Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/753/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2024.
Дата набрання законної сили: 16.10.2024
Номер судового провадження: 51-6388км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022200460000362

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 жовтня 2024 року
		м. Київ
		справа № 583/753/23
		провадження № 51-6388 км 23
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючої                                                 ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		захисника                                                   ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		виправданого                                            ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року щодо
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівки Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , 
		виправданого за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України 
		(далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. За вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2023 року ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 115 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		2. Харківський апеляційний суд ухвалою від 22 лютого 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
		3. Органами досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині за таких обставин.
		4. 02 серпня 2022 року не раніше 17:10, точного часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_7 з невстановленою метою прибув до домоволодіння за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , де, діючи під впливом особистих неприязних відносин, що виникли на ґрунті ревнощів, з прямим умислом та з метою, спрямованими на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , який був у стані алкогольного сп`яніння і перебував на дивані в кімнаті будинку в положенні лежачи на спині, скоїв напад на ОСОБА_8 . 
		5. Так, ОСОБА_7 завдав ОСОБА_8 клинком ножа, який знайшов у будинку, не менше ніж 13 ударів у різні частини тіла, спричинивши численні колото-різані рани, які призвели до гострої крововтрати та настання смерті потерпілого на місці події. 
		6. Відповідно до висновку судово-медичного експерта від 05 грудня 2022 року № 244 смерть ОСОБА_8 настала від численних колото-різаних ран, які викликали гостру крововтрату. 
		7. Завдаючи ударів ножем у життєво важливі органи, ОСОБА_7 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій - протиправне заподіяння смерті іншій людині, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті потерпілого та бажав їх настання, тобто діяв із прямим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_8 .
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		8. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасуватисудові рішення щодо  ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		9. Обґрунтовуючи неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, прокурор зазначає, що суд у вироку не відкинув як доказ, однак належним чином не врахував змісту висновку молекулярно-генетичної експертизи від 31 серпня 2022 року № КСЕ-19/102-22/11795-БД, відповідно до якого «генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні нігтя з лівої кисті ОСОБА_7 є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_8 та зразка букального епітелію ОСОБА_7 », а апеляційний суд допустився помилкового тлумачення змісту цього висновку експертизи, констатувавши, що в піднігтьовому вмісті лівої кисті ОСОБА_7 відсутній букальний епітелій ОСОБА_8 , а лише виявлено вміст букального епітелію самого ОСОБА_7 , унаслідок чого дійшов хибного висновку про те, що вказані обставини не можуть свідчити про наявність фізичного контакту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Прокурор стверджує, що зазначений висновок експертизи є вирішальним доказом у справі, який об`єктивно і прямо вказує на наявність фізичного контакту ОСОБА_7 з біологічними тканинами потерпілого ОСОБА_8 .
		10. Також прокурор зазначає, що суд не спростував версії сторони обвинувачення про те, що  ОСОБА_7 , який не є шульгою, завдаючи потерпілому ударів, тримав ніж саме в правій руці, що унеможливлювало потрапляння генетичного матеріалу ОСОБА_8 , а вільною лівою рукою утримував голову потерпілого для подолання опору останнього. 
		11. Посилається, що матеріали кримінального провадження містять достатньо відомостей про наявність ревнощів як підстави прихованої особистої неприязні ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , що стали мотивом для вбивства. При цьому суди не врахували, що на час смерті ОСОБА_8 у ОСОБА_7 відсутнє алібі.
		12. Наголошує, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що місцевий суд, за відсутності потерпілої ОСОБА_9 , яка не була у встановленому законом порядку повідомлена про час і місце проведення судового засідання 
		07 серпня 2023 року, провів та оголосив закінченими судові дебати, обмеживши таким чином її право на виступ у судових дебатах. Також зазначає, що цей суд, отримавши 30 серпня 2023 року від потерпілої заяву про відновлення стадії з`ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, про проведення судових дебатів за її участю, після виступу обвинуваченого з останнім словом залишив її без розгляду.
		13. Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції, усупереч положенням ст. 419 КПК, не надав належної оцінки доводам апеляційних скарг щодо наявності сукупності непрямих доказів на підтвердження беззаперечності винуватості ОСОБА_7 та не спростував їх, не усунув порушень, допущених судом першої інстанції, чим, на думку прокурора, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		14. На адресу Суду від захисника ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких він просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, 
		а судові рішення - без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		15. Прокурор підтримав подану касаційну скаргу частково та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий у суді апеляційної інстанції. Виправданий та його захисник заперечували щодо задоволення касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		16. Заслухавшидоповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
		17. Статтею 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		18. Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК) і невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.
		19. Оспорювання прокурором установлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії події, що зводиться до тверджень про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноти судового розгляду, з огляду на вимоги ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
		20. Як визначено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		21. За змістом ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		22. Зазначені положення узгоджуються зі змістом ч. 2 ст. 17 КПК, відповідно до якої ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		23. Статтею 373 КПК передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, зокрема, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
		24. Разом з тим, обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише у випадку, коли вина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння або пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у його вчиненні.
		25. Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		26. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації їх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону, разом із тим, дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторона обвинувачення не надала допустимих, належних і достатніх доказів на підтвердження того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК, вчинено  ОСОБА_7 .
		27. Так, місцевий суд допитав потерпілу ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , однак жоден із зазначених свідків не був очевидцем події злочину і не повідомив суду відомостей щодо обставин його вчинення або причетності до його вчинення саме ОСОБА_7 .
		28. Також судом було допитано експерта ОСОБА_21 , яка повідомила лише, що брала участь у кримінальному провадженні як експерт, проводила судово-медичну експертизу трупа, а також брала змиви, нігті, волосся у ОСОБА_7 .
		29. Крім того судом було досліджено фактичні дані, що містяться у низці письмових доказів, зокрема, протоколі огляду місця події від 04 серпня 2022 року з відеозаписом; протоколі огляду трупа від 05 серпня 2022 року з фототаблицями; протоколі огляду речей і документів від 01 вересня 2022 року; висновках експертів від 05 грудня 2022 року №№ 244, 244-Д; від 24 жовтня 2022 року №№ 287, 314; від 31 серпня 2022 року № СЕ-19/102-22/11795-БД; від 16 серпня 2022 року № КСЕ-19/102-22/11799-БД; від 27 вересня 2022 року № СЕ-19/119-22/11191-ТР; від 11 серпня 2022 року № 981; від 25 жовтня 2022 року № 1251; від 06 лютого 2023 року № СЕ-19/102-22/13175-БД; від 14 жовтня 2022 року № СЕ-19/102-22/13176-БД; від 25 серпня 2022 року № 1010; від 04 листопада 2022 року № 1250; від 17 серпня 2022 року № 1000; від 17 серпня 2022 року № 978; протоколах слідчого експерименту з відеозаписом від 30 серпня 2022 року; протоколі обшуку від 09 січня 2022 року; довідках УОТЗ ГУНП в Сумській області від 14 листопада 2022 року №№ 705/18/01-2022доп, 704/18/01-2022доп, а також інших письмових доказах, зміст яких детально викладено у вироку.
		30. Також місцевим судом були оглянуті речові докази.
		31. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_8 , в ході огляду трупа останнього та під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 органами досудового розслідування були вилучені всі предмети, в тому числі й папілярні зразки пальців рук, що могли би містити на собі якісь ознаки, що вказали б на вбивцю ОСОБА_8 , однак на жодному вилученому предметі не було виявлено генетичних ознак чи слідів ОСОБА_7 .
		32. Місцевий суд, додержуючись вимог статей 22, 23, 94 КПК повно та всебічно дослідивши всі докази, надані сторонами, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, та дійшов обґрунтованого висновку, що прокурором не доведено поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_7 вчинив умисне вбивство ОСОБА_8 . 
		33. За наведених обставин, виходячи з таких засад кримінального провадження, як: забезпечення доведеності вини (ст. 17 КПК), зобов`язання сторони обвинувачення довести винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (статті 91, 92 КПК), місцевий суд обґрунтовано визнав ОСОБА_7 невинуватими у вищевказаному обвинуваченні і виправдав.
		34. Обґрунтовуючи свій висновок, місцевий суд послався на те, що відповідно до обвинувального акта вбивство ОСОБА_8 відбулося 02 серпня 2022 року не раніше 17:10, при цьому прокурор у судовому засіданні суду першої інстанції вказував на те, що ОСОБА_7 зазначеного дня в період з 15:52 до 18:30 не спілкувався по телефону, а тому в цей час міг вчинити вбивство, однак відповідно до показань, наданих суду свідком ОСОБА_16 , він 02 серпня 2022 року бачив ОСОБА_8 приблизно в період з 19:00 до 19:30, той ішов по воду.
		35. Крім того, суд у вироку навів підстави, з яких не взяв до уваги довідки про результати опитування з використанням поліграфа від 08 серпня 2022 року, правильно вказавши, що деякі викладені в ній відомості не узгоджуються з обставинами, встановленими в судовому засіданні, зокрема: у довідці зазначено, що ОСОБА_7 про вбивство ОСОБА_8 дізнався раніше за всіх, знав до того, як воно сталося (орієнтовно, знав у понеділок, 01 серпня 2022 року, тоді як відповідно до висновку судово-медичного експерта смерть настала 02 серпня 2022 року в післяобідній час). Також указано, що ОСОБА_7 володіє прихованою інформацією, що під час вбивства потерпілий вирвав частину волосся в людини, яка його вбила, однак дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що волосся, виявлене на трупі, належить самому ОСОБА_8 .
		36. З огляду на зазначене, місцевий суд правильно вказав про те, що в цьому кримінальному провадженні здійснено поверхове слідство, надана хибна оцінка доказам, яка не дозволяє дійти до однозначного переконання про доведеність вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, за викладених в обвинувальному акті обставин.
		37. Судом також наведено у вироку підстави з яких від відмовив у задоволенні клопотання прокурора та потерпілої ОСОБА_9 щодо допиту дочки убитого щодо обставин 02 серпня 2022 року, експерта щодо можливості заподіяння ссаден потерпілому нігтем, додаткового допиту свідка ОСОБА_20 , надання тимчасового доступу до речей та документів тощо.
		38. Вирок місцевого суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК.
		39. Не погоджуючись із виправдувальним вироком, прокурор та потерпіла звернулися з апеляційними скаргами. Також прокурор направив до суду клопотання про дослідження доказів у порядку ч. 3 ст. 404 КПК.
		40. Суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання прокурора та потерпілої, які за своїм змістом були аналогічними тим, які були заявлені ними у суді першої інстанції. З огляду на це доводи касаційної скарги прокурора щодо безпідставної відмови у задоволенні клопотань, заявлених прокурором і потерпілою в суді першої інстанції, які є аналогічними доводам поданих апеляційних скарг і були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, є неприйнятними. 
		41. Так, під час апеляційного розгляду було повторно допитано потерпілу ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , допитано свідка ОСОБА_22 (дочку убитого), які не повідомили нових обставин вчинення кримінального правопорушення, які б не були встановлені судом першої інстанції.
		42. Також апеляційний суд допитав експерта-криміналіста ОСОБА_23 , який, зокрема, на запитання про те, що має залишитися під нігтем у разі пошкодження ним шкіри, відповів, що має залишитися епідерміс. Цими показаннями суд спростував доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про ненадання оцінки висновку молекулярно-генетичної експертизи від 31 серпня 2022 року № КСЕ-19/102-22/11795-БД, відповідно до якого, зокрема, генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні нігтя з лівої кисті свідка ОСОБА_7 містять генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_8 . 
		43. Також апеляційний суд дослідив фактичні дані, які містились в доказах отриманих підчас апеляційного розгляду за клопотання прокурора, зокрема у:
		- висновку експерта від 25 січня 2024 року № 492, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки клітин (ДНК-профіль) в об`єктах № 1-8. Генетичні ознаки (ДНК-профіль), установлені в об`єктах № 1-8 збігаються між собою та з генетичними ознаками (ДНК-профілем), виявленими у зразку крові ОСОБА_8 , та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію ОСОБА_7 . Походження вказаних вище слідів від ОСОБА_7 виключається; 
		- результатах тимчасового доступу до інформації про зв`язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», здійснений з мобільного номера телефону, належного ОСОБА_8 ( НОМЕР_1 ), за період з 09:00 30 липня по 09:00 04 серпня 2022 року, з яких убачається, що здійснення зв`язку з мобільного телефону ОСОБА_8 було припинено 02 серпня 2022 року о 06:02. Зв`язків із телефонним номером ОСОБА_7 за цей період не знайдено.
		44. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що за результатами аналізу досліджених судами першої та апеляційної інстанцій доказів, не доведено винуватості ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_8 , оскільки відсутні фактичні дані, які б підтверджували його причетність до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.
		45. Спростовуючи версію сторони обвинувачення, про те, що ОСОБА_7 міг утримувати потерпілого лівою рукою в горизонтальному положенні на дивані для подолання опору, внаслідок чого у потерпілого утворились подряпини на лівій щоці, апеляційний суд належним чином обґрунтував свій висновок. Зокрема, суд зазначив, що наявність генетичних ознак клітин з ядрами на поверхні нігтя з лівої кисті ОСОБА_7 , які містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_8 , самі собою, без наявності букального епітелію потерпілого, а також без взаємозв`язку з іншими доказами в їх сукупності не можуть бути доказом вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 саме ОСОБА_7 , оскільки, крім того, на поверхні нігтя в останнього було виявлено лише сліди його власного букального епітелію, що не може свідчити про наявність фізичного контакту між ним та вбитим. Якби такий контакт був, як стверджує прокурор, і ОСОБА_7 ймовірно тримав ОСОБА_8 лівою рукою, щоб подолати його опір, при цьому завдавав йому ударів правою рукою, у якій тримав ніж, то в такому разі нігтьове ложе містило б і зразки букального епітелію вбитого. Водночас суд послався на те, що за відсутності інших доказів цей доказ не може бути узятий до уваги і ніяким чином не доводить висунуте ОСОБА_7 обвинувачення, оскільки на момент відбирання біологічних зразків у останнього пройшло забагато часу, адже за висновком експерта від 05 грудня 2022 року № 244-Д, імовірно вбивство ОСОБА_8 було вчинено 02 серпня 2022 року в післяобідній час, а відбирання біологічних зразків у ОСОБА_7 відбулося 08 серпня 2022 року, тобто через чотири дні після виявлення трупа ОСОБА_8 .
		46. При цьому апеляційний суд узяв до уваги пояснення експерта, який повідомив, що не виключена можливість утворення саден лінійної форми, внаслідок дії тупого твердого предмета за механізмом ковзання-тертя як від травматичної дії пальців, зокрема нігтів, так і від дії ножа. Сказати точно, що тілесні ушкодження шкіри на обличчі в потерпілого у вигляді саден та ран утворилися саме внаслідок його ушкодження нігтями, достовірно не можна. Зазначене узгоджується з наявним у матеріалах кримінального провадження висновком експерта від 05 грудня 2022 року № 244, відповідно до якого тілесні ушкодження у вигляді саден та синців утворилися від дії тупих предметів.
		47. Також апеляційний суд дав оцінку твердженням, викладеним в апеляційних скаргах, щодо наявності в ОСОБА_7 мотиву на вбивство ОСОБА_8 на ґрунті ревнощів, зазначивши, крім іншого, що сама ОСОБА_20 заперечувала існування в неї інтимних відносин з убитим. 
		48. Спростовуючи доводи апеляційних скарг, суд правильно вказав, що зазначений в обвинувальному акті час смерті ОСОБА_8 не підтверджений іншими доказами, оскільки за даними висновку експерта орієнтовано смерть ОСОБА_8 настала в проміжку між 12:00 02 серпня та 12:00 03 серпня 2022 року, а наявність об`єктивної можливості в ОСОБА_7 02 серпня 2022 року перебувати в с. Комиші та його рух в напрямку помешкання ОСОБА_8 не доводять його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
		49. Таким чином, урахувавши, що у ході розгляду кримінального провадження беззаперечно не встановлено належних та допустимих доказів та «поза розумним сумнівом» того, що в діях ОСОБА_20 згідно з пред`явленим обвинуваченням, є ознаки інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 115 КК, а обвинувальний вирок, відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК, не може ґрунтуватися на припущеннях, апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками місцевого суду.
		50. Така позиція апеляційного суду повною мірою узгоджується з положеннями КПК у тій частині, яка стосується покладення обов`язку доказування винуватості обвинуваченого на прокурора (статті 17, 92 КПК), здійснення кримінального провадження на основі змагальності (ст. 22 КПК), оцінки доказів (статті 85, 86, 94 КПК).
		51. Зі змісту статей 7, 404, 419 КПК у їх взаємозв`язку вбачається, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційні скарги без задоволення, зобов`язаний перевірити всі викладені в ній доводи, а також аргументи, наведені сторонами під час апеляційного провадження, в ухвалі дати на них вичерпну відповідь та зазначити підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		52. Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо 
		 ОСОБА_7 , дотримався зазначених норм кримінального процесуального закону. Ухвала цього суду відповідає положенням ст. 419 КПК.
		53. Посилання прокурора на допущене місцевим судом порушення права потерпілої ОСОБА_9 на виступ у судових дебатах 07 серпня 2023 року спростовується матеріалами кримінального провадження. Так, у цих матеріалах міститься її заява від 23 травня 2023 року з проханням проводити подальший розгляд без її участі (т. 2, а. п. 14), у судовому засіданні 23 травня 2023 року суд роз`яснив потерпілій її право бути присутньою в судових засіданнях, що підтверджується технічним носієм інформації, на якому зафіксовано запис зазначеного судового засідання (т. 3, а. п. 30). Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в судовому засіданні 07 серпня 2013 року було допитано свідка ОСОБА_20 ; свідок ОСОБА_24 відмовилася давати пояснення на підставі ст. 63 Конституції України, прокурор долучив додаткові документи, було проведено судові дебати та оголошено перерву для надання можливості виступити обвинуваченому з останнім словом (т. 2, а. п. 219-222). Далі в судовому засіданні 30 серпня 2023 року було надано останнє слово обвинуваченому і, зокрема, судді було заявлено відвід (т. 2, а. п. 229-230). Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 31 серпня 2023 року було відмовлено в задоволенні заяви прокурора про відвід судді цього суду ОСОБА_25 (т. 2, а. п. 242). У судовому засіданні 08 вересня 2023 року, яке відбулося за участю, в тому числі, потерпілої ОСОБА_9 , було відновлено стадію з`ясування фактичних обставин справи та перевірку їх доказами в частині нових обставин, які повідомив ОСОБА_7 в останньому слові та в межах розгляду клопотань. У тому ж судовому засіданні відбулися судові дебати з наданням права виступити в них присутнім, у тому числі й потерпілій, що підтверджується, зокрема, журналом судового засідання від 08 вересня 2023 року (т. 3, а. п. 25-27). З огляду на зазначене колегія суддів не вважає, що було порушено право потерпілої на виступ у судових дебатах, також Суд наголошує, що із цих підстав сама потерпіла касаційну скаргу не подавала.
		54. Мотиви незгоди з судовими рішеннями, на які посилається прокурор в касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не містять переконливих доводів, які би дозволили Верховному Суду дійти висновку, що рішення були постановлені з істотними порушеннями норм матеріального чи процесуального права, які можуть поставити під сумнів їх законність.
		55. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були підставами для скасування судових рішень, та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, про що йдеться в касаційній скарзі прокурора, Верховний Суд не встановив.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                     ОСОБА_2                                   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...