Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/705/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2024. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/333/523/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000001907

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                        Справа № 333/705/24 
		Провадження № 1-кп/333/523/24
		ВИРОК
		Іменем України
		07 жовтня 2024 року                          м. Запоріжжя 
		 
		Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в режимі спеціального судового провадження в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22023080000001907 від 30 листопада 2023 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Терпіння, Мелітопольського району, Запорізької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних формувань інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф ОСОБА_6 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
		Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних формувань російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних формувань рф про вторгнення на територію суверенної України.
		 
		Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зф рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі міста Мелітополь Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.
		З метою відсічі військовій агресії рф 24.02.2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022        року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023        року строком на 90 діб.
		Починаючи з 25.02.2022 територія міста Мелітополь Мелітопольської міської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області по теперішній час (на момент складання обвинувального акту) є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора рф, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		З метою силового супроводження зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, для придушення будь-яких проявів незгоди з політикою окупаційної влади, усунення перешкод у реалізації заздалегідь запланованих намірів на тимчасово окупованій території Запорізької області, 28.06.2022 невстановленими досудовим розслідуванням особами із числа колишніх працівників правоохоронних органів України та представників інших військових формувань російської федерації, в порушення ст. ст. 17 і 65 Конституції України, створено не передбачений законами України правоохоронний орган за аналогією із органом спеціального призначення - Службою безпеки України, якому присвоєно назву - «державна служба безпеки Запорожской области» (мовою оригіналу «государственная служба безопасности Запорожской области») (зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб рф за номером 122900001986, адреса реєстрації: Запорізька область, м. Мелітополь, проспект 50 річчя Перемоги, буд. 21 , мовою оригіналу: «Единном государственном реєстре юридических лиц рф, ОРГН №1229000019896, юридический адрес: Заиорожская область, Мелитопольский район, г. Мелитополь, ир-т. 50-летия Победы, д. 21), та який узурпував виконання функцій вище вказаного органу спеціального призначення.
		 
		Т.зв. «Государствснная служба безопасности Занорожской области» має організаційну структуру, що характеризується наявністю єдиноначальності, підпорядкованості, дисципліни та субординації. Указане формування розділено на підрозділи з визначеним особовим складом, для його учасників введені військові звання, знаки розрізнення, службові посвідчення, вогнепальна (автомати, пістолети) та особиста вибухова (гранати) зброя, характерні для такого формування.
		Діяльність вказаного незаконного правоохоронного органу спрямована на встановлення та нав`язування мешканцям всієї території Запорізької області політичного режиму російської федерації, відокремлення Запорізької області як окремої адміністративно-територіальної одиниці від суверенної держави Україна та передачу її під юрисдикцію держави-агресора - російській федерації.
		У другій декаді липня 2022 року, але не пізніше 17.07.2022, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій збройними формуваннями держави-агресора території, в м. Мелітополь Запорізької області, маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички та досвід роботи у правоохоронному органі понад 9 років, діючи умисно, прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації, та, будучи призначеним невстановленими особами із числа керівництва т.зв. державної служби безпеки Запорізької області (мовою оригіналу «государственной службы безопасности Запорожской области»), зайняв посаду заступника начальника відділу економічної безпеки (мовою оригіналу «заместитель начальника отдела зкономической безопасности») у незаконному правоохоронному органі - т.зв. державній службі безпеки Запорізької області (мовою оригіналу «государственной службе безопасности Запорожской области»), створеному на тимчасово окупованій території м. Мелітополь Запорізької області та для приховування своєї злочинної діяльності обрав позивний «КОБА».
		При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781 -XII від 23 грудня 1993 року, а саме ч. 2, правоохоронними органами є органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Відповідно до цього Закону захисту підлягають у тому числі працівники правоохоронних органів, які беруть безпосередню участь у оперативно-розшуковій та розвідувальній діяльності, охороні громадського порядку і громадської безпеки.
		Також, відповідно ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України» № 2229-ХІІ від 28.04.2023, передбачено що завданнями органу безпеки є захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 року передбачено, що окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		 
		При цьому, ОСОБА_5 , вступаючи до незаконного правоохоронного органу - так званої «государственной службы безопасности Запорожской области», був достовірно обізнаним, що останній не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
		Починаючи з другої декади липня 2022 року, однак не пізніше 17.07.2022 ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, добровільно зайнявши посаду заступника начальника відділу економічної безпеки (мовою оригіналу «заместитель начальника отдела зкономической безопасности») у незаконному правоохоронному органі - т.зв. державній службі безпеки Запорізької області (мовою оригіналу «государственной службе безопасности Запорожской области»), приступив до виконання покладених на нього, як співробітника незаконного правоохоронного органу, функцій, в тому числі проведення оперативно-розшукової діяльності, здійснення т.зв. видворення місцевих мешканців з тимчасово окупованої території Запорізької області.
		 
		Обґрунтування застосування судом in absentia
		Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 21.02.2024 року прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинуваченого та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.
		У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Тому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях.
		Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр», на сайті суду та на сайті Офісу Генерального прокурора.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову  ОСОБА_5 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
		В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім свого невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим ОСОБА_5 і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженню. 
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку Російської Федерації частини території України (у т.ч. м. Мелітополя Мелітопольського району Запорізької області), яка розпочалася із збройної агресії 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку Російської Федерації частини території України є загально відомими фактами, які не потребують окремого судового доказування.
		 
		Докази, які досліджені судом
		 
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України підтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами, а саме:
		 
		Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду свідків:
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що працює секретарем Михайлівської сільської рада. Під час його видворення на блокпості в м. Василівка Запорізької області, його привезли на автомобілі, вивели з нього, зняли з голови темну сумку з протигазу, він побачив людей у військовій формі. Пізніше він впізнав ОСОБА_5 , який знімав його видворення на відеокамеру, будучи вдягненим у цивільну форму.
		 
		- показаннями свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що до 24.02.2022 він працював головним тренером ДЮШОР в смт. Кирилівка. Після вторгнення спортивний зал закрили, сім`ї виїжджали, він залишився без роботи. Десь в квітні місяці до нього додому прийшов ОСОБА_9 та ОСОБА_5 та запропонували стати тренером в ДЮШОР при окупаційній владі, однак він відмовився. Десь в червні 2022 року до нього додому знову прийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_5 і вже тепер запропонували створити йому групу швидкого реагування для охорони вчителів, які приїжджали з росії.
		ОСОБА_5 він знає, оскільки той до війни працював у ритуальній службі. Коли до нього приходив ОСОБА_5 , останній вів себе спокійно, зухвало, говорив, що росія тут назавжди, також пропонував йому провести спортивні турніри під егідою «ахмат». На його думку ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду без примусу і погроз з боку окупаційної влади. 
		 
		- суд відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України використовує показання свідка ОСОБА_10 , які ним надані органу досудового розслідування. Так під час допиту ОСОБА_10 пояснив, що на початок повномасштабного вторгнення на територію Україну працював у Мелітопольському відділі поліції на посаді чергового чергової частини, перебував у м. Бердянськ на курсах підвищення кваліфікації. Прибув до місця проживання у м. Мелітополь ввечері 24.02.2022 року, який на той час вже був окупований.
		Під час того як незаконно утримувався співробітниками фсб з 01.08.2022 року по 04.08.2022 року особисто бачив у форменному одязі осіб, які були йому раніше відомі, оскільки останні працювали до окупації у Мелітопольському відділі поліції, а саме: 1) ОСОБА_11 ; 2) ОСОБА_12 ; 3) ОСОБА_29; 4) ОСОБА_30. Вказані особи перебували військовій формі, балаклаві з відкритим обличчям, озброєнні автоматом. Знаходились у присутності старшого їхньої групи, який безпосередньо допитував ОСОБА_10 .
		Крім того, до моменту затримання, 30.07.2022 року, зустрів на автозаправці в м. Мелітополі співробітників т.зв. «ГСБ», які до окупації працювали у Мелітопольському відділу поліції, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_13 . Відбулась бесіда з Румянцевим, під час якої останній намагався схилити свідка до роботи у т.зв. «ГСБ».
		 
		Фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:
		- в протоколі огляду від 31.08.2023, старшим оперуповноважений за дорученням слідчого оглянуто програмне забезпечення «Telegram» за ідентифікатором - номером мобільного телефону НОМЕР_1 , яким особисто користується громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований під ім`ям « ОСОБА_14 », даний обліковий запис зареєстрований на номер мобільного телефону « НОМЕР_1 », виявлено, що він є учасником групи адміністратором якої є особа, яка підписана як « ОСОБА_15 » (встановлений як ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), номер мобільного телефону « НОМЕР_2 », назва облікового запису в мережі «Telegram» - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Зокрема, встановлено, що у зазначеній групі здійснюється службове листування відділу економічної безпеки незаконно створеного, на тимчасово окупованої території Запорізької області, правоохоронного органу так званого «Государственная служба безопасности», в переписці приймав участь ОСОБА_5 . Так, у вказаній групі, доводяться вказівки керівництва, обговорюються питання щодо проведення пошукових заходів, виявлення проукраїнсько налаштованих громадян, проведення профілактичних заходів, видворення проукраїнсько налаштованих громадян за межі окупованої території Запорізької області, доводяться паролі та піднімаються питання щодо участі у чергуваннях.
		Запис на оптичному диску, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні.
		(т. 2 а.п. 48-129). 
		- в протоколі результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10.04.2023, старшим оперуповноважений за дорученням слідчого склав протокол про зняття інформації з зняття інформації з електронних інформаційних систем - відомостей з мобільних додатків «Telegram», «WhatsApp» та «Viber», які зареєстровані на абонентський номер телефону оператора мобільного телефонного зв`язку НОМЕР_3 , що належить та яким користується ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 
		 
		Аналізом інформаційного масиву «DataExport_2023-04-05» з текстовими файлами, отриманого за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії щодо ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що у зазначеному аккаунті месенджеру «Telegram» містяться файли, зокрема: «Отчет ГСБ Запорожской области», «Список лиц выдворенных за пределы Запорожской области в ходе проведення профилактических мероприятий ГСБ Запорожской области», відповідно до яких вбачається, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який використовує позивний « ОСОБА_19 », зайняв посаду заступника начальника відділу економічної безпеки (мовою оригіналу «заместитель начальника отдела зкономической безопасности») у незаконному правоохоронному органі - т.зв. державній службі безпеки Запорізької області (мовою оригіналу «государственной службе безопасности Запорожской области»), створеному на тимчасово окупованій території міста Мелітополь Запорізької області. 
		Запис на оптичному диску, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні.
		(т. 2 а.п. 142-212) 
		- в протоколі огляду від 27.11.2023, слідчий оглянув протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних інформаційних систем, протокол № 59/2/2-1011т від 10.04.2023 з додатком - DVD-R диском №59/2/2-310т від 10.04.2023 (які у встановленому законом порядку розсекречені актом №59/14/186дск від 27.06.2023), що проводилася на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду ОСОБА_20 №10/605т від 09.02.2023 відносно громадянина України ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Серед відомостей в даному документі є відомості про те, що ОСОБА_5 зайняв посаду заступника начальника відділу економічної безпеки (мовою оригіналу «заместитель начальника отдела зкономической безопасности») у незаконному правоохоронному органі - т.зв. державній службі безпеки Запорізької області (мовою оригіналу «государственной службе безопасности Запорожской области»), створеному на тимчасово окупованій території міста Мелітополь Запорізької області, а також здійснював незаконне видворення мешканців тимчасово окупованої території Запорізької області.
		Запис на оптичному диску, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні.
		(т. 2 а.п. 215-219) 
		 
		За наслідком аналізу вищевказаної інформації, суд вважає встановленими обставини про те, що ОСОБА_5 працював в незаконному органі «Государственная служба безопасности Запорожской области» та займав там посаду «заместителя начальника отдела экономической безопасности» 
		 
		- протоколом пред`явлення для впізнання по фотознімках від 15.09.2023 з якого судом встановлено, що свідок ОСОБА_21 впізнала за фотознімками ОСОБА_5 (фотознімок 1), як особа, яка проводила обшук за її фактичним мешканням у АДРЕСА_3 .
		(т. 2 а.п. 240-242) 
		- протоколом пред`явлення для впізнання по фотознімках від 25.07.2023 з якого судом встановлено, що свідок ОСОБА_10 впізнав за фотознімками ОСОБА_5 (фотознімок 1), як колишню колегу, з яким працював в Мелітопольському відділі поліції та який перейшов працювати в незаконно утворений окупаційною владою орган;
		(т. 3 а.п. 1-4) 
		- протоколом пред`явлення для впізнання по фотознімках від 18.05.2023 з якого судом встановлено, що свідок ОСОБА_8 впізнав за фотознімками ОСОБА_5 (фотознімок 1), як особу яка займалася до окупації ритуальним бізнесом та який перейшов працювати в незаконно утворений окупаційною владою орган;
		(т. 3 а.п. 5-7) 
		- протоколом пред`явлення для впізнання по фотознімках від 20.11.2023 з якого судом встановлено, що свідок ОСОБА_7 впізнала за фотознімками ОСОБА_5 (фотознімок 1), як особа, яка проводила його видворення з тимчасово окупованих територій Запорізької області.
		(т. 3 а.п. 8-11) 
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		 
		Крім того, під час судового розгляду було досліджено характеризуючі обвинуваченого відомості, а також досліджені такі документи:
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженню №22023080000001907 від 30.11.2023, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 7 ст. ст. 111-1 КК України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що «громадянин України ОСОБА_5 будучи проросійськи налаштованою особою, у другій декаді липня 2022 року, перебуваючи на території міста Мелітополь Запорізької області, яке з 25.02.2022 та на час повідомлення про підозру є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі - зф держава-агресор рф), маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички та досвід роботи у правоохоронному органі понад 9 років, діючи умисно, прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації російської федерації, відповідальних за правоохоронну діяльність на тимчасово окупованих територіях Запорізької області, та добровільно зайняв посаду заступника начальника відділу економічної безпеки (мовою оригіналу «заместитель начальника отдела зкономической безопасности») у незаконному правоохоронному органі -т.зв. державній службі безпеки Запорізької області (мовою оригіналу «государственной службе безопасности Запорожской области»), створеному на тимчасово окупованій території міста Мелітополя Запорізької області за адресою проспект 50-річчя Перемоги, буд. 21.»
		(т. 1 а.п. 114)
		- постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 30.11.2023 згідно з якої з кримінального провадження №22022080000002182 від 08.11.2022 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_5 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України виділено в окреме кримінальне провадження під №22023080000001907 від 30 листопада 2023 року;
		(т. 1 а.п. 116-117)
		- постанову начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області від 30.11.2023 про створення групи слідчих для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000001907 від 30 листопада 2023 року;
		(т. 1 а.п. 119-120)
		- постанову заступника керівника Запорізької обласної прокуратури від 07.12.2023 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023080000001907 від 30 листопада 2023 року;
		(т. 1 а.п. 121-122)
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженню №22022080000002182 від 08.11.2022, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. ст. 111 КК України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що «громадяни України ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , діючи умисно, з власної ініціативи, добровільно зайняли посади в незаконному правоохоронному органі - государственной службе безопасности Запорожской области»
		(т. 1 а.п. 123-124)
		- постанову начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області від 08.11.2022 про створення групи слідчих для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022080000002182 від 08.11.2022;
		(т. 1 а.п. 132-133)
		- постанову заступника керівника Запорізької обласної прокуратури від 08.11.2022 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22022080000002182 від 08.11.2022;
		(т. 1 а.п. 136)
		- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженню №22023080000000167 від 26.01.2023, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 7 ст. ст. 111-1 КК України. Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що «громадяни України ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , діючи умисно, з власної ініціативи, добровільно зайняли посади в незаконному правоохоронному органі - государственной службе безопасности Запорожской области»
		(т. 1 а.п. 142)
		- постанову начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області від 26.01.2023 про створення групи слідчих для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000000167 від 26.01.2023;
		(т. 1 а.п. 143-144)
		- постанову заступника керівника Запорізької обласної прокуратури від 26.01.2023 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023080000000167 від 26.01.2023;
		(т. 1 а.п. 145-146)
		- постанова прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 23.02.2023 згідно з якої з кримінальні провадження №22022080000002182 від 08.11.2022 за ч. 2 ст. 111 КК України, №22023101110000086 від 17.01.2023 за ч. 2 ст. 111 КК України та кримінальне провадження №22023080000000167 від 26.01.2023 за ч. 7 ст. 111-1 КК України об`єднати в одне провадження під №22022080000002182 від 08.11.2022;
		(т. 1 а.п. 147-148)
		- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2023, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023080000001907 від 30 листопада 2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України;
		(т. 1 а.п. 77-79)
		- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.12.2023, якою застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
		(т. 1 а.п. 170-172)
		- ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.12.2023, якою накладено арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме: комплекс, об`єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , частка власності - 1/4; земельна ділянка з кадастровим номером 2323081200:08:004:0080, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , частка власності - 1/4; нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , частка власності - 1/4; автомобіль марки та моделі «Toyota Land Cruiser Prado» 2007 року випуску, чорного кольору, з д.н.з. НОМЕР_4 , VIN - НОМЕР_5 ; автомобіль марки та моделі «Renault Master» 2016 року випуску, білого кольору, з д.н.з. НОМЕР_6 , VIN - НОМЕР_7 .;
		(т. 1 а.п. 179-181)
		- ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 30.08.2023, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій пов`язаних із втручанням у приватне спілкування громадянина України й інших видів негласних слідчих (розшукових) дій;
		(т. 2 а.п. 45)
		- постанова прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури про виділення матеріалів досудового розслідування від 30.11.2023 згідно з якої з кримінальні провадження №22022080000002182 від 08.11.2022 за ч. 2 ст. 111 КК України до матеріалів кримінального провадження №22023080000001907 від 30 листопада 2023 року за ч. 7 ст. 111-1 КК України виділено документи та метріали;
		(т. 2 а.п. 131-132)
		- ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 11.01.2024, якою надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні № 22023080000001907 від 30 листопада 2023 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України інформації, яка міститься у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем № 59/2/2-1011т від 10 квітня 2023 року, додатку до нього - DVD-R диску № 59/2/2-310т від 10 квітня 2023 року, а також процесуальних документах, на підставі яких вказана інформація отримана, а саме клопотання слідчого № 59/14/К-61т від 06 лютого 2023 року, ухвали Запорізького апеляційного суду № 10/605т від 09 лютого 2023 року та постанови слідчого про доручення проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 59/14/81т від 13 лютого 2023 року, отриманих і складених у рамках кримінального провадження № 22023080000000167 від 26 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та які містяться у матеріалах кримінального провадження № 22022080000002182 від 08 листопада 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 КК України.
		(т. 2 а.п. 136-137)
		- ухвала слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 30.08.2023, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій пов`язаних із втручанням у приватне спілкування громадянина України й інших видів негласних слідчих (розшукових) дій;
		(т. 2 а.п. 139-140)
		 
		 
		 
		Оцінка суду
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_28 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими.
		Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду даної справи в порядку спеціального судового провадження. Зазначив, що під час судового розгляду не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_5 вчинив інкримінований йому злочин. 
		З огляду на досліджені судом докази, суд вважає ці твердження необґрунтованими та такі, які з об`єктивних причин не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
		Враховуючи наведене, суд кваліфікує дії   ОСОБА_5  за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованих територіях. 
		Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
		При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		Призначаючи покарання суд виходить із наступного
		Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії особливо тяжкого злочину.
		Обставин, які, відповідно до  ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Обставин, які, відповідно до  ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , також не встановлено.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, проте враховуючи також, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли в добровільному зайнятті посади, в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованих територіях, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, з позбавленням права обіймати певні посади, з конфіскацією майна.
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті. 
		Також, суд при прийняття рішення враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення. 
		В даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні. 
		 
		Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України, конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		Підстави для застосування положень ст. 69, 75 КК України  відсутні, оскільки відсутні обставини, передбачені ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України.
		Суд приходить до висновку, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, який пов`язаний в добровільному зайнятті останнім посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованих територіях, на підставі ст. 54 КК України, суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - «підполковник міліції».
		Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.12.2023 ОСОБА_5 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутні. 
		Речові докази по справі відсутні.
		Керуючись ст. ст. 323,369-376,615 КПК України, колегія суддів, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна. 
		На підставі ст. 54 КК України позбавити  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 спеціального звання - «підполковник міліції».
		Обраний запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити незмінним.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.12.2023 на майно, яке на праві власності належить  ОСОБА_5 , а саме: 
		- комплекс, об`єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , частка власності - 1/4;
		- земельна ділянка з кадастровим номером 2323081200:08:004:0080, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , частка власності - 1/4;
		- нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , частка власності - 1/4;
		- автомобіль марки та моделі «Toyota Land Cruiser Prado» 2007 року випуску, чорного кольору, з д.н.з. НОМЕР_4 , VIN - НОМЕР_5 ;
		- автомобіль марки та моделі «Renault Master» 2016 року випуску, білого кольору, з д.н.з. НОМЕР_6 , VIN - НОМЕР_7 - залишити незмінним до фактичного виконання вироку в частині конфіскації всього належного йому майна на користь держави. 
		Речові докази відсутні.
		Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...