Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/14506/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2024. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2024.

Номер судового провадження: 2/755/7827/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №:755/14506/24
		Провадження №: 2/755/7827/24
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"22" жовтня 2024 р.  Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі», третя особа: ОСОБА_2 , про захист порушених прав, -
		 
		у с т а н о в и в :
		 
		21.08.2024 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про захист порушених прав, у якому просить: зобов`язати відповідача відновити постачання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 1816,00 грн. понесену на щоденне придбання гарячого чаю; стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 3000,00 Євро в еквіваленті національної валюти на дату ухвалення рішення за ігнорування та невиконання рішень Конституційного суду України.
		 
		Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що позивачка є інвалідом ІІ групи та має право на соціальний захист і достатній життєвий рівень, що включає безперешкодне користування енергоресурсами виробленими в Україні. Україна ратифікувала Загальну декларацію прав людини 1948 року згідно якої, кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб`єктності. Всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації. Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом. 24.02.2022 року відбулось збройне вторгнення, в тому числі на територію де проживає та зареєстрована позивачка. За місцем проживання позивача вимкнення світла відбувалось в крайніх випадках та відновлювалось загалом по всьому мікрорайону. Постановою КМ України №206 від 05.03.2022 року заборонено нараховувати та стягувати неустойку (штраф, пеню), інфляційні нарахування, проценти річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, також заборонено припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі. У квітні 2024 року позивачка виявила в дверях квартири повідомлення про її відключення від електроенергії датоване 19.04.2024 року. У повідомленні була відсутня розшифровка підпису представника відповідача, відсутні показання лічильника на момент відключення, відсутнє посилання нумерації пломби лічильника, що свідчить про порушення порядку відключення лічильника без оформлення супроводжувальної документації. Позивачка виявила, що в квартирі відсутнє світло та відключений єдиний електроприлад - холодильник. У зв`язку з наведеною ситуацією позивачка письмо та в телефонному режимі зверталась до структур відповідача з вимогою надати відомості про особу, яка здійснила відключення електроенергії та про причини відключення, просила відновити електропостачання, але звернення були марними і позивачка була у розпачі, що людина та її права не мають для держави жодної цінності. Відповідач фінансується за рахунок коштів державного бюджету, при цьому, все що знаходиться на території України, на праві власності належить українському народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Про приватних осіб, які наділені правом представляти інтереси українського народу, відомості в основному НПА відсутні. На відповідача покладені безумовні обов`язки з дотримання вимог чинного законодавства та рішень Конституційного суду України, зокрема, абз. 2 п. 2.1. рішення КСУ №6-рп/2016 від 08.09.2016 року та п.п. 2 п. 2.3 рішення КСУ 311-р/2019 від 02.12.2019 року. Також позивачка посилається на зміст рішень Конституційного суду України №1-рп/2005 від 17.03.2015 року, №8-рп/2005 від 11.10.2005 року, №3-рп/2012 від 25.01.2012 року, №5-р/2018 від 22.05.2018 року, №2-рп/2016 від 01.06.2016 року. Конституційний принцип рівноправності та заборони дискримінації Конституційний суд України застосовує узгоджено з міжнародними зобов`язаннями України, зокрема практикою міжнародних судових органів, юрисдикцію яких Україна визнала. У цьому контексті позивачка посилається на зміст рішень ЄСПЛ від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лазаренко проти України», від 07.11.2013 року у справі «Пічкур проти України». Позивачка зазначає, що зв`язок між правом на житло і правом на достатній життєвий рівень відображено у міжнародних актах з прав людини, зокрема, Загальному коментарі №4 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 року. Комітет ООН з економічних, соціальних та культурних прав розробив критерії «належного житла» для цілей Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, з-поміж яких: правове забезпечення проживання; наявність послуг, обладнання, зручностей та інфраструктури; платоспроможність (фінансові витрати будь-якої сім`ї, що стосуються житла, мають бути такого розміру, щоб не ставити під загрозу задоволення інших основних потреб та не створювати перешкоди для їх задоволення); придатність до проживання (достатнє житло має бути придатним для проживання в розумінні захисту мешканців від холоду, вогкості чи інших загроз для здоров`я, структурних небезпек та переносників хвороб; має бути гарантовано фізичну безпеку мешканців); доступність (достатнє житло має бути доступним для тих, хто має на нього право; групи, які перебувають у несприятливому становищі, мають отримати повний та постійний доступ до належного житлового фонду; доступ до землі, закріплений, як право); місце розташування (достатнє житло має знаходитися в такому місці, яке дозволяє мати доступ до можливостей щодо зайнятості, медичного обслуговування, шкіл та інших соціальних установ); повага до культурного середовища. В рішенні №5-рп(ІІ)/2022 від 22.06.2022 року Конституційний суд України дійшов висновку, що гарантоване ст. 47 Конституції України право на житло випливає з права кожного на достатній життєвий рівень (ст. 48 Основного Закону України), оскільки житлом можуть бути визнані лише такі умови для проживання людини, які забезпечують для неї можливість перебування у безпеці, спокої та гідності. Із виниклої ситуації позивач опинилась у стані сильного стресу і розпачу, оскільки: має інвалідність через ускладнення у стані здоров`я; квартира, яка є у володінні позивача, обладнана електроплиткою, тому інших альтернативних джерел енергії, на яких була б хоч якась можливість нагріти чай чи приготувати їжу, відсутні, тому з 20.04.2024 року позивач перебивалась водою та хлібом, іноді мала можливість придбати стакан гарячого чаю за мінімальну ціну в 15 грн.; у побутовому використанні позивача є холодильник, який за відсутності електроенергії припинив своє функціонування. Позивачці завдано моральну шкоду незаконними діями відповідача під час введеного воєнного стану, які призвели до морально-психологічних тортур у вигляді суттєвого погіршення та ліквідації побутових умов проживання, до необхідності застосування додаткових зусиль та вирішення спору в суді. Позивачці доводиться ходити по кіосках за склянкою гарячої води, оскільки відповідач ігнорує вимоги чинного законодавства. Разом з цим, акценти здорової людини базуються на здоровому харчуванні, здоровому способі життя, здоровому інформаційному просторі та гарному соціальному стані. Душевні страждання позивачки виявляються у переживаннях людини з інвалідністю, яку приватні особи позбавляють прав та соціального захисту, що включає повноцінну можливість користуватись енергогенеруючими ресурсами на рівні з іншими людьми. При цьому, відповідач, який на ринку електроенергії є монополістом, без будь-яких належних та допустимих доказів, умислу, вини чи необережності позивача, відключив останню від електроенергії. Позивачка посилається на зміст рішень ЄСПЛ у справах «Коновалова та інші проти України», «Харчук та інші проти України», «Варава та інші проти України», «Алпатов та інші проти України» у наступному: Суд є міжнародним судовим органом, створеним за згодою держав, що підписали Конвенцію, і його основним заданням є забезпечення поваги до прав людини, а не постійна і повна компенсація збитків заявникам. На відміну від національних судів акцент у діяльності суду ставиться на прийняття публічних рішень, які становлять загальноєвропейські стандарти прав людини суду першої інстанції; Суд зазначає, що рішення, ухвалені на користь заявників, залишаються невиконаними тривалий час, відповідальність за що несе держава; Суд вбачає, що рішення, ухвалені на користь заявників, не були виконані своєчасно, відповідальність за що несе держава; Суд повторює, що він уже встановив порушення Конвенції у подібних справах; Суд вважає розумним та справедливим присудити 3000 євро кожному заявнику в заявах, що стосуються невиконання рішень тривалістю більше 3 років; Суд вважає, що у цих справах подальша стандартизація виплат не вимагається, та має намір у майбутніх рішеннях, що стосуються типових справ щодо невиконання рішень, присуджувати єдину одноразову виплату кожному заявнику, незважаючи на строк невиконання рішень.
		 
		Ухвалою суду від 30.08.2024 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
		 
		Ухвалою суду від 17.09.2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивачки про виправлення описки.
		 
		Ухвалою суду від 26.09.2024 року повернуто заявниці без розгляду заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про витребування доказів.
		 
		Ухвалою суду від 09.10.2024 року повернуто заявниці без розгляду клопотання про продовження процесуального строку та заяву щодо протиправних дій представника відповідача і зобов`язання надати копії процесуальних документів. 
		 
		Ухвалою суду від 15.10.2024 року визнано необґрунтованою заяву позивача про відвід судді Марфіної Н.В.
		 
		Ухвалою суду від 16.10.2024 року відмовлено позивачці в задоволенні заяви про відвід головуючої судді Марфіної Н.В.
		 
		Ухвалою суду від 22.10.2024 року повернуто позивачу заяву щодо протиправних дій представника відповідача та зобов`язання надати копії процесуальних документів.
		 
		Ухвалою суду від 22.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.
		 
		26.09.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає заявлених до нього позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що до позовної заяви не додано доказів належності позивачу на праві власності або іншому праві об`єкту нерухомого майна, за адресою розташування якого відповідачем припинено електропостачання. У відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок на ім`я іншої фізичної особи, а не на ім`я позивачки. Відповідач вказує, що рішення Конституційного Суду України, на які посилається позивача не стосуються взаємовідносин споживача та оператора системи розподілу. З 01.01.2019 року відповідач є оператором системи розподілу, здійснює ліцензійну діяльність виключно щодо розподілу (передачі) електричної електроенергії та у своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема, ЗУ «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, Кодексом системи розподілу та іншими нормативно-правовими актами у цій сфері. Рішення Конституційного суду України, на які посилається позивач, не мають ніякого відношення до відносин, які б могли виникнути між споживачем та оператором системи розподілу. Такі рішення навіть не можна розцінювати як подібні правовідносини. Рішення Конституційного суду України можуть містити не один, а кілька висновків стосовно застосування норм права, а подібність правовідносин за правовою позицією ВП ВСУ, вказаною у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, у контексті змістовного критерію має визначатись у кожному конкретному випадку, враховуючи, у тому числі, доводи позовної заяви, зміст правовідносин і їх нормативно-правове регулювання. Також, рішення Конституційного суду України має пряму (перспективну) дію, тобто поширюється на правовідносини, що виникли або тривають після його ухвалення (за винятком тих випадків, якщо інше не встановлено КСУ безпосередньо у тексті ухваленого рішення). Згідно п. 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається. За змістом п. 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку. Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Згідно п. 11.1.7. Кодексу системи розподілу, договір про надання послуг з розподілу електричної енергії має бути укладений по усіх точках приєднання електроустановок користувача на території відповідного ОСР, а також по точках приєднання споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж інших власників, які не є ОСР або ОМСР. Побутові споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР, для забезпечення розподілу електричної енергії до їх точки приєднання електроустановок зобов`язані укласти договір про розподіл з ОСР, до мереж якого вони приєднані. Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи, на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ. Публічний договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (для непобутових та колективних побутових споживачів) опубліковано на офіційному сайті відповідача із переліком необхідних документів. Відповідно до договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії оператор системи розподілу здійснює розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності оператора системи розподілу. Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є: споживач - у разі зміни споживачів, форми власності чи власника електроустановки; оператор системи - у разі надання послуги з приєднання до електричних мереж. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених ПРРЕЕ випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу. Згідно п. 5.5.5. ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи розподілу документи, визначені п. 2.1.8 ПРРЕЕ, в т.ч. копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт. Згідно п.п. 4 п. 2.1.8 ПРРЕЕ, у разі смерті побутового споживача, особа (спадкоємець), що звертається для укладення договору, має надати копію довідки від нотаріуса, що підтверджує подання заяви про прийняття спадщини. Переважне право на укладення такого договору має право особа (спадкоємець), яка проживає за адресою місцезнаходження об`єкта побутового споживача, та надасть документальне підтвердження місця реєстрації або довідку органів місцевого самоврядування про місце фактичного проживання за адресою місцезнаходження об`єкта побутового споживача. Відповідач вказує, що неодноразово пропонував позивачці звернутись до ОСР щодо укладення договору розподілу електричної енергії та попереджав, що у разі відсутності ініціативи споживача щодо укладення договору згідно з п. 2.1.8 ПРРЕЕ впродовж 20 робочих днів з дня відправлення листа, ОСР здійснює припинення постачання електричної енергії у порядку, передбаченому п. 7.6. розділу 7 ПРРЕЕ (без попередження). Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачу, як послуги оператора системи розподілу. Згідно п. 6.2. договору, споживач (позивач) зобов`язується у разі зміни власника об`єкта (звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті письмово повідомити ОСР про розірвання цього договору та не пізніше дня звільнення об`єкту здійснити всі оплати передбачені умовами договору. Згідно п. 4.27 ПРРЕЕ, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта. У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів. Відповідач вказує, що ураховуючи наведене, розірвання договору здійснюється відповідно до встановленої процедури та на підставі листа споживача. Позивачка не зверталась з листом до ОСР щодо укладання договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 . У відповідь на листи відповідача щодо укладання договору з розподілу електричної енергії, позивач в письмовій формі відмовлялась і не давала згоди на укладання договору з ОСР, запевняючи, що є користувачем, а не споживачем. При цьому, Правила роздрібного ринку електричної енергії обов`язкові для виконання всіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ). Умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу визначено у розділі 7 ПРРЕЕ. Під час візиту до центру обслуговування клієнтів позивачка надала копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.10.2022 року, тому згідно з абз. 2 п. 4.27 ПРРЕЕ, дію договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії достроково припинено, оскільки отримано документальне підтвердження факту зміни власника кв. АДРЕСА_1 . У разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки, ініціатором укладання договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є споживач (п. 2.1.3 ПРРЕЕ). Відповідач листами від 10.08.2023, 26.12.2023, 15.03.2024, 15.04.2024 повідомляв позивача, що відповідно до вимог п/п 1 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний користуватись електричною енергією виключно на підставі договору (договорів). Згідно із п. 1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими правилами. Вимогами п. 2.1.7 ПРРЕЕ передбачено, що у разі незгоди споживача приєднатися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати ОСР письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт. Відповідач також попереджав позивача, що у разі невжиття дій для врегулювання договірних відносин про надання послуг з розподілу електричної енергії, товариство змушене буде вжити заходів щодо припинення розподілу електричної енергії. Позивач не вжив заходів для врегулювання договірних відносин, тому 09.01.2024 року відповідач направив попередження про відключення від електропостачання, та у зв`язку з невжиттям заходів щодо усунення порушень, 19.04.2024 року представниками відповідача виконано роботи з відключення в електроустановках лічильника. Відновлення електропостачання в помешкання можливе лише після укладення договору про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії та сплати коштів за послуги повторного підключення електроустановки. Вимога про стягнення матеріальної шкоди не підлягає до задоволення, оскільки в силу цивільно-правових відносин, що склались між сторонами, профільним законодавством не передбачений такий вид відповідальності. Дії відповідача були правомірними, а позивачем не надано обґрунтувань щодо розміру моральної шкоди. Позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіяною шкодою, не надано доказів правомірності майнових вимог позивача. Вимоги про відшкодування моральної шкоди не доведені. Позивачем не зазначено жодного доказу, який би підтверджував ступінь завданої моральної шкоди, фізичних страждань, та в чому саме полягають моральні переживання позивача і його фізичні страждання у зв`язку з заподіяною шкодою. Спірні правовідносини випливають з договору постачання електричної енергії, тому положення ст. 1167 ЦК України застосуванню не підлягають. Законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не передбачає відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання з постачання електричної енергії. У даному випадку права споживача жодним чином не порушено. Відповідач повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 10000,00 грн., які відповідач просить стягнути з позивачки.
		 
		За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є громадянкою України та інвалідом 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення та копією паспорту (а.с. 10, 72).
		Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.10.2022 року, позивачка є власницею кв. АДРЕСА_1 (а.с. 74).
		Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, місце проживання позивачки зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 з 11.01.2019 року (а.с. 73).
		За змістом листа позивачки від 24.07.2023 року, остання, зокрема зазначила, що заперечує оферту відповідача та забороняє вимагання від неї сприяння оферті (а.с. 71).
		 
		Згідно листа відповідача від 10.08.2023 року, останній на звернення позивачки від 24.07.2023, 02.08.2023 та 03.08.2023 щодо складання Акту про недопуск до засобу обліку електричної енергії повідомив, що у лічильника закінчився міжповірочний інтервал. Лічильник знаходиться в помешканні, що ускладнює доступ до нього для контрольних оглядів, технічних перевірок і планової заміни. Встановлений у квартирі лічильник має клас точності 2,5, що є нижчим за визначений законодавством клас точності 2,0. Застарілі лічильники мають вилучатись з використання. 16.06.2023, 19.07.2023, 04.08.2023 року фахівці товариства намагались виконати заміну приладу обліку у квартирі, проте роботи не були проведені у зв`язку з відсутністю доступу до лічильника, що було зафіксовано Актом про недопуск до засобу обліку електричної енергії. У товаристві для розрахунку за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_2 відкрито особовий рахунок на ім`я іншої особи. У зв`язку з наданням копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.10.2022 року, дію договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії достроково припинено на підставі абз. 2 п. 4.27 ПРРЕЕ, оскільки отримано документальне підтвердження факту зміни власника. Відповідач зазначав, що за наведених обставин позивачка має бути ініціатором укладення договору споживача про надання послуг та повідомляв про перелік документів, які мають бути надані для оформлення договору. Якщо споживач не згодний приєднатись до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, він не має права використовувати її та має подати письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об`єкт. Для оформлення договірних відносин відповідач запросив позивачку до одного з центрів обслуговування клієнтів. Також відповідач зазначив, що вимоги позивачки щодо платного доступу до лічильника є неприйнятними та суперечать чинному законодавству. Відповідач попередив позивачку про наслідки, передбачені пп. 1 п. 7.5. ПРРЕЕ щодо припинення постачання електричної енергії споживачу (а.с. 57-59).
		 
		05.11.2023 року, 08.11.2023 року, 29.11.2023 року представниками відповідача були складені акти про недопуск до приладу обліку за адресою: АДРЕСА_2 та попереджено, що електропостачання до квартири буде припинене через 5 днів з дня отримання цього акту без додаткового попередження, шляхом відключення від електромережі (а.с. 66-68).
		 
		Згідно вимоги-повідомлення позивачки на адресу відповідача від 01.12.2023 року, остання зазначила, що відмовляється і не дає письмової згоди на укладання договору з оператором системи розподілу (а.с. 70).
		 
		Своїм листом від 26.12.2023 року відповідач роз`яснив позивачці положення п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а також зазначив, що ПРРЕЕ не передбачено оформлення та надання представникам ОСР довіреності для доступу до місця встановлення розрахункових засобів обліку електричної енергії для виконання покладених на них обов`язків з виконання робіт з приладами обліку електричної енергії, зокрема технічної перевірки, планової заміни та фіксації показників засобів електричної енергії. У питанні відмови позивачки від приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії відповідач роз`яснив положення п.п. 5.5.5, 2.1.7, 1.2.15, 1.1, 7.5 ПРРЕЕ та п. 11.1.7 КСР (а.с. 60-61).
		 
		Згідно листа відповідача від 09.01.2024 року «Про врегулювання договірних відносин» останній зазначив, що з метою уникнення непорозумінь та в подальшому припинення електропостачання, позивачці пропонується терміново завернутись до ОСР щодо укладення договору з розподілу електричної енергії. Відповідач попередив, що у разі відсутності ініціативи споживача до укладення відповідного договору, у продовж 20 днів з дня відправлення цього листа, ОСР здійснює припинення постачання електричної енергії. Цей лист є офіційним попередженням про припинення постачання та розподілу електроенергії (а.с. 62).
		 
		Убачається, що на вказану пропозицію щодо укладення договору позивачка відповіла відмовою зазначивши, що повертає оферту найманого працівника олігарха Ахметова Р. без акцепту кабали та обороту на неї та її майно (з.б.а.с. 63).
		 
		01.03.2024 року позивачка звернулась до відповідача з повідомленням, у якому зазначила, що отримала оферту до укладання цивільно-правової угоди, але вважає її такою, що суперечить Конституції України, а держава повинна забезпечувати світлом та теплом без посередників (а.с. 75).
		 
		Фактично аналогічний зміст позиції позивачки міститься у її публічному запиті-повідомленні від 12.04.2024 року (а.с. 76-77).
		 
		Листом від 15.03.2024 року відповідач на відмову позивачки від приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії повідомив, що у разі невжиття нею дій для врегулювання договірних відносин про надання послуг з розподілу електричної енергії, товариство буде змушене припинити розподіл електричної енергії до помешкання на підставі надісланого ремонтованим листом - попередження від 09.01.2024 року (а.с. 64).
		 
		За змістом листа відповідача від 15.04.2024 року останній вчергове роз`яснив позивачці положення п.п. 5.5.5, 1.2.15, 2.1.7 ПРРЕЕ та зазначив, що у разі невжиття нею дій для врегулювання договірних відносин про надання послуг з розподілу електричної енергії, товариство буде змушене вжити заходів щодо припинення розподілу електричної енергії (а.с. 65). 
		 
		19.04.2024 року було видано наряд-допуск для виконання робіт з відключення при розторгненні договору за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 69).
		 
		Згідно повідомлення про відключення побутового споживача від 19.04.2024 року, компанією ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» припинено подачу електроенергії у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за о/р НОМЕР_1 у зв`язку з відключенням при розторгненні договору (а.с. 11).
		 
		25.04.2024 року позивачка звернулась до відповідача з запитом/вимогою стосовно здійсненого відключення електроенергії (а.с. 12).
		 
		10.06.2024 року відповідач своїм листом повідомив позивачці, що відновлення електроенергії можливе після врегулювання договірних відносин в частині розподілу електричної енергії та оплати вартості робіт з припинення та відновлення підключення до електромережі (а.с. 78).
		 
		20.06.2024 року позивачка звернулась до відповідача з вимогою підключити квартиру до електропостачання, надати інформацію та провести службове розслідування (а.с. 13).
		 
		05.07.2024 року відповідач своїм листом повторно повідомив позивачці, що відновлення електроенергії можливе після врегулювання договірних відносин в частині розподілу електричної енергії та оплати вартості робіт з припинення та відновлення підключення до електромережі (а.с. 79).
		 
		Першочергово суд зазначає, що з 29.12.2023 року п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладений у новій редакції, яка забороняє до припинення чи скасування воєнного стану в Україні припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.
		 
		Місто Київ відносилось до відповідного переліку в період 24.02.2022 року по 30.04.2022 року. На теперішній час м. Київ не відноситься до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
		 
		Крім того, із матеріалів справи вбачається, що підставою відключення помешкання позивачки від електропостачання була не наявність заборгованості зі спожитої електричної енергії, а не врегулювання договірних відносин з відповідачем.
		 
		Убачається, що попередній власник кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_3 померла та позивачка є її спадкоємицею за заповітом і набула права власності на квартиру згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.10.2022 року.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		 
		Частиною 2 ст. 212 ЦК України визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
		 
		За змістом Розділу 11 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії, що є Додатком №3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 рок: Цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання; Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов; Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України; Дія договору достроково припиняється у разі: отримання Оператором системи від нового або попереднього власника (користувача) документального підтвердження факту відчуження об`єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об`єкт; у разі остаточного припинення користування електричною енергією Споживачем за його заявою; у разі припинення дії договору договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань Сторін (які виникли на дату припинення дії договору) продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між Сторонами; смерті Споживача та неврегулювання договірних відносин відповідно до ПРРЕЕ.
		 
		У даному випадку попередній власник квартири помер, а спадкоємець (позивач) набув права власності на об`єкт, про що відповідачу стало відомо на підставі належних письмових доказів, і подальші договірні відносини між спадкоємцем та відповідачем врегульовані не були. Отже, договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії з попереднім померлим власником квартири припинив свою дію.
		 
		Згідно п. 4.27 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» №312 від 14.03.2018 року, дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.
		 
		Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		 
		Отже, за загальними правилами цивільного законодавства, позивачка не може бути примушена до укладення договору з відповідачем та має право відмовитись від наданої їй пропозиції про приєднання до типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії, однак у такому разі дії відповідача, який здійснює розподіл та передачу електричної енергії до належного позивачці помешкання врегульовані чинним законодавством України та полягають у наступному.
		 
		Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		Згідно п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» №312 від 14.03.2018 року, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
		 
		За положеннями п. 4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» №312 від 14.03.2018 року: Операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
		 
		Разом з цим, із матеріалів справи вбачається, що позивачка категорично не погоджується на укладення з відповідачем договору про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії та не приймає пропозиції відповідача щодо укладення відповідного правочину.
		 
		За пунктом 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі -Правила), ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
		 
		Згідно п. 1.2.1 Правил, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
		 
		Відповідно до положень п. 1.2.15 Правил, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
		 
		Оператор системи здійснює розподіл/передачу електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу (для оператора системи розподілу, оператора малої системи розподілу) або в точку передачі (для оператора системи передачі) до електроустановок споживачів на території діяльності відповідного оператора системи згідно з Кодексом систем розподілу/Кодексом системи передачі та на підставі договорів про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, що укладаються відповідно до цих Правил (п. 2.1.1 Правил).
		 
		Оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок (п. 2.1.2 Правил).
		 
		Пунктом 2.1.3 Правил визначено, що ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу.
		 
		Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі (п. 2.1.5 Правил).
		 
		Згідно п. 2.1.7 Правил, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи.
		 
		Разом з цим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження здійснення позивачкою оплат рахунків оператора системи (відповідача), натомість наявні належні докази відмови позивачки від укладання з відповідачем договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, що на переконання суду (навіть за наявності здійснення оплат рахунків відповідача), свідчить про незгоду позивача приєднуватись до відповідного публічного договору і таким чином наявна неврегульованість договірних відносин між сторонами спору.
		 
		Пункт 2.1.8 Правил визначає, що для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи, зокрема, такі документи: 1) заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об`єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі; 2) для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті); 3) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об`єкта споживача), крім випадків укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку; 4) у разі смерті побутового споживача, особа (спадкоємець), що звертається для укладення договору, має надати копію довідки від нотаріуса, що підтверджує подання заяви про прийняття спадщини. Переважне право на укладення такого договору має право особа (спадкоємець), яка проживає за адресою місцезнаходження об`єкта побутового споживача, та надасть документальне підтвердження місця реєстрації або довідку органів місцевого самоврядування про місце фактичного проживання за адресою місцезнаходження об`єкта побутового споживача.
		 
		Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (п. 3.1.9 Правил).
		 
		Згідно п. 4.27 Правил, після отримання від електропостачальника або з офіційних джерел документально підтвердженої інформації про смерть побутового споживача, оператор системи направляє листом з описом вкладення запит на адресу об`єкта побутового споживача, для врегулювання договірних відносин із особою (спадкоємцем) відповідно до цих Правил. При отриманні інформації про смерть побутового споживача з офіційних джерел, оператор системи розподілу повідомляє про це діючого постачальника за допомогою інформаційно-комунікаційних систем не пізніше наступного робочого дня з дня її отримання. У разі відсутності ініціативи споживача щодо укладення договору згідно з пунктом 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ цих Правил впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту, оператор системи здійснює припинення постачання електричної енергії у порядку, передбаченому пунктом 7.6 розділу VII цих Правил.
		 
		Підпунктом 6 п. 5.1.1 Правил передбачено, що оператор системи має право: тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
		 
		Згідно п. 5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
		 
		За змістом п. 7.5 Правил, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи. Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
		 
		Відповідно до п. 7.6 Правил, припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: 3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному пунктом 4.27 розділу IV цих Правил.
		 
		Ураховуючи відсутність між сторонами спору договірних відносин щодо розподілу/передачі електричної енергії та категоричне небажання позивачки укласти з відповідачем відповідний договір, відповідач не має правових підстав для надання позивачці відповідних послуг.
		 
		Відповідач у встановленому законодавством порядку запропонував позивачці укласти договір та попередив про припинення надання послуг у межах визначеного законодавством строку.
		 
		З огляду на викладені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини щодо відсутності між сторонами договірних відносин та відмови позивачки на договірній основі врегулювати відносини з розподілу/передачі електричної енергії, відповідач правомірно здійснив відключення помешкання позивача від електричної енергії, тому вимоги позивачки про зобов`язання відповідача відновити постачання електричної енергії не підлягають до задоволення.
		 
		Оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані: 4) припиненням або обмеженням електропостачання, здійсненим у порядку, встановленому цими Правилами, та/або застосованим відповідно до законодавства України (п. 5.1.9 Правил).
		 
		ОСР/ОСП не несе відповідальності за майнову шкоду та матеріальні збитки, заподіяні споживачу внаслідок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, припинення або обмеження електропостачання споживачу, здійснених у порядку, встановленому цими Правилами (п. 7.10 Правил).
		 
		Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		 
		Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ст. 1167 ЦК України).
		 
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦК України).
		 
		Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ст. 22 ЦК України).
		 
		Аналіз наведених положень чинного законодавства України вказує на те, що відшкодування моральної чи матеріальної шкоди (збитків), в контексті розглядуваної справи, може мати місце за умови неправомірних дій відповідача, порушення ним прав позивача.
		 
		Разом з цим, оскільки суд встановив відсутність неправомірних дій відповідача щодо відключення помешкання позивачки від електроживлення, відповідне вказує на відсутність порушення відповідачем прав позивачки, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.
		 
		Таким чином, ураховуючи все вище наведене позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення в повному обсязі.
		 
		Посилання позивачки на зміст рішень Конституційного суду України суд вважає безпідставними, оскільки ці рішення не є релевантними до спірних відносин у цій справі і подібність між справами розглянутими Конституційним судом України та цієї справою відсутня.
		 
		Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
		Як убачається зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідач просить стягнути з позивачки витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
		Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		За змістом ст. 137 ЦПК України, 1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. 6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		На підтвердження наявності витрат на професійну правничу допомогу стороною відповідача додано до відзиву на позовну заяву: копію довіреності на ім`я адвоката Гаєвої Ю.В.; копію свідоцтва адвоката на право зайняття адвокатською діяльністю; викопіювання з Єдиного реєстру адвокатів, зі змісту якого вбачається, що адвокат Гаєва Ю.В. працює в АО «Перший радник»; копію договору про надання правової допомоги від 15.04.2020 року; копію додаткової угоди №2 від 30.12.2020 року; копію додаткової угоди №3 від 28.04.2021 року; копію додаткової угоди №4 від 24.12.2021 року; копію додаткової угоди №9 від 19.12.2023 року; копію акту про надання послуг від 17.06.2024 року, згідно якого виконавцем надано правничу допомогу у справі №755/14506/2024 за переліком найменування послуг з фіксованою вартістю послуг у сумі 10000,00 грн.
		Разом з цим, здійснюючи розподіл судових витрат відповідача на отримання професійної правничої допомоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн. ураховуючи принципи розумності, співмірності, справедливості та з огляду на наступне.
		Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
		Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України, так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу.
		Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
		При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
		Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
		Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
		Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		Суд вважає, що у цій справі вимога відповідача про компенсацію йому витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. не повністю відповідає критеріям реальності та співмірності зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
		У даній справі суд дійшов висновку, що ураховуючи принципи розподілу судових витрат, співмірним, розумним та необхідним в межах розгляду цієї справи в суді першої інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.
		Спір у цій справі відноситься до категорії справ невеликої складеності і справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
		На переконання суду, надання професійної правничої допомоги, яка фактично завершується поданням до суду відзиву на позовну заяву не є співмірною до вартості такої допомоги визначеної сторонами договору про надання правової допомогу, яку останні встановили у сумі 10000,00 грн. Також суд ураховує матеріальне становище сторін і виснує, що в даному випадку взагалі непорівняними є матеріальне становище відповідача як оператора системи розподілу/передачі електричної енергії та позивачки, яка є особою з інвалідністю 2 групи. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 6, 22, 23, 212, 319, 322, 598, 631, 1166, 1167 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року, суд, - 
		 
		у х в а л и в:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі», третя особа: ОСОБА_2 , про захист порушених прав - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» судові витрати пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження  на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складено 22.10.2024 року.
		Учасники справи:
		Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
		Відповідач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 419046011);
		Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...