Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/10849/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано судом: 23.10.2024. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2024.
Дата набрання законної сили: 06.03.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 560/10849/24
		РІШЕННЯ
		іменем України
		22 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
		Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України , Апарту Верховної Ради України про зобов`язання вчинити дії,
		ВСТАНОВИВ:
		І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
		 
		Позивач звернулась до суду з позовом до Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради України, в якому просить:
		1. Визнати протиправною і необґрунтованою відповідь, надану Управлінням з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України від 14.02.2024 №09/13-2024/34174 на мій запит від 07.02.2024.
		2. Зобов`язати Управлінням з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 07.02.2024.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що є журналісткою медіа  ЖАР.INFO та 07.02.2024 вона направила запит на отримання публічної інформації на адресу Апарату Верховної Ради України щодо отримання інформації про відрядження за межі України ряду народних депутатів України, а також щодо надання їм компенсації за відрядження за межі України. У запиті заявниця просила надати заяви про відрядження за кордон народних депутатів і додатки до таких заяв, звіти народних депутатів за наслідками відряджень за період з 24.02.2022 по 31.12.2023. Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України надало відповідь на запит, в якій вказало на неможливість надання такої інформації у зв`язку з тим, що запитувана інформація не належить до публічної, оскільки може бути отримана шляхом узагальнення та аналітичної обробки даних. Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, просить позов задовольнити.
		Апарат Верховної Ради України подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що заяви народних депутатів України про відрядження за кордон та звіти за наслідками таких відряджень не відносяться до інформації, що була отримана або створена у процесі реалізації Верховною Радою України, її органами повноважень, передбачених законодавчими актами України або Апаратом Верховної Ради України у процесі забезпечення діяльності Верховної Ради України та її органів. Оскільки запит на інформацію ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 31.12.2023 збігається з періодом дії в Україні воєнного стану, в запитуваній нею інформації є інформація, зокрема, про терміни, місцем мету службових відряджень народних депутатів України та висновки про одержану інформацію, проведену роботу та її користь для України, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону належить до категорії інформації з обмеженим доступом, відтак обмеження доступу до інформації щодо відряджень народних депутатів України та звітів за результатами їх здійснення є необхідним заходом для захисту інтересів національної безпеки та оборони України. Просить відмовити у задоволенні позову.
		Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України подало клопотання про закриття провадження у справі, оскільки Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України не є суб`єктом владних повноважень відповідно до положень КАС України, а також не є розпорядником інформації в розумінні Закону, а відтак спір між ОСОБА_1 до Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України у справі №560/10849/24 не є публічно-правовим, тому його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні та зазначає, що відповідно до частини 1 статті 238 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі. Суд зазначає, що твердження відповідача у клопотанні про закриття провадження у цій справі про відсутність статусу суб`єкта владних повноважень не є підставою для закриття провадження в адміністративній справі у розумінні статті 238 КАС України. Водночас, відповідач у своєму клопотанні не зазначив жодних обставин, які б могли свідчити про наявність у даному випадку хоча б однієї з перелічених у частині 1 статті 238 КАС України підстав.
		Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
		 
		ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
		 
		Ухвалою від 05.08.2024 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		 
		ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		 
		Суд встановив, що ОСОБА_1 07.02.2024 направила на електронну адресу Апарату Верховної Ради України запит на отримання публічної інформації, у якому просила надати інформацію про відрядження та надання компенсації за відрядження за межі України народних депутатів України, а саме: заяви про відрядження за кордон народних депутатів, додатки до них, звіти народних депутатів за наслідками таких відряджень за проміжок часу з 24.02.2022 по 31.12.2023 відносно: 
		ОСОБА_2 ,
		ОСОБА_3 ,
		ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_5 ,
		ОСОБА_6 ,
		ОСОБА_7 ,
		ОСОБА_8 ,
		ОСОБА_9 ,
		ОСОБА_10 ,
		ОСОБА_11 ,
		ОСОБА_12 .
		Листом №09/13-2024/34174 від 14.02.2024 Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України відмовило в наданні інформації, посилаючись на те, що запитувана інформація не належить до публічної, оскільки може бути отримана шляхом узагальнення та аналітичної обробки даних. Документ, який містив би запитувану інформацію в Апараті Верховної Ради України не створюється та не знаходиться у його володінні, а може бути отриманий лише шляхом узагальнення та аналітичної обробки даних. Відповідно до підпункту 3 пункту 2 розпорядження Голови Верховної Ради України від 11 травня 2011 №393 "Апарат Верховної Ради України не є розпорядником інформації за запитами на інформацію щодо інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб".
		Не погоджуючись із протиправною бездіяльністю відповідачів та необґрунтованою відповіддю, позивач звернулася д суду з цим позовом.
		 
		ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
		 
		Частиною 1 статті 1 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону №2657-ХІІ право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє. Відповідно до статті 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
		Згідно з частиною 1 статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані:
		1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 
		2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 
		3) вести облік запитів на інформацію; 
		4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 
		5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 
		6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		Відповідно до частини 8 статті 6 Закону №2939-VI, обмеженню доступу може підлягати інформація, а не сам документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої не є обмеженим.
		Частина 1 статті 22 Закону №2939-VI передбачає, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 
		1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 
		2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 
		3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 
		4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		Відповідно до статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Згідно з частиною 4 статті 20 цього Закону у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Також суд встановив, що Апарат Верховної Ради діє на основі Положення про Апарат Верховної Ради (в редакції Розпорядження Голови Верховної Ради України №734 від 20.11.2014), затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 №769, є юридичною особою.
		Постановою Верховної Ради України "Про структуру апарату Верховної Ради України" №1678-ІІІ від 20.04.2000 (в редакції станом на 18.06.2020) встановлено граничну чисельність кількості штатних одиниць та затверджено структуру Апарату Верховної Ради України у складі підрозділів, згідно з якою Управління з питань звернень громадян є структурних підрозділом Апарату Верховної Ради України.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України відмовило в наданні запитуваної ОСОБА_1 інформації, посилаючись на те, що запитувана інформація не належить до публічної, оскільки може бути отримана шляхом узагальнення та аналітичної обробки даних. 
		Суд не погоджується з такими твердженнями, та зазначає, що оскільки надання заяв та звітів щодо відряджень народних депутатів, які є самостійними документами і повинні зберігатись Апаратом Верховної Ради України, не потребує від розпорядника будь-якої додаткової діяльності щодо узагальнення або аналітичної обробки таких даних. 
		Разом з тим, всупереч частини 4 статті 20 Закону №2939-VI, відповідач не продовжував відповідний строк на надання відповіді на запит.
		Суд звертає увагу на те, що позивач у поданому запиті на отримання публічної інформації не просила надати будь-які узагальнені чи аналітичні відомості щодо запитуваних питань, відтак посилання на підпункт 3 пункту 2 Розпорядження Голови Верховної Ради України №393 від 11.05.2011 є необґрунтованим.
		Також суд зазначає, що у наданій на запит відповіді не вказується на те, що запитувана інформація, у тому числі і безпосередньо документи, які просила надати ОСОБА_1 , а саме: інформація щодо відряджень народних депутатів України та звітів за результатами їх здійснення, належить до категорії інформації з обмеженим доступом на законних підставах, зокрема, відомості, що містять державну таємницю, тощо.
		Тобто, відмовляючи у наданні інформації, запитуваній позивачем, не зазначив на визначені частиною 1 статті 22 Закону №2939-VI підстави, що свідчить про необґрунтованість такого рішення, оскільки відмова у наданні запитуваної інформації без посилання на підставу відмови, яка прямо вказана у нормі закону, хоча і з посиланням на пункт розпорядження Голови Верховної Ради України, є необґрунтованою.
		Також суд зазначає, що відповідач не спростував твердження, що він є належним розпорядником інформації, запитуваної позивачкою, не надав належних доказів відсутності у нього запитуваної позивачкою інформації/документів або наявності у запитуваних документах такої інформації, доступ до якої міг би бути обмежений ним на законних підставах.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		На підставі викладеного суд дійшов висновку, що надана позивачці відповідь на її запит є протиправною, відтак суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку із цим, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
		Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
		ВИРІШИВ:
		позов ОСОБА_1 до Управлінням з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради України про зобов`язання вчинити дії задовольнити.
		Визнати протиправною і необґрунтованою відповідь, надану Управлінням з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України від 14.02.2024 №09/13-2024/34174 на запит ОСОБА_1 від 07.02.2024.
		Зобов`язати Управлінням з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України надати ОСОБА_1 інформацію на запит від 07.02.2024.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок асигнувань Апарату Верховної Ради України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складене 22 жовтня 2024 року
		 
		Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України (вул. Грушевського Михайла, 5, м. Київ, 01008 , код ЄДРПОУ - 20064120)  Апарт Верховної Ради України (вул. Грушевського Михайла, 5, м. Київ, 01008 , код ЄДРПОУ - 20064120) 
		Головуючий суддя В.В. Матущак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...