Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 720/2458/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2024. Зареєстровано: 24.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/720/150/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024262020003185

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		24.10.2024 
		 
		Справа № 720/2458/24
		Провадження № 1-кп/720/150/24
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   
		24 жовтня 2024 року                   Новоселицький районний суд Чернівецької області    
		 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024262020003185 від 15 серпня 2024 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України, - 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_6 та ОСОБА_7 достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку із чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, з метою особистого збагачення та реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вступили між собою та іншими невстановленими слідством особами у попередню злочинну змову, підшукали трьох осіб, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо яких діють обмеження на виїзд за кордон та які бажали незаконно перетнути державний кордон України за грошову винагороду, розмір якої був попередньо обумовлений з невстановленими досудовим розслідуванням особами, а саме 1000 доларів США. В свою чергу, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , домовились сплатити невстановленим досудовим розслідуванням особам від 7000 до 9000 доларів США кожний після перетину державного кордону.
		В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи спільно, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, забезпечили місцем проживанням та харчуванням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в готелі «Валерія», який розташований по АДРЕСА_3 , забезпечили вказаних громадян предметами для перетину державного кордону України через річку «Прут», надали вказівки та поради щодо подальших дій та визначили час, місце та маршрут для безперешкодного, незаконного перетину державного кордону України. 
		14 серпня 2024 року близько 22 години 00 хвилин, у заздалегідь визначеному місці, а саме одному із номерів вищевказаного готелю «Валерія», ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 слідувати за ОСОБА_6 , який за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами та узгодженим злочинним планом, повів останніх в напрямку лінії розмежування українсько-румунського кордону з метою подальшого переходу лінії державного кордону України поза пунктами пропуску у сторону кордону для перетину державного кордону України через річку Прут поза пунктами пропуску до суміжної держави Республіки Румунія.
		Однак в подальшому, а саме 15 серпня 2024 року о 03 годині 05 хвилин під час руху по польовій дорозі в межах с. Тарасівні Чернівецького району Чернівецької області на напрямку 906 прикордонного знаку, на відстані 240 метрів до державного кордону України ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були затримані працівниками 31 прикордонного загону Державної прикордонної служби України при спробі незаконного перетину державного кордону. 
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненні за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів щодо кількох осіб.
		Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю і показав, що в серпні 2024 року до нього звернувся односелець ОСОБА_11 , який запропонував провести певних осіб через державний кордон України за грошову винагороду в 1000 доларів США, для чого йому треба було знайти ще одну особу, а тому він запропонував це своєму знайомому ОСОБА_7 .. В подальшому він за вказівкою ОСОБА_11 , отриману через мережу Телеграм, разом з ОСОБА_7 приїхали до готелю «Валерія», який розташований в АДРЕСА_3 , де на них чекали ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою незаконного переправлення вказаних осіб через Державний кордон України до Румунії за грошову винагороду. Попередньо в м. Чернівці незнайома жінка передала їм камери та насос. 15 серпня 2024 року він за вказівкою ОСОБА_11 направився разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в с. Тарасівці Чернівецького району, де по польовій дорозі в пішому порядку направлялись в бік державного кордону, однак на відстані приблизно 240 метрів до державного кордону України були затримані працівниками прикордонного загону. В скоєному щиро розкаявся, зазначив, що діяв за вказівкою ОСОБА_11 , за що йому була обіцяна грошова винагорода в сумі 1000 доларів США, просив суворо його не карати.
		Аналогічні покази дав допитаний обвинувачений ОСОБА_7 , який свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
		Враховуючи, що обвинувачені свою вину визнали повністю, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України вважає недоцільним дослідження інших доказів про вищевказані обставини справи, оскільки такі обставини ніким не оспорюються. 
		Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинувачених у незаконному переправленні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненні за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів щодо кількох осіб повністю доказана та їх дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 332 ч. 3 КК України.
		При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про винну особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Положеннями ч. 2 ст.50КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання воно має ґрунтуватися, зокрема, на принципах індивідуалізації та справедливості. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Слід зазначити, що призначене судом покарання має відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливати з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.
		Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, є особою молодого віку, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. 
		Суд відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 зазначені у обвинувальному акті активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та його щире каяття, яке виразилось у тому, що він повністю визнав свою вину та жалкує про скоєння ним злочину, засуджує свою протиправну поведінку та в процесі судового розгляду справи давав правдиві показання, які посприяли органам правосуддя встановити істину по справі.
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено. 
		Враховуючи ступень тяжкості вчиненого умисного тяжкого злочину та обставини його скоєння, дані про винну особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі.
		В той же час, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст.69КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині КК України.
		Зважаючи на наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 двох пом`якшуючих покарання обставин у виді щирого каяття та активного сприяння у розкритті злочину, які є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року справа № 297/562/17, провадження № 51-329км18), із урахуванням особи обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання та є особою молодого віку, суд визнає дані обставини винятковими, які істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину та вважає, що мінімальна міра покарання за ч. 3 ст. 332 КК України не відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі, у зв`язку із чим, приходить до висновку про доцільність призначення йому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує, що він раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, є особою молодого віку, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
		Суд відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 активне сприяння розкриттю злочину та його щире каяття, яке виразилось у тому, що він повністю визнав свою вину та щиро жалкує про скоєння ним правопорушення, засуджує свою протиправну поведінку, в процесі досудового та судового розгляду справи давав правдиві показання, які сприяли органам правосуддя встановити істину по справі. 
		Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено. 
		Враховуючи ступень тяжкості вчиненого умисного тяжкого злочину та обставини його скоєння, дані про винну особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді позбавлення волі.
		Зважаючи на наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 двох пом`якшуючих покарання обставин у виді щирого каяття та активного сприяння у розкритті злочину, які є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року справа № 297/562/17, провадження № 51-329км18), із урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно та є собою молодого віку, суд визнає дані обставини винятковими, які істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину та вважає, що мінімальна міра покарання за ч. 3 ст. 332 КК України не відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі, у зв`язку із чим, приходить до висновку про доцільність призначення йому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті. 
		Стосовно передбаченого санкцією ч. 3 ст.332КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.
		Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ККС ВС у справі 295/5493/22 від 04 квітня 2023 року, такий вид покарання як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю може застосовуватися як до осіб, які вже обіймають певні посади або здійснюють відповідну діяльність, так і до осіб, які такі посади можуть обійняти в майбутньому, або ж у майбутньому можуть здійснювати відповідну діяльність.
		Тому, суд приходить до висновку про необхідність позбавити обвинувачених права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування.
		Щодо призначення обвинуваченим додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, суд вважає необхідним застосувати відносно них обов`язкове додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 3ст. 332 КК України, у виді конфіскації всього належного їм майна, окрім житла. 
		На підставі ч. 5ст. 72 КК Україниобвинуваченим необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення в період з дня їх затримання, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Судові витрати відсутні. 
		Підстав для застосування вимог ст. 75 КК України суд не вбачає, а тому не погоджується з цього приводу з доводами сторони захисту виходячи з наступного. 
		Так, обвинувачені вчинили тяжкий умисний злочин за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів щодо незаконного переправлення через державний кордон кількох осіб під час дії воєнного стану, з метою сприяння особам в ухиленні від мобілізації, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність як самого злочину, так і осіб обвинувачених. 
		За вказаних обставин, на думку суду, звільнення обвинувачених на підставі ст.75 ККвід відбування покарання є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що може призвести до призначення м`якого покарання, яке не можна вважати справедливим, пропорційним і домірним ступеню тяжкості вчиненого злочину та його наслідкам.
		Слід зазначити, що саме до аналогічного висновку про призначення судом покарання за вчинення таких злочинів дійшов Верховний Суд при вирішенні тотожної справи у своїй постанові від 14 вересня 2024 року, справа № 715/2395/22, провадження № 51-1878км23.
		Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати винуватим  ОСОБА_6  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, з позбавленням права протягом двох років обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, з конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, а саме з 15 серпня 2024 року.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
		 
		Визнати винуватим  ОСОБА_7  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, з позбавленням права протягом двох років обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, з конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання, а саме з 22 серпня 2024 року.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
		Після набрання вироком законної сили, речові докази кримінального провадження: - ручний насос у металевому корпусі із маркуванням «Maxx pro» чорного кольору, рулон прозорої липкої стрічки (скотч), три резинові камери із різним маркуванням на них, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, знищити;
		- мобільний телефон марки «Redmi Note 9 Pro», темно зеленого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із сім картою НОМЕР_3 , який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику ОСОБА_8 ;
		- мобільний телефон марки «OPPO Reno 2», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , із сім картою НОМЕР_6 , який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику ОСОБА_8 ;
		- мобільний телефон марки «Redmi Note 8 Pro», темно зеленого кольору, IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 , із сім картою НОМЕР_9 , який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику ОСОБА_9 ;
		- мобільний телефон марки «Redmi Note 5», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 , без сім карти, який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику ОСОБА_10 ;
		- мобільний телефон марки «iPhone XR», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_12 , IMEI2: НОМЕР_13 , із сім картою НОМЕР_14 , який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику ОСОБА_10 ;
		- мобільний телефон марки «iPhone Se 3», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_15 , IMEI2: НОМЕР_16 , із сім картою НОМЕР_17 , який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику   ОСОБА_12 ;
		- мобільний телефон марки «iPhone Se», чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_18 , IMEI2: НОМЕР_19 , із сім картою НОМЕР_20 , який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику ОСОБА_6 ;
		- мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro MAX», зеленого кольору, IMEI1: НОМЕР_21 , IMEI2: НОМЕР_22 , із сім картою НОМЕР_23 , який зберігається в камері зберігання речових доказів ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, повернути власнику ОСОБА_7 .
		На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через райсуд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк з дня вручення копії вироку.
		 
		 
		Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...