Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/86/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2024. Зареєстровано: 23.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2024.
Дата набрання законної сили: 09.10.2024
Номер судового провадження: 2097 Л

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 913/86/24 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., 
		суддя Мартюхіна Н.О.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
		представники сторін у судове засідання не з`явились,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1  (вх.№2097Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2024, ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Драгнєвіч О.В., дата складання повного тексту рішення - 13.08.2024, у справі №913/86/24
		за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ,
		до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ІРОН", м. Сєвєродонецьк, Луганська область, відповідача-2  ОСОБА_2 , м. Гірське, Луганська область, відповідача-3  ОСОБА_1 , м. Сєвєродонецьк, Луганська область,
		про стягнення 2 565 724, 52грн
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ІРОН" (позичальник), громадян  ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (поручителі) про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором №202.50135/FW202.1532 від 22.09.2020, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.1532 від 22.09.2020, а також враховуючи укладені в забезпечення кредитних зобов`язань договори поруки №421955-ДП1 від 22.09.2020 та №421957- ДП1 від 22.09.2020, в загальному розмірі 2 565 724, 52грн, з яких: 2 194 259, 20грн - основний борг (тіло кредиту/капітал), 371 465, 32грн - проценти за користування кредитом.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору №202.50135/FW202.1533 від 22.09.2020, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.1532 від 22.09.2020, допущення тривалого прострочення з оплати платежів, передбачених умовами договору; 22.09.2023 закінчився строк кредитування, однак відповідач-1 не повернув тіло кредиту та не сплатив відсотки, тому з урахуванням укладених договорів поруки №421955-ДП1 від 22.09.2020, №421957- ДП1 від 22.09.2020, та невиконанням відповідачами зобов`язань за договорами, накопиченням відповідної заборгованості, позивач просить суд стягнути наявну заборгованість солідарно з відповідачів.
		Рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2024 у справі №913/86/24 позов задоволено; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ІРОН", громадянина ОСОБА_3 та громадянина ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" кредитну заборгованість в сумі 2 194 259, 20грн та проценти за користування кредитом у сумі 371 465, 32грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ІРОН", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі по 10 262, 90грн з кожного.
		Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що доказів повернення кредитних коштів в сумі 2 194 259, 20грн за кредитним договором перший відповідач суду не надав; доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, та встановлені судом обставини відповідачами належними доказами не спростовано.
		Перевіривши зроблений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, суд першої інстанції встановив, що він є арифметично правильним та не суперечить чинному законодавству
		Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду,  ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2024 у справі №913/86/24 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" кредитної заборгованості в сумі 2 194 259, 20грн, процентів за користування кредитом у сумі 371 465, 32грн та 10 262, 90грн судового збору та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 .
		Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивач не направляв 3-му відповідачу вимогу про погашення заборгованості, оскільки останній зареєстрований на тимчасово окупованій території. 
		Апелянт також посилається на те, що позивач всупереч вимогам кредитного договору не відправив письмове повідомлення про зміну процентної ставки поручителю ОСОБА_1 , відтак, вважає, що договір поруки припинено з моменту підвищення процентної ставки.
		Поряд з цим, як вказує апелянт, у договорі поруки відсутні посилання на дати, номери саме кредитних угод та відсутні інші ознаки, на підставі яких можна було б ідентифікувати ці угоди.
		Апелянт зазначає, що не має можливості виконати судове рішення.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2024 у справі №913/86/24; встановлено учасникам справи строк до 23.09.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 23.09.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "09" жовтня 2024 р. о 10:30год.
		Від учасників справи відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
		07.10.2024 від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю представника в іншій справі. 
		Сторони своїм правом на участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 09.10.2024 не скористались, їх представники в судове засідання не з`явились; сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання.
		Розглянувши клопотання представника апелянта про відкладення розгляду скарги, судова колегія зазначає таке.
		Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Апелянт повідомлений про час, дату та місце розгляду справи і ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 сторони були повідомлені, що неявка їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.
		Поряд з цим, суд апеляційної інстанції не визнає наведені представником апелянта у клопотанні про відкладення розгляду справи повідомлені причини неявки у судове засідання поважними, виходячи з такого.
		У клопотанні про відкладення розгляду справи представником апелянта вказано про те, що вона бере участь в іншому судовому засіданні, однак, по-перше, представником не надано доказів на підтвердження зазначеного; по-друге, адвокат як довірена особа апелянта самостійно обирає пріоритетність участі в судових засіданнях у справах щодо своїх клієнтів; і по-третє, апелянт не позбавлений права і можливості забезпечити участь іншого свого представника в судовому засіданні у даній справі.
		Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи представник апелянта не посилається на причини, з яких суд у даній справі не може розглянути апеляційну скаргу за її відсутності у судовому засіданні.
		З огляду на викладене, судова колегія відмовляє апелянту у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги і здійснює розгляд скарги в даному судовому засіданні.
		Враховуючи зазначене, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, неявка у судове засідання представників сторін, повідомлених про час, дату та місце судового засідання не перешкоджає розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
		Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Як вбачається із доводів і вимог апеляційної скарги, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2024 у справі №913/86/24 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" кредитної заборгованості в сумі 2 194 259, 20грн, процентів за користування кредитом у сумі 371 465, 32грн та 10 262, 90грн судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 .
		Відтак, рішення Господарського суду Луганської області переглядається в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" кредитної заборгованості в сумі 2 194 259, 20грн, процентів за користування кредитом у сумі 371 465, 32грн та 10 262, 90грн судового збору.
		Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
		 
		Як встановлено місцевим господарським судом, 22.09.2020 між Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ІРОН" (далі - позичальник) було укладено рамкову кредитну угоду №FW202.1532.
		Пунктом 1 рамкової кредитної угоди передбачено, що банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума 5 000 000, 00 гривень, максимальний строк 120 місяців, максимальний розмір процентів 40% річних.
		Ця рамкова кредитна угода застосовується до таких кредитних послуг, які позичальник може одержати від банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді: Овердрафт; Строковий кредит; Відновлювальна кредитна лінія; Гарантії, акредитиви (документарні операції); Кредитні карти (окремо - "Кредитні послуга", разом - "Кредитні послуги").
		Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї рамкової угоди можлива лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу банку і за умови укладання окремих кредитних договорів, які є невід`ємними часинами цієї угоди і не мають самостійного значення (окремо - "Кредитний договір", разом "Кредитні договори").
		Позичальник може отримати кошти в межах ліміту, встановленого для наданої кредитної послуги.
		Відповідно до пункту 2 рамкової кредитної угоди, цільове призначення кожної кредитної послуги вказується у відповідному кредитному договорі.
		Позичальник може отримувати кошти від банку в рамках кредитної послуги лише після набрання чинності відповідним кредитним договором і виконання позичальником своїх договірних зобов`язань перед банком необхідних для отримання коштів. Видача коштів у рамках кредитної послуги стає можливою, якщо відсутні причини для відмови у видачі коштів, передбачені даною рамковою угодою, відповідним кредитним договором чи законодавством (пункт 3 рамкової кредитної угоди).
		Згідно із пунктом 4 рамкової кредитної угоди, кошти за кредитною послугою видають згідно з кредитним договором.
		Відповідно до пункту 5 рамкової кредитної угоди, за користування кредитними послугами позичальник зобов`язаний сплатити банку проценти у розмірі та порядку, визначених рамковою угодою та кредитними договорами у межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою.
		Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.
		Відповідно до підпункту 5.2 рамкової кредитної угоди, проценти за користування кредитом встановлюються відповідним кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією угодою.
		Проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою банку (далі - залишок кредиту) за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, що зазначені в графіку як дні платежу.
		Згідно з підпунктом 5.3 рамкової кредитної угоди, за користування кредитною лінією позичальник у перший банківський день кожного календарного місяця, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення, сплачує банку проценти у розмірі вказаному у відповідному кредитному договорі, але не більше ніж максимальний розмір, встановлений цією угодою.
		Проценти нараховуються у дні погашення процентів, на суму використаного ліміту, існуючого на момент закриття кожного з операційних днів за кожен календарний день періоду між датою (включно), що передує поточному нарахуванню та датою (включно) останнього нарахування процентів (датою видачі кредиту - для першого нарахування). Використаним лімітом у небанківські дні є використаний ліміт на кінець останнього операційного дня, що передував цим дням.
		Згідно із пунктом 7 рамкової кредитної угоди кредитними договорами може бути встановлена можливість зміни процентної ставки та інших платежів за кредитом. Умови та випадки таких змін визначаються відповідним кредитним договором.
		У пункті 8 рамкової кредитної угоди передбачено, що будь-яка кредитна послуга, кошти за якою були отримані згідно з цією угодою, погашається в порядку, визначеному цією угодою та відповідним кредитним договором. 
		Згідно із пунктом 10 рамкової кредитної угоди, усі платежі позичальника на користь банку здійснюються позичальником самостійно у день настання дати їх оплати без відрахування будь-яких витрат, комісій чи податків і без необхідності пред`явлення банком вимоги до позичальника. Зобов`язання щодо платежів вважаються виконаними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов`язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок банку.
		Для погашення усіх грошових зобов`язань позичальника за всіма договорами позичальник уповноважує та безвідклично доручає банку здійснювати договірне списання на користь банку коштів у розмірі, еквівалентному існуючим на момент списання грошовим зобов`язанням позичальника з рахунків позичальника у банку (у т. ч. карткових і депозитних), реквізити яких вказані чи будуть вказані у кредитних договорах або договорах, на підставі яких позичальнику відкрито чи буде відкрито у майбутньому рахунки у банку.
		Договірне списання є не обов`язком, а правом банку, яке виникає з дати настання строку погашення грошових зобов`язань діє до моменту їх повного погашення та не може бути скасовано позичальником в односторонньому порядку.
		Сторони погоджуються, що поручитель позичальника вправі провести погашення грошових зобов`язань за позичальника, починаючи з дня настання строку погашення. 
		У пункті 11 рамкової кредитної угоди передбачено, що детальні умови надання забезпечення визначаються в окремому договорі. 
		Банк має право згідно із цією угодою, кредитними договорами, договорами забезпечення та чинним законодавством, звернути стягнення на встановлене забезпечення для погашення всіх грошових зобов`язань позичальника перед банком, строк виконання яких настав, але які залишаються невиконаними чи неналежно виконаними.
		Згідно із пунктом (е) розділу 14 рамкової кредитної угоди позичальник бере на себе зобов`язання, зокрема, щодо події невиконання зобов`язань: він повідомлятиме банк про настання чи потенційне настання будь-якої події невиконання зобов`язань, як визначено у розділі 16. 
		Розділом 16 рамкової кредитної угоди визначено, що банк може вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з кредитних договорів з важливої причини й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох нижчезазначених подій (кожна - "Подія невиконання зобов`язань"):
		- зокрема, позичальник прострочив належні до сплати платежі більше ніж 30 календарних днів.
		Вимога банку про дострокове погашення кредиту здійснюється у письмовій формі та на вибір банку вручається або передається позичальникові у порядку, встановленому пунктом 21 угоди.
		Позичальник зобов`язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п`яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо банк вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.
		Відповідно до пункту 19 рамкової кредитної угоди встановлено, що усі додатки, зміни та/або доповнення (надалі-зміни) до цієї угоди, а також кредитні договори та зміни до них є її невід`ємною частиною, не мають самостійного значення і на них поширюється положення цієї угоди.
		Відповідно до пункту 20 рамкової кредитної угоди встановлено, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії строку кредитування, встановленого п. 1 рамкової угоди. Закінчення строку дії рамкової угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитних послуг на підставі цієї угоди. Усі інші умови рамкової угоди, зобов`язання сторін, що виникли на підставі рамкової угоди і були неналежно виконані, зобов`язання щодо відповідальності, а також права та обов`язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов`язань та реалізації прав.
		Як визначено в пункті 21 рамкової кредитної угоди, якщо інше не буде встановлено сторонами, усі повідомлення один одному, які передбачено умовами цієї угоди та кредитними договорами здійснюються у письмовій або електронній формі.
		Усі повідомлення один одному вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в цій угоді адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 календарних днів.
		Рамкова кредитна угода підписана належним чином позивачем та першим відповідачем, підписи яких скріплені печатками підприємств.
		Також 22.09.2020 між АТ "ПроКредит Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ІРОН" укладено кредитний договір №202.50135/FW202.1532.
		Згідно з пунктом 1 кредитного договору, банк зобов`язується надати позичальнику строковий кредит (далі - кредит), загальна сума якого складає 2 742 824, 00грн, строком на 60 місяців, від дати видачі кредиту включно.
		Кредит використовується для придбання позичальником товару, перелік та продавець якого вказані у документах, перерахованих у розділі 3 цього договору "Отримання кредитних коштів" (пункт 2 кредитного договору). 
		У пункті 3 кредитного договору визначено, що кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів (далі - Графік), що є додатком №1 до цього договору, наступним способом: Зарахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку (надалі -рахунок позичальника). Одночасно позичальник доручає і уповноважує банк з моменту зарахування кредиту на рахунок позичальника, здійснювати переказ, або договірне списання з цього рахунку суми у розмірі, передбаченому договором купівлі-продажу №41/50 713 від 11.09.2020 та перерахувати її ТОВ "Техноторг", ідентифікаційний код: 30976452 з цільовим призначенням - оплата за товар відповідно до договору купівлі-продажу №41/50 713 від 11.09.2020.
		Відповідно до пункту 4 кредитного договору, на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів 11, 50% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
		Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних у нижче.
		Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (далі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти = Індекс UIRD 12+2,58 %, де дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі інтернет зокрема на офіційному сайті банку (http://www.procreditbank.com.ua).
		Згідно з пунктом 5 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється у порядку, встановленому у графіку. Суми, сплачені на погашення кредиту не надаються в кредит повторно.
		Також банком і позичальником підписано графік повернення кредиту та сплати процентів, що є додатком №1 до кредитного договору, згідно з яким сторонами погоджено графік повернення кредиту та сплати процентів з 22.10.2020 по 22.09.2025 на суму 3 689 185, 94грн, з яких: 2 742 824, 00грн - кредит та 946 361, 94грн - проценти (станом на 10.09.2020 процентна ставка 11, 50%).
		Надалі цей графік неодноразово викладався банком у новій редакції.
		Як вбачається з матеріалів справи, банком були сформовано нові Графіки повернення кредиту та сплати процентів від 22.09.2021, 22.02.2022, 08.03.2022, 09.03.2022, 22.06.2022, 22.09.2022.
		Відповідно до вказаного графіку (додатку №1 до договору), відповідач-1 повинен був погашення кредиту здійснювати рівними частинами у наступні строки та розмірах: 23.08.2021 - 274 262, 40грн, 22.09.2021 - 274 262, 40грн, 22.08.2022 - 274 262, 40грн, 22.09.2022 - 274 262, 40грн, 22.08.2023 - 274 262, 40грн, 22.09.2023 - 274 262, 40грн, 22.08.2024 - 274 262, 40грн, 23.09.2024 -274 262, 40грн, 22.08.2025 - 274 262, 40грн, 22.09.2025 - 274 262, 40грн, а також щомісячно сплачувати проценти, починаючи з 22.10.2020.
		Зазначені умови повернення кредиту не змінювалися банком та були передбачені в усіх вказаних вище графіках.
		Крім того, 22.09.2020 між АТ "ПроКредит Банк" та ТОВ "ІРОН" укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до пункту 1.1 якого сторони вирішили доповнити пункт 6 кредитного договору №202.50135/FW202.1532 від 22.09.2020 у наступній редакції: "йому (позичальнику) відомо, що даний кредит надається за участі Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Європейського союзу (ЄС), він повністю ознайомився та погоджується з усіма умовами такого фінансування та іншими вимогами".
		На виконання умов кредитного договору №202.50135/FW202.1532 від 22.09.2020, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.1532 від 22.09.2020 банк на рахунок позичальника перерахував кредитні кошти у загальному розмірі 2 742 824 грн 00 коп., що підтверджується даними банківської виписки по рахунку відповідача - 1 за період з 22.09.2020 по 24.07.2023 та меморіальним ордером №366660812/399672965/1136073652/919 від 22.09.2020.
		Відповідач - 1 у період з 22.10.2020 по 24.01.2022 частково повернув банку кредитні кошти за кредитним договором в загальній сумі 548 564, 80грн та частково сплатив проценти за користування кредитом в загальній сумі 399 861, 72грн; черговий платіж на погашення кредиту 22.08.2022 відповідачем  1 зроблено не було.
		Зокрема, згідно даних долученої позивачем виписки по рахунку останній платіж по сплаті процентів здійснений відповідачем-1 24.01.2022 в сумі 22 004, 76грн.
		Як встановлено судом першої інстанції, у зв`язку з істотним та тривалим порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору у вигляді прострочення оплати платежів, позивач направив відповідачу-1 вимогу про повне дострокове погашення кредиту за вих.№21-09-23/1/19 від 21.09.2023, у якій вимагав протягом 5-ти банківських днів з моменту відправлення даної вимоги погасити існуючу заборгованість та здійснити повне дострокове погашення кредиту та прибути у відділення для переговорів щодо погашення кредиту.
		Вказана вимога направлялась відповідачу-1 через систему Інтернет-банкінгу 21.09.2023, що відповідає погодженим сторонами умовам про порядок повідомлення про зміни в пункті 4 кредитного договору, пунктам 19, 21 рамкової угоди.
		Місцевим господарським судом зазначено, що на час направлення банком вимоги адресою зареєстрованого місцезнаходження відповідача є тимчасово окупована РФ територія України, з якою поштове сполучення тимчасово припинено, що вочевидь унеможливлювало направлення банком, починаючи з березня 2022 року будь-яких повідомлень на поштову адресу позичальника. 
		В той же час, самим позичальником також не було доведено банку інших адрес для можливості направлення кореспонденції та не повідомлено своє фактичне місцезнаходження.
		Натомість з наданих банком додатково документів, долучених до письмових пояснень від 26.07.2024, 31.07.2024 (роздруківки з системи інтернет-банкінгу за 23.09.2021, 21.02.2022, 22.02.2022, 23.09.2022), вбачається, що відповідач не лише підключений до системи Інтернет-банкінгу для обслуговування відкритого банком рахунку, і отримував саме через цю систему повідомлення від банку про відповідні зміни відсоткової ставки та графіків, а й сам користувався цією системою, звертаючись через неї до банку, про що свідчить наприклад роздруківка від 21.02.2022, з якої вбачається, що відповідач-1 звернувся до банку з проханням перенести черговий платіж за кредитом з 22.02.2022 на 03.03.2022.
		Виходячи з того, що банк направив відповідачу-1 вимогу про повне дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором.
		Проте, відповідач -1 не здійснив погашення кредиту у визначений вимогою строк, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за кредитом в сумі 2 194 259 грн 20 коп.
		Доказів повернення кредитних коштів в сумі 2 194 259 грн 20 коп. за кредитним договором перший відповідач суду не надав.
		 
		Щодо нарахованих процентів за користування кредитом, судом першої інстанції встановлено, що у пункті 4 кредитного договору сторони погодили, що проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.
		Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (далі - дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти= Індекс UIRD 12+2,58 %, де дані про величини Індексу є загальнодоступними в мережі інтернет зокрема на офіційному сайті банку (http://www.procreditbank.com.ua).
		Для розрахунку процентів застосовується відповідний індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 3 місяці та оприлюднюється станом на передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів. Якщо у передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів відповідний Індекс не оприлюднювався то застосовується останній з оприлюднених до передостаннього банківського в Україні дня місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів Індекс.
		Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), що передує дню наступної дати зміни процентів.
		Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у Рамковій угоді, та бути меншим мінімального розміру процентів. Мінімальний розмір процентів за цим Договором для кредитів, що видаються в національній валюті України становить: 10, 00% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Для кредитів у інших валютах мінімальний розмір процентів встановлюється: 4% (чотири проценти) річних, виходячи з 360 календарних днів у році для кредитів в долларах США (USD), та 3% (три проценти) річних, виходячи з 360 календарних днів у році для кредитів в евро (EUR). Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.
		Банк зобов`язаний відправити повідомлення позичальнику про зміну процентної ставки не менш як за 15 календарних днів до дати зміни процентів. Сторони погоджуються, що оскільки на момент надання такого повідомлення розмір відповідного індексу може бути невідомий банку, у повідомлені буде вказано про факт зміни процентної ставки без визначення конкретного розміру процентів. Таке повідомлення буде вважатися належним виконанням кредитором свого обов`язку повідомити позичальника про зміну процентної ставки.
		Підписанням цього договору позичальник дає свою беззаперечну згоду на надсилання банком повідомлень про зміну процентів засобами електронної пошти та/чи факсимільним зв`язком та/чи смс повідомленнями та/чи систем дистанційного обслуговування рахунків клієнтів та іншими засобами зв`язку, дані яких надані позичальником банку. Сторони погодили вважати такі повідомлення письмовими повідомленнями та такими, що відповідають вимогам попереднього абзацу цього пункту.
		Після зміни процентної ставки банк повинен сформувати новий графік, де відобразити платежі з врахуванням зміни розміру процентів. Новий графік формується по принципу формування попереднього графіку. При цьому сума платежів змінюються пропорційно до зміни розміру процентів без зміни кількості таких платежів. Даний графік не підлягає погодженню з позичальником і для його чинності є достатнім підпису банку. Сторони можуть погодити інший принцип формування нового графіка, у такому випадку, новий графік підписується обома сторонами.
		Місцевим господарським судом було з`ясовано, що згідно наданих позивачем суду додаткових письмових пояснень, а також усних пояснень представників позивача в судових засіданнях, що у зв`язку зі змінами процентних ставок у встановлений пунктом 4 кредитного договору строк (через кожні 12 місяців), а також за рішеннями банку, прийнятими через розпочату повномасштабну військову агресію рф проти України з метою зменшення фінансового тягаря для позичальника, були сформовані нові графіки повернення кредиту та сплати процентів від 22.09.2021, 22.02.2022, 08.03.2022, 09.03.2022, 21.04.2022, 23.05.2022, 22.06.2022, 22.09.2022.
		У відповідності до умов пункту 4 кредитного договору банком була змінена відсоткова ставка з первісно визначеної договором на 22.09.2020 в розмірі 11, 50% річних на - 10, 94% з 22.09.2021, та з 22.09.2022 - змінено на 12, 97%.
		З наявних у справі роздруківок із системи Інтернет-банкінгу вбачається, що 23.09.2021 та 22.09.2022 банк на виконання умов пункту 4 кредитного договору повідомляв відповідача-1 про зміну відсоткової ставки за кредитним договором та направляв підписаний зі сторони банку новий складений графік для внесення платежів.
		За графіком повернення кредиту та сплати процентів від 22.09.2020, що є додатком №1 до кредитного договору, з 22.10.2020 по 22.09.2025 відповідач 1 мав сплачувати проценти щомісячно в загальній сумі 946 361 грн 94 коп. (відсоткова ставка 11, 50%). За графіком в редакції від 22.09.2021, з 22.10.2020 по 22.09.2025 відповідач мав сплачувати проценти щомісячно в загальній сумі 915 723 грн 36 коп. (відсоткова ставка 10, 94%).
		За графіком в редакції від 22.09.2022, з 22.10.2020 по 22.09.2025 відповідач мав сплачувати проценти в загальній сумі 982 105 грн 51 коп. (відсоткова ставка 12, 97%).
		Як вбачається з даних долученої виписки по рахунку, відповідач-1 не лише був обізнаний із відповідними змінами відсоткової ставки за договором (у зазначений спосіб - через отримання повідомлення в системі Інтернет-банкінгу, отримавши графік підписаний лише банком), а й погодився з ними, оскільки відповідні платежі згідно умов нового графіку в редакції змін від 22.09.2021 виконувалися позичальником вже після таких змін та вносилися щомісячні платежі на виконання графіку по 24.01.2022 (остання сплата відсотків банку в сумі 22 004, 76 грн). 
		Матеріали справи свідчать про те, що банком в 2022 році були також укладені ще декілька нових графіків внесення платежів 22.02.2022, 08.03.2022, 09.03.2022, 21.04.2022, 23.05.2022, 22.06.2022, про які, як посилається банк, відповідач-1 також був у належний спосіб повідомлений з направленням редакцій цих графіків йому в системі Інтернет-банкінгу, а також шляхом інформування позичальника в телефонному режимі через особистого менеджера по роботі з клієнтами.
		При чому, як вбачається з долученої банком роздруківки з Інтернет-банкінгу (разом з поясненнями від 26.07.2024) підставою укладення банком нового графіку в редакції від 22.02.2022 було звернення самого позичальника до банку з проханням перенести черговий платіж за кредитом з 22.02.2022 на 03.03.2022 (роздруківка від 21.02.2022). Оскільки банк задовольнив звернення позичальника, відповідні зміни були відображені в новому графіку від 22.02.2022, який як вбачається з даних роздруківки був направлений відповідачу-1 також через вказану систему, а також додатково графік був підписаний 22.02.2022 відповідачем-1 шляхом накладення електронного цифрового підпису (роздруківка з системи Інтернет-банкінгу за 22.02.2022, протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 22.02.2022).
		Згідно наданих позивачем пояснень від 31.07.2024, в 2022 році за рішеннями банку, прийнятими через розпочату повномасштабну військову агресію рф проти України з метою зменшення фінансового тягаря для позичальника, були сформовані також нові графіки повернення кредиту та сплати процентів в редакції від 08.03.2022, 09.03.2022, 21.04.2022, 23.05.2022, 22.06.2022, згідно яких банком фактично було відтерміновано відповідачу-1 строк внесення щомісячних платежів в рахунок сплати процентів за діючим на той час графіком в редакції від 22.02.2022 (в період з 24.01.2022 по 22.07.2022), що також відображено в виписках по рахунку.
		Як вбачається згідно даних виписок по рахунку наявних у справі з 22.09.2020 по 24.07.2023, з 22.09.2020 по 25.07.2023, з 22.09.2020 до 22.09.2023, враховуючи умови діючих графіків до договору, та заявлену банком вимогу на підставі пункту 16 Рамкової угоди про дострокове погашення кредиту від 21.09.2023, відповідач-1 мав сплатити з 22.10.2020 по 21.09.2023 проценти в загальній сумі 771 327, 04грн.
		З Таблиці №2 "Розрахунку заборгованості" вбачається, що розмір сплачених відповідачем-1 процентів за кредитним договором складає 399 861 грн 72 коп., що підтверджується наданими позивачем виписками з рахунку відповідача. 
		Таким чином, залишок несплачених процентів за період з 25.01.2022 по 21.09.2023 складає 371 465 грн 32 коп.
		Перевіривши зроблений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, суд першої інстанції встановив, що він є арифметично правильним та не суперечить чинному законодавству, тому позовна вимога про стягнення з відповідача-1 процентів за користування кредитом за кредитним договором №202.50135/FW202.1532 від 22.09.2020, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.1532 від 22.09.2020 є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 371 465 грн 32 коп.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за рамковою кредитною угодою №FW202.1532 від 22.09.2020 було укладено два договори поруки.
		Так, 22.09.2020 АТ "ПроКредит Банк" уклало договір поруки №421955-ДП1 з ОСОБА_3 та договір поруки №421957-ДП1 з ОСОБА_1 . 
		Вищевказані договори поруки містять аналогічні за змістом умови.
		Так, відповідно до пункту 2.1 договорів поруки, на підставі договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.
		Згідно з пунктом 2.2 договорів поруки, розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування - 5 000 000,00 грн, ліміт строку кредитування - до 22.09.2030, максимальний розмір процентів - 40% річних.
		Відповідно до пункту 2.3 договорів поруки, порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.
		Якщо зміни та/або доповнення до рамкової угоди стосуватимуться збільшення вказаних пункті 2.2. договорів лімітів умов кредитування, то порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя. Така згода може бути надана шляхом внесення змін до договору або вчинення поручителем погоджувального підпису на договорі про внесення змін до рамкової угоди або подання поручителем письмової згоди у формі листа.
		У випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника в межах лімітів умов кредитування, які діяли до внесення таких змін до рамкової угоди.
		Поручитель безумовно та безвідклично погоджується, що усі зміни кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до рамкової угоди, а також укладення нових кредитних договорів на підставі рамкової угоди можуть здійснюватися без будь-якого погодження з поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із поручителем.
		За умовами пункту 3.1 договорів поруки, поручитель вправі у день настання строку виконання зобов`язання позичальника здійснити його належне виконання за позичальника повністю або частково.
		Поручитель зобов`язується належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку із порушенням умов кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство, тощо).
		Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов`язань позичальника (пункт 3.2 договорів поруки).
		Відповідно до пункту 3.3 договорів поруки, поручитель зобов`язується не рідше ніж щомісячно протягом усього часу дії договору отримувати від позичальника чи кредитора інформацію щодо стану виконання зобов`язань позичальника.
		Відповідно до пункту 4.1 договорів поруки, порука діє з моменту укладання договору протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії рамкової угоди, а також непред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.
		Відповідно до пункту 4.2 договорів поруки, договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань позичальника за кредитними договорами та поручителя за договором.
		Місцевим господарським судом встановлено, що у зв`язку з порушенням відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів відповідно до погодженого графіку, банк надіслав вимоги про виконання зобов`язань за договорами поруки поручителям (відповідачу-2, відповідачу-3) за вих.№21-09-23/1/20 від 21.09.2023 та за вих.№21-09-23/1/21 від 21.09.2023, у яких вимагав протягом 5-ти банківських днів повністю погасити заборгованість позичальника за кредитним договором.
		Як вбачається з долучених доказів про направлення вимог (роздруківок із системи iBank2UA), оскільки місцезнаходженням поручителів є тимчасово окупована рф територія України, поштове сполучення на якій тимчасово не здійснюється, а поручителі не повідомляли банк про інші актуальні поштові адреси для направлення кореспонденції, вказані вимоги були направлені банком 21.09.2023 через систему iBank2UA відповідно до умов пункту 4 кредитного договору, пунктів 19, 12рамкової угоди.
		Проте, відповідачі -2, -3, як поручителі, не виконали такого зобов`язання.
		Отже, з огляду на умови укладених договорів (кредитного договору №202.50135/FW202.1532 від 22.09.2020, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW202.1532 від 22.09.2020) та договорів поруки (№421955-ДП1 від 22.09.2020 та №421957- ДП1 від 22.09.2020), позивач вважає наявним у нього права вимоги до відповідачів (позичальника та поручителів) щодо погашення заборгованості за вказаним кредитним договором та просить суд стягнути з відповідачів солідарно 2 194 259 грн 20 коп. - основний борг (тіло кредиту/капітал) та 371 465 грн 32 коп. - проценти за користування кредитом.
		 
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
		Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
		Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.
		Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із невиконанням відповідачем -1 як позичальником та відповідачами - 2 та - 3 як поручителями зобов`язання перед позивачем зі своєчасного та повного повернення кредитних коштів.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частиною першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно з частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, - такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. 
		Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
		Отже, у межах кредитного договору позичальник отримує кредитні кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
		Договірні зобов`язання мають виконуватися належним чином, а одностороння відмова від зобов`язань не допускається. 
		Апелянт не заперечує наявність у відповідача  1 заборгованості перед позивачем, але вважає, що оскільки позивач всупереч вимогам кредитного договору не відправив письмове повідомлення про зміну процентної ставки поручителю ОСОБА_1 , договір поруки припинено з моменту підвищення процентної ставки.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
		Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Загальні підстави припинення поруки визначено у статті 559 Цивільного кодексу України.
		Так, згідно з частинами 1, 4 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. 
		У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. 
		Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.
		Як встановлено місцевим господарським судом, в розділі "предмет поруки" договору поруки, сторони визначили, за виконання яких зобов`язань позичальника та в якому саме розмірі, за якими договорами, поручається поручитель за договором поруки.
		Зокрема, на підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання всіх зобов`язань позичальника у повному обсязі як солідарний з позичальником боржник.
		Надалі в пункті 2.2. договору сторони конкретизували ліміти відповідальності поручителя (розмір зобов`язань, на який розповсюджується порука та за якими договорами). 
		Зокрема погодили, що розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з врахуванням всіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування - еквівалент 5 000 000,00 гривень; ліміт строку кредитування - до 22.09.2030 року; максимальний розмір процентів - 40% річних.
		Відповідно до пункту 2.3 договору, порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.
		Якщо зміни та/або доповнення до Рамкової угоди стосуватимуться збільшення вказаних в пункті 2.2. договору лімітів умов кредитування, то порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя. Така згода може бути надана шляхом внесення змін до договору або вчинення поручителем погоджувального підпису на договорі про внесення змін до Рамкової угоди або подання поручителем письмової згоди у формі листа.
		У випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника в межах лімітів умов кредитування, які діяли до внесення таких змін до Рамкової угоди.
		Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі зміни кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до Рамкової угоди (у т.ч. зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінювальної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов`язків сторін тощо), а також укладення нових кредитних договорів на підставі Рамкової угоди можуть здійснюватися без будь-якого погодження із поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням всіх таких змін і нових кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження поручителем.
		Отже, по-перше, обсяг відповідальності поручителя погоджений сторонами в договорі поруки (зокрема, максимальний розмір процентів - 40% річних), а обов`язкове повідомлення та згода поручителя вимагається лише у разі збільшення вказаних в пункті 2.2. договору лімітів умов кредитування.
		Позивачем не було збільшено вказаних в пункті 2.2. договору лімітів умов кредитування.
		По-друге, згідно з пунктом 3.3. договору поруки, поручитель зобов`язаний не рідше ніж щомісячно протягом всього часу дії договорів отримувати від позичальника чи кредитора інформацію щодо стану виконання зобов`язань позичальника.
		Отже, з`ясування стану виконання позичальником зобов`язань за рамковою угодою та кредитним договором є обов`язком поручителя.
		І по-третє, ОСОБА_1 є одним із двох засновників та учасником ТОВ "ІРОН" (позичальника).
		Повідомлення про зміну процентної ставки, оскільки місцезнаходженням позичальника та поручителя є тимчасово окупована рф територія України, поштове сполучення на якій тимчасово не здійснюється, а позичальник та апелянт як поручитель не повідомляли банк про інші актуальні поштові адреси для направлення кореспонденції, були направлені банком 21.09.2023 через систему iBank2UA відповідно до умов пункту 4 кредитного договору, пунктів 19, 21 рамкової угоди.
		Отже, позичальник є користувачем системи iBank2UA, а на апелянта як поручителя покладено зобов`язання щодо отримання інформації про стан виконання зобов`язань позичальника.
		В матеріалах справи наявні докази повідомлення банком у належний спосіб позичальника про зміни відсоткових ставок та направлення позичальнику укладених графіків (підтверджується роздруківками з системи Інтернет-банкінгу). 
		Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, враховуючи рамкову угоду щодо повного повернення кредитних коштів, станом на дату звернення з позовом до суду порука не припинилась, адже кредитор звернувся з вимогою про стягнення заборгованості в межах трирічного строку з дня настання строку виконання забезпеченого зобов`язання.
		З підстав, викладених вище, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє і доводи апелянта, що позивач не направляв 3-му відповідачу вимогу про погашення заборгованості за вих.№21-09-23/1/21 від 21.09.2023.
		Матеріали справи не містять доказів, що 3-ий відповідач повідомляв позивачу іншу свою адресу, ніж зазначена у договорі, відтак, позивач об`єктивно не міг засобами поштового зв`язку надіслати відповідну вимогу.
		Натомість, як зазначено вище, таку вимогу було надіслано позивачем через систему iBank2UA позичальнику, учасником та засновником якого є апелянт.
		Очевидно, що через введення в Україні воєнного стану, тимчасовою окупацією рф частини території України та, як наслідок, об`єктивної неможливості надсилання позивачем вимоги про виконання зобов`язань за договором поруки апелянту засобами поштового зв`язку, неповідомленням останнім позивачу іншої своєї адреси, зазначені доводи апелянта не можуть бути правовою підставою для ухилення від виконання зобов`язання за договором поруки та задоволенням апеляційної скарги.
		Юридично неспроможними є доводи апелянта, що у договорі поруки відсутні посилання на дати, номери саме кредитних угод та відсутні інші ознаки, на підставі яких можна було б ідентифікувати ці угоди.
		Зокрема, в преамбулі договору поруки сторони зазначили, що для цілей цього договору позичальником є - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ІРОН".
		Рамкова угода - це Рамкова угода №FW202.1532 від 22.09.2020 з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до неї.
		Кредитні договори - наступні договори з усіма діючими та майбутніми змінами та/або доповненнями до них: Рамкова угода, договори про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, гарантії та усі інші договори, які укладені /або будуть укладені на підставі та в межах Рамкової угоди як її невід`ємні частини.
		Відповідно до пункту 2.1. договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.
		Розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до Кредитних договорів. 
		Як свідчать матеріали справи, відповідач-3 поручився за належне виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором.
		Стаття 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.
		Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідач - 3 несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями, які виникли на підставі кредитного договору разом з відповідачем - 1. 
		Доводам 3-го відповідача, що викладені в апеляційній скарзі, вже детально надано правову оцінку судом першої інстанції.
		В цілому судова колегія розцінює звернення апелянтом з апеляційною скаргою, доводи якої дублюють заперечення, надані відповідачем - 3 в суді першої інстанції, без посилання на допущення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах як намагання ухилитись від виконання покладених на апелянта як поручителя зобов`язань.
		Судом першої інстанції вже роз`яснено 3-му відповідачу, що наведені ним висновки Верховного Суду у постановах від 28.02.2023 у справі №593/591/22, від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, від 21.05.2012 у справі №6-69цс11, від 21.05.2012 у справі №6-88цс11, від 21.05.2012 у справі №6-18цс11, від 21.05.2012 у справі №6-20цс11, на які апелянт повторно посилається в апеляційній скарзі, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки за обставинами справи та змістом укладених договорів поруки, вони не є релевантними до обставин цієї справи та змісту укладених між сторонами кредитних договорів та договорів поруки. 
		Адже в тих справах Верховним Судом були встановлені обставини щодо неправомірності дій банку, здійснення в односторонньому порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання шляхом підвищення суми кредиту, відсоткової ставки, тощо, що враховуючи зміст договорів поруки, укладених сторонами в тих справах, призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя та потребувала його згоди на такі зміни.
		У спірних правовідносинах зазначені порушення не мають місця з боку позивача.
		Апелянт зазначає, що не має можливості виконати судове рішення.
		Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у випадках порушення грошового зобов`язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 ГК України).
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/4926/19, від 30.03.2020 у справі №910/3011/19, від 12.04.2017 у справі №913/869/14.
		Предметом спору не є нарахування інфляційних та річних, штрафних санкцій; позивач просить стягнути лише основну заборгованість та проценти за користування кредитом.
		І у даному випадку апелянтом не доведено відсутності правових підстав для відмови у задоволенні цих позовних вимог. 
		З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2024 у справі №913/86/24 без змін.
		Керуючись статтями 256, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Рішення Господарського суду Луганської області від 01.08.2024 у справі №913/86/24 залишити без змін. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 21.10.2024.
		 
		 
		Головуючий суддя Л.М. Здоровко
		 
		Суддя В.В. Лакіза 
		 
		Суддя Н.О. Мартюхіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...