Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 620/2643/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано судом: 23.10.2024. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: A/855/9680/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/2643/24                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  22 жовтня 2024 року                                                                                            м. Київ
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		                   судді-доповідача:                       Собківа Я.М.,    
		                                 суддів:                        Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій, Міністервства у справах ветеранів України про визнання протиправними та скасування рішень, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій, Міністервства у справах ветеранів України, в якому просили:       
		- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.12.2023 щодо позбавлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій від 14.12.2023 №11/ІІІ/3/12;
		- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.12.2023 щодо позбавлення ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій від 14.12.2023 №11/ІІІ/3/7;
		- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.12.2023 щодо позбавлення ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій від 14.12.2023 №11/ІІІ/3/10.
		Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.  
		В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просять скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.     
		Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до ч.1  ст. 308 КАС України  суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до п. 2 ч. 1  ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
		10 червня 2024 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено, що з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в складі добровольчого підрозділу "Хантер" брали участь в несенні чергування на блокпостах, патрулюванні міста Чернігів, виготовляли "Коктейлі Молотова", у зв`язку із чим рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19.09.2023 №589 були нагороджені медаллю "За оборону Чернігова". Для виконання завдань позивачі отримали відповідну зброю.
		Надалі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Комісії із заявами про надання їх статусу учасників бойових дій як таким, що брали безпосередню участь у взаємодії зі Збройними Силами України у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 24.02.2022 по 25.03.2022. 
		До заяв позивачами було додано: спільні нотаріально завірені свідчення гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , копії посвідчень УБД гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , копії довідок про безпосередню участь особи у заходах щодо гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , копію військового квитка гр. ОСОБА_6 , копію національного паспорту та РНОКПП, 2 фото.
		На підставі трьох свідчень учасників бойових дій рішеннями Комісії, оформленим протоколами від 16.11.2023 №10, від 16.11.2023 №10/ІІІ/14/14, від 14.12.2023 №11/ІІІ/3/7, позивачам надано статус учасника бойових дій. 
		Надалі гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надіслали до Комісії заяви, у яких просили не враховувати подані ними свідчення стосовно безпосередньої участі позивачів у період з 04.03.2022 по 04.04.2022 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в місті Чернігові, мотивовані тим, що ними не вірно витлумачено ознаки, за якими особи можуть належати до категорії учасників бойових дій та завдання, які такими особами мають виконуватись. Так, гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що позивачі брали участь у несенні чергування на блокпостах, патрулюванні міста Чернігів, однак відомості про їх участь у виконанні бойових завдань, бойових зіткнень з військами рф заявникам не відомі.  
		Враховуючи  наведене, рішеннями Комісії, оформленими протоколами від 14.12.2023 №11/ІІІ/3/12, №11/ІІІ/3/7 та №11/ІІІ/3/10, позивачів позбавлено статусу учасника бойових дій відповідно до абзацу 8 пункту 8-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413. 
		Про прийняті рішення позивачів повідомлено листами Мінветеранів від 22.12.2023.  
		Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивачі звернулись до суду з відповідним позовом.
		Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. 
		Відповідно до  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
		Відповідно до статті 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
		Стаття 6 Закону №3551-XII містить вичерпний перелік осіб, які можуть бути визнані учасниками бойових дій, серед яких особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
		Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
		Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.
		У разі відсутності довідки, передбаченої абзацом п`ятим цього пункту, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є зокрема свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів.
		До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.
		До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками.
		Аналогічні вимоги щодо підстав та порядку отримання статусу учасника бойових дій містить Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413, у редакції, чинній в період виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до пункту 5 Порядку №413 рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно осіб, зазначених в абзацах четвертому та шостому пункту 2 цього Порядку.
		Для надання статусу учасника бойових дій особи, зазначені в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, або командири добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, подають на розгляд міжвідомчої комісії документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку для таких осіб, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій (пункт 6 Порядку №413).
		Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісіями, особами, зазначеними в абзацах четвертому і шостому пункту 2 цього Порядку, або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи осіб, які звернулися до міжвідомчої комісії.
		З огляду на наведені норми права, колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством України визначено чіткий перелік документів, за наявності яких, особам, які в період з 24 лютого по 25 березня 2022 року брали участь у здійсненні заходів, надається статус учасника бойових дій, а саме:
		1) довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах;
		2) свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;
		3) свідчення (заява) не менше ніж двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів (для осіб, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення).
		Як вбачається з матеріалів справи на адресу Комісії від позивачів надійшли заяви про надання їм статусу учасників бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ як таким, що в період з 24 лютого по 25 березня 2022 року у складі добровольчого формування, у взаємодії із Збройними Силами України, брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в місті Чернігові.
		До заяви позивачами було надано нотаріально завірені покази трьох свідків про період безпосередньої участі.
		В силу вимог Закону №3551-ХІІ та Порядку №413 виключно свідчення гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стали підставою для прийняття Комісією рішень про надання позивачам статусу учасників бойових дій.
		Пунктом 8-1 Порядку №413 передбачено, що комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі, в тому числі, виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про особу.
		Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті комісії, які його надавали, або їх правонаступники.
		Підставою для позбавлення комісією або міжвідомчою комісією статусу учасника бойових дій осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, є документи державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріали службових перевірок та інші документи, що встановлюють факт подання недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про неї, надіслані ними на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення.
		Комісія або міжвідомча комісія в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій.
		Матеріалами справи підтверджується, що гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надіслали до Комісії заяви про неврахування раніше поданих ними свідчень щодо участі позивачів у заходах.
		Тобто, на розгляд Комісії надійшли документи щодо подання недостовірних даних (інформації) про участь позивачів у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в місті Чернігові.
		З огляду на те, що виключно свідчення вказаних громадян покладені в основу прийнятих Комісією рішень про надання позивачам статусу учасника бойових дій, які надалі гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відкликані, колегія суддів погоджується із позицією відповідача про обґрунтованість спірних рішень та відсутністю підстав для задоволення позовних вимог. 
		Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. 
		Положеннями  ст. 242 КАС України  рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з п. 1 ч. 1  ст. 315 КАС України  за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до  ст. 316 КАС України  суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                     
		Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.            
		Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року залишити без змін.           
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		 
		              Суддя-доповідач                                                                                 Собків Я.М.
		             
		             
		  Суддя                                                                                                    Сорочко Є.О.
		 
		 
		             Суддя                                                                                                     Чаку Є.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...