Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990/279/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2024. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2024.

Номер судового провадження: П/990/279/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		23 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		справа №990/279/24
		адміністративне провадження № П/990/279/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючої судді - Мельник-Томенко Ж. М.,
		суддів - Єресько Л. О., Жука А. В., Мартинюк Н. М., Радишевської О. Р.,
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, 
		УСТАНОВИВ:
		Зміст позовних вимог та стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
		29.08.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія), в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність ВККС України щодо прийняття рішення за зверненням зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2024 № 03-18/9652/24;
		- зобов`язати ВККС України розглянути по суті звернення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2024 № 03-18/9652/24. 
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним як головою Окружного адміністративного суду міста Києва, на виконання рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2024, складено звернення до ВККС України від 24.07.2024 № 03-18/9652/24. Натомість, ВККС України в особі заступника голови Комісії Сидоровича Р. надала відповідь, оформлену листом від 26.07.2024 № 02-4067/24. Позивач уважає, що за наслідками розгляду звернення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2024 № 03-18/9652/24, яке безпосередньо стосувалося питань проведення кваліфікаційного оцінювання, тобто питання, віднесеного до компетенції ВККС України, Комісією мало бути прийнято відповідне колегіальне рішення. Однак такі дії Комісією в порушення вимог частини п`ятої статті 92, частини першої статті 98 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та пунктів 2, 7, 57, 71, 75, 99-2, 103, 104 Регламенту ВККС України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (далі - Регламент), вчинено не було.
		Отже, на думку позивача, не приймаючи рішення за наслідками розгляду такого звернення, ВККС України діяла не у спосіб, що передбачений Законом № 1402-VIII та Регламентом, недобросовісно та необґрунтовано. А сам факт не прийняття рішення за наслідками розгляду поданого звернення Окружного адміністративного суду міста Києва 24.07.2024 № 03-18/9652/24 свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. Позивач уважає, що з огляду на наведені норми Закону №  1402-VIII та Регламенту, у відповідача виник безумовний обов`язок щодо прийняття колегіального рішення пленарним складом ВККС України за наслідком розгляду звернення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2024 № 03-18/9652/24.
		Отже, позивач зазначає, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку буде не лише визнання протиправною бездіяльність відповідача, а й зобов`язання його розглянути по суті звернення Окружного адміністративного суду міста Києва 24.07.2024 № 03-18/9652/24 та прийняти за наслідком цього рішення пленарним складом Комісії.
		Крім того, позивач наголошує на тому, що порушення визначених законом процедур розгляду наведеного вище звернення суперечить змісту Закону № 1402-VIII та Регламенту, та ставить під розумний сумнів щодо законності здійснюваної відповідачем діяльності, що свідчить про порушення прав та інтересів позивача в частині правомірних (легітимних) очікувань щодо розгляду направленого ним до Комісії звернення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, за наслідком чого ВККС України мала ухвалити відповідне правомірне рішення.
		10.09.2024 до Верховного Суду через підсистему Електронний Суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Позиція ВККС України полягає в тому, що Регламентом визначено повноваження голови Комісії щодо формування переліку питань, які виносяться для розгляду на засіданні Комісії у пленарному складі. Водночас положеннями Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) унормовано порядок розгляду звернень до органів державної влади. Відповідно до вказаних норм наказом голови ВККС України від 30.12.2015 № 93 затверджено Інструкцію з розгляду звернень та особистого прийому громадян у ВККС України (далі - Інструкція № 93). З огляду на те, що розгляд звернень не віднесено Законом №  1402-VIII до виключних повноважень Комісії у пленарному складі чи у складі палати чи колегії, а розгляд указаних звернень унормовано положеннями Закону № 393/96-ВР та Інструкцією № 93, твердження позивача щодо необхідності розгляду його звернення саме на засіданні Комісії, на думку відповідача, є помилковими та ґрунтуються на хибному тлумаченні положень Регламенту. 
		Процесуальні дії у справі
		За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.08.2024 справу №  990/279/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Жука А. В., Мартинюк Н. М., Радишевської О. Р.
		Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВККС України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у строк, установлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 
		10.09.2024 до Верховного Суду через підсистему Електронний Суд від ВККС України надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
		Установлені судом обставини справи
		Відповідно до протоколу зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2024 вирішено, зокрема, уповноважити голову суду ОСОБА_1 звернутися зі зверненням до Вищої ради правосуддя, Ради суддів України та ВККС України для перевірки фактів порушення вимог чинного законодавства України членами ВККС України та надати їм правову оцінку (а. с. 13-15).
		24.07.2024 ОСОБА_1 як голова Окружного адміністративного суду міста Києва, на виконання рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2024, звернувся до Комісії із зверненням № 03-18/9652/24, яке містило вимоги: 
		1. Привести відповідно до вимог чинного законодавства запитання, наведені у Додатку 1 до рішення Комісії від 05.06.2024 № 15б/зп-24. Провести ретельну перевірку актуальності та коректності цих запитань.
		2. Усунути порушення вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно- комунікаційних системах» шляхом отримання сертифікату для комплексу спеціального захисту інформації (КСЗІ).
		3. Провести максимально відкриту та повну перевірку причин та наслідків некоректної роботи програмного комплексу, що мало місце під час проведення іспиту 09.07.2024, у тому числі у рамках відповідного кримінального провадження. Поінформувати нас та суспільство про факти, встановлені за результатами перевірки.
		4. Усунути порушення статті 3 Конституції України та статті 2 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод шляхом перегляду відповідних вимог щодо безпечної евакуації під час повітряної тривоги.
		5. Усунути порушення статті 55 Конституції України та статей 6 та 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод шляхом внесення змін до Правил складання іспиту щодо забезпечення права учасників іспиту на захист в частині доступу до необхідних доказів.
		6. Усунути порушення статті 84 Закону № 1402-VIII та статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод шляхом опублікування на офіційному вебсайті Комісії переліків питань для проведення іспитів під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів та суддів апеляційних судів з відповідними варіантами відповідей.
		7. Привести Правила складання іспиту, які застосовуються під час кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, відповідно до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затверджені рішенням ВККС України 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення ВККС України 13.02.2018 № 20/зп-18) шляхом виключення з Правил заборони використання рішень Конституційного Суду України під час виконання практичного завдання.
		8. Відкласти (зупинити) проведення кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів та суддів апеляційних судів до виконання всіх наведених у пунктах 1-6 заходів у повному обсязі.
		9. Повідомити нас про рішення, прийняті Комісією за результатами розгляду цього листа, до 26.07.2024 (а. с. 16-23).
		Відповідно до реєстраційної картки, наданої ВККС України, звернення ОСОБА_1 від організації - Окружний адміністративний суд міста Києва від 24.07.2024 вих. № 03-18/9652/24 одержано 24.07.2024 та зареєстровано під № 02ел-4367/24 та передано для опрацювання і надання пропозиції ОСОБА_2 - членам Комісії (електронні копії). Резолюція - Сидорович Р. М. Контроль 26.07.2024 (а. с. 55).
		Листом ВККС України від 26.07.2024 № 02-4067/24 позивачу повідомлено, що Комісією рішеннями від 03.07.2024 № 217/зп-24 та від 24.07.2024 № 229/зп-24 виключено окремі запитання з переліків тестових запитань для проведення іспитів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів, затверджених рішенням Комісії від 05.06.2024 № 156/зп-24. Зазначені рішення оприлюднені на офіційному вебсайті Комісії. Номери виключених запитань зазначені у додатках до рішень. Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII ВККС України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування на своєму офіційному вебсайті. Перелік питань (основи тестових завдань) для проведення іспитів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів оприлюднені 06.06.2024, тобто більш ніж за 30 днів до дня проведення іспиту. Виключення окремих питань з переліків тестових запитань не змінює дату оприлюднення та не тягне наслідки у вигляді обчислення нового строку, оскільки жодне питання не додавалося та не змінювалося. Оприлюднені комісією основи тестових завдань не містять відповідей, оскільки, відповідно до пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або  обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосудця)», оцінюється колегіями ВККС України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Підстави для зміни Правил складання іспиту під час кваліфікаційного оцінювання для визначення відповідності судді займаній посаді на сьогодні відсутні. Наразі триває робота щодо отримання атестату відповідності на комплексну систему захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи Комісії відповідно до договору, укладеного з ТОВ «НВП СМАРТ СОЛЮШЕНС».
		Також у цьому листі Комісія зазначила, що згідно з Актом оцінки об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) від 27.10.2022 щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття, складеного працівниками ВЗНС та ЗЦС Солом`янського РУ ДСНС України у м. Києві, та аналогічного Акту від 24.07.2024, складеного працівниками Департаменту муніципальної безпеки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), цокольний поверх та підвальне приміщення адміністративної будівлі ВККС України придатні до використання як найпростіше укриття (а. с. 27-28).
		Позиція Верховного Суду
		Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка доказів та доводів учасників справи та висновки Верховного Суду
		Верховний Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, виходить із такого.
		Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у пункті 4.1 Рішення від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		У пункті 4.2 цього Рішення Конституційний Суд України зазначив, що рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
		Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом № 393/96-ВР, про що зазначено в його преамбулі. Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
		Частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		Звернення [викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша статті 3 цього Закону)], оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (частина перша статті 7 Закону № 393/96-ВР).
		Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями (частина третя статті 7 № 393/96-ВР).
		Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
		Згідно з частиною третьою статті 15 Закону № 393/96-ВР відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
		Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частина четверта статті 15 Закону №  393/96-ВР).
		Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (частина перша статті 20 Закону № 393/96-ВР).
		Відповідно до пунктів 1, 6, 10 частини першої статті 24 Закону № 1402-VIII голова місцевого суду: представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; здійснює інші повноваження, визначені законом.
		Стаття 128 Закону № 1402-VIII регулює питання зборів суддів. Так, відповідно до частини першої вказаної статті, збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
		Відповідно до частини четвертої статті 128 Закону № 1402-VIII збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів цього суду. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадських об`єднань, журналісти, інші особи.
		Згідно з частиною восьмою статті 128 Закону № 1402-VIII збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов`язані розглянути ці пропозиції протягом п`ятнадцяти днів і дати відповідь по суті.
		Відповідно до частини дванадцятої статті 128 Закону № 1402-VIII виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду або його заступника.
		Водночас Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» було ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
		Відповідно частини восьмої статті 19 Закону № 1402-VIII суд є юридичною особою, якщо інше не визначено законом.
		Порядок виконання рішення про припинення юридичної особи передбачений статтею 105 Цивільного кодексу України.
		Проте Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що судді Окружного адміністративного суду міста Києва 23.07.2024 провели збори суддів та прийняли рішення, зокрема, уповноважили голову суду ОСОБА_1 звернутися зі зверненням, зокрема, до ВККС України для перевірки фактів порушення вимог чинного законодавства України членами ВККС України та надати їм правову оцінку (а. с. 13-15).
		24.07.2024 ОСОБА_1 як голова Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся до Комісії із зверненням № 03-18/9652/24 (а. с. 16-23).
		Викладені вище обставини щодо розгляду ВККС України звернення ОСОБА_1 як голови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2024 № 03-18/9652/24 не дають підстави вважати, що воно не було розглянуто, як того вимагають норми Закону № 393/96-ВР.
		Насамперед, звернення ОСОБА_1 як голови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2024 № 03-18/9652/24 належним чином зареєстровано шляхом присвоєння йому відповідного номеру та передано для опрацювання і надання пропозиції ОСОБА_2 - членам Комісії (електронні копії) (а. с. 55). 
		За резолюцією заступника голови Комісії Сидоровича Р. М. зазначене звернення було опрацьовано та за результатами такого опрацювання Окружному адміністративному суду міста Києва 26.07.2024 була направлена відповідь за № 02-4067/24 (а. с.27-28).
		З аналізу змісту заявлених позовних вимог та висловлених доводів позивача, встановлено, що останній не заперечує отримання від ВККС України відповіді на його звернення.
		Позиція позивача у цій справі зводиться виключно до того, що належним способом реагування на його звернення від 24.07.2024 № 03-18/9652/24 до Комісії є ухвалення відповідного колегіального рішення. Позивач уважає, що у зверненні від 24.07.2024 підняті питання, які безпосередньо стосувалися проведення кваліфікаційного оцінювання, які водночас належать до компетенції Комісії як колегіального органу, відтак, на його думку, звернення має бути предметом розгляду на засіданні Комісії.
		Надаючи оцінку таким доводам позивача, Суд виходить з такого.
		Відповідно до частини першої статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
		Частиною п`ятою статті 92 Закону № 1402-VIII визначено, що порядок роботи ВККС України визначається цим Законом. Процедурні питання діяльності Комісії відповідно до цього Закону визначаються Регламентом ВККС України.
		Згідно з пунктом 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII ВККС України проводить кваліфікаційне оцінювання.
		Порядок розгляду звернень громадян, звернень та запитів народних депутатів, адвокатів, що надходять до ВККС України, прийому громадян, а також основні засади організації та ведення діловодства: порядок прийому, реєстрації, обліку, руху, формування у провадження, систематизації, зберігання, довідково-інформаційного пошуку та контролю за виконанням, підготовки документів (справ) до зберігання в архіві Комісії та використання в роботі регулюються Інструкцією № 93.
		Згідно з пунктом 1.2. розділу І Інструкції № 93 ця Інструкція розроблена відповідно до Конституції України, законів України «Про звернення громадян», «Про статус народного депутата України», Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 348, Регламенту ВККС України, затвердженого рішенням Комісії від 08.06.2011 № 1802/зп-11 (у редакції від 03.04.2015 зі змінами), Положення про секретаріат ВККС  України, затвердженого рішенням Комісії від 23.04.2015 № 25/зп-15 (зі змінами), Положення про службу інспекторів ВККС України, затвердженого рішенням Комісії від 27.11.2015 № 75/зп-15, Інструкції з діловодства у ВККС України, затвердженої наказом Голови Комісії від 14.03.2013 №  24.
		Відповідно до пункту 1.3. розділу І Інструкції № 93 звернення, оформлені належним чином і подані до Комісії в установленому порядку, підлягають обов`язковій класифікації за встановленими відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР видами, з урахуванням особливостей, встановлених статтями 14, 15 та 16 Закону.
		Відповідно до пункту 4.1. розділу IV Інструкції № 93 звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають розгляду відповідно до положень цієї Інструкції.
		Згідно з пунктом 4.2. розділу IV Інструкції № 93 зареєстровані звернення громадян відповідальний підрозділ обліковує у відповідній контрольно-реєстраційній картці та перевіряє наявність попереднього листування. Після обліку звернення разом з усіма документами попереднього листування (за наявності) передаються відповідальним підрозділом на розгляд Голові Комісії, секретарю кваліфікаційної палати Комісії, секретарю дисциплінарної палати Комісії, керівнику секретаріату Комісії, в день їх надходження або наступного робочого дня у разі надходження документів у неробочий час. Стосовно кожного звернення, зокрема повторного, не пізніше ніж у п`ятиденний термін має бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до провадження; надіслати за належністю до іншого державного органу, якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції Комісії, про що одразу повідомляється заявнику; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону № 393/96-ВР. Розглянуті Головою Комісії, секретарем кваліфікаційної палати Комісії, секретарем дисциплінарної палати Комісії, керівником секретаріату Комісії звернення повертаються з відповідною резолюцією відповідальному підрозділу, який того ж дня вносить інформацію стосовно виконавця до реєстраційно-контрольної картки. Одразу після внесення необхідної інформації до реєстраційно-контрольної картки відповідальний підрозділ передає за реєстром звернення на виконання структурному підрозділу секретаріату Комісії, службі інспекторів Комісії відповідно до резолюції. Резолюція може містити доручення керівнику структурного підрозділу або службі інспекторів Комісії щодо підготовки проекту відповіді на звернення або надання відповіді на звернення.
		Отже, зміст наведених норм свідчить про те, що положеннями Закону № 393/96-ВР унормовано порядок розгляду звернень до органів державної влади. Відповідно до указаних норм Комісією і було затверджено Інструкцію № 93.
		Як установлено матеріалами справи, Комісією у порядку, передбаченому Інструкцією № 93, розглянуто звернення позивача від 24.07.2024 та надано відповідь на поставлені питання, що свідчить про відповідність дій Комісії вимогам статті 2 КАС України.
		Отже, надходження звернення ОСОБА_1 як голови Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому зазначенні вимоги, зокрема, щодо питання проведення кваліфікаційного оцінювання, не створює в Комісії обов`язку щодо розгляду такого звернення на засідання Комісії у пленарному складі.
		Щодо твердження позивача, що його звернення від 24.07.2024 підлягало розгляду у порядку, передбаченому Регламентом, зокрема позивач посилається на пункти 2, 7, 57, 71, 75, 99-2, 103, 104 Регламенту, Суд зазначає таке.
		Пунктом 2 параграфу 1 розділу І Регламенту передбачено, що ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. ВККС України як державний колегіальний орган суддівського врядування складається з шістнадцяти членів, вісім з яких призначаються з числа суддів або суддів у відставці. У складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України діють Перша палата, Друга палата та колегії.
		Відповідно до пункту 7 параграфу 3 розділу І Регламенту принцип колегіальності у роботі Комісії полягає у спільному (колегіальному) обговоренні на засіданні Комісії і вирішенні членами Комісії питань, віднесених до її компетенції як державного колегіального органу суддівського врядування.
		Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 98 Закону № 1402-VIII організаційними формами діяльності ВККС України є засідання у пленарному складі Комісії, у складі її палат та колегій залежно від питань, визначених цим Законом та Регламентом ВККС України.
		Відповідно до частини одинадцятої статті 98 Закону № 1402-VIII ВККС України затверджує Регламент, який регулює відповідно до цього Закону процедурні питання діяльності Комісії.
		Пунктом 57 параграфу 7 розділу І Регламенту визначено, що організаційними формами діяльності ВККС України є засідання Комісії у пленарному складі, у складі її Палат та Колегій залежно від питань, визначених Законом та Регламентом.
		Відповідно до пункту 58 параграфу 7 розділу І Регламенту Комісія у пленарному складі:
		- обирає та відкликає з посади Голову Комісії, заступника Голови Комісії та секретарів Палат; 
		- ухвалює рішення про звільнення члена Комісії з посади з підстав, передбачених Законом, та у порядку, визначеному цим Регламентом;
		- вносить подання Вищій раді правосуддя про звільнення члена Комісії з підстав, передбачених Законом, та у порядку, визначеному цим Регламентом і Регламентом Вищої ради правосуддя;
		- розглядає, за необхідності коригує, та затверджує план роботи Комісії;
		- щорічно заслуховує доповідь Голови Комісії щодо стану виконання плану роботи Комісії та приймає рішення за результатами її розгляду;
		- затверджує регламент Комісії та положення про Секретаріат Комісії;
		- вносить до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді, про переведення судді відповідно до Закону, якщо іншого не передбачено Законом, цим Регламентом або окремим рішенням Комісії у пленарному складі відповідно до закону;
		- вносить подання Вищій раді правосуддя про затвердження граничної чисельності працівників Комісії з урахуванням визначеної кількості членів Комісії та інспекторів Комісії;
		- визначає форми і зміст декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді), а також затверджує правила заповнення та подання декларацій;  
		- затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді; форму і зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення; встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту та результати спеціальної перевірки; затверджує порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів; положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді; порядок проведення кваліфікаційного іспиту та методику встановлення його результатів; порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання; порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді); перелік уповноважених державних органів, строки та вимоги до інформації, що повинна бути надана або отримана Комісією під час перевірки відомостей стосовно кандидатів щодо їх відповідності вимогам, визначеним Законом, та достовірності поданих документів; програму та порядок проходження початкової підготовки, порядок та методологію оцінювання та самооцінювання судді;
		- затверджує положення про роботу ЄСІТС у Комісії;
		- ухвалює рішення про відповідність громадського об`єднання вимогам до участі у зборах представників громадських об`єднань;
		- ухвалює рішення про оголошення добору на посаду судді, конкурсу на зайняття вакантної посади судді у місцевому суді, конкурсу на зайняття вакантної посади судді в апеляційному суді, вищому спеціалізованому суді або Верховному Суді за спеціальною процедурою, про допуск до спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів на посаду судді, які отримали прохідний бал кваліфікаційного іспиту;
		- призначає кваліфікаційне оцінювання;
		- продовжує кваліфікаційне оцінювання судді, якщо Вищою радою правосуддя було відмовлено в задоволенні подання ВККС України про звільнення судді у зв`язку з його невідповідністю займаній посаді;
		- переглядає рішення, прийняте Палатою чи Колегією, щодо допуску до конкурсу або добору; 
		- переглядає рішення, прийняте Палатою чи Колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання; 
		- ухвалює рішення про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність (невідповідність) судді займаній посаді), якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності; 
		- рекомендує двох членів Комісії, які не є суддями чи суддями у відставці, до складу Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя; 
		- у випадках, установлених рішеннями Вищої ради правосуддя, призначає членів Комісії до постійних комісій та робочих груп Вищої ради правосуддя; 
		- ухвалює рішення про призначення та звільнення з посад державних службовців Секретаріату Комісії, які займають посади державної служби категорії «А», застосування до них заходів заохочення та дисциплінарних стягнень; 
		- присвоює ранги відповідно до Закону України «Про державну службу» державним службовцям Секретаріату Комісії, які займають посади державної служби категорії «А»;
		- затверджує структуру Комісії (у тому числі її Секретаріату) та зміни до неї;  
		- затверджує штатний розпис Комісії;
		- затверджує положення про преміювання працівників Служби інспекторів та патронатної служби Комісії;
		- погоджує розміри премій та стимулюючих виплат для державних службовців Секретаріату Комісії, які займають посади державної служби категорії «А», за поданням Голови Комісії;
		- приймає рішення про розподіл коштів фонду економії заробітної плати; 
		- визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;
		- призначає і звільняє з посади ректора Національної школи суддів України;
		- затверджує стратегію розвитку Національної школи суддів України та щорічний звіт ректора Національної школи суддів України;
		- призначає і звільняє з посад проректорів Національної школи суддів України за поданням ректора Національної школи суддів України;
		- визначає перелік рішень, які можуть ухвалюватися Палатами або Колегіями;
		- формує персональні склади Палат та Колегій, якщо іншого не передбачено цим Регламентом;
		- ухвалює інші рішення з питань, не віднесених Законом та цим Регламентом до повноважень Голови Комісії або Комісії у складі Палати чи Колегії;
		- для здійснення своїх повноважень може утворювати консультативні, дорадчі і робочі групи, ради, комісії та комітети тощо з числа членів Комісії. До складу групи або ради також можуть бути включені, за їх згодою, представники органів суддівського врядування і самоврядування, судді, представники органів державної влади, наукових установ і навчальних закладів, міжнародних організацій, проєктів міжнародної технічної допомоги, інших юридичних осіб публічного та приватного права, а також представники громадського суспільства. Рішенням про утворення групи, ради, комісії чи комітету визначається перелік питань, для попереднього обговорення та вивчення якого вони створюються, або Положенням про них.
		Пунктом 59 параграфу 7 розділу І Регламенту визначено, що Комісія у складі Палати:
		- вносить подання Вищій раді правосуддя про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, про дострокове закінчення відрядження судді, про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя до закінчення кваліфікаційного оцінювання; 
		- вирішує питання, віднесені до повноважень Палати Законом, цим Регламентом та/або рішенням Комісії у пленарному складі. 
		Згідно з пунктом 60 параграфу 7 розділу І Регламенту Комісія у складі Колегії:
		- ухвалює рішення про допуск або про відмову в допуску до конкурсу, добору або кваліфікаційного іспиту, а також рішення щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання; 
		- оцінює відповідність судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), займаній посаді»;
		- проводить співбесіди з переможцями конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого суду та під час кваліфікаційного оцінювання; 
		- ухвалює рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді місцевого суду чи про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя);
		- ухвалює рішення про підтвердження (непідтвердження) здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідність (невідповідність) судді займаній посаді), крім випадків, коли інший порядок ухвалення (прийняття) рішення визначено Законом, Регламентом або окремим рішенням Комісії. У разі ухвалення Колегією рішення про невідповідність судді займаній посаді одночасно ухвалюється рішення щодо внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення судді з посади; 
		- у випадках, передбачених Законом, вносить до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді з посади;
		- ухвалює рішення за результатами перевірки декларації родинних зв`язків судді чи декларації доброчесності судді;
		- розглядає дисциплінарні справи, розгляд яких Законом віднесено до компетенції Комісії;
		- ухвалює інші рішення, віднесені Законом, цим Регламентом та/або рішенням Комісії у пленарному складі до повноважень Колегії. 
		Згідно з абзацом 1 пункту 67 параграфу 7 розділу І Регламенту Голова Комісії, голови Палат та головуючі у засіданнях Колегій організовують роботу Палат та ведуть відповідні засідання Комісії.
		Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 68 параграфу 7 розділу І Регламенту Голова Комісії, голови Палат та головуючі у засіданнях Колегій узгоджують між собою орієнтовний графік проведення засідань Комісії. Комісія у пленарному складі вправі визначити пріоритетність та черговість питань, що мають бути розглянуті в засіданні Комісії у пленарному складі, у складі її Палати чи Колегії. Дату, час і місце проведення засідання Комісії у пленарному складі та перелік питань, що виноситься для розгляду на засіданні, за пропозиціями членів Комісії визначає Голова Комісії.  
		Отже, Регламентом визначено повноваження Голови Комісії щодо формування переліку питань, які виносяться для розгляду на засіданні Комісії у пленарному складі. З огляду на те, що розгляд звернень не віднесено Регламентом до виключних повноважень Комісії у пленарному складі чи у складі палати чи колегії, а розгляд указаних звернень унормовано положеннями Закону №  393/96-ВР та Інструкцією № 93, твердження позивача щодо необхідності розгляду його звернення саме пленарним складом Комісії є помилковими та ґрунтуються на хибному тлумаченні положень Регламенту.
		Щодо посилання позивача на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 1.380.2019.006917, є помилковими, оскільки у вказаній справі суб`єктом владних повноважень не приймалося рішення, віднесене Земельним кодексом України до його повноважень, у зв`язку з чим суд констатував наявність протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень. У правовідносинах, які є предметом спору у справі, що розглядається, Комісія розглянула звернення позивача у порядку, передбаченому Законом № 393/96-ВР, відтак у позивача не виникли легітимні очікування щодо розгляду вказаного питання в порядку, передбаченому Законом № 1402-VIII та Регламентом, указані правовідносини є різними за змістом.
		З аналогічних підстав є помилковими посилання позивача на правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.06.2024 у справі № 990/305/23. 
		Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що ВККС України не порушила прав та інтересів позивача в частині правомірних (легітимних) очікувань щодо розгляду направленого ним до Комісії звернення, оскільки звернення Комісією належним чином зареєстровано, опрацьовано, а за результатами його розгляду підготовлена та направлена змістовна відповідь, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		Таким чином, ураховуючи межі заявлених позовних вимог, спираючись на системний аналіз наведених положень законодавства та наявних у справі матеріалів, Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову та відсутність підстав для його задоволення.
		Судові витрати
		Відповідно до статті 139 КАС України підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 2, 22, 241-243, 246, 250, 255, 262, 266, 295 КАС України, Верховний Суд 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. 
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Ж.М. Мельник-Томенко,
		А.В. Жук, 
		  Н.М. Мартинюк , 
		 Л.О. Єресько, 
		 О.Р. Радишевська, 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...