляді ОСОБА_7 , пояснювала вказане тим, що він має за власний кошт харчуватися в медичному закладі. Гепатит «С» ОСОБА_7 вдалось вилікувати, це підтвердили неодноразові аналізи. Хоча, у сина була оформлена друга група інвалідності, останні п`ять років свого життя ОСОБА_7 на стан здоров`я не скаржився, вів звичайний спосіб життя. Він отримував пенсію, та, крім цього, в нього були неофіційні заробітки, будь-якого стороннього догляду, опіки, матеріального забезпечення тощо, він не потребував. Автомобіль ОСОБА_7 разом із ОСОБА_1 придбавали за спільні кошти, та частину вартості автомобіля взяли в нього в борг. ОСОБА_8 разом із ОСОБА_1 , також, придбали за спільні кошти. В спірній квартирі АДРЕСА_4 зараз проживає ОСОБА_1 . Його вона в квартиру не пускає, документи на квартиру, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 вона йому не віддає. В зв`язку з цим, для звернення до нотаріуса із свідоцтвом про прийняття спадщини, він вимушений був роботи дублікати цих документів. 
		Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
		Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
		Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
		Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
		Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.
		Згідно із відзивом на позовну заяву та наданих відповідачем ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснень, він визнав позовні вимоги в частині встановлення факту постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з березня 2004 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач  визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
		Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
		Матеріали справи, покази свідків, а також позиція відповідача ОСОБА_2 свідчать про те, що часткове визнання ним позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
		З наданих суду письмових доказів слід, що 06.05.2015 року ОСОБА_3 була встановлена III група інвалідності. Причиною інвалідності є загальне захворювання внутрішніх органів. Висновок про умови та характер праці: «обмежено працездатний, без значних психоемоційних, фізичних навантажень неповним робочим днем». (а.с.76)
		04.05.2017    року ОСОБА_3 була встановлена II група інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК АВ № 0829110 від 04.05.2017 р. (т.1.а.с.75). Причиною інвалідності є загальне захворювання. В п.12 Довідки (висновок про умови та характер праці) зазначено: «легкий труд по індивідуальному графіку».
		ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 29.11.2021 р. ( т.1 а.с.16) 
		Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 7115 від 29.11.2021 р. причина смерті ОСОБА_3 закритий перелом склепіння черепа. (т.1.а.с.18)
		Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно:
		- квартиру за адресою  
		АДРЕСА_5 земельна ділянка № НОМЕР_2 в Садовому товаристві «Іскра І».
		- частки квартири за адресою АДРЕСА_3 ;
		- депозитний вклад у АО КБ «ПРИВАТБАНК»
		- депозитний вклад у АО КБ «ПУМБ»
		Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не залишив.
		Спадкоємцем першої черги за законом є батько ОСОБА_2 , а позивач - ОСОБА_1 спадкоємицею за законом четвертої черги.
		Судом вивчено та оголошено матеріали спадкової справа № 69064573, яка була відкрита після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 відкритої 31.01.2022 р. у приватного нотаріуса Запорізького міського округу Хамула Н.Г., що підтверджується витягом із Спадкового реєстру № 68628376(т.1 арк. 22,185-218).
		Відповідно до статтей 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Так, відповідно до наданих позивачкою виписних епікризів з 2006 року по 2017 рік ОСОБА_3 перебував на лікуванні:
		- з 16.02.2006 року до 26.02.2006 року стаціонарно у МКШЛ та ШМД з діагнозом гострий панкреатит. Виписаний в задовільному стані. Лікарняний лист з 16.02.05 по 25.05.05 р.(т.1 арк.78).
		- з 22.07. по 08.08.2005 року стаціонарно в КУ «Центральна поліклініка Жовтневого району» з діагнозом хронічний панкреатит, хронічний холецистит. Виписаний з поліпшенням; (т.1 арк.79).
		- з 21.04.2009 року до 30.04.2009 року амбулаторно в КУ «Центральна поліклініка Жовтневого району» з приводу отримання травми невиробничого характеру - рубленої рани II, III, IV пальців лівої кінцівки; (т.1 арк.80).
		- з 16.12.2009 року до 25.12.2009 року амбулаторно в КУ «Центральна поліклініка Жовтневого району» з діагнозом грип, загострення хронічного холециститу, хронічний гастродуоденит. Виписаний в задовільному стані; (т.1 арк.81).
		- з 07.11.2010 року до 15.11.2020 року стаціонарно у МКШЛ та ШМД з діагнозом гіпертонічна хвороба 1 ступеню, група помірного ризику. Працездатність відновлена. Лікарняний лист з 07.11.2010 р. по 15.11.2010 р. До праці 16.11.2010 р.; (т.1 арк.82).
		- з 22.02.2011 року по 25.02.2011 року стаціонарно у КУ «Міська поліклініка ім. 8 Марта» ЗМР з діагнозом паренхіматозний панкреатит, стадія загострення. Виписаний з позитивною динамікою. Режим праці та відпочинку; (т.1 арк.83).
		- з 25.02.2011 року по 10.03.2011 року продовжив лікування у Центрі геронтології Університетської клініки при ЗДМУ з діагнозом рецидивний холецистит, стадія різкого загострення, гіпомоторона дискінезія жовчного міхура. Астено-невротичний синдром. Виписаний з доброю позитивною динамікою. Нормалізація загального стану. Лікарняний лист з 25.02.2011 р. по 10.03.2011 р. До праці 11.03.2011 р.; (т.1 арк.84).
		- з 26.04.2011 року по 11.05.2011 року стаціонарно у Центрі геронтології Університетської клініки при ЗДМУ з діагнозом хронічний безкам`яний холецистит, стадія загострення, гіпомоторона дискінезія жовчного міхура. Астено-депресивний синдром. Виписаний у задовільному стані. Лікарняний лист з 26.04.2011 р. по 11.05.2011 р. До праці 12.05.2011 р.; (т.1 арк.85).
		- з 21.06.2012 року по 01.07.2012 року стаціонарно у МКШЛ та ШМД з діагнозом гострий панкреатит, стадія загострення. Хронічний ерозивний гастрит. Працездатність відновлена. Лікарняний лист з 21.06.2012 р. по 01.07.2012 р. к праці 02.07.2012 р.; (т.1 арк.86).
		- з 19.01.2013 року по 30.01.2013 року стаціонарно у МКШЛ та ШМД з діагнозом гострий панкреатит середнього ступеню тяжкості. Виписаний в задовільному стані. Лікарняний лист з 19.01.2013 р. по 13.01.2013 р. К праці 31.01.2013 р.; (т.1 арк.87).
		- з 14.05.2013 року по 27.05.2013 року стаціонарно терапевтичному відділенні № 2 Центру геронтології Університетської клініки при ЗДМУ    з діагнозом    хронічний паренхіматозний панкреатит, загострення. Астено-невротичний синдром. Виписаний в задовільному стані з поліпшенням. Лікарняний лист з 14.05.2013 р. по 27.05.2013 р. К праці 28.05.2013 р.; (т.1 арк.88).
		- з 18.06.2013 року по 01.07.2013 року стаціонарно у неврологічному відділенні Університетської клініки при ЗДМУ з діагнозом початкові прояви мозкового кровообігу, тривожність, знижений фон настрою, втома, епізоди тривоги, тахікардії, зниження пам`яті, концентрації уваги. Стан хворого поліпшився. Виписаний з поліпшенням. Лікарняний лист з 18.06.2013 р. по 02.07.2013 р. К праці 02.07.2013 р. (т.1 арк.89).
		- з 14.08.2013 року по 19.08.2013 року стаціонарно терапевтичному відділенні № 2 Центру геронтології Університетської клініки при ЗДМУ    з діагнозом    хронічний паренхіматозний панкреатит, загострення. Виписаний з поліпшенням. Лікарняний лист з 14.08.2013 р. по 19.08.2013 р. К праці 20.08.2013 р.; (т.1 арк.90).
		- з 14.01.2014 року по 24.01.2014 року стаціонарно у КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР з діагнозом вперше виникла стенокардія. 21.01.2014 року ОСОБА_3 була проведена операція по встановленню серцевого стену. При виписці стан хворого поліпшився. Лікарняний лист з 14.01.2014 р. по 24.01.2014 р.; (т.1 арк.90).
		- з 15.03.2014 року по 31.03.2014 року стаціонарно су КУ «ОМЦССЗ» ЗОР з діагнозом атеросклероз коронарних артерій, гіпертонічна хвороба    II ступеню, хронічний гастродуоденит в стадії загострення. Виписаний з позитивною динамікою. Лікарняний лист з 31.01.2014 р. по 01.04.2014 р. К праці 01.04.2014 р.; (т.1 арк.94).
		- з 12.05.2014 року по 03.06.2014 року стаціонарно у гепатоцентрі КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» з діагнозом хронічний вірусний гепатит С помірної активності. Виписаний з поліпшенням. Лікарняний лист з 12.05.2014 р. по 03.06.2014 р. К праці 04.06.2014 р.; (т.1 арк.95)
		- з 08.08.2014 року по 26.08.2014 року стаціонарно у гепатоцентрі КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» з діагнозом хронічний вірусний гепатит С. Виписаний з поліпшенням. Лікарняний лист з 08.08.2014 р. по 26.08.2014 р. К праці 27.08.2014 р.; (т.1 арк.96)
		- з 09.10.2014 року по 17.10.2014 року стаціонарно у КУ «Міська клінічна лікарня № З» Ленінського району з діагнозом загострення хронічного гнійно-поліпозного гайморо- етмоїдиту праворуч. Хворий виписаний в задовільному стані. Лікарняний лист з 09.10.2014 р. по 17.10.2014 р. К праці 18.10.2014 р.; (т.1 арк.97)
		- з 20.10.2014 року по 05.11.2014 року стаціонарно у гепатоцентрі КУ «Обласна інфекційна клінічна лікарня» з діагнозом хронічний вірусний гепатит С. Виписаний з поліпшенням. Лікарняний лист з 20.10.2014 р. по 05.11.2014 р. К праці 06.11.2014 р.; (т.1 арк.98)
		- з 24.12.2014 року по 30.12.2014 року стаціонарно у КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР з діагнозом стенокардія напруги II фк, атеросклероз коронарний артерій, гіпертонічна хвороба III ступеню. Виписаний в задовільному стані. Лікарняний лист з 24.12.2014 р. по 30.12.2014 р.; (а.с.100)
		- з 26.01.2015 року по 30.01.2015 року стаціонарно у КУ «6-та міська клінічна лікарня» з діагнозом отруєння таблетками «Сонапакс» легкого ступеню, стенокардія напруги II фк, атеросклероз коронарний артерій, гіпертонічна хвороба II ступеню. Стабілізована гемодинаміка. Лікарняний лист з 26.01.2015 р. по 30.01.2015 р.; К праці 31.01.2015 р.; (т.1 арк.101)
		- з 02.12.2015 року по 11.12.2015 року стаціонарно у КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР з діагнозом стенокардія напруги III фк, атеросклероз коронарний артерій, гіпертонічна хвороба III ступеню. Виданий лист непрацездатності з 02.12 по 11.12.2015 р., до праці 12.12.2015 р.; (т.1 арк.102)
		- з 23.05.2017 року по 06.06.2017 року стаціонарно у МКШЛ та ШМД з діагнозом ТЧМТ, посттравматичний лептопахименінгіт. Післяопераційний дефект зводу черепа зліва, гострий панкреатит середнього ступеню тяжкості. Лікарняний з 12.02.2017 по 27.02.2017 р. до праці 28.02.2017 р. (т.1 арк.102)
		На виконання ухвали суду від 13.01.2023 р. від КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» 23.03.2023 року надійшла відповідь в якій зазначено, що: « ОСОБА_3 з 2014 року неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. В період з 2014 р неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні. Востаннє з 15.02.2017р по 14.03.2017р. Діагноз «Органічний розлад особистості і поведінки внаслідок ураження головного мозку складного генезу (судинного, токсичного, посттравматичного), ускладненого вживанням алкоголю». 04.11.2020 р. був оглянутий лікарем-психіатром з тим же діагнозом. 21.03.2016 р був оглянутий лікарем наркологом в кабінеті медичних оглядів на стан сп`яніння. Висновок. Алкогольне сп`яніння». До відповіді додано належним чином завірена копія епікризу останнього стаціонарного лікування ОСОБА_3 з 15.02.2017 р. по 14.03.2017 р. 
		В епікризі зазначено: «Постепенно на фоне лечения состояние больного улучшилось, нормализовался сон, выровнялся фон настроения, купирована тревога. В отделении спокоен. Режим не нарушает. Избирательно общается с другими пациентами. Время проводит за чтением художественной литературы. Галлюцинаторно-параноидной симптоматики не обнаруживает. Высказывает установку на трезвый образ жизни, строит реальные планы на будущее «сначала помогу на даче, потом займусь подготовкой к операции, она на апрель запланирована, буду ставить пластину». Ассоциальных и суицидальных тенденций не выявляет. Критика формальная. Из отделения может быть выписан в сопровождении жены. Согласен на ДДН, прием ПТ. На фоне лечения побочных явлений, осложнений не отмечалось. Выдан б\л №458435 с 15.02.17г по 14.03.17, диагноз « ОСОБА_9 ». К труду 15.03.17. Состояние алкогольного опьянения. Под действие ПКМ Украины № 924 от 10.10.2012 г. не подпадает». (т.1.а.с.249-251)
		Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1465 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 924) затверджено перелік медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих.
		Тобто, на час виписки 14.03.2017р. з КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги», ОСОБА_3 не мав медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності та після закриття лікарняного листка 15.03.17 р. повинен був приступити до роботи. 
		З вищенаведених медичних документів слід, що ОСОБА_3 з 2005 року страждав на хронічний панкреатит, з 2013 року гіпертонічну хворобу, у 2014 році пройшов лікування хвороби серця та хронічний вірусний гепатит С, після отримано травми голови у 2017 році проведена пластика дефекту черепа титановою пластиною. 
		Згідно зі статтями 77,78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Як слід з наданих суду належних та допустимих доказів  матеріалів медичної документації, після перебування ОСОБА_3 в медичних закладах його виписували із покращенням стану здоров`я з видачею листків непрацездатності, в яких зазначено дати виходу на роботу. 
		Отже, надані суду медичні документи не свідчать про те, що ОСОБА_3 страждав тяжкою хворобою, перебував у безпорадному стані, не міг себе самостійно обслуговувати. Такий висновок потребує спеціальних знань в медицині, однак належних і допустимих доказів такого характеру позивачка суду не надала.
		Жодним медичним документом не підтверджено, що внаслідок віку, тяжкої хвороби, каліцтва ОСОБА_3 не був здатний сам себе обслуговувати і потребував стороннього догляду з боку позивача. 
		При цьому, суд звертає увагу на те, що стороною позивача не було надано суду доказів звернення ОСОБА_3 до лікарів чи проходження лікування ОСОБА_3 після 2017 року по листопад 2021 року. Тому, твердження ОСОБА_1 про те, що захворювання, які мав ОСОБА_3 прогресували кожен рік, суд розцінює як голослівне. 
		Судом встановлено, що помер ОСОБА_3 у віці 52 років. Причиною його смерті став закритий перелом склепіння черепа, який він отримав вдома при падінні. (т.1. а.с.18 )
		Статтею 90 ЦПК України визначено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що за фахом вона є лікарем терапевтом, в період з 1996 по 2019 р.р. працювала сімейним лікарем. ОСОБА_3 був її пацієнтом, працював на TV 5. В 2014 році ОСОБА_3 повідомив їй, що він страждає на ішемічну хворобу серця та гіпертонію. Після цього, він лікувався в інфекційній лікарні від гепатиту. Пізніше, внаслідок падіння, він отримав черепно-мозкову травму. ОСОБА_3 збирав документи для оформлення інвалідності. Наскільки їй відомо, після черепно-мозкової травми він звертався за медичною допомогою до психіатра. В безпорадному стані вона ОСОБА_3 ніколи не бачила, постійного стороннього догляду він не потребував, але вона вважає, що його потрібно було контролювати, зокрема, стосовно своєчасного прийняття ним ліків. Спілкувався він адекватно, але міг поводитись як «доросла дитина». 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що з 1998 року він працював разом з ОСОБА_3 на різних телеканалах. З 2000 по 2016 рік вони з ОСОБА_3 працювали на TV 5. Приблизно в 2014 році у ОСОБА_3 погіршився стан здоров`я, він лікував серце, гепатит, оформлював інвалідність. Після травми голови, ОСОБА_3 лікувався в психіатричній лікарні. В цей період ОСОБА_3 перебував в нестабільному емоційному стані. Були випадки коли ОСОБА_3 приїжджав на роботу на автомобілі в стані алкогольного сп`яніння. Декілька разів він бував у гостях вдома та на дачі ОСОБА_3 , де той проживав з цивільною дружиною ОСОБА_1 . В побуті, ОСОБА_3 поводився адекватно, обговорював с гостями звичайні життєві теми. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що знайомий з ОСОБА_3 з 1996 року, вони разом працювали на телеканалі «Алекс» та TV 5, мали дружні стосунки. В 2004 році він перейшов працювати в медичні установи на адміністративні посади, оскільки має технічну освіту. З цього часу ОСОБА_3 неодноразово звертався до нього з проханнями про медичну допомогу. ОСОБА_3 скаржився до хвороби підшлункової залози, серця, гепатит. Крім цього, ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями, висловлював суїцидальні думки. Останні два роки життя ОСОБА_3 вони спілкувались лише по телефону, ОСОБА_3 розмовляв та міркував адекватно, розповідав що часто їздить на дачу разом з цивільною дружиною ОСОБА_1 . 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона є за фахом лікар-стоматолог. ОСОБА_3 (за життя) та його цивільна дружина ОСОБА_1 з 2003 року є пацієнтами стоматологічної клініки «Рафаель», в якої вона працює. Тривалий час з 2014 по 2017 рік ОСОБА_3 не відвідував клініку, і коли вона його побачила в 2017 році, то помітила, що перебував в депресивному стані, в розмові з нею висловлював суїцидальні думки. Зі слів ОСОБА_1 , вона дізналась, що ОСОБА_3 переніс черепно-мозкову травму та хірургічні операції на головному мозку та серці. Останній раз ОСОБА_3 відвідував стоматологічну клініку в травні 2019 році та знаходився в нестабільному емоційному стані, поводився збуджено, від нього відчувався запах перегару. Після цього, вона епізодично зустрічала ОСОБА_3 на вулиці, зовнішньо він виглядав охайно. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_3 (за життя) та ОСОБА_1 є її сусідами по під`їзду будинку по АДРЕСА_6 . З ОСОБА_3 вони познайомились та спілкувались з початку 90-х років. Пізніше ОСОБА_3 став мешкати разом з ОСОБА_1 , яку він представляв як свою дружину. Приблизно з 2009 -2010 р.р. у ОСОБА_3 погіршився стан здоров`я, він хворів на гепатит, неодноразово лікувався в медичних закладах, де йому робили хірургічні операції на головному мозку та серці. Наскільки їй відомо, внаслідок падіння, ОСОБА_3 отримав черепно-мозкову травму. В цей час його доглядала ОСОБА_1 , яка неодноразово викликала йому швидку допомогу. Крім цього, ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями, в спілкуванні з нею висловлював суїцидальні думки. Останні чотири роки життя, в літній період постійно та взимку періодично, ОСОБА_3 проживав разом із ОСОБА_1 на дачі, в нього був власний автомобіль, яким він керував особисто. Коли вона зустрічала ОСОБА_3 в під`їзді, на вулиці, зовнішньо він виглядав охайно. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що з ОСОБА_3 він був знайомий на протязі двадцяти років, вони дружили сім`ями, могли зустрічатись декілька разів на місяць. ОСОБА_3 працював журналістом на TV 5, був висококваліфікованим спеціалістом. Приблизно в 2013 році ОСОБА_3 став поводитись дивно та незрозуміло, в розмові пояснював, що в нього панічні атаки і він вживає антидепресанти. Наскільки йому відомо, внаслідок падіння, ОСОБА_3 отримав черепно-мозкову травму. В 2016 -2020 роках ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями. Разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_1 , ОСОБА_3 придбав автомобіль, яким керував особисто та ремонтував дачу, на якій вони разом проживали (особисто привозив будівельні матеріали). Декілька разів вони з дружиною приїжджали на дачу до ОСОБА_3 . Два рази він з ОСОБА_3 був на рибалці та помітив, що той був млявим та пасивним в поведінці, при цьому в просторі та часі ОСОБА_3 орієнтувався, галюцинацій в нього не було. Після 2020 року з ОСОБА_3 він не спілкувався та не контактував. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що в 2001 році вона прийшла працювати на TV 5, де на той час працював журналістом ОСОБА_3 , вони сиділи в одному кабінеті і в процесі спільної роботи в них склались дружні відносини. Пізніше, він познайомив її зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_1 . Приблизно з 2007-2008 р.р. у ОСОБА_3 погіршився стан здоров`я, наскільки їй відомо, він хворів на панкреатит та гепатит і йому було заборонено вживати алкоголь. Але, при спілкуванні з ним складалось враження про те, що він сам вигадує собі хвороби і йому це подобалось, оскільки він постійно знаходився на лікарняних та всім колегам розповідав про свої хвороби. При цьому, іноді він зловживав алкогольними напоями. Останні роки поведінка ОСОБА_3 змінилась, він постійно вживав пігулки, поводився дивакувато, впадав в депресивний стан, скаржився на панічні атаки. Разом з цим, з появою в його житті ОСОБА_1 , він став виглядати краще, вони придбали автомобіль та збудували дачу. ОСОБА_3 самостійно керував автомобілем. На роботі вона чула як ОСОБА_3 замовляв будівельні матеріали, необхідні для будівництва дачі. В останній раз вона бачила ОСОБА_3 в 2020 або 2021 році. Вона разом ці своїм чоловіком були в гостях на дачі ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Того разу при спілкуванні ОСОБА_3 виглядав мляво, не виявивши бажання йти з ними на рибалку, при цьому в просторі та часі ОСОБА_3 орієнтувався, впізнавав оточуючих, галюцинацій в нього не було. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що відповідач ОСОБА_2 є чоловіком її тітки. Зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_3 вона спілкувалась декілька разів на рік, як правило на свята та на дні народження близьких. З ОСОБА_3 та його цивільною дружиною ОСОБА_1 в неї склались гарні, довірчі відносини. Останні п`ять років за життя ОСОБА_3 мав певні хвороби  гепатит, панкреатит, йому робили хірургічну операцію на серці. Внаслідок отриманої черепно-мозкової травми, лікарі вставили йому в череп титанову пластину. ОСОБА_3 був нормальною, адекватною людиною. В просторі та часі він орієнтувався, впізнавав оточуючих, дивацтв в його поведінці вона не помічала. В 2020 році ОСОБА_2 видалили жовчний міхур, його син ОСОБА_3 приїжджав з дачі, особисто доглядав батька, придбавав ліки, вирішував всі питання з лікарями. ОСОБА_3 звільнився з роботи на TV 5 після отримання другої групи інвалідності. В 2018 році вона була в гостях на дачі у ОСОБА_3 , де він мешкав з ОСОБА_1 . Вони чудово провели час на дачі, ОСОБА_3 показував їй будинок із ремонтом, особисто готував обід. В 2019 році вона зустрічалась з ОСОБА_3 на дачі його батька, також, в 2019 році ОСОБА_3 разом ОСОБА_1 приїжджав на свадьбу її доньки. До самої смерті ОСОБА_3 вів активний спосіб життя, особисто керував автомобілем, заготовляв дрова для дачі, будь-якої сторонньої допомоги не потребував. Під час святкувань ОСОБА_3 вживав алкогольні напої в міру. Востаннє вона бачила ОСОБА_3 в 2020 році на дачі його батька ОСОБА_2 , вони святкували ювілей батька - 75 років. За всі роки знайомства, вона жодного разу вона не чула від ОСОБА_1 скарг на неадекватну поведінку ОСОБА_3 . 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_2 по дачі. ОСОБА_3 разом з його цивільною дружиною ОСОБА_1 вона часто бачила на дачі його батька ОСОБА_2 . В дачний період  з весни по осінь вони приїжджали на автомобілі майже кожного тижня. За кермом автомобіля завжди був ОСОБА_3 . В якійсь час ОСОБА_3 із ОСОБА_1 стали приїжджати рідше. Як їй пояснив її сусід ОСОБА_2 , вони придбали собі дачу. В 2018 році ОСОБА_3 особисто зробив на дачі батька доріжку з бруківки. Крім цього, в період 2018 -2021 року він всіляко допомагав ОСОБА_2 - пилив дерева, збирав врожай винограду, завантажував виноград у ящики та на вивозив на автомобілі. Також, вона бачила як ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 готували шашлики. Вона неодноразово особисто спілкувалась з ОСОБА_3 , він поводився адекватно, без будь-яких дивацтв, справляв враження розумною людини. Жодного разу вона не бачила його в стані алкогольного сп`яніння. В 2019 році ОСОБА_3 сам приїжджав на дачу, загрузив до автомобіля велику кількість металевих конструкцій (труб) та поїхав. ОСОБА_2 розповідав їй про те, що купив сину ОСОБА_3 зварювальний апарат і той на своїй дачі буде зварювати ці труби, щоб зробити альтанку. Востаннє вона бачила ОСОБА_3 разом с ОСОБА_1 в 2020 році, коли його батьку ОСОБА_2 зробили операцію і він перебував у лікарні. Вона, за проханням ОСОБА_2 поливала його огород і бачила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вдвох приїхали на машині на дачу до батька та забрали врожай (помідори, баклажани, перець ). 
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Згідно ч.3 ст.89 ЦПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Покази свідка ОСОБА_13 , яка пояснила, що ОСОБА_3 знаходився в нестабільному емоційному стані, поводився збуджено, суд оцінює критично з огляду на те, що вказаний свідок не відноситься до близького кола знайомих та друзів ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_13 за фахом є лікарем  стоматологом, а тому її оцінка психічного стану ОСОБА_3 . суд розцінює як таку, що знаходиться за межами її професійної компетенції. Тим більш, як слід з пояснень свідка, їх спілкування мало епізодичний характер, а сама свідок пояснила, що востаннє бачила ОСОБА_3 в травні 2019 року.
		Аналогічно, суд критично ставиться до показів свідка лікаря терапевта ОСОБА_10 , оскільки її суб`єктивна оцінка психічного стану ОСОБА_3 , який з її слів поводився як «доросла дитина», ґрунтується, також, на епізодичному спілкуванні з ОСОБА_3 без ретельного та всебічного дослідження медичної документації та стану пацієнта. 
		Покази цих свідків повністю спростовуються вивченою та оголошеною в судовому засіданні медичною документацією ОСОБА_3 , а також показами інших свідків, допитаних у цій справі.
		Так, свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 пояснили суду, що ОСОБА_3 завжди до самої смерті вів активний спосіб життя, після оформлення інвалідності та звільнення з роботи, займався облаштуванням заміського будинку, власноруч заготовляв на зиму дрова, керував автомобілем, що також спростовує твердження сторони позивача про перебування спадкодавця у безпорадному стані. 
		Лікарські комісії при встановлені ОСОБА_3 інвалідності ІІІ та ІІ групи за загальним захворюванням не зазначили у довідках МСЕК про те, що ОСОБА_3 потребує постійної сторонньої допомоги.
		Також, суд приймає до уваги те, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» при ГУМВС України в Запорізькій області було створено постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган - Громадську раду, який нараховував у своєму складі 11 членів. ОСОБА_3 був обраний членом цієї Громадської рада при ГУМВС України в Запорізькій області та тривалий час на громадських засадах брав активну участь у функціонуванні цього консультативно-дорадчого органу.
		Отже, ОСОБА_3 мав активну громадянську позицію, був публічною людиною, працював телеведучим на одному з центральних запорізьких телеканалів. Під час підготування своїх репортажів він постійно контактував з органами поліції, неодноразово як журналіст брав участь та знімав сюжети о перевірках, рейдах та операціях органів внутрішніх справ. До того ж, ОСОБА_3 неодноразово був нагороджений грамотами та подяками як за місцем своєї роботи, так і керівництвом ГУМВС України в Запорізькій області. (т.1.а.с.173)
		Відповідно до частини 2 статті 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
		Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
		Підставами для задоволення такого позову є сукупність юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); матеріальне забезпечення спадкодавця; надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; тривалий час здійснення зазначених вище дій; безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
		Таким чином, для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин.
		Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
		Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15-ц (провадження № 61-8023св18), від 04 березня 2019     року у справі № 321/1573/17-ц (провадження № 61-45879св18) та від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц (провадження № 61-25032св19).
		Отже, безпорадний стан - це стан, при якому людина не може самостійно приймати активні заходи, що забезпечують її існування або оберігають її життя, здоров`я та гідність. Безпорадність може бути обумовлена фізіологічними причинами (у новонароджених, дітей раннього віку, у людей старшого віку, осіб, які перебувають у стані природного сну). Безпорадність може супроводжуватися патологічним процесами або бути їх наслідком (при важких захворюваннях, що супроводжуються різкою фізичною слабкістю).
		У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, судам роз`яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров`я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо.
		У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року роз`яснено, що поняття тривалий час належить до оціночних категорій і саме суд повинен визначатися з його змістом, ураховуючи конкретні обставини справи та виходячи із засад розумності, добросовісності та справедливості.
		З наданих стороною позивача медичних документів вбачається, що ОСОБА_3 іноді мав тимчасові розлади здоров`я, а також переніс травму голови, з приводу чого проходив лікування та виписувався з лікарень в задовільному стані, але вказані хвороби жодним чином не вказують на його безпорадний стан. 
		Фактично доводи сторони позивача про безпорадний стан ОСОБА_3 зводяться до цитування наявних в нього з 2005 по 2017 рік медичних діагнозів. 
		Також, позивачкою ОСОБА_1 не надано доказів матеріального забезпечення нею спадкодавця та наявності матеріальних труднощів у ОСОБА_3 . До 2017 року включно він був працевлаштований і отримував заробітну платню, а потім після виходу у травні 2017 року на пенсію отримував пенсійні виплати. До того ж, ОСОБА_1 з травня 2011 року є пенсіонеркою за віком, а отже відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вона є непрацездатною особою, що спростовує її доводи про матеріальне забезпечення нею спадкодавця.
		Додані ОСОБА_1 до позовної заяви виписки по витратам по її картковому рахунку, з яких вбачається, що вона сплачувала за комунальні послуги, спожиті мешканцями квартири АДРЕСА_4 , не є належними та достатніми доказами матеріального утримання спадкодавця, оскільки вона в цій квартирі фактично мешкала та з 2016 року було зареєстроване місце її проживання, а тому, цілком логічно, що вона сплачувала за спожиті комунальні послуги.(т.1.а.с.25-53)
		З огляду на викладене, виходячи з відсутності умов, передбачених частиною 2 статті 1259 ЦК України, позовна вимога ОСОБА_1 про зміну черговості спадкування за законом не може бути задоволена судом.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталя Григорівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зміна черговості спадкування задовольнити частково.
		Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з березня 2004 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		В решті позовних вимог відмовити. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя:                                    М.В. Антоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...