Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 529/805/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2024. Зареєстровано: 23.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/529/150/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170440000666

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 529/805/24
		Провадження № 1-кп/529/150/24
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 жовтня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області кримінальне провадження № 12024170440000666 стосовно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Свічкареве Кобеляцького району Полтавської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 336 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Формулювання обвинуваченняу кримінальномупровадженні, визнаного судомдоведеним. 
		24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та триває донині. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" в Україні оголошено загальну мобілізацію, у тому числі на території Полтавської області.
		Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, в порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", умисно, завідомо знаючи про довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.05.2024 про придатність його до військової служби у воєнний час під час загальної мобілізації, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією та заздалегідь попередженим про строк і необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову під час мобілізації відповідно до повістки від 11.06.2024, бажаючи ухилитися від призову під час мобілізації, на зазначену дату, без поважних причин не з`явився на 13 год. 00 хв. 24 червня 2024 року до вказаного відділу для призову під час мобілізації, чим прямо ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		  Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 336 КК України, а саме: ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		Позиція сторін кримінального провадження.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватістьу вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України,визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності. При цьому вказав, що він, будучи військовозобов`язаним, знаючи про довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.05.2024 про придатність його до військової служби у воєнний час під час загальної мобілізації, будучи обізнаним про його призов за мобілізацією та заздалегідь попередженим про строк і необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 для призову по мобілізації відповідно до повістки від 11.06.2024, без поважних причин не з`явився на 13 год. 00 хв. 24 червня 2024 року до вказаного відділу для призову під час мобілізації. Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що він щиро розкаюється у вчиненому та просив суворо його не карати. Вказав, що зараз працевлаштований, хоча неофіційно, тому просив його звільнити від покарання з іспитовим строком.
		   Прокурорвказав,що всудовому засіданнібуло достеменновстановлено,що інкримінованекримінальне правопорушеннявчинено обвинуваченим,тому проситьсуд визнати ОСОБА_4 винуватим увчиненні злочину,передбаченого ст.336 КК України. Посилаючись на те, що обвинувачений не маючи передбачених законодавством підстав на відстрочку від призову чи інших поважних причин, в період воєнного стану, при оголошеній загальній мобілізації, умисно проігнорував конституційний обов`язок по захисту Батьківщини, вказуючи про відсутність пом`якшуючих обставин, прокурор просив призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.
		Посилаючись на те, що ОСОБА_4 схильний до зловживання алкоголем, ніде не працює, усвідомлює необхідність відбування ним покарання в умовах ізоляції від суспільства, маються ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі може зникнути чи вчинити нові кримінальні правопорушення, з метою запобігання вказаним ризикам, прокурор заявив у судовому засіданні клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Прокурор також просив стягнути з обвинуваченого в дохід держави понесені у справі витрати напроведення судовоїпочеркознавчої експертизи у розмірі 4 543,68 грн, а долю речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, щиро розкаявся у вчиненому, працює неофіційно, а тому є підстави для застосування ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з призначеним судом іспитовим строком.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину за ст. 336 КК України визнав повністю, не заперечував фактичні обставини кримінального провадження, правильно розуміє та усвідомлює зміст обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, а також те, що обставини кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за фактом ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, іншими учасниками судового провадження не оспорюються, після роз`яснення обвинуваченому та іншим учасникам кримінального провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження був обмежений допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу цього обвинуваченого, досудової доповіді органу пробації, з визнанням недоцільності дослідження інших доказів, що стосуються обвинувачення.
		  Суд пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
		Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
		Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на щире каяття, як на обставину, що пом`якшує покарання, суд вважає непереконливим за таких підстав. 
		Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.11.2021 у справі № 199/6365/19, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття  це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Щире каяття  це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_4 не надав критичноїоцінки своїмпротиправним діям,не вживжодних дійщодо усуненнявчиненого, не виявив бажання виправити наслідки вчиненого, наприклад шляхом явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою добровільної мобілізації до лав Збройних Сил України, лише формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого заст. 66 КК України, - відсутні.
		Згідно з ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
		Мотиви призначення покарання.
		За змістом статтей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
		Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, те, що обвинувачений визнав вину у повному обсязі, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		При призначенні покарання суд також враховує висновки, викладені у досудовій доповіді уповноваженого органу з питань пробації, відповідно до яких ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства є середніми, що свідчить про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства. 
		Суд зауважує, що висновки, викладені у досудовій доповіді уповноваженого органу з питань пробації, мають рекомендаційний характер та не є визначальними та категоричними для врахування при призначенні покарання. Тому, суд при призначенні покарання ОСОБА_4 враховує у сукупності як висновки досудової доповіді, так і обставини, характер вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		При цьому, суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується посередньо, ніде не працює.
		Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , не маючи підстав передбачених законодавством на відстрочку від призову чи інших поважних причин, в період воєнного стану при оголошеній загальній мобілізації умисно проігнорував свій конституційний обов`язок по захисту Батьківщини.
		Враховуючи вказані вище обставини у їх сукупності, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, загальні засади призначення покарання - законність, справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію, враховуючи вимогист. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, те, що обвинувачений, не маючи підстав передбачених законодавством на відстрочку від призову чи інших поважних причин, в період воєнного стану при оголошеній загальній мобілізації умисно проігнорував свій конституційний обов`язок по захисту Батьківщини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		   На думку суду така форма відбування покарання ОСОБА_4 в умовах ізоляції від суспільства, без застосування положеньст. 75 КК України, є співмірною за вчиненим ним злочинним діянням, а також є справедливим і виваженим заходом примусу, що забезпечить виправлення обвинуваченого та буде ефективним в аспекті превенції вчинення ним чи іншими особами аналогічних злочинів, тоді як звільнення від відбування покарання з випробуванням не сприятиме виправленню обвинуваченого, а також призведе до збільшення свідомого та відвертого ігнорування особами, які підлягають мобілізації, обов`язку несення військової служби , що може стати наслідком неможливості боротьби з подальшим вчиненням кримінальних правопорушень у сфері забезпечення призову та мобілізації.
		Приймаючи рішення про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_4 від покарання з випробуванням суд наголошує, що у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України захист незалежності та територіальної цілісності держави набув особливого значення для кожного громадянина та має забезпечуватися всіма можливими засобами. Наслідки ухилення осіб від військової служби в цих умовах через призначене їм покарання мають досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. В іншому випадку звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням сформує негативну думку інших військовослужбовців щодо своєї діяльності, матиме вплив на їх бойовий дух та мотивацію, а також жодним чином не сприятиме дотриманню мети та принципів призначення покарання.
		На думку суду покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі без подальшого застосування положеньст. 75 КК Україниза своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає вимогам статей50,65 КК Україниі справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
		Даних про те, що за станом здоров`я обвинувачений ОСОБА_4 не може відбувати покарання пов`язане з реальним позбавленням волі, матеріали кримінального провадження не містять.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався. 
		Розглянувши клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вислухавши з цього приводу думки учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
		Виходячи з того, що обвинувачений на час ухвалення даного вироку не має незнятої чи непогашеної судимості, від досудового слідства та суду не ухилявся, позитивно характеризується, відомості про його перебування на обліку у лікаря-нарколога з приводу алкогольної залежності відсутні, враховуючи відсутність наданих стороною обвинувачення належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували ризики того, що обвинувачений може зникнути та вчинити нові кримінальні правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
		Виходячи з того, що по справі були понесені витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 4 543,68 грн, то відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України ці витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави. 
		Речові докази у вигляді корінця повістки та розписки на ім`я ОСОБА_4 "для призову по мобілізації на 24.06.2024 до команди А-4754" на 1 арк., картки соціально-психологічного вивчення кандидата для проходження служби за мобілізацією у ЗСУ на 1 арк, довідки військово-лікарської комісії солдата ОСОБА_4 на 1 арк., картки 382 обстеження та медичного огляду ОСОБА_4 на 1 арк., довідки щодо УЗД нирок та наднирників ОСОБА_4 на 1 арк., радіаційного паспорта на ім`я ОСОБА_4 на 1 арк., рентген-знімка ОСОБА_4 на 1 арк., які знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 12024170440000666, відповідно до ст. 100 КПК України підлягають залишенню у матеріалах цього кримінального провадження.
		 Напідставі викладеного,керуючись ст.ст. 12,50, 65, 66, 67, 336 КК України, ст. ст. 100, 122, 124, 349, 369-371, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		У задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити. 
		Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного його затримання в порядку виконання вироку після набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_4 вдохід державивитрати на проведеннясудової почеркознавчої експертизи у розмірі 4 543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) грн 68 коп.
		Речові докази у вигляді корінця повістки та розписки на ім`я ОСОБА_4  "для призову по мобілізації на 24.06.2024 до команди А-4754" на 1 арк., картки соціально-психологічного вивчення кандидата для проходження служби за мобілізацією у ЗСУ на 1 арк, довідки військово-лікарської комісії солдата ОСОБА_4  на 1 арк., картки 382 обстеження та медичного огляду ОСОБА_4  на 1 арк., довідки щодо УЗД нирок та наднирників ОСОБА_4  на 1 арк., радіаційного паспорта на ім`я ОСОБА_4  на 1 арк., рентген-знімка ОСОБА_4  на 1 арк., які знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 12024170440000666, - залишити у матеріалах цього кримінального провадження.
		Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.
		 Вирок суду,за виключеннямтих обставин,що небули дослідженів    судовому засіданні,може бутиоскаржений доПолтавського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошенняшляхом подачіапеляції черезДиканський районнийсуд Полтавськоїобласті. 
		Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...