Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/6445/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2024.
Дата набрання законної сили: 17.10.2024
Номер судового провадження: 51-1767км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021170500001533

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 жовтня 2024 року
		м. Київ
		справа № 537/6445/21
		провадження № 51-1767км24
		 
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючої                                                  ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання               ОСОБА_4 ,
		захисника 
		(у режимі відеоконференції)                  ОСОБА_5 ,
		прокурора                                                    ОСОБА_6 ,
		 
		розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 9 жовтня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року стосовно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, який зареєстрований та проживає в цьому ж АДРЕСА_1 ,
		засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені обставини
		За вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 9 жовтня 2023 року, залишеним без змін 22 лютого 2024 року Полтавським апеляційним судом, ОСОБА_7 було засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 310 КК - у виді арешту на  строк 6 місяців, за ч. 3 ст. 307 КК - у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією частини майна,а на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне - у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією частини майна.
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
		Суд визнав  ОСОБА_7 винуватим у незаконному посіві й вирощуванні конопель, а також у придбанні шляхом вирощування й у зберіганні наркотичного засобу в особливо великому розмірі, вчинених за обставин, викладених у вироку.
		Як установив суд,  ОСОБА_7 за місцем проживання в домоволодінні на   АДРЕСА_1 посіяв насіння конопель, після їх сходження для покращення росту рослин доглядав за ними до вилучення 16 кущів конопель працівниками поліції під час санкціонованого обшуку 16 жовтня 2021 року.
		Крім того, ОСОБА_7 із метою збуту придбав і за місцем свого проживання зберігав у пакетах, коробках та у згортках канабіс, загальною вагою (у перерахунку на суху речовину) 29251,4446 г, до виявлення й вилучення цього наркотичного засобу працівниками поліції 16 жовтня 2021 року в ході обшуку домоволодіння. 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), згадані вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Суть доводів скаржника зводиться до того, що винуватості ОСОБА_7 у вчиненні діянь, за які його засуджено, мети збуту наркотичних засобів не доведено, суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки доказам й усупереч ст. 11 Загальної декларації прав людини, статтям 62, 63 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК ухвалили незаконні рішення, які ґрунтуються на припущеннях. Мотивуючи позицію, наголошує на залишенні поза увагою показань засудженого та його дружини, котрі підтверджують, що коноплі насіялися самі, їх не доглядали, використовувалися для господарських потреб і зберігалися ОСОБА_7 для власного вживання. На думку захисника, суди також не зважили на той факт, що засуджений тривалий час лікувався від психічних розладів, отримував замісну терапію, а канабіс вживав через острах закриття медичної програми. Як вважає автор скарги, самі собою інструменти для обробки землі, побутові речі, кількість наркотичного засобу безперечно не свідчать про вирощування конопель та зберігання наркотичного засобу з метою збуту. Водночас скаржник зауважує, що не  виключено готування поліціантами провокації злочину, адже легендована особа наполегливо прохала ОСОБА_7 продати їй канабіс. За змістом аргументів сторони захисту, унаслідок судового розгляду справи ОСОБА_7 необхідно було виправдати за ч. 1 ст. 310 КК, а інкриміноване за ч. 3 ст. 307 указаного Кодексу діяння перекваліфікувати на ч. 3 ст. 309 КК. Оскільки цього зроблено не було й  апеляційний суд не усунув допущених порушень норм права, оспорювані рішення належить скасувати і призначити новий судовий розгляд.
		Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не  надходило.  
		Позиції інших учасників судового провадження
		У суді касаційної інстанції захисник підтримав подану касаційну скаргу; прокурор заперечив обґрунтованість вимог сторони захисту.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 433, ст. 438 КПК суд касаційної інстанції (далі - Суд) перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений ревізувати повноти слідства, досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не  було встановлено в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При здійсненні касаційного провадження Суд виходить із конкретних фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які його було засуджено, зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
		Зокрема, такого висновку суд дійшов, проаналізувавши показання допитаних у судовому засіданні ОСОБА_7 як обвинуваченого, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , фактичні дані, що містяться у протоколі обшукувід 16 жовтня 2021 року і відеозаписі до нього, а також на підставі проведених у  справі судових хімічних та психологічного досліджень, зміст яких детально відображено у вироку.
		Крім того, виконуючи законодавчі приписи, суд першої інстанції з`ясував позицію ОСОБА_7 , котрий визнав факти проростанняна території його домоволодіння кущів конопель, зберігання висушених рослин, однак твердив, що коноплі насіялися самі, він їх не доглядав, не мав мети збуту, а використовував для потреб господарства та в лікувальних цілях для компресів. Водночас ОСОБА_7 зазначав, що впродовж восьми років відтоді як триває замісна терапія не вживав канабісу.
		Ретельно перевіривши висунуту на свій захист версію обвинуваченого, суд першої інстанції умотивовано її відхилив, переконливо спростувавши у вироку.
		Зокрема, суд дослідив протокол обшуку від 16 жовтня 2021 року й відеозапис до  нього, згідно з якими в домоволодінні в присутності ОСОБА_7 із земельної ділянки було вилучено 16 рослин коноплі, із будинку та сараю - висушені коноплі, подрібнену речовину рослинного походження, що зберігалися, у тому числі, у  великих коробках, у 10 паперових згортках, а також вилучено насіння цієї рослини, металеве сито, електронні ваги із залишками рослин. Разом із цим у ході слідчої дії зафіксовано, що кущі конопель були високими, міцними, прополотими, біля паркану зрізаними нарівні з його висотою, росли також усередині недобудованого фундаменту з ґрунтом, біля рослин лежали інструменти для обробки землі, шланг для поливу. Жодних зауважень до процедури проведення обшуку та до змісту протоколу учасники дії не висловили. А за правилами ст. 84 КПК указаний процесуальний документ є джерелом доказів. 
		Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (поняті) підтвердили відображені у протоколі обшуку дані, зокрема й те, що кущі конопель були доглянуті, земля навколо них - оброблена.
		Зіставивши фактичні дані щодо розміру та вигляду кущів, місця їх розташування, наявності поряд із ними сільськогосподарських інструментів із результатами судово-хімічних експертиз від 20, 28 жовтня 2021 року (№ СЕ-19/117-21/12683-НЗПРАП, № СЕ-19/117-21/12697-НЗПРАП), згідно з котрими вилучені під час обшуку 16 жовтня 2021 року кущі є рослинами конопель, а насіння - дозрілим насінням цієї рослини, суд обґрунтовано виснував, що ОСОБА_7 посіяв коноплі, вирощував їх, оскільки доглядав і заготовляв насіння для наступних урожаїв. За таких обставин суд слушно визнав неспроможними протилежні твердження сторони захисту й показання дружини засудженого -свідка ОСОБА_7 .
		Також не можна визнати прийнятними доводи захисника про відсутність у  ОСОБА_7 мети збуту наркотичних засобів.
		У поданій касаційній скарзі не оспорюються належність та допустимість проведених у справі експертних досліджень і той факт, що вилучена під час обшуку 16 жовтня 2021 року речовина рослинного походження є наркотичним засобом - канабісом, загальна вага якого становить особливо великий розмір. 
		Між тим, попри заперечення скаржника, вказаний розмір (більше ніж 29 кг) вочевидь значно перевищує потреби власного вживання. Наведене у взаємозв`язку з даними в протоколі обшуку та експертних дослідженнях від 21 жовтня та 2 листопада 2021 року (№ СЕ-19/117-21/12680-НЗПРАП, № СЕ-19/117-21/13178-НЗПРАП) про зберігання канабісу в коробках, розфасування в окремі згортки, нашарування його залишків на вагах, із урахуванням показань ОСОБА_7 у суді про невживання цього засобу впродовж декількох років, переконливо свідчать про мету збуту і правильність такого висновку суду.
		З огляду на наведені докази показання свідка ОСОБА_7 про відсутність у  засудженого такої мети суд першої інстанції оцінив критично й відкинув.
		Посилання в касаційній скарзі на те, що  ОСОБА_7 раніше лікувався від психічних розладів, не ставлять під сумнів позиції суду, адже за матеріалами справи, а саме актом судово-психіатричного експерта від 7 грудня 2021 року № 503, засуджений, приймаючи декілька років замісну терапію у вигляді метадону, будь-яким хронічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності не  страждає.
		У цьому провадженні ОСОБА_7 не інкримінувався збут наркотичних засобів, показання легендованої особи суд визнав недопустимими, а міркування захисника про можливе готування провокації злочину по суті є припущеннями. Тому таке не  може слугувати підставою для визнання вироку незаконним та його скасування.
		За встановлених фактичних обставин кримінального провадження діяння ОСОБА_7 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 310 та ч. 3 ст. 307 КК.
		Аргументів, які б доводили явну несправедливість призначеного ОСОБА_7 заходу примусу в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 307 КК і за сукупністю цього злочину та передбаченого ч. 1 ст. 310 КК, остаточно визначеного у найбільш сприятливий спосіб, а також про неправильне застосування ст. 70 вказаного Кодексу в касаційній скарзі немає.
		Крім того, аналогічні доводи сторони захисту з питань доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих суспільно небезпечних діянь та законності його засудження перевіряв апеляційний суд, який у змагальній процедурі ретельно розглянув їх, дав вичерпні відповіді і, належним чином умотивувавши своє рішення, залишив вирок без змін, а заявлені апеляційні вимоги - без задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає статтям 370, 419 КПК.
		Істотних порушень норм права, що зумовлюють обов`язкове скасування оспорюваних вироку та ухвали із призначенням нового судового розгляду, як про це йдеться в касаційній скарзі, у кримінальному провадженні при його перегляді в  порядку касаційної процедури не встановлено.
		Отже, подану захисником скаргу належить залишити без  задоволення. 
		Керуючись статтями 433, 436, 440-442 КПК, колегія суддів
		ухвалила:
		Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 9 жовтня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року щодо  ОСОБА_7  залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника  ОСОБА_5 - без задоволення.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді: 
		 
		ОСОБА_1                                            ОСОБА_2                                         ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...