Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7027/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 24.10.2024. Зареєстровано: 25.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2024.
Дата набрання законної сили: 22.10.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 жовтня 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/7027/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я., 
		секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
		представники учасників справи:
		позивача - Юрченко В. А., Волощенко В. П., 
		відповідача - Шейко О. О., Капшук І. М.,
		розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства Завод "ГЕНЕРАТОР" 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 (судді: Алданова С. О. - головуючий, Євсіков О. О., Корсак В. А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 (суддя Селівон А. М.) у справі
		за позовом Державного підприємства Завод "ГЕНЕРАТОР" 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕСКО" 
		про зобов`язання вчинити дії, 
		ВСТАНОВИВ: 
		1. Короткий зміст і підстави позовних вимог 
		1.1. У серпні 2022 року Державне підприємство Завод "ГЕНЕРАТОР" (далі - ДП  Завод "Генератор") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕСКО" (далі - ТОВ "Антеско") про зобов`язання виконати умови договору, а саме зобов`язати відповідача провести гарантійний ремонт кліматичної камери H1000 сер. № Т220200623 зі складанням акта обстеження виявлених дефектів.
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання від 07.05.2020 № 07-05 щодо здійснення гарантійного ремонту поставленого товару (кліматичної камери H1000), якість якого не відповідає умовам договору, оскільки поставлений відповідачем товар вийшов з ладу та не може використовуватись за призначенням.
		1.3. ТОВ "Антеско" у відзиві на позовну заяву просило відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що відповідачем було виконано умови укладеного між сторонами договору з\щодо поставки передбаченого договором товару (холодильної камери) належної якості.
		Позивач у позовній заяві визнавав, що станом на 20.11.2020 та 21.01.2022 за результатами калібрування камери Державним підприємством "Укрметртестстандарт" відхилень у роботі камери не виявлено, що підтверджується відповідними свідоцтвами калібрування. Отже майже два роки у позивача не було жодних нарікань та претензій щодо роботи камери, а його вимоги є безпідставними.
		2. Короткий зміст судових рішень у справі
		2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		2.2. Суди установили, що за наявними матеріалами справи відсутні підстави для віднесення недоліків в роботі камери тепла-холоду саме як гарантійних (дефектів виробника), а тому суди дійшли висновку про неможливість покладення на відповідача відповідальності за фактичне порушення позивачем правил експлуатації, визначених виробником. Отже, суди виходили з того, що відповідно до приписів частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України позивач не набув права вимагати здійснення відповідачем безоплатного усунення недоліків товару.
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 та рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2023, ДП Завод "Генератор" у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 та пункт 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
		Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/8922/18 та від 20.01.2022 у справі № 910/18335/20.
		Так, заявник касаційної скарги вважає, що через долучення до матеріалів справи недопустимого доказу судами не було враховано вимог частин 1 та 2 статті 678 Цивільного кодексу України стосовно того, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
		На думку заявника касаційної скарги, суди взяли до уваги файл з "графіком (показниками) роботи камери" не дослідивши при цьому та не надавши оцінки допустимості вказаного доказу, у той час як вказаний документ підписано неуповноваженою особою та надіслано з приватної електронної пошти.     
		Скаржник вважає, що роздруківка файлу з "графіком (показників) роботи камери", направленого електронною поштою 22.06.2023 з приватної адреси неуповноваженої особи, не може вважатись допустимим доказом, оскільки не може підтверджувати обставини, необхідні для правильного вирішення даної справи.
		3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Антеско" просить відмовити в її задоволенні з підстав, наведених у відзиві, у зв`язку із недоведеністю та необґрунтованістю вимог скаржника, з підстав, наведених у відзиві, вказуючи, зокрема на те, що суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано та правомірно дійшли висновку, що несправність компресору першого контуру камери зумовлена порушеннями позивачем як користувачем визначених виробником правил експлуатації камери, не є заводським дефектом (дефектом виробника), а відтак даний випадок не є гарантійним та, відповідно, наявні дефекти в роботі камери не підлягають усуненню за рахунок відповідача в порядку пункту 2.3 договору, чого позивачем спростовано не було.
		4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
		4.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
		4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що за результатами проведення процедури закупівлі товарів 07.05.2020 між ТОВ "Антеско" (постачальник) та ДП Завод "Генератор" (покупець) укладено договір постачання № 07-05 (далі - договір від 07.05.2020/договір поставки), за змістом пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар - ДК 021:2015 Код 38540000-2 випробувальні та вимірювальні пристрої і апарати (камера тепла-холоду ТZ-Н1000), якість та технічні характеристики, кількість та ціна якого визначаються згідно зі специфікацією, яка є додатком до договору та його невід`ємною частиною (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах договору.
		За змістом пунктів 4.1 та 4.2 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Поставка товару проводиться у термін до 15.10.2020 (90 календарних днів після внесення передплати). Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної.
		Сторонами погоджено та підписано специфікацію № 1 від 07.05.2020 (додаток № 1 до договору), в якій погоджено постачання товару: камера тепла-холоду TZ- Н1000 у кількості 1 штука за ціною 1 308 000,00 грн. Постачальник зобов`язаний поставити товар в термін до 15.10.2020 (90 календарних днів після внесення передплати). Адреса місця поставки: DDP, 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18 (пункт 5 специфікації).
		Суди установили, що згідно з пунктом 3 специфікації № 1 до договору гарантійний строк придатності товару 24 місяці з моменту поставки товару покупцю.
		У пункті 4 специфікації № 1 до договору сторонами узгоджено, що оплата товару здійснюється таким чином: 80% - передплата, 20% - доплата за фактично поставлені та належним чином прийняті товари належної якості, кількості та здійснення вхідного контролю на підприємстві, здійснюються протягом 20-ти банківських днів шляхом оплати покупцем наданого постачальником рахунку-фактури.
		За змістом пункту 6.1 договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами (уповноваженими представниками сторін), скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 30.12.2020 (якщо його не буде розірвано достроково), а в частині гарантійних зобов`язань і зобов`язань про конфіденційність - до повного виконання таких зобов`язань (у тому числі, у разі дострокового розірвання). Припинення дії договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою стороною свого зобов`язання за договором.
		4.3. На виконання умов пункту 3.2 договору та пункту 4 специфікації до договору ДП Завод "Генератор" здійснив повну оплату товару на загальну суму 1 308 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 10.06.2020 № 9 на суму 1 046 400,00 грн та  від 10.09.2020 № 8229 на суму 261 600,00 грн.
		19.08.2020 ТОВ "Антеско" на виконання умов договору здійснило поставку товару - камери на загальну суму 1 308 000,00 грн, що підтверджуються підписаною повноважними представниками сторін видатковою накладною від 19.08.2020 № РН-0000020.
		4.4. У статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до статті 712 цього Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		У статті 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. 
		Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами. (частина 1 статті 673, стаття 674 вказаного Кодексу).
		Відповідно до положень статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
		4.5. Суди попередніх інстанцій установили, що на момент приймання-передачі обладнання (камери тепла-холоду) доказів наявності письмових претензій та/або повідомлень про невідповідність, ознак ушкодження поставленого товару, а також виявлених дефектів на час прийняття обладнання та підписання товаросупровідних документів від покупця (ДП Завод "Генератор") не надходило.
		4.6. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ДП Завод "Генератор" про зобов`язання ТОВ "Антеско" виконати умови договору, а саме зобов`язати відповідача провести гарантійний ремонт кліматичної камери зі складанням акта обстеження виявлених дефектів.
		4.7.  Відповідно до статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
		Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу(частина 1 статті 676 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до частини 1 статті 680 вказаного Кодексу покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За умовами частин 3, 5, 6 статті 269 Господарського кодексу України гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем), а щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, - з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором.
		Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб.
		Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
		Суди установили, що з урахуванням умов пункту 3 специфікації № 1 до договору та дати поставки товару за видатковою накладною від 19.08.2020 № РН-0000020, гарантійним строком для переданого покупцю за договором товару - камери тепла-холоду TZ-Н1000 є період 19.08.2020-19.08.2022.
		У пункті 2.3 договору встановлено, що у разі виявлення дефектів товару протягом гарантійного терміну, який становить 24 місяці та рахується з дня реалізації товару, постачальник зобов`язується усунути дефекти за свій рахунок протягом 20 днів з моменту їх виявлення.
		4.8. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини:
		- 11.05.2022 ДП Завод "Генератор" у зв`язку з несправністю камери тепла-холоду звернулося до ТОВ "Антеско" з претензією вих. № 56/441 щодо виходу з ладу камери, в якій просило провести гарантійний ремонт для забезпечення температурного режиму;
		- ТОВ "Антеско" у відповідь на претензію листом від 23.05.2022  № 11 повідомило позивача про те, що для перевірки дотримання температурного режиму необхідно надати оновлені фото та відео фіксацію даної ситуації шляхом направлення на електронну пошту або через месенджери, оскільки з попередньо наданого співробітником позивача відеоматеріалу вбачається, що камера працює згідно з її технічними характеристиками, які зазначені в технічній специфікації виробника та інструкції з експлуатації камери. Також зазначено про необхідність надання покупцем детального опису проблематики несправності та повідомлено про відсутність у ТОВ "Антеско" на період дії воєнного стану в Україні фізичної можливості перевірити режими роботи камери;
		- листами від 26.05.2022 № 56/502 та від 03.06.2022 № 56/555 позивач звертався до відповідача з проханням направити представника ТОВ "Антеско" для проведення детального обстеження камери та складання спільного акта;
		- 02.06.2022 у зв`язку із незабезпеченням ТОВ "Антеско" відрядження працівника до ДП Завод "Генератор" позивачем в односторонньому порядку було складено рекламаційний акт щодо аналізу роботи камери. За змістом вказаного акта комісією позивача встановлено, що при ввімкненні камери 10.05.2022 та 31.05.2022 спостерігався різкий механічний стук. 31.05.2022 час охолодження робочого об`єму камери від +18С° до мінус 8С° зайняв 25 хвилин, після мінус 8С° тривалість охолодження різко збільшилась та досягла мінус 10С° через 54 хвилини після ввімкнення камери. Через 90 хвилин температура досягла мінус 11,5 С°, що не відповідає нормам згідно з інструкцією з експлуатації камери. Згідно з технічних характеристик швидкість охолодження робочого об`єму повинна складати 1С° за 1 хв;
		- 07.06.2022 рекламаційний акт від 02.06.2022 з висновками ДП Завод "Генератор" про необхідність проведення ремонту камери відповідно до гарантійних зобов`язань, зазначених у пункті 2.3 договору, було направлено листом № 56/567 на адресу ТОВ "Антеско" для виконання останнім протягом 20 діб гарантійних ремонтних робіт. Однак, вказаний лист з рекламаційним актом було повернуто 09.07.2022 на адресу позивача відділенням поштового у зв`язку із неврученням відповідачу листа за закінченням терміну зберігання. Проте у матеріалах справи наявний лист ТОВ "Антеско" від 07.06.2022 № 12, яким відповідач повідомив про неможливість відрядження представника товариства для складання рекламаційного акта;
		- листами від 10.06.2022 № 56/586 та від 21.06.2022 № 56/618 позивач повторно звертався до відповідача з вимогою щодо направлення фахівців ТОВ "Антеско" для здійснення ремонту камери та проведення спільної наради з цього питання, однак питання з гарантійного обслуговування не було вирішено;
		- у листі від 30.06.2022 № 13 ТОВ "Антеско" повідомило ДП Завод "Генератор", що несправність приладу не є гарантійним випадком або дефектом камери, оскільки за наслідками проведеного 25.06.2022 працівниками ТОВ "Антеско" інспектування та діагностики камери тепла-холоду на території ДП Завод "Генератор" було виявлено, що у другому контурі камери недостатньо тиску фреону для коректної роботи камери і в такій ситуації необхідно зробити його дозаправку. Також ТОВ "Антеско" у вказаному листі звернуло увагу позивача на те, що згідно з пунктом 11 Інструкції з експлуатації камера тепла-холоду повинна проходити щорічний профілактичний огляд та обслуговування, проте позивач за проведенням таких профілактичних робіт протягом 2 років роботи камери до ТОВ "Антеско" не звертався, направленого відповідачем 28.06.2022 фахівця для виконання дозаправки фреону позивач на територію Заводу "Генератор" не допустив.
		4.9. Суди установили, що Калібрувальною службою ДП "Укрметртестстандарт"  видано                    ДП Завод "Генератор" свідоцтво про калібрування від 20.11.2020 № UA/24/201120/5556, а 21.01.2022 сертифікат калібрування № UA/24/220121/0189, де зазначені результати калібрування камери тепла-холоду з відхиленнями у межах норми. 
		Отже, суди установили, що станом на січень 2022 року дефектів з відхилення температурного режиму Калібрувальною службою не було виявлено.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги ДП Завод "Генератор" вказувало на те, що камера вийшла з ладу 09.05.2022 оскільки мала недоліки та дефекти, що пов`язані з якістю матеріалів, з яких товар виготовлений, та/або із технологією виробництва товару, що, в свою чергу, суперечить пункту 2.1 договору стосовно відсутності дефектів та недоліків матеріалу виготовлення, тобто, як вказував позивач, камера не була при її виготовленні розрахована навіть на гарантійний термін експлуатації протягом 24 місяців.
		Натомість, як установили суди попередніх інстанцій, відповідно до пункту 2.4 договору постачальник звільняється від виконання гарантійних зобов`язань за цим договором у разі невиконання вимог з експлуатації товару, виконання робіт для яких призначений товар некваліфікованим персоналом.
		Згідно з пунктами  11.1, 11.4-11.6 Інструкції з експлуатації та посібника користувача на камеру тепло-холоду TZ-H1000, радіатор (конденсатор) холодильної частини камери повинен регулярно обслуговуватися і бути чистим; кріоконсерваційна система камери один раз на рік має бути оглянута на предмет просочення інію на з`єднання мідних трубок; принаймні один раз на рік необхідно очищувати та постійно перевіряти головне підключення розподільної плати або розподільного пристрою; необхідно регулярно виконувати очищення зволожувача та водяної плати, щоб не створювався накип, який впливає на викид пари.
		У розділі 13 Інструкції з експлуатації визначено методи перевірки та шляхи усунення несправностей обладнання, яким передбачено, що причиною виникнення стану, за якого камера не може охолонути чи сповільнитись, може бути витік холодоагенту.
		За умовами наявного у матеріалах справи гарантійного талону на камеру тепло-холоду, гарантія не поширюється на витратні матеріали, гумотехнічні вироби, неправильне використання верстата або нормальний знос. 
		До таких витратних матеріалів відносить, зокрема, холодоагент (фреон).
		22.06.2023 (під час розгляду справи в суді першої інстанції) спеціалістами ТОВ "Антеско" на території ДП Заводу "Генератор" було здійснено огляд та діагностування роботи різних вузлів камери тепла-холоду, за попередніми результатами яких виявлено несправність компресора першого контуру TFH2511Z камери тепла-холоду, у зв`язку з чим  для виявлення характеру несправності та її причин за допомогою спеціального обладнання вказаний компресор було вилучено представниками відповідача, про що сторонами складено та підписано уповноваженими особами акт вилучення компресора першого контуру TFH2511Z камери тепла-холоду TZ-H1000 від 22.06.2023.
		Зазначений акт з боку покупця підписаний уповноваженими представниками ДП Завод "Генератор", зокрема, в.о. начальника відділу № 56 Хворостиною Б. А. та затверджений директором Заводу Ольшанським В.
		З боку постачальника акт підписано технічним спеціалістом Сінченко О. М. та затверджено директором ТОВ "Антеско" І. Капшуком. 
		22.06.2023 на запит ТОВ "Антеско" з електронної адреси в.о. начальника відділу № 56                      ДП Завод "Генератор" Хворостини Б. А. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на електронну адресу директора ТОВ "Антеско" І. Капшука (igor_kapshuk@i.ua) було направлено файл, який містить графіки (показники) роботи камери тепла-холоду ТZ-H1000 за період з 19.04.2022 по 19.06.2023, скопійований за допомогою програмного забезпечення з пульту управління камери.
		Суди вказали, що здійснення між сторонами електронного листування та надсилання відповідачем на електронну пошту позивача відповідного файлу з показниками роботи камери підтверджується наявною у матеріалах справи роздруківкою скріншоту з електронної пошти позивача (igor_kapshuk@i.ua) про отримання 22.06.2023 листа з вкладеним файлом у форматі Ехеl з електронної пошти відповідача (orkklas66@gmail.com).
		За умовами пункту 9.6.1 договору, укладеного між сторонами, документ (кореспонденція) від покупця оформлюється виключно за підписом покупця (його уповноваженого представника) і подаються покупцем на адресу постачальника, зокрема, шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту постачальника з додаванням до такого листа сканкопії відповідного документа, підписаного покупцем, у форматі PDF або у будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документа. У даному випадку відповідний документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
		З огляду на положення статті 96 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 15.07.2022 у справі                                  № 914/1003/21 та постанові Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 501/3560/19, суд апеляційної інстанції відхилив доводи ДП Завод "Генератор" щодо оформлення кореспонденції від покупця виключно за підписом уповноваженої особи - директора ДП Завод "Генератора", вказавши, що відповідні матеріали відправлені від Хворостини Б., як уповноваженої особи згідно з актом вилучення компресора першого контуру TFH2511Z камери тепла-холоду TZ-H1000 від 22.06.2023, а відповідна роздруківка файлу з графіками (показниками) роботи камери, доданого до електронного листа від 22.06.2023, є паперовою копією електронного доказу та не підлягала засвідченню електронним підписом відправника, яка (кореспонденція) отримана відповідачем та в копіях долучена до матеріалів справи, а тому є належним та допустимим доказом у цій справі.     
		4.10. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій установили, що як свідчать матеріали справи, вилучений компресор першого контуру TFH2511Z камери тепла-холоду TZ-H1000 та отриманий від позивача файл з графіками (показниками) роботи камери тепла-холоду за період з 19.04.2022 по 19.06.2023 були передані відповідачем     до сервісного центру офіційного дистриб`ютора компресорів Tecumseh Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "APEX", яке відповідно до наявних у матеріалах справи копій сертифікатів уповноважено надавати висновки про поточний технічний стан компресорів виробництва Tecumseh Europe (L'unite Hermetique), BOCK Compressor.
		Згідно з актом-висновком від 23.06.2023 № 716230623 інженерно-технічного відділу                        ТОВ "Фірма "APEX" за результатами діагностування компресора першого контуру Tecumseh TFH2511Z камери тепла-холоду TZ-H1000 № Т220200623 були виявлені пошкодження -  ущільнення клапанної дошки, а можливими причинами несправності зазначені - гідравлічний удар, підвищена температура/тиск конденсації. Загальний висновок: несправність не є заводським дефектом.
		27.06.2023 TOB "Антеско" на адресу постачальника камери тепла-холоду TZ-H1000                             № Т220200623 Tian Zhuo Technology (Hongkong) Co., Ltd. (CR No.2758868), який також був зазначений як виробник в погодженій конкурсно-ціновій пропозиції відповідача, направлено електронний лист, в якому TOB "Антеско" просило прийняти рішення щодо встановлення причин виникнення несправності та вжити заходів щодо проведення гарантійного ремонту або заміни компресору першого контуру Tecumseh TFH2511Z камери тепла-холоду TZ-H1000 № Т220200623 на підставі доданого файлу, який містить графіки (показники) роботи камери тепла-холоду TZ- Н1000 № Т220200623 за період з 19.04.2022 по 19.06.2023, скопійований за допомогою програмного забезпечення з пульту управління камери.
		12.07.2023 виробник Huizhou Tianzhuo Chuangzhi Instrument Equipment Co., Ltd. у листі повідомив, що ним було детально вивчено та проаналізовано графіки (показники) роботи камери тепла-холоду TZ-H1000 № Т220200623 за період з 19.04.2022 по 19.06.2023 та встановлено, що причиною несправності компресора він вважає порушення користувачем правил експлуатації. Так, виробник вказав, що за період з 19.04.2022 по 19.06.2023 неодноразово відбувались різкі зміни температурних режимів близько 10С за короткий період часу і такі різкі зміни температурних режимів спричинені розгерметизацією камери, наприклад, відкриванням камери при низьких температурах без попереднього поступового підвищення температури та одночасним потраплянням теплого повітря в робочу камеру в процесі її експлуатації. Вказані дії заборонені пунктом 10.8 Інструкції з експлуатації.
		Висновок виробника: причиною поломки компресора першого контуру Tecumseh TFH2511Z, серійний номер 54Е101990083208С є порушенням користувачем правил експлуатації, визначених виробником, що не може вважатися виробником як гарантійний випадок (дефект виробника). Компресор першого контуру Tecumseh TFH2511Z, серійний номер 54Е101990083208С не підлягає заміні по гарантії. Його ремонт та заміна може бути здійснена виробником за рахунок користувача.
		Отже, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням всіх обставин справи та з огляду на інформацію, викладену в акті-висновку від 23.06.2023  № 716230623 інженерно-технічного відділу ТОВ "Фірма "APEX" та листі від 12.07.2023 компанії - заводу виробника камери Tian Zhuo Technology (Hongkong) Co., Ltd щодо несправності компресора камери тепла-холоду внаслідок порушення користувачем визначених виробником правил експлуатації, що не є заводським дефектом (дефектом виробника), дійшов висновку про ненастання гарантійного випадку, а отже про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		4.11. Як вже зазначалося, оскаржуючи судові рішення з підстав, передбачених у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказував на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/8922/18 та від 20.01.2022 у справі № 910/18335/20, вказуючи на те, що через долучення до матеріалів справи недопустимого доказу (файла з "графіком (показниками) роботи камери") не врахував вимог частин 1та 2 статті 678 Цивільного кодексу України стосовно того, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
		4.12. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.
		Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
		За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України  оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і в справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
		Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від    23.06.2020 у справі №  696/1693/15-ц).
		При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від    12.10.2021 у справі №  233/2021/19).
		Колегія суддів також зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення/цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
		Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини. 
		Крім того посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
		4.13. Так, у справі № 910/8922/18 (постанова Верховного Суду від 12.09.2019) залишено без змін судові рішення, якими частково задоволено позов Держаного підприємства  "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", а саме зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертол" провести безоплатне відновлення працездатності несправного датчика, що входить до складу системи сигналізації обмерзання, яке позивач придбав за  договором, на підставі гарантійних зобов`язань.
		У вказаній справі господарські суди, дослідивши обставини справи, з`ясували, що відповідач поставив позивачу на підставі договору датчик неналежної якості та не довів, що дефекти цієї комплектуючої частини товару, які виявлені протягом гарантійного строку, виникли внаслідок порушення покупцем правил його експлуатації або зберігання. Суди оцінивши фактичні обставини справи відповідно до положень частини 6 статті 269 Господарського кодексу України, частин 1 та 2 статті 678 Цивільного кодексу України, дійшли висновку, що відповідач зобов`язаний здійснити безоплатне відновлення працездатності датчика, оскільки у справі не встановлено обставин щодо істотного порушення вимог щодо якості датчика (недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення). 
		У справі № 910/18335/20 (постанова Верховного Суду від 20.01.2022) залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення місцевого суду та задоволено позов, а саме зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін-2017" виконати на користь Міністерства оборони України гарантійні зобов`язання відповідно до умов  державного контракту від 12.12.2018 та власними силами і за власний рахунок усунути виявлені дефекти продукції. Суд апеляційної інстанції, висновок якого визнано правильним Верховним Судом, виходив з того, що відповідачем було  порушено умови контракту в частині якості поставленої продукції, яка не відповідає вимогам нормативної документації.
		Натомість у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанції виходили із встановлення обставин стосовно того, що матеріалами справи, зокрема, висновку від 23.06.2023  № 716230623 інженерно-технічного відділу ТОВ "Фірма "APEX" та листом від 12.07.2023 заводу виробника камери Tian Zhuo Technology (Hongkong) Co., Ltd підтверджено несправність компресора камери тепла-холоду внаслідок порушення користувачем визначених виробником правил експлуатації, що не є заводським дефектом (дефектом виробника), а тому гарантійний випадок не підтвердився.
		Отже, у справах, на постанови Верховного Суду в яких посилався заявник касаційної скарги, суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону, що свідчить про різні фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин і зумовлене цим їх неоднакове правове регулювання.
		Ураховуючи наведене відсутні підстави для висновку про подібність правовідносин у справі, що розглядається, та справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.
		Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ДП Завод "Генератор" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі № 910/7027/22 згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.
		4.14. Щодо підстав для оскарження судових рішень з підстав, передбачених у пункті 4 частини 2 статті 287 та пункті 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
		Як вбачається з касаційної скарги, заявник вважає, що суди ухвалили рішення на підставі недопустимих доказів, вважаючи, що роздруківка файлу з "графіком (показників) роботи камери", направленого електронною поштою 22.06.2023 з приватної адреси неуповноваженої особи, не може вважатись допустимим доказом, оскільки не може підтверджувати обставини, необхідні для правильного вирішення даної справи.
		Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
		У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинуть на прийняття оскаржуваного рішення.
		Колегія суддів зазначає, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору вірогідності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
		Разом із тим за приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 910/13647/19.
		Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.
		Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено та не надано належної оцінки файлу з "графіком (показниками) роботи камери" на предмет допустимості щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, однак не наводить належних обґрунтувань своїх тверджень про недопустимість цього доказу та не доводить наявності встановлених законом обставин, які би зумовлювали визнання доказу недопустимими. Отже, такі доводи не можна визнати аргументованими, тому вони відхиляються колегією суддів як такі, що спрямовані на переоцінку доказів, наявних у справі, з метою встановлення інших фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.
		Зважаючи на викладене, інша зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, також не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржених судових рішень попередніх судових інстанцій з такої підстави.
		5.  Висновки Верховного Суду
		5.1.  Згідно зі статтею  236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		5.3. Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ДП  Завод "Генератор" не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані у справі судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, вважає, що касаційне провадження у справі за касаційною скаргою, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, слід закрити, а з інших підстав оскарження судових рішень, визначених заявником - залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2024 без змін.   
		6. Розподіл судових витрат
		6.1.  Оскільки підстав для скасування судового рішення, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
		Керуючись статтями 296, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства Завод "Генератор" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2024 у справі № 910/7027/22, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити. 
		2. Касаційну скаргу Державного підприємства Завод "Генератор" залишити без задоволення.
		3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2024 у справі № 910/7027/22 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не      підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                            Т. Б.  Дроботова
		   
		Судді                                                                                                            Н. О. Багай
		 
		                                                                                                                 Ю. Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...