Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/10854/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано судом: 23.10.2024. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2024.
Дата набрання законної сили: 11.03.2025
Результат оскарження 11.03.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: П/620/10991/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/10854/24
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Інфоресурс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти та науки України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Інфоресурс» третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:
		-визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці ЄДЕБО № 77207 від 14.06.2024 інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 ;
		-зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО і виготовити нову довідку з відображенням в довідці інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 .
		Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує, що у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО зазначено, що позивач, з незрозумілих причин, порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону України "Про освіту", що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
		Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
		Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору правом на подання пояснень щодо позову також не скористалися. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Позивач є військовозобов`язаним, та призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 16.04.2023 зарахований у запас, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного від 18.01.2024 №1/33/5102 (а.с. 9).
		Судом встановлено, що позивач отримав диплом бакалавра, серії НОМЕР_1 , який виданий 30.06.2018 Чернігівським національним технологічним університетом та здобув кваліфікацію - бакалавр з комп`ютерної інженерії та ступінь вищої освіти  бакалавр (а.с.11).
		Відповідно до архівної довідки Національного університету «Чернігівська політехніка» від 17.06.2024 №504/08-176 позивач з 01.09.2018 був зарахований на І курс заочної форми навчання за освітнім ступенем магістр, спеціальності 123 «Комп`ютерна інженерія» факультету електронних та інформаційних технологій Чернігівського національного технологічного університету (наказ ректора від 13.08.2018 №487-с). 
		З 06.12.2018 відрахований з числа здобувачів вищої освіти за невиконання умов угоди (наказ ректора від 12.12.2018 №912-С) (а.с.13 та на звороті).
		Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 14.06.2024 №77207 поточне здобуття позивачем освіти у Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка (рівень освіти  магістр, форма здобуття освіти  денна) порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». (а.с. 12).
		Позивач звернувся до ДП «Інфоресурс» та Міністерства освіти і науки України із заявами від 21.06.2024 №7 та №8 з повідомленням про факт, що з 06.12.2018 він відрахований з числа здобувачів вищої освіти Чернігівського національного технологічного університету за невиконання умов угоди та чи враховувався даний факт при виданні йому довідки з ЄДЕБПО від 14.06.2024 №77207, проте Міністерство освіти і науки України листом від 19.03.2024 повідомив позивача, що він здобуває вищу освіту в непослідовному порядку, оскільки розпочав здобуття вищої освіти на другому рівні в 2018 році в Чернівецькому національному технологічному університеті та в цьому ж році був відрахований із зазначеного університету. 
		Не погодившись зі спірним висновком позивач звернувся з цим позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
		Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
		Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
		Відповідно до частини першої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.
		Згідно з частин першою-третьої статті 3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
		В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
		Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
		Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
		Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
		Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
		Частиною 2 статті 17 Закону №2145-VIII встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
		Згідно частин 1-3 статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
		Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.
		Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
		Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України від 01.07.2014 
		№1556-VII «Про вищу освіту» (далі  Закон №1556-VII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
		Згідно частин 1, 2, 4 та 5 статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
		Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
		Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
		Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
		Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
		Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
		Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
		Судом встановлено, що позивач отримав диплом бакалавра, серії В18 №142249, який виданий 30.06.2018 Чернігівським національним технологічним університетом та здобув кваліфікацію - бакалавр з комп`ютерної інженерії та ступінь вищої освіти  бакалавр (а.с.11).
		Оскільки перший (бакалаврський) рівень вищої освіти позивач завершив отриманням диплому бакалавра, серії В18 №142249, то наступним рівнем освіти для позивача згідно зі статтею 10 Закону України «Про освіту» є другий (магістерський) рівень вищої освіти.
		Судом встановлено, що відповідно до архівної довідки Національного університету «Чернігівська політехніка» від 17.06.2024 №504/08-176 позивач з 01.09.2018 був зарахований на І курс заочної форми навчання за освітнім ступенем магістр, спеціальності 123 «Комп`ютерна інженерія» факультету електронних та інформаційних технологій Чернігівського національного технологічного університету (наказ ректора від 13.08.2018 №487-с), проте з 06.12.2018 відрахований з числа здобувачів вищої освіти за невиконання умов угоди (наказ ректора від 12.12.2018 №912-С) (а.с.13 та на звороті).
		Як визначено статтею 5 Закону №1556-VII магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
		Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1556-VII атестація осіб, які здобувають ступінь, зокрема, магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
		Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
		Статтею 7 Закону №1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
		Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
		Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
		Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
		Згідно статті 8 Закону №1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
		Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
		З системного аналізу норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позивач не зміг здобути обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра, що становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми, що становить 120 кредитів ЄКТС та дослідницького (наукового) компоненту обсягом не менше 30 відсотків, а отже не набув здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності, оскільки позивач з 01.09.2018 був зарахований на І курс заочної форми навчання за освітнім ступенем магістр, спеціальності 123 «Комп`ютерна інженерія» факультету електронних та інформаційних технологій Чернігівського національного технологічного університету згідно наказу ректора від 13.08.2018 №487-с, проте з 06.12.2018 відрахований з числа здобувачів вищої освіти за невиконання умов угоди згідно наказу ректора від 12.12.2018 №912-С, тобто його навчання тривало лише три місяці та 06 днів (а.с.13 та на звороті).
		Позивач не проходив атестацію на здобуття магістра екзаменаційною комісією навчального закладу, а також не отримував диплома магістра за кваліфікацією «Комп`ютерна інженерія», як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію та додатку до диплома, в якому наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України, що означає що другий рівень освіти у позивача був незавершений етап освіти.
		Проте пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
		Отже позивач маючи перший (бакалаврський) рівень освіти почав здобувати другий (магістерський) рівень вищої освіти лише з 07.09.2023, дата завершення здобуття освіти -31.12.2024 згідно наказу від 06.09.2023 №290-ст, виданого Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченко.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що інформація в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 14.06.2024 №77207 про поточне здобуття позивачем освіти у Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка (рівень освіти  магістр, форма здобуття освіти  денна) про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» не відповідає дійсності, а тому є протиправною.
		Щодо позовних вимог про зобов`язання Міністерства освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 суд зазначає наступне. 
		Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
		Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
		Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Інформація, що міститься в Електронній базі, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритою, у тому числі у форматі відкритих даних, та з урахуванням потреб осіб з порушенням зору. Особа має повний безоплатний доступ до всіх відомостей про себе, що містяться в Електронній базі.
		Доступ осіб до інформації, що міститься в Електронній базі, здійснюється через: офіційні веб-сайти держателя Електронної бази та адміністратора Електронної бази; Єдиний державний веб-портал електронних послуг.
		Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
		Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
		Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
		Адміністратор Електронної бази:
		здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
		відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
		забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
		проводить навчання для роботи з Електронною базою;
		здійснює інші заходи, передбачені законом.
		Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".
		Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
		Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
		Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
		Пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
		Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення, зокрема, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
		Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
		Отже саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача. 
		За таких обставин позовна вимога про зобов`язання Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 підлягає задоволенню за обгрунтованістю.
		Позовна вимога про зобов`язання Міністерства освіти і науки України виготовити нову довідку з відображенням в довідці інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною, оскільки інформація про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 ще відповідачем до ЄДЕБО не внесена. 
		Таким чином з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково.
		При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням того, що позов задоволений частково, на користь позивача за рахунок бюджетних призначень Міністерства освіти і науки України підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
		Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним рішення Міністерства освіти і науки України щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти №77207 від 14.06.2024 інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 .
		Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).
		Відповідач: Міністерство освіти та науки України (просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ - 38621185).
		Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Інфоресурс» (вул. О. Довженка, буд. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37533381).
		Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
		 
		 
		Суддя В.В. Падій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...