Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/5909/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2024. Зареєстровано: 23.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/944/1284/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024141350000624

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/5909/24 
		Провадження №1-кп/944/1284/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22.10.2024м.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Яворові кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024141350000624 від 24.08.2024, про обвинувачення: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,уродженця с.ПлоскеРешитилівського районуПолтавської області,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,тимчасово проживаєза адресою: АДРЕСА_2 ,в/ч НОМЕР_1 ,який перебуваєнапосадістаршого водія3механізованого батальйонув/ч НОМЕР_2 ,у військовомузванні «солдат»,ізсередньою спеціальноюосвітою, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
		в с т а н о в и в:
		23 серпня 2024 року, приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні намету №11 наметового містечка 2 навчальної механізованої роти 1 навчального механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , що за адресою АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту із потерпілим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_5 , керуючись прямим умислом спрямованим на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, взяв у ліву руку ніж, яким завдав один удар ОСОБА_5 у передню ділянку грудей зліва, чим спричинив останньому проникаюче колото-різане поранення грудей зліва, що супроводжувалось гемопневмотораксом, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент спричинення.
		Таким чином, ОСОБА_4 заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
		Допитаний усудовому засіданніобвинувачений  ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,визнав повністюта підтвердивусі обставини,які викладенів обвинувальномуакті.У вчиненомущиро розкаявсята просив суворо не карати, не позбавляти волі, оскільки є військовослужбовцем та має намір продовжувати військову службу.
		В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з`явився, однак скерував до суду клопотання, в якому просить кримінальне провадження розглядати без його участі та суворо обвинуваченого не карати, щодо призначеного покарання покладається на розсуд суду. Претензій до обвинуваченого не має. 
		Судом з`ясовано, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає.Прокурор також не оспорює фактичних обставин, при яких вчинено кримінальне правопорушення, сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження в суду немає.
		В судовому засіданні учасники судового провадження не заперечили проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, сторонам було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, тому суд за даних обставин визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
		Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого, яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей і тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості,а також на досліджених матеріалах кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
		Враховуючи викладеневище,суд дійшоввисновку,що винуватість ОСОБА_4  у вчиненнікримінального правопорушеннядоведена,його діїорганом досудовогорозслідування правильнокваліфіковано за ч.1 ст. 121 КК України, так як він умисно заподіяв потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння.
		При обранні виду покарання обвинуваченому  ОСОБА_4 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого ним злочину. 
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст.65 КК України та враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем та має намір продовжувати службу в складі Збройних сил України із захисту територіальної цілісності України, його службову характеристику, те, що останній на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вік обвинуваченого.
		Також суд враховує обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Як обставину,яка пом`якшуєпокарання,відповідно дост.66КК України,суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Як обставину, яка обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
		Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.
		Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст.50КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення  ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання у видіпозбавлення волів межахсанкції ч.1ст.121КК України.
		Водночас, беручи до уваги наведене вище, а саме ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, не мав намір ухилятися від відповідальності, щиро розкаявся, позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має та просив суворо його не карати, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		Відповідно до ч.1 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
		Враховуючи наведене, застосований на підставі ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 26.08.2024 до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.
		Застосований під час досудового розслідування арешт майна, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, слід скасувати.
		Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,
		у х в а л и в:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покаранняу виді5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом вказаного строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до частини 4статті 76КК України нагляд за  ОСОБА_4  як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_2 , у разі зміни місця служби, командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
		У разі звільнення з військової служби зобов`язати  ОСОБА_4  згідно з частиною 1статті 76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.
		Застосований запобіжний захід до  ОСОБА_4  у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши  ОСОБА_4  з-під варти в залі суду негайно.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 27.08.2024 на матерчасту футболку зеленого кольору із логотипом хреста та тризубом на правій стороні передньої частини, із ознаками носіння; матерчасті штани військового взірця, кольору хакі, із етикеткою на внутрішній стороні «TACTICAL», 50 розміру, із ознаками носіння; чоловіче взуття військового взірця, кольору хакі, із етикеткою «Magnum», із ознаками носіння  скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 27.08.2024 на ніж зіслідами РБК  скасувати.
		Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 
		- матерчасту футболку зеленого кольору із логотипом хреста та тризубом на правій стороні передньої частини, із ознаками носіння; матерчасті штани військового взірця, кольору хакі, із етикеткою на внутрішній стороні «TACTICAL», 50 розміру, із ознаками носіння; чоловіче взуття військового взірця, кольору хакі, із етикеткою «Magnum», із ознаками носіння  повернути  ОСОБА_4 ,
		- ніж зі слідами РБК  знищити,
		- вилучені у ОСОБА_4 зразки крові, зразки букального епітелію, зразки змивів з обох рук, зразки зрізів нігтьових пластин - знищити. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 349 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
		 
		 
		   Суддя                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...