Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/1121/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2024. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: К/990/33477/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		22 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №240/1121/24
		адміністративне провадження №К/990/33477/24
		 
		колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду (далі - Суд):
		суддя-доповідач - Бевзенко В.М.,
		судді: Берназюк Я.О., Стародуб О.П.,
		розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року (суддя - Окис Т.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року (постановлену у складі головуючого судді: Матохнюка Д.Б., суддів: Білої Л.М., Гонтарука В.М.) у справі №240/1121/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У 2024 році ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач), в якому просила:
		- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Житомирській області оформлену листом №41631-41346/Р-02/8-0600/23 від 23 листопада 2023 року донарахувати та виплатити пенсію у відповідності до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) з 13 вересня 2023 року;
		- зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону № 796-XII, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 13 вересня 2023 року. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, Верховна Рада України 29 червня 2021 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» № 1584-ІХ (далі - Закон № 1584-ІХ). Пунктом 2 розділу І цього Закону частину третю статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції наступного змісту: «В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень». Також зазначену правову норму доповнено частинами четвертою та п`ятою, а саме: «Розміри пенсії, передбачені частиною 3 цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України».
		Положення частини третьої статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, як помилково вважає позивач, не застосовуються, оскільки Верховною Радою України було виконано рішення Конституційного Суду України у визначений у ньому термін та приведено у відповідність приписи пенсійного забезпечення вказаної категорії осіб. 
		II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Доводи учасників справи
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях допустили неправильне тлумачення рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 і Закону № 796-XII та застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 460/20412/23 та від 15 травня 2024 року у справі № 400/12171/21.
		18 вересня 2024 року від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ГУ ПФУ в Житомирській області просить залишити цю скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на прийняття Закону № 1584-ІХ, який є чинним на момент звернення і його положення у встановленому законом порядку неконституційними не визнавались.
		ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати її пенсію відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
		ГУ ПФУ в Житомирській області листом від 23 листопада 2023 року №41631-41346/Р-02/8-0600/23 повідомило позивача про відмову у перерахунку пенсії.
		Відмову обґрунтовують тим, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 29 червня 2021 року №1584-ІХ, які набрали чинності з 01 липня 2021 року та передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи інвалідності - 3700,00 грн. Роз`яснено, що іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначено частиною третьої статті 54 Закону №796-XII, чинним законодавством не передбачено.
		Не погоджуючись з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся до суду з позовом.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
		Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою ГУ ПФУ в Житомирській області донарахувати та виплатити позивачці пенсію у відповідності до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) з 13 вересня 2023 року у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», яка мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 29 червня 2021 року №1584-ІХ, які набрали чинності з 01 липня 2021 року та передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи інвалідності - 3700,00 грн. Іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначено частиною третьої статті 54 Закону №796-XII, чинним законодавством не передбачено.
		Позивач, з покликанням на рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)2021 вважає, що має право на перерахунок пенсії у розмірі, встановленому частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР.
		Таким чином, ключовим правовим питанням спору, що становить предмет цієї справи, є порядок застосування Закону №796-XII з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України, висловленої у Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, під час нарахування особі пенсії за цим Законом.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги про перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів встановила, що Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами.
		Зокрема у постановах від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, від 12.05.2024 у справі №400/12117/21, від 10.09.2024 у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 у справах №240/590/24, №240/739/24, від 12.09.2024 у справі №240/1024/24, від 02.10.2024 у справах від №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
		«…що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом № 796-XII у редакції Закону №230/96-ВР….
		У зв`язку із цим, Верховний Суд дійшов до висновку, що прийняттям Закону №1584-IX не досягаються всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Крім того, у Рішенні від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині четвертій статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. 
		Ключовим для правильного вирішення цієї справи і з`ясування питання про застосування норми закону є визначення, чи виконане Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, і застосування редакції Закону, що відповідає цьому Рішенню.
		Враховуючи наведені вище висновки, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати норми Закону № 796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, що і було зроблено судом першої інстанції.
		Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.»
		Водночас, колегія суддів не погоджується з такими висновками Верховного Суду, що містяться у наведених вище постановах з огляду на наступне.
		Частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, було передбачено наступне:
		"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
		по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
		по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
		по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
		дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
		28 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, яким текст статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.
		Змінивши підпунктом 13 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII законодавче регулювання мінімальних розмірів державних пенсій, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року №230/96-ВР.
		Згодом, мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено у Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року №1210 зі змінами (далі - Порядок № 1210).
		Згідно з пунктом 11 Порядку № 1210, мінімальний розмір пенсії становить:
		1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:
		осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
		осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
		осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
		Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Керуючись положеннями статті 97 Закону №2136-VІІІ, якими регламентовано порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України, Конституційний Суд України рішенням від 07 квітня 2021 року № 1-р(Іі)2021 встановив строк втрати чинності нормою Закону, що визнана неконституційною, а саме через три місяці з дня ухвалення рішення, тобто із 07 липня 2021 року.
		Таким чином, умовою застосування у спірних правовідносинах положень статті 54 Закону №230/96-ВР щодо розмірів пенсій було не приведення Верховною Радою України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)2021 нормативного регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України.
		Водночас, 29 червня 2021 року Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" № 1584-IX, який набрав чинності 01 липня 2021 року, відповідно до якого частину третю статті 54 Закону № 796-XII викладено в такій редакції:
		"В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
		для I групи інвалідності - 6000 гривень;
		для II групи інвалідності - 4800 гривень;
		для III групи інвалідності - 3700 гривень;
		для дітей з інвалідністю - 3700 гривень";
		статтю 54 Закону № 796-XII доповнено  частинами четвертою і п`ятою такого змісту:
		"Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
		Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України".
		На час вирішення пенсійним органом заяви позивачки, результати розгляду якої є предметом спору у цій справі, Закон № 1584-IX був чинним і підлягав виконанню суб?єктами правовідносин, які він регулює, відтак, відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви позивачки про донарахування та виплату пенсії у розмірах, визначених статтею 54 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР, діяв відповідно до вимог статті 19 Конституції України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Крім того, під час розгляду справи судами питання неконституційності Закону № 1584-IX в порядку статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України судами не порушувалось.
		Подальше визнання Закону № 1584-IX неконституційним не може бути підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки не свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, що в силу приписів статті 351 КАС України є підставою для такого скасування.
		Натомість, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону чи його окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.
		Вважаючи що Закон № 1584-IX прийнято не у відповідності до Конституції України, а Верховна Рада України не виконала рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 (формально виконала), Верховний Суд, у наведених вище справах, фактично вдався до оцінки конституційності зазначеного Закону, що є виключними повноваженнями Конституційного Суду України.
		Крім того, такі висновки фактично є формою судового контролю за виконанням рішення Конституційного Суду України, що також не належить до повноважень судів загальної юрисдикції.
		Крім того, рішення судів про зобов?язання пенсійних органів здійснити виплату пенсії в розмірах, які визначені Законом №230/96-ВР, суперечать рішенню Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року у справі №4-р(І)/2024, яким відтерміновано його виконання до закінчення воєнного стану. 
		Зокрема, відповідно до абзацу другого його резолютивної частини, частини третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
		За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №460/20412/23, від 12.05.2024 у справі №400/12117/21, від 10.09.2024 у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 у справах №240/590/24, №240/739/24, від 12.09.2024 у справі №240/1024/24, від 02.10.2024 у справах від №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23 та інших зі схожими висновками щодо поширення на спірні правовідносини норм частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII в редакції Закону №230/96-ВР.
		Відповідно до частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
		Згідно зі частиною першою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
		Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу (частина четверта статті 347 КАС України).
		На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №240/1121/24 (касаційне провадження № К/990/33477/24) на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу - судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
		Керуючись статтями 346, 347 КАС України, Верховний Суд,
		УХВАЛИВ:
		Справу №240/1121/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії передати на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 В.М. Бевзенко
		 
		Судді:                                                                                                      Я.О. Берназюк
		 
		                                                                                                    О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...