Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7607/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2024. Зареєстровано: 23.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		ОКРЕМА УХВАЛА
		м. Київ
		22.10.2024Справа №910/7607/24
		Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., під час розгляду справи №910/7607/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлерс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Котранса" про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном та визнання недійсним договору, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлерс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Котранса", в якому просило суд:
		1) зобов`язати Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" усунути перешкоди у користуванні Приватним акціонерним товариством "Виробничо-комерційна компанія "СТС" 44 машино-місцями на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, в межах III територіальної зони паркування міста Києва, надавши Приватному акціонерному товариству "Виробничо-комерційна компанія "СТС" доступ до них;
		2) визнати недійсним Договір №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019, укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті", за яким права користування 44 машино-місцями на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, в межах III територіальної зони паркування міста Києва передавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Айлерс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Котранса".
		В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна компанія "СТС" вказувало, що незважаючи на чинність укладеного між позивачем та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" Договору №ДНП 2015-07/56 від 30.07.2015, під час дії цього договору Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті" уклали Договір №ДНП-2019-04/13 від 05.04.2019 на користування 44 машино-місцями на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 66-68, в межах III територіальної зони паркування міста Києва, які у подальшому, в тому числі і після набрання рішенням суду у справі №910/17304/21 законної сили, передавались у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Айлерс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Котранса".Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023, у справі №910/14587/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 відкрито провадження у справі №910/7607/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; призначено підготовче засідання.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі №910/7607/24 в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "СТС" до 1. Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проперті", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлерс", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Котранса" про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном та визнання недійсним договору відмовлено повністю.
		Під час розгляду даної справи судом встановлено, що на території міста Києва Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" з відома та дозволу Київської міської ради здійснює передачу суб`єктам господарювання прав на землю під розміщення майданчиків для платного паркування.
		Спір щодо однієї із ділянок виник у межах даної справи і судом встановлено укладання декількох договорів щодо передачі права використання такої земельної ділянки суб`єктам господарювання. Представники учасників судового розгляду не заперечували, що практика укладання подібних договорів щодо передачі прав на землю під розміщення майданчиків для платного паркування є поширеною у місті.
		При цьому, відповідно до сформованої практики Верховного Суду (у адміністративному судочинстві) системний аналіз положень Земельного кодексу України та Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що відведення для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів спеціальних земельних ділянок, які затверджуються переліком відповідного органу місцевого самоврядування, має здійснюватися з урахуванням норм Земельного кодексу України щодо порядку формування земельної ділянки.
		Такі висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах зробив Верховний Суд у постановах від 11.09.2019 у справі №520/12022/17, від 05.07.2022 у справі №420/5690/20, від 25.01.2023 у справі №522/13231/17, від 09.11.2022 у справі №1340/5450/18 та міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №520/12022/17.
		Іншими словами, якщо орган місцевого самоврядування бажає передавати у найм суб`єкту господарювання земельну ділянку під розміщення майданчиків для платного паркування, то це можливо виключно за проектом відведення щодо сформованої земельної ділянки із дотриманням інших процедур, передбачених Земельним кодексом України.
		Такі правовідносини є наймом земельної ділянки, а оформлення договорів про надання в експлуатацію майданчиків для паркування із обґрунтуванням того, що між сторонами нібито виникають правовідносини за договором про надання послуг, не змінюють дійсної суті правовідносин - оренда землі.
		Стосовно посилань КП "Київтранспарксервіс" на розділ ХІІІ Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008, рішення Київської міської ради №930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" та майданчиків для паркування, які визначені додатком №1 до рішення Київської міської ради №242/5629 від 23.06.2011, а також на п. 20 Правил паркування транспортних засобів, то суд зазначає наступне. 
		Відповідно до пункту 4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1342 від 03.12.2009, розрізняються: відведені майданчики для паркування та спеціально обладнані майданчики для паркування.
		Відведені майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.
		Спеціально обладнані майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.
		Пунктом 5 Правил визначено, що паркування може бути платним або безоплатним відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або оператора, проте сторонами не заперечується, що спірний майданчик не призначений для безоплатного користування. Це підтверджується і змістом договорів в яких зазначено, що більшість місць для паркування надаються для платного паркування транспортних засобів, і лише незначна частина для безоплатного місць з інвалідністю.
		Законом №1283-VII від 29.05.2014 доповнено Закон України "Про дорожній рух" статтею 52-2 такого змісту: "Стаття 52-2. Оплата послуг з паркування транспортних засобів. Під час розміщення транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на майданчику для паркування, сплачують вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування за кожну годину паркування згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування цих тарифів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Положення частини першої цієї статті не застосовуються у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30       Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів".
		Закон набрав чинності 22.06.2014.
		В редакції Закону №2262-VIII від 21.12.2017 (набрав чинності 27.09.2018) частина перша статті 52-2 Закон України "Про дорожній рух" має таку редакцію: "При розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Інспекторам з паркування забороняється приймати грошові кошти у готівковій формі в рахунок оплати вартості таких послуг та/або в рахунок оплати штрафів, накладених на місці вчинення правопорушення."
		Тобто, контроль за оплатою плати за паркування здійснює інспектор із паркування.
		Частиною третьою вказаної статті визначено, що міські, селищні, сільські ради можуть прийняти рішення про впровадження на території населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, програмно-технічний комплекс якої надає можливість в онлайн-режимі контролювати оплату послуг з користування майданчиками для платного паркування.
		Судом встановлено, що Київською міською радою на виконання частини 3 статті 52-2 Закону України "Про дорожній рух" прийнято рішення про впровадження на території населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування. Ця обставина підтверджена представником КП "Київтранспарксервіс".
		Із відомостей мережі Інтернет вбачається, що тільки на розробку такого комплексу витрачено більше 100 млн. грн. 
		Положення закону не визначають можливість впровадження такої системи на частині паркувальних майданчиків міста.
		Відповідно до частини четвертої статті 52-2 Закону України "Про дорожній рух" у разі впровадження у відповідному населеному пункті автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування оплата послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів через установи банків, платіжні пристрої (банківські автомати, платіжні термінали), паркувальні автомати, засоби мобільного зв`язку, за допомогою інших програмно-технічних комплексів, призначених для автоматизованого зарахування грошових коштів на відповідні рахунки.
		Наведене свідчить про те, що особи, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (користувачі) не мають права сплачувати за такі послуги у готівковій формі, а використовують допомогу програмно-технічних комплексів, призначених для автоматизованого зарахування грошових коштів на відповідні рахунки.
		Сутність вказаних норм закону та впровадженою Київською міською радою на території міста Києва автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування зводиться до а) виключення посередників в сфері паркування транспортних засобів, б) виключення розрахунків за такі послуги готівкою. Мета - прозоре наповнення бюджету коштами від паркування.
		Частина перша статті 52-2 Закон України "Про дорожній рух" у редакції з 27.09.2018 забороняла інспекторам із паркування приймати готівку у якості сплати послуг з паркування.
		Умови договорів про надання в експлуатацію майданчика для паркування суперечать частинам 1, 4 статті 52-2 Закону України "Про дорожній рух" адже передбачають існування між міською владою в особі оператора - КП "Київтранспарксервіс" та кінцевими користувачами (особами, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування) додаткового суб`єкта господарювання, який одержує кошти від користувачів.
		Зміст частини першої вказаної статті зводиться до того, що особи, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування не тільки мають сплатити плату / тариф, відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, а ці кошти мають надійти до бюджету територіальної громади.
		Контроль за сплатою має здійснюватися інспекторами з паркування, які за своїм статусом не можуть працювати ні у позивача, ні у відповідачів 2-4.
		Наведена норма закону знайшла своє втілення і в підзаконних актах:
		Відповідно до п. 14 Правил паркування (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014) відведені майданчики для платного паркування обов`язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами з розрахунку не менш як один автомат на 20 місць для паркування з обох боків уздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та/або інформаційними знаками про можливість і порядок надання послуги "мобільне паркування".
		З 06.04.2021 цей пункт викладено в такій редакції: відведені майданчики для платного паркування повинні обов`язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.
		Пункт 16 Правил паркування визначає, що на спеціально обладнаних майданчиках для платного паркування обов`язково повинні бути встановлені автоматичні в`їзні та виїзні термінали, а згідно пункту 19 паркувальні автомати, платіжні пристрої і автоматичні в`їзні та виїзні термінали на майданчиках для платного паркування встановлюються стаціонарно.
		Посилання КП "Київтранспарксервіс" на пункт 20 Правил паркування судом відхиляється з огляду на те, що він поширюється на майданчики, у разі їх призначення виключно для користувачів, які сплачують вартість послуг з утримання майданчиків для платного паркування у безготівковій формі за договором про паркування протягом визначеного строку, але не менш як один місяць (редакція до 31.03.2021), у разі їх призначення виключно для користувачів, які сплачують вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування у безготівковій формі за договором про паркування протягом визначеного строку, але не менш як один місяць (редакція після 31.03.2021).
		За змістом п. 2 Правил паркування користувачами паркувальних майданчиків є особи, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування.
		Відтак, передача майданчика для паркування суб`єктам господарювання за договором про передання права експлуатації паркувального майданчика та його експлуатація здійснюється з порушенням вказаних норм законодавства.
		Щодо пункту 17.3.2 Правил благоустрою міста Києва 
		По-перше, термінологія "спеціально обладнаного місця" та "відведеного місця", яка використана у Правилах благоустрою міста Києва (п. 17.2), є відмінна від термінології "відведені майданчики для паркування" та "спеціально обладнані майданчики для паркування", що міститься в Правилах паркування.
		По-друге, суд не стверджує про відсутність необхідності погодження будь-якого майданчика для паркування - як в межах проїжджої частини, так і поза межами із уповноваженим підрозділом Національної поліції. Це стосується навіть таких видів спеціально обладнаних майданчиків для паркування, як підземних та багатоповерхових.
		Наведене обумовлене змістом пункту 8 Правил паркування та тим, що після введення таких об`єктів у експлуатацію, на їх території здійснюється рух транспортних засобів та пішоходів, а контроль такого руху здійснюється саме уповноваженим підрозділом Національної поліції.
		В даному випадку, мова йде не про погодження із уповноваженим підрозділом Національної поліції правил розміщення та експлуатації місця для паркування, а про надання права суб`єкту господарювання здійснювати на спеціально обладнаному майданчику для паркування, який по суті є частиною земної поверхні, господарської діяльності з метою одержання прибутку.
		Передача земельної ділянки для таких цілей потребує дотримання вимог Земельного кодексу України.
		По-третє, пунктом 17.3.2 Правил благоустрою Київська міська рада визначила, що особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. На таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць, що полягає у запровадженні інноваційних технологій (сучасних систем паркування), нанесенні дорожньої розмітки, встановленні відповідних дорожніх знаків, огорожі та інших елементів благоустрою, у порядку визначеному цими Правилами. Допускається відсутність дорожньої розмітки в залежності від погодних умов, бруду тощо при наявності установлених відповідних за змістом дорожніх знаків, що позначають межі та спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку.
		В даному випадку не йде мова про передачу земельної ділянки суб`єкту господарювання для ведення бізнесу, а лише щодо реалізації обумовленого статтею 6 Закону України "Про дорожній рух" права міської ради прийняття рішення про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів, і стосується права виключно оператора - КП "Київтранспарксервіс"  провадити діяльність із надання платних послуг.
		Прикметно, що у п. 17.3.1 Правил благоустрою міста Києва зазначено, що організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір. В той же час, пункт 17.3.2 Правил не стосується осіб, відмінних від оператора. 
		Положення останнього речення пункту п. 17.3.1 Правил благоустрою міста Києва в частині слів "або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір" стосується підприємств, які мають оформлене відповідно до положень Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою. Поширення її на підприємства, які не мають оформленого права користування земельною ділянкою, як щодо позивача та відповідачів 2-4 суперечить описаним положенням Земельного кодексу України, а тому відповідно до частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України не застосовується судом у межах даної справи.
		Таким чином, оператором відведених майданчиків для паркування - майданчики для паркування, які розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару може бути виключно КП "Київтранспарксервіс", адже такі земельні ділянки не підлягають передачі в оренду.
		При цьому, спеціально обладнані майданчики для паркування - підземних та/або багатоповерхових паркінгів (адже такі паркінги є частиною будівель  під будівництво яких відводилася земля), а відкритих - у випадку відведення такій особі земельної ділянки у порядку, визначеному Земельним кодексом України, може бути особа, відмінна КП "Київтранспарксервіс". За відсутності оформленого у належному порядку права користування землею, виключно КП "Київтранспарксервіс" є оператором таких майданчиків для паркування.
		Недотримання передбачених Земельним кодексом України процедур свідчить про порушення публічного порядку, спрямованого на порушення передбаченого законом порядку відведення земельних ділянок у найм та нікчемність цих договорів.
		При цьому, зважаючи на фундаментальність встановленого у межах даної справи порушення законодавства у сфері надання у користування земельних ділянок комунальної власності та системність допущення такого порушення комунальним підприємством, незважаючи на постановлення на адресу Київської міської ради та на адресу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" окремої ухвали від 16.05.2024 у справі №910/14587/22, суд вбачає за необхідне повторно постановити на адресу вказаних осіб окрему ухвалу. 
		Частиною 1 статті 246 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
		Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню (ч. 6 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).
		В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).
		З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч. 7 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України).
		Оскільки судом встановлені обставини передання КП "Київтранспарксервіс" з відома Київської міської ради земельних ділянок під розміщення майданчиків для платного паркування з порушенням вимог Земельного кодексу України (без проекту відведення, без формування земельної ділянки і присвоєння їй кадастрового номеру, без дотриманням інших процедур, передбачених Земельним кодексом України), то існують підстави для повідомлення Київської міської ради та КП "Київтранспарксервіс" про недоліки в роботі ради та підприємства.
		На підставі викладено та керуючись статтями 234, 246 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Постановити на адресу Київської міської ради  (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) та на адресу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6; ідентифікаційний код 35210739) окрему ухвалу щодо виявлених недоліків у їх роботі.
		2. Зобов`язати Київську міську раду (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) та Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6; ідентифікаційний код 35210739) усунути виявлені порушення щодо передачі в оренду суб`єктам господарювання під паркування земельних ділянок, які несформовані в розумінні Земельного кодексу України за відсутності проекту відведення земельних ділянок та порушення інших вимог Земельного кодексу України щодо порядку та форми передачі земельних ділянок в оренду.
		3. Київській міській раді та Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" вжити заходів щодо недопущення укладання договорів оренди землі (названих договорами про надання майданчиків для експлуатацію, утримання та обслуговування чи з іншою назвою) під розміщення майданчиків для паркування транспортних засобів з порушенням вимоги Земельного кодексу України.
		4. Встановити Київській міській раді та Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" строк для надання відповіді про вжиті ними заходи (або запланований план заходів) за наслідками розгляду даної окремої ухвали - один місяць з моменту одержання даної окремої ухвали.
		5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (22.10.2024) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                    Р.В. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...