Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/2762/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 24.10.2024. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2024.
Дата набрання законної сили: 14.04.2025
Результат оскарження 14.04.2025 Полтавський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/539/977/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 539/2762/24
		Провадження № 2/539/977/2024
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 жовтня 2024 року                                    м.Лубни
		Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
		головуючої судді Просіної Я.В.,
		з участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
		представника позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача ОСОБА_2 ,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м.Лубни цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_3 про стягнення надмірно отриманих коштів,
		установив:
		У липні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надмірно отриманих коштів в сумі 39212,49 грн. та судового збору.
		Позов обґрунтований тим, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Починаючи з 01.03.2024 року розмір пенсії ОСОБА_3 становить 23610 грн. 
		Разом з тим, по пенсійній справі ОСОБА_3 була облікована переплата пенсії за період з 01.07.2022 по 31.08.2023 в розмірі 39212,49 грн, яка внаслідок помилкової виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром після виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №440/17795/21. Вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2019 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії №9/1/3717/фп1601006590 від 13.07.2021 з урахуванням проведених витрат та з урахуванням з 05.03.2019 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
		На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_3 без обмеження максимальним розміром станом на 01.04.2019 в розмірі 19929,05 грн. Оскільки судом не було зобов`язано здійснювати виплату пенсії без обмеження максимальним розміром в подальшому в разі зміни умов пенсійного забезпечення заявника виплата в такому розмірі повинна була продовжуватись до 01.07.2022. Однак, виплату пенсії ОСОБА_3 після її перерахунку з 01.07.2022 було продовжено без обмеження максимального розміру, внаслідок чого за період з 01.07.2022 по 31.08.2023 виникла переплата в сумі 39212,49 грн. 
		Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.08.2023 №1600-0203-8/63351 ОСОБА_3 було повідомлено про можливість повернення переплати пенсії в добровільному порядку. Проте кошти від ОСОБА_3 на рахунок Головного управління не надходили. Таким чином, Головним управлінням вжито всі можливі заходи досудового врегулювання. У зв`язку з чим Головне управління змушене звернутися до суду з позовною заявою.
		Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.08.2024 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
		20.09.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що він проходив військову службу у ЗС СРСР та України з 23.08.1976 по 30.11.2001. При звільненні мав військове звання підполковник і займав посаду командира окремого батальйону радіаційного, хімічного, біологічного захисту механізованої дивізії. З урахуванням пільгових періодів служби мав загальну вислугу 27 років. Із 01.12.2001 йому було призначено пенсію «за вислугу років», відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992. Розмір пенсії становив 71% від грошового забезпечення. У 2013 році йому було встановлено 2-гу групу інвалідності, у липні 2013 року перейшов на пенсію «по інвалідності, 2-га група, інвалід війни». Розмір його пенсії становить 80% від грошового забезпечення. Цей розмір грошового забезпечення визначений на підставі довідки про грошове забезпечення встановленого зразку, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараз це ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, якою було передбачене підвищення і перерахунок пенсії військовослужбовцям з 01.01.2018, ПОТЦКСП складено та подано до ГУПФУПО оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії. За даними ПОТЦКСП, розмір мого грошового забезпечення, з якого мала бути нарахована його пенсія «по інвалідності, 2-га група, внаслідок війни», станом на 01.01.2018 складала 9945 грн. Виходячи з цього був визначений розмір пенсії у 7383,58 грн. Втім, у цій довідці були зазначені не всі складові грошового забезпечення для обчислення пенсійної виплати. А тому перерахунок пенсії відповідачем був проведений невірно, без урахування додаткових видів грошового забезпечення.
		За повідомленням ПОТЦКСП №9/1/3717/фп1601006590 від 13.07.2021, центр надіслав відповідачеві оновлену довідку №9/1/3717/фп1601006590 від 13.07.2021. За цією довідкою розмір грошового забезпечення, з якого мав нараховуватись основний розмір пенсії «за вислугу років», був значно більшим і станом на 05.03.2019 року становив вже не 9945 грн, а 19280,25 грн. Втім, відповідач відмовилися здійснювати перерахунок пенсії по оновленій довідці, а тому відповідач був вимушений звертатись до суду.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 по справі №440/9820/21 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області був повністю задоволений. Рішення набрало законної сили 02.11.2021. Відповідно до цього рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов`язане здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії №9/1/3717/фп1601006590 від 13.07.2021 з урахуванням проведених виплат та з урахуванням з 05.03.2019 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. ГУПФУПО судове рішення, тільки в частині перерахунку збільшеної пенсії вищевказане судове рішення виконало, відповідач вже отримую підвищену пенсію. Також позивач нарахував собі перед мною заборгованість за період з 01.04.2019 по 31.03.2022 у розмірі 176398,71 грн, яку і досі не сплатив.
		Після перерахунку пенсії за рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 по справі №440/9820/21 основний розмір пенсії збільшився і становив 15424,20 грн, а з урахуванням доплат та підвищень загальний розмір пенсії став з 01.04.2019 нараховувати у сумі 19929,05 грн. Втім, сплачував він її не у цій сумі, а у розмірі 19340 грн (щомісяця недоплачував по 589,05 грн). Виходячи з цього позивач навіть розрахував і розмір його заборгованості перед ОСОБА_3 по цьому перерахунку пенсії. Такі свої дії він пояснював тим, що в Україні нібито існує обмеження для виплати пенсії військовослужбовцям на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Такі дії відповідача є незаконними, а тому ОСОБА_3 знову звернувся до суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 по справі №440/17795/21 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області був повністю задоволений. Рішення набрало законної сили 23.02.2022. Відповідно до цього рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов`язане здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, №9/1/3717/фп1601006590 від 13.07.2021 з урахуванням проведених виплат та з урахуванням з 05.03.2019 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, для осіб, які втратили працездатність. ГУПФУПО судове рішення, в частині перерахунку збільшеної до сплати пенсії вищевказане судове рішення виконало, з квітня 2022 року відповідач став отримувати пенсію без обмеження виплат. Також ГУПФУПО нарахувало собі перед ОСОБА_3 додаткову заборгованість за період з 01.04.2019 по 31.03.2022 у розмірі 128006,24 грн, яку і досі не сплатив.
		Поступово, через періодичні збільшення прожиткових мінімумів зростали і розміри нарахування пенсії (частина надбавок та доплат до основного розміру моєї пенсії залежить від цих сум), ОСОБА_3 отримував пенсію у розмірі 22840,29 грн, потім 22866,69 грн, потім 22797,52 грн, потім 24366,69 грн. 
		Втім, у серпні 2023 року ГУПФУПО знову стало застосовувати до ОСОБА_3 обмеження виплати і стало сплачувати пенсію в розмірі 20930 грн, що становить 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність станом на 01.08.2023. При цьому ще і стало вимагати від ОСОБА_3 повернути йому гроші за нібито вчинену ними переплату, «надмірну сплату» пенсії (зверх суми 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) за період з 01.07.2022 по 31.07.2023 у розмірі 39212,49 грн.
		Насправді ГУПФУПО при сплаті нарахованої пенсії ніякої переплати не зробив. Навпаки, з 01.08.2023 стало діяти незаконно, знову застосовуючи до виплати пенсії обмеження розмірів її виплати. В даний час ОСОБА_3 готуються документи для подачі адміністративного позову з метою припинення цього порушення, яке триває з 01.08.2023 по даний час.
		ГУПФУПО прийшло до переконання про нібито переплату пенсії з 01.07.2022 через те, що у цей день відбулось зростання розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому відбулось зростання розмірів пенсії (через збільшення певних доплат та надбавок до основного розміру пенсії), а тому позивач з цієї дати, на його переконання, мав право знову почати до мене застосовувати обмеження розміру фактичних виплат пенсії, тобто позивач нараховував би одну суму пенсії, а сплачував би меншу.
		Втім, норми права, які взагалі встановлюють вказане обмеження виплат пенсії військовим пенсіонерам в Україні не діють, є нікчемними ще з 20.12.2016 року внаслідок рішення Конституційного Суду України. Але органи ПФУ не бажають цього визнавати, а тому знову і знову в індивідуальному порядку застосовують такі обмеження до військових пенсіонерів, а це змушує військових пенсіонерів знову і знову оскаржувати такі дії ПФУ у суд.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 по справі №440/17795/21, яким стосовно ОСОБА_3 зобов`язано ГУПФУПО виплачувати пенсію без урахування обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, для осіб, які втратили працездатність набрало законної сили і має виконуватись. Це судове рішення не ставить розмір виплат (без обмеження) пенсії після його винесення ні у яку залежність з тим, що його пенсія у подальшому (після судового рішення) може бути збільшена внаслідок компенсації інфляційних втрат (постанови КМУ №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», № 185 від 23.02.2024 Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році), періодичного збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність тощо. А тому намагання позивача створити враження, що він після 01.07.2022 нібито «незаконно» сплачував пенсію без урахування розміру виплати обмеженням на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, і через це нібито виникла якась «незаконна надмірна сплата», є його вигадкою, яка не ґрунтується на нормах права. 
		З 01.07.2022 по 31.07.2023 позивач сплачував відповідачу пенсію без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, для осіб, які втратили працездатність законно і правильно, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 по справі №440/17795/21. Ніякі переплати чи надмірні сплати при цьому у позивача не виникли.
		Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
		Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
		Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
		Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
		Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
		Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
		 
		Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
		Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
		Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
		При цьому, положення статті 2 Закону №3668 є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням від 20.12.2016 №7-рп/2016.
		За таких обставин, зважаючи на визнання з 20.12.2016 неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, а тому відповідач, фактично відмовляючи мені у виплаті пенсії без обмеження її максимальним розміром та перерахованої на підставі судових рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 по справі №440/18049/21, від 15.09.2022 по справі №440/6787/22, від 10.08.2023 по справі №440/9780/23, та Постанови 2ААС від 20.10.2023 по справі №440/6787/22 та перерахованої таким же чином заборгованості, діє всупереч Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
		Також слід врахувати і те, що Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ. Приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Тобто ці положення також остаточно втратили чинність.
		Втім, у своїх діях ГУПФУПО це рішення Конституційного Суду України також не враховує і не застосовує, що є абсолютно незаконним. Намагання встановлення для ОСОБА_3 за період з 01.07.2022 по 31.07.2023 обмеження виплат максимальним розміром і нарахування ним нібито переплати пенсії та намагання стягнути з цю «надмірну сплату» є абсолютно незаконним.
		Згідно з ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили (зокрема і рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 по справі №440/17795/21 в частині заборони ГУПФУПО застосовувати при виплаті моєї пенсії обмеження розміру виплати на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність), є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		Як вбачається із матеріалів справи, відповідач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримував пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
		Згідно ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
		В матеріалах справи міститься копія Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1601006590 за дорученням № Д 1601006590/15, пенсіонер ОСОБА_3 , за період з квітня 2019 по березень 2022 року, сума виплати становить 128006,24 грн, підстава для здійснення розрахунку  рішення суду (а.с.8).
		Відповідно до копії довідки про перерахунок пенсії, пенсійна справа №1601006590-Міноборони, пенсія по інвалідності ОСОБА_3 , перераховано з 01.04.2019 року на підставі рішення суду, підсумок пенсії становить 19929,05 грн (а.с.9).
		Відповідно до Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1601006590 за дорученням № Д 1601006590/19, пенсіонер ОСОБА_3 , сума виплати (утримання) становить -39212,49 грн за період з липня 2022 по серпень 2023 (а.с.10).
		Відповідно до копії довідки про перерахунок пенсії, пенсійна справа №1601006590-Міноборони, пенсія по інвалідності ОСОБА_3 , перераховано з 01.07.2022 року на підставі рішення суду, підсумок пенсії становить 22840,29 грн (а.с.11).
		Відповідно до копії довідки про перерахунок пенсії, пенсійна справа №1601006590-Міноборони, пенсія по інвалідності ОСОБА_3 , перераховано з 01.12.2022 року на підставі рішення суду, підсумок пенсії становить 22866,69 грн (а.с.12).
		Відповідно до копії довідки про перерахунок пенсії, пенсійна справа №1601006590-Міноборони, пенсія по інвалідності ОСОБА_3 , перераховано з 01.03.2023 року на підставі рішення суду, підсумок пенсії становить 24366,69 грн (а.с.13).
		Відповідно до копії довідки про перерахунок пенсії, пенсійна справа №1601006590-Міноборони, пенсія по інвалідності ОСОБА_3 , перераховано з 01.03.2024 року на підставі ДБУ 2024 року + індексація з 03.24, підсумок пенсії становить 25973,89 грн (а.с.16).
		Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.08.2023 №1600-0203-8/63351 ОСОБА_3 було повідомлено про утворення переплати пенсії, а саме з 01.07.2022 року по 31.08.2023 року в розмірі 39212,49 грн та про можливість повернення переплати пенсії в добровільному порядку (а.с.14).
		Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
		За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
		До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, відповідно до якої не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		Тобто, поверненню підлягають кошти, якщо їх виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату або ж у разі недобросовісності з боку набувача.
		За відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, такі кошти поверненню не підлягають.
		Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі №6-151цс13, від 02.07.2014 року у справі №6-91цс14, від 25.10.2018 року у справі №495/196/17 (провадження №61-25598св18), від 17.07.2019 року у справі №489/210/17 (провадження №61-27560св18), яка з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватись судом.
		Згідно з ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
		Отже, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.
		Зазначене узгоджується з правовими позиціями викладеними у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 (справа №554/6495/17-ц), від 31.10.2019 (справа №607/657/17) та від 20.03.2019 (справа №345/1493/17-ц).
		Такі ж висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».
		З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив переплату пенсії за період з 01.07.2022 по 31.08.2023 в розмірі 39212,49 грн, яка внаслідок помилкової виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром після виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №440/17795/21. 
		Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення виплати.
		Підстави та механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за приписом якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.
		Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що зобов`язання з повернення надміру виплачених пенсій виникають лише при наявності однієї з трьох умов, а саме: рахункової помилки з боку платника пенсії, недобросовісності з боку набувача, подання страхувальником недостовірних даних.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
		Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.
		Враховуючи, що виплата відповідачу пенсії була проведена органом Пенсійного фонду України добровільно, при цьому фактів недобросовісності з боку відповідача недостовірних даних судом не встановлено, а тому передбачені законом підстави для повернення безпідставно виплаченої пенсії відсутні.
		За нормами ч.1, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку Управління, чи надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для перерахування пенсії, а також зловживань з боку відповідача при отриманні пенсії, позивачем надано не було.
		Крім того, позивач у цій справі не надав жодного доказу безпідставності виплати відповідачу пенсії за період з 01.07.2022 по 31.08.2023 в розмірі 39212,49 грн, а власні дії позивача визнані протиправними в порядку адміністративного судочинства.
		За таких обставин, оцінивши докази, подані сторонами, встановивши характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_3 про стягнення надмірно отриманих коштів не підлягає задоволенню.
		Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню відповідачем не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись статями5,7,12,13,76,77,80,81,89,259,263-265,279 ЦПК України, суд
		постановив:
		У задоволення позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_3 про стягнення надмірно отриманих коштів  відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення суду складений 22 жовтня 2024 року.
		 
		Суддя                                     Я.В.Просіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...