Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8883/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; підряду.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2024. Зареєстровано: 23.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2024.
Дата набрання законної сили: 12.11.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		м. Київ
		10.10.2024Справа №  910/8883/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/8883/24 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілейд» про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів, за участю прокурора Галась О.М., представника позивача Воєводи І.А., представника відповідача-1 Виростка А.В.
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		1. СУТЬ СПОРУ.
		1.1. Прокурор в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України вказує на наявність підстав для визнання недійсним укладеного між відповідачами договору підряду та застосування наслідків недійсності правочину, як такого, який укладено всупереч інтересам держави.
		1.2. Відповідач-1 заперечив проти задоволення позову. Відповідач-2 заперечень проти позову не надав.
		2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
		2.1. У вересні 2018 року Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» провела процедуру державних закупівель, переможцем якої згідно з рішенням Тендерного комітету № 695/1 від 25.09.2018, оформленого протоколом, визнано ТОВ «Рілейд» з ціновою пропозицією 5 940 000, 00 грн.
		2.2. 09.10.2018 ПАТ «Українська залізниця» (наразі АТ «Українська залізниця), як замовник, уклав з ТОВ «Рілейд», як підрядником, Договір закупівлі № ПЗ/ДН-6-1834 (далі Договір) за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується в установлений строк власними та/або залученими силами і засобами, на свій власний ризик виконати роботи по виготовленню та монтажу металоконструкцій навісу над платформами, павільйоном на об`єкті будівництва «Організація залізничного пасажирського сполучення м. Київ - Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (Об`єкт будівництва) (код за ДК 021:2015 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи) в межах ціни, визначеної в Договірній ціні (Додаток №1 до договору, який є його невід`ємною частиною) у порядку та на умовах, визначених цим Договором, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1. договору).
		2.3. Додатковою угодою №1 від 20.11.2018 до Договору підряду сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2.1. розділу 2 «Договірна ціна» з викладенням його у новій редакції, відповідно до якої, договірна ціна становить 7 069 789, 20 грн у т.ч. ПДВ 20% - 1 178 298, 20 грн, та до п. 3.2. Договору щодо продовження строку виконання робіт до 30.11.2018. Також вказаною додатковою угодою викладено в нових редакціях Додаток №1 до Договору «Розрахунок ціни тендерної пропозиції (Договірна ціна)», Додаток №4 до Договору «Календарний план - графік виконання робіт», доповнено розділ 22 Договору Додатком 6 - Акт №2 приймання-передачі кошторисної документації.
		2.4. Додатковою угодою №1 від 27.12.2018 до Договору підряду внесено зміни до окремих його умов, викладених у пунктах 3.3. та 16.2. Договору, зокрема, щодо строку виконання робіт та строку дії Договору - до 31.05.2019.
		2.5. На виконання умов Договору підряду АТ «Українська залізниця» платіжними дорученнями №1271300 від 10.10.2018 на суму 3 564 000, 00 грн та №1340628 від 06.11.2018 на суму 3 564 000, 00 грн перераховано на рахунок ТОВ «Рілейд» грошові кошти на загальну суму 7 128 000, 00 грн.
		2.6. 20.06.2023 Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняло рішення № 60/57-р/к у справі №228/60/4-рп/к.23, яким визнало що ТОВ «Рілейд» та ТОВ «Укрспецтехрембуд» (попередня назва - ТОВ «Київ пісок») вчинили порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі у закупівлі «Організація залізничного пасажирського сполучення м. Київ - Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Роботи по виготовленню та монтажу металоконструкцій навісу над платформами, павильйоном», проведеної Регіональною філією «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (ідентифікатор закупівлі UA-2018-09-07-000574-a). На даний час рішення не оскаржене та є чинним.
		2.7. Рішення Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.06.2023 №60/58-р/к у справі №227/60/3-рп/к.23 обґрунтоване встановленням та підтвердженням фактів, які у своїй сукупності свідчать про узгодження (координацію) ТОВ «Рілейд» та ТОВ «Укрспецтехрембуд» своєї поведінки при підготовці до участі та участі у закупівлі UA-2018-09-07-000574-a та про обмін між ними інформацією, зокрема: використання однієї і тієї ж IP-адреси; наявність спільних працівників; наявність господарських відносин; використання однієї електронної адреси; комунікація між учасниками процедури закупівлі.
		2.8. Спрямованість умислу у ТОВ «Рілейд» на здобуття перемоги у державній закупівлі шляхом застосування узгоджених дій з ТОВ «Укрспецтехрембуд» вказує на недійсність договору за частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки вони не відповідають інтересам держави та суспільства.
		2.9. За наслідками недійсності правочину ТОВ «Рілейд» повинне повернути АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця» отримані за договором кошти у сумі 7 128 000, 00 грн, а залізниця, у свою чергу, повинна повернути їх державі.
		2.10. Порушення інтересів держави пов`язане з тим, що Держаудитслужба тривалий час не приймала належних заходів щодо визнання договору недійсним та застосування наслідків такої недійсності, а безпосередньо самі порушення договору впливають на бюджетні витрати.
		3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПРОКУРОРА.
		3.1. Предметом позову прокурора є:
		1) визнання недійсним Договору підряду № ПЗ/ДН-6-1834 09.10.2018, укладеного між ПАТ «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу дирекції з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та ТОВ «Рілейд»;
		2) стягнення з ТОВ «Рілейд» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 7 128 000 грн, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» одержані ним за рішенням суду 7 128 000 грн в дохід держави;
		3.2. Юридичними підставами позову є статті 33, 41 Закону України «Про публічні закупівлі» статті 3, 13, 16, 202, 203, 215, 216, 228 ЦК України, статті 5, 20 ГК України, статті 1, 4, 5, 6, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»
		3.3. Фактичними підставами позову є дії відповідачів, які полягають в порушенні законодавства про публічні закупівлі шляхом усунення конкуренції під час проведення тендера та дії щодо укладення Договору за результатами процедури закупівлі.
		4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
		4.1. Позивач (Державна аудиторська служба України) надав письмові пояснення щодо позову в яких повідомив:
		- під час проведення державного фінансового аудиту діяльності АТ «Укрзалізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 (аудиторський звіт від 30.06.2021 № 05-21/1) та ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ «Укрзалізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 (акт ревізії від 19.05.2021 № 05-21/2) процедура закупівель за номером № UA-2018- 09-07-000574-a не перевірялася;
		- ТОВ «Рілейд» не надало жодного документу, який би підтверджував те, що транспортні засоби, які зазначені в Довідці від 17.09.2018 №1533, зареєстровані в територіальних органах Держпраці (органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці). Зважаючи на викладене, ТОВ «Рілейд» не дотрималося вимог пункту 4 Додатку № 5 тендерної документації;
		- учасник ТОВ «Рілейд» надав посвідчення про проходження навчання працівників за різними кваліфікаціями. Однак, в довідці від 17.09.2018 № 1534 немає прізвищ та кваліфікацій працівників, які будуть задіяні для виконання робіт, передбачених умовами тендерної документації. Отже, ТОВ «Рілейд» не дотримано вимог пунктів 2.1 та 2.2 Додатку № 2 тендерної документації;
		- відповідно до наданих документів ТОВ «Рілейд» встановлено невідповідність інформації, викладеної в листі-відгуку ТОВ «ЮНІКОЛ» від 04.09.2018 №374 з номером та датою договору, укладеного між ТОВ «ЮНІКОЛ» та ТОВ «Рілейд». Наведене свідчить про недотримання вимог пунктів 3.1 та 3.2 Додатку № 2 тендерної документації;
		- зважаючи на викладене, на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922 тендерним комітетом філії «ПЗЗ» не відхилено пропозиції ТОВ «Рілейд», яка не відповідає вимогам тендерної документації. Відповідальними за це порушення є члени тендерного комітету, які підписали протокол розгляду тендерних пропозицій від 25.09.2018 № 695/1, а саме: голова тендерного комітету Олексієнко Ю.О.; заступник голови тендерного комітету Святовець В.М.; секретар тендерного комітету Заволока С.М.; члени тендерного комітету: Каплієнок А.Л., Колесник С.В., Шітив В.А., Яворський І.І.;
		- за результатами зазначеної ревізії Держаудитслужба надіслала до АТ «Укрзалізниця» лист від 28.04.2020 № 05-14/271-2020 про усунення виявлених порушень, зокрема щодо забезпечення недопущення надалі порушення норм Закону № 922 (пункт 94), однак відповідь за вказаним пунктом згаданого листа від АТ «Укрзалізниця» до Держаудитслужби не надходила;
		- поряд з цим матеріали ревізії Держаудитслужба надіслала листом від 28.04.2020 №05-17/272-2020 до Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України.
		5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА-1 ТА ВІДПОВІДАЧА-2. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА-1, ВІДПОВІДАЧА-2.
		5.1. Відповідач-1 (АТ «Українська залізниця») заперечив проти задоволення позову вказавши:
		- сам лише факт вчинення вказаними товариствами порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства;
		- за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішенням Адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.06.2023 № 60/57-р/к у справі № 228/60/4-рп/к.23 на ТОВ «Рілейд» накладено штраф у сумі 68 000,00 грн. Тобто, вказаним товариством понесено відповідальність за вчинене ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
		- у межах даної справи прокурором заявлено лише одну вимогу майнового характеру (про стягнення коштів з одного відповідача на користь іншого відповідача зі сплатою судового збору за одну майнову вимогу). Формулювання змісту цієї вимоги, згідно якої прокурор просить суд стягнути одержані кошти до державного бюджету, не може бути визначено самостійною вимогою, оскільки вказане формулювання не встановлює особу, на користь якої слід стягнути кошти. При цьому, суд не наділений правом на самостійне визначення особи, на рахунок якої слід стягнути кошти;
		- акціонерне товариство «Українська залізниця» є стратегічним підприємством залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, при цьому відповідні рейси є безкоштовними для людей;
		- відповідно до постанови КМУ від 03.03.2022 № 193 акціонерне товариство «Українська залізниця» в умовах воєнного стану фінансується з резервного фонду державного бюджету, проте виділені кошти направляються за відповідним цільовим призначенням. Зазначені обставина, очевидно свідчить про факт відсутності грошових надходжень.
		5.2. Відповідач-2 (ТОВ «Рілейд») заперечень проти позову не подав. 
		6. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
		6.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 27.08.2024 та встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи.
		6.2. У підготовчому засіданні 27.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/8883/24 до судового розгляду по суті на 24.09.2024.
		6.3. У судовому засіданні 24.09.2024 судом оголошувалась перерва до 10.10.2024.
		6.4. У судовому засіданні 10.10.2024 відповідно до положень ст. 233, 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне рішення.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		7. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
		7.1. Згідно з предметом позовних вимог, їх юридичними та фактичними підставами, а також з урахуванням заперечень відповідачів проти цих вимог, перелік обставин, які є предметом доказування у справі, складають обставини, які дають відповіді на такі ключові питання:
		- Чи є підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів?
		- Чи були допущені узгоджені дії при проведенні державної закупівлі?
		- Чи є підстави для визнання Договору недійсним та стягнення грошових коштів в дохід держави?
		7.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно прокурор має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше, друге та третє питання, а відповідачі - протилежне.
		8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ В ОСОБІ ПОЗИВАЧА.
		8.1. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Вона визначає, що представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).
		8.2. Частина 3 статті 53 ГПК України передбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
		8.3. Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		8.4. Отже, правозастосування наведених норм полягає у тому, що прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
		8.5. У спорі Прокурор визначив Державну аудиторську службу України у якості органу, який має здійснювати захист інтересів держави, а тому необхідною є оцінка повноважності відповідного представництва.
		8.6. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
		8.7. За змістом абзацу 1 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		8.8. Статтею 2 цього Закону визначено, що серед завдань відповідного органу є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі; державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі; порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
		8.9. Поряд з цим, статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування; порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України; результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель; моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		8.10. Пунктом 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» надане право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		8.11. У свою чергу, згідно з пунктом 1 «Положення про Державну аудиторську службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення) визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		8.12. Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.
		8.13. Відповідно до підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		8.14. Безпосередньо порядок проведення перевірок державних закупівель Держаудитслужбою встановлений «Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2013 № 631 (далі Порядок).
		8.15. За основними положеннями названого Порядку:
		- він визначає процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель (пункт 1),
		- перевірка закупівель - це перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об`єкта його права власності (пункт 2),
		- питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту (пункт 3),
		- у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому (пункт 25),
		- результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки (пункт 26),
		- складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком» (пункт 27).
		8.16. З викладених правових положень слідує, що Держаудитслужба повноважна проводити перевірки державних закупівель за наявності відповідних правових підстав та у відповідний спосіб.
		8.17. Отже, Держаудитслужба набуває статусу позивача не тільки в контексті положень пункту 10 статті 10 Закону про фінансовий контроль та підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, але й внаслідок наявності у неї контрольних функцій щодо здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у тому числі за наслідками державних закупівель.
		8.18. Як слідує зі змісту Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; моніторингу закупівель(підпункт 3 пункту 4 Положення); вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, в т.ч., звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4 Положення).
		8.19. Згідно з підпунктом 20 пункту 6 вказаного Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
		8.20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 та від 24.05.2022 у справі № 922/2629/21 Суди надали правові висновки стосовно можливості Держаудитслужби представляти інтереси держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вони вказали, що Держаудитслужба згідно з положеннями Закону України «Про державні закупівлі» може бути позивачем у справі і питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи.
		8.21. Київською обласною прокуратурою відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 05.04.2024 № 15/2-101вих24 повідомлено Північний офіс Держаудитслужби про існування порушення інтересів держави внаслідок укладення договору підряду від 09.10.2018 № Ш/ДН-6-1834 за наслідками проведеної регіонального філією «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» закупівлі UA-2018-09-07- 000574-а, результати якої спотворено автиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «Рілейд».
		8.22. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів державного фінансового контролю, під час яких здійснювалося (планується здійснювати) дослідження обставин укладення між ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ          «Українська залізниця» та ТОВ «Рілейд» договору підряду від 09.10.2018 № ПЗ/ДН-6-1834 та щодо вжитих і запланованих заходів стосовно визнання недійсним вказаного договору як такого, що суперечить інтересам держави з умислу однієї сторони (ТОВ «Рілейд»), застосування наслідків його недійсності.
		8.23. Вказаний лист направлено Північним офісом Держаудитслужби за належністю для розгляду до Державної аудиторської служби України.
		8.24. Зі змісту листа Держаудитслужби від 26.04.2024 № 003100-17/5626-2024 вбачається, що взаємовідносини, що виникли між ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця»          та ТОВ «Рілейд» за договором підряду від           09.10.2018 № ПЗ/ДН-6-1834 на закупівлю робіт по виготовленню та монтажу металоконструкцій навісу над платформами, павільйоном на об`єкті будівництва «Організація залізничного пасажирського сполучення м. Київ - Міжнародний аеропорт «Бориспіль» не досліджувалися.
		8.25. Водночас, повідомлено про те, що під час проведення державного фінансового аудиту діяльності АТ «Українська залізниця» за період із 01.01.2017 по 30.06.2020 та ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності АТ «Українська залізниця» за період із 01.01.2017 по 30.06.2020 процедура закупівлі UA-2018-09-07-000574-a та укладений за результатами її проведення договір підряду від 09.1.2018 № ПЗ/ДН-6-1834 також не перевірялися.
		8.26. Держаудитслужбою також зазначено, що відповідно до п. 7-1 Порядку планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 № 955, до планів проведення заходів державного фінансового контролю включаються заходи державного фінансового аудиту та інспектування за високоризиковими операціями щодо використання державних ресурсів за підставами, зазначеними у п.п. «б», «г», п. 7 вказаного Порядку.
		8.27. Водночас, Держаудитслужбою не повідомлено про будь-які інші конкретні заходи для усунення порушень інтересів держави, викладених у листі обласної прокуратури від 05.04.2024 № 15/2-101вих24, та конкретні строки їх вжиття.
		8.28. Отже, Державною аудиторською службою України як органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, допущено нездійснення необхідного захисту - не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним договору підряду від 09.10.2018 № ПЗ/ДН-6-1834 як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ «Рілейд», застосування наслідків його недійсності.
		8.29. З викладеного слідує, що Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України.
		9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО УЗГОДЖЕНІСТЬ ДІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ.
		9.1. Правові засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб територіальних громад встановлені положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції станом на час проведення процедури закупівлі.
		9.2. Основними положеннями цього Закону, які впливають на вирішення спору, встановлено, що:
		- метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (абзац 2 преамбули);
		- закупівлі здійснюються (з-поміж інших принципів), за принципом добросовісної конкуренції (стаття 3);
		- замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (частина 1); замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність обладнання та матеріально-технічної бази; 2) наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору (частина 2) (стаття 16);
		- відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи; для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (частина 2) (стаття 20);
		- замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця (частина 2 статті 32);
		9.2. Отже, основною метою використання процедури закупівель є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції, які досягаються шляхом ефективного та прозорого її здійснення. Одним із принципів здійснення закупівлі є використання принципу добросовісної конкуренції.
		9.3. Поряд з цим, відповідно до частини 3 статті 5 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Одним із принципів господарювання за статтею 6 того ж Кодексу є добросовісна конкуренція.
		9.4. У свою чергу, правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності станом на час укладення спірного договору регулювалися положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції» у відповідній редакції.
		9.5. Стаття 1 цього Закону визначала, що економічною конкуренцією є змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
		9.6. Суб`єкти господарювання зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію (частина 2 статті 4 того ж Закону).
		9.7. Закон окреслював, що погоджена конкурентна поведінка суб`єктів господарської діяльності являється узгодженими діями (стаття 5). А антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина 1): такими діями (з поміж інших визнаються дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2) (стаття 6).
		9.8. Отож, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, спотворює та спростовує результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише за наслідками справжньої конкуренції. У зв`язку з цим, здійснення узгоджених дій суб`єктами господарювання при проведенні державних закупівель, які направлені на спотворення їх результатів, є порушенням вказаних правових положень.
		9.9. У контексті викладеного суд встановив, що при проведенні процедури державних закупівель UA-2018-09-07-000574-a, ТОВ «Рілейд» діяло узгоджено з іншим її учасником - ТОВ «Укрспецтехрембуд» з метою спотворити результати торгів, оскільки вони: використовували одну і ту ж IP-адресу; мали спільних працівників; були пов`язані наявністю господарських відносин; використовували одну електронну адресу; комунікували між учасниками процедури закупівлі. Відповідні обставини підтверджуються рішенням № 60/57-р/к у справі №228/60/4-рп/к.23 Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Більш того, такі дії компетентним органом визнані антиконкурентними, оскільки вони спотворили результати закупівлі.
		9.10. Відтак, вчиняючи наведені узгоджені антиконкурентні дії, ТОВ «Рілейд» порушило встановлену частиною 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заборону на їх вчинення, що призвело до усунення конкуренції при проведені закупівель, спотворило їх результати, а тому проведена процедура закупівлі не відповідає цій правовій нормі та принципу її проведення, зазначеному у статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі». Отже, вчинення таких дій не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що є порушенням частини 3 статті 5 ГК України.
		9.11. Оскільки, укладенню договору закупівлі передує процедура публічної закупівлі, то її порушення є наслідком невідповідності самого договору закону. У зв`язку з цим, спірний Договір не відповідає частині 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та частині 3 статті 5 ГК України.
		10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ ДОГОВОРУ ТА СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ.
		10.1. У частині 1 статті 202 ЦК України надане визначення правочину, а саме ним є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		10.2. Положеннями статті 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, зокрема, він є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
		10.3. Загальні вимоги, необхідні для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. За частиною 1 цієї статті правочин не може суперечити законодавству.
		10.4. Законодавством також установлені підстави для визнання правочину недійсним. А саме, за змістом статті 215 ЦК України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) (серед інших) вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 цього Кодекс (частина 1); недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2).
		10.5. Поряд з цим за частиною 3 статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
		10.6. Вказані правові положення визнають правочин недійсним у випадку порушення діючого законодавства при його укладенні та у випадку недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам.
		10.7. У цій справі суд встановив, що спірний договір укладений в порушення частини 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та частини 3 статті 5 ГК України, а тому є недійсним за частиною 1 статті 203, частиною 1 статті 215 ЦК України та частиною 3 статті 228 ЦК України.
		10.8. Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлене загальне правило, за яким недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		10.9. Окремі правові наслідки недійсності правочину, який вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства встановлені у другому та третьому реченнях частини 3 статті 228 ЦК України. Зокрема, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного; при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		10.10. Отже, у випадку вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		10.11. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується наявність умислу на вчинення правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, лише у ТОВ «Рілейд», іншого Прокурором не доведено. Тому як наслідок недійсності правочину є відновлення порушених прав шляхом повернення ТОВ «Рілейд» всього, що воно одержало, тобто сплачену вартість робіт у сумі 7 128 000 грн Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», та стягнення із Залізниці одержаних від ТОВ «Рілейд» коштів за рішенням суду у дохід держави.
		11. СУДОВІ ВИТРАТИ.
		11.1. Згідно статі 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 109  948, 00 грн відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.
		Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати недійсним договір підряду № ПЗ/ДН-6-1834 09.10.2018 на виконання робіт по виготовленню та монтажу металоконструкцій навісу над платформами, павільйоном на об`єкті будівництва «Організація залізничного пасажирського сполучення м. Київ - Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 09.10.2018, укладений між ПАТ «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу дирекції з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЛЕЙД».
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілейд» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139, код ЄДРПОУ 40999235) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) 7 128 000 грн, а з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) одержані ним за рішенням суду 7 128 000 грн в дохід держави.
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рілейд» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139, код ЄДРПОУ 40999235) на користь Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку МФО 820172, розрахунковий рахунок UA028201720343190001000015641) сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 54 974, 00 грн.
		5. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Південно-західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) на користь Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку МФО 820172, розрахунковий рахунок UA028201720343190001000015641) сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 54 974, 00 грн.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 22.10.2024
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Ігор Курдельчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...