Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/1034/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2024. Зареєстровано: 25.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2024.
Дата набрання законної сили: 09.10.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 жовтня 2024 року
		 
		м. Київ
		 
		cправа №  907/1034/21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Берднік І. С. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А., 
		секретар судового засідання - Корнієнко О. В., 
		за участю представників:
		Офісу Генерального прокурора - Костюк О. В.,
		Головного управління 
		Держгеокадастру у Закарпатській області - не з`явився,
		Холмківської сільської ради - не з`явився,
		Обслуговуючого кооперативу 
		«Житлово-будівельний кооператив «Квадрат» - не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Квадрат»
		на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 (у складі колегії суддів: Зварич О. В. (головуючий), Гриців В. М., Малех І. Б.)
		та рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.02.2023 (суддя                 Лучко Р. М.)
		у справі № 907/1034/21
		за позовом Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області
		до Холмківської сільської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Квадрат»
		про скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки,
		ВСТАНОВИВ:
		У грудні 2021 року Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - Держгеокадастр) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Холмківської сільської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Квадрат» (далі -ЖБК «Квадрат»), у якому просив суд:
		- визнати незаконним та скасувати рішення Холмківської сільської ради від 15.08.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, цільове призначення якої змінюється, ЖБК «Квадрат»»; 
		- визнати недійсним договір оренди землі від 16.08.2018, укладений між Холмківською сільською радою та ЖБК «Квадрат»; 
		- зобов`язати ЖБК «Квадрат» повернути Холмківській сільській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку кадастровий номер 2124887403:01:003:0022, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, площею 3,6313 га.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Холмківська сільська рада всупереч вимогам статей 116, 124, 134, 135 3емельного кодексу України надала в оренду ЖБК «Квадрат» земельну ділянку, кадастровий номер 2124887403:01:003:0022 без проведення земельних торгів, розмір якої є неспівмірним розміру запроектованому на ній будівництву. Також прокурор посилається на відсутністю в договорі оренди землі істотної умови - розміру орендної плати, вираженої в гривневому еквіваленті.
		Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.02.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023, позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Холмківської сільської ради від 15.08.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, цільове призначення якої змінюється, ЖБК «Квадрат». Зобов`язано ЖБК «Квадрат» повернути Холмківській сільській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку з кадастровим номером 2124887403:01:003:0022, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, площею 3,6313 га. У решті позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у серпні               2023 року ЖБК «Квадрат» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.02.2023 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. 
		Крім того, ЖБК «Квадрат» надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8  000,00 грн, які товариство понесло і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 907/1034/21 за касаційною скаргою ЖБК «Квадрат» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.02.2023 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.11.2023.
		Перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, є безпідставними, а оскаржувані судові рішення законними і обґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		Холмківська сільська рада у поясненнях посилається на обґрунтованість касаційної скарги, тому просить її задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а у задоволенні позову відмовити.
		Холмківська сільська рада, ЖБК «Квадрат», Держгеокадастр у судове засідання своїх представників не направили.
		Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
		Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
		Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
		Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, та те, що Холмківська сільська рада, ЖБК «Квадрат», Держгеокадастр не звертались до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників Холмківської сільської ради, ЖБК «Квадрат», Держгеокадастру. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
		Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Холмківської сільської ради від 20.12.2005 «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки» Товариству з обмеженою відповідальністю «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» (далі - ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД») надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 4,00 га порушених земель - відкритих земель без рослинного покриву для будівництва готельно-торгового комплексу в с. Минай на території колишнього сміттєзвалища.
		Землевпорядною організацією КП «Меридіан» на замовлення ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» виготовлено проект землеустрою щодо відведення в оренду строком на 5 років земельної ділянки ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» для будівництва готельно-торгового комплексу в межі села Минай Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області. 
		Зазначеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2124887403:01:003:0022, визначено її місце розташування та площу 3,6313 га, що підтверджується Кадастровим планом земельної ділянки та Каталогом координат окружної межі земельної ділянки.
		Рішенням Холмківської сільської ради від 16.03.2006 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» затверджено ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» проект землеустрою щодо відведення в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 4,00 га порушених земель - відкритих земель без рослинного покриву для будівництва готельно-торгового комплексу в с. Минай на території колишнього сміттєзвалища Холмківської сільської ради та надано ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» вказану земельну ділянку в оренду строком на 5 років.
		14.04.2006 між Холмківською сільською радою (орендодавець) та ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування на 5 років земельну ділянку із земель запасу сільської ради, не наданих у власність чи користування, що знаходиться в с. Минай, кадастровий номер 2124887403:01:003:0022, площа якої для будівництва готельно-торгового комплексу згідно кадастрового плану (додаток №2) складає 3,6313 га.
		Зазначений договір оренди від 14.04.2006 зареєстровано в УРЦДЗК 18.07.2007, про що в Книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 2124887403-0407071000008.
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.10.2015 № НВ-2101102592015 18.07.2007 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2124887403:01:003:0022, площею 3,6313 га,  цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на підставі проекту землеустрою щодо її відведення, виконаного КП «Меридіан» 16.07.2007.
		18.07.2007 Холмківська сільська рада за актом приймання-передачі земельної ділянки передала, а ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» прийняло в строкове платне користування, терміном на 5 років земельну ділянку, яка знаходиться на території Холмківської сільської ради в с. Минай площею 3,6313 га для будівництва готельно-торгового комплексу.
		Додатковою угодою  від 11.10.2012 № 1 термін дії договору оренди від 14.04.2006 було продовжено строком на 3 роки.
		Додатковою угодою від 16.10.2015 № 2 термін дії договору оренди від 14.04.2006 було продовжено строком на 3 роки та внесено зміни до  пункту 1.1 договору щодо виду використання земельної ділянки.
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень від 22.10.2015 № 46076920 20.10.2015 за  ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 2124887403:01:003:0022.
		В подальшому, 01.12.2016 між ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» (орендар) та ЖБК «Квадрат» (суборендар) укладено договір суборенди землі № 01-12-16, відповідно до  умов якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 2124887403:01:003:0022, яка знаходиться в с. Минай, площею 3,6313 га для будівництва готельно-торгового комплексу та житлово-будівельного комплексу.
		Цей договір діє до 20.10.2018 (пункт 2.1 договору суборенди).
		Під час дії договору суборенди за замовленням суборендаря виготовлено Технічні умови від 16.05.2017 на підключення готельно-торгового та житлово-будівельного комплексів, що проектуються, до комунальної системи водопостачання та каналізації м. Ужгорода.
		21.11.2017 між суборендарем та ПрАТ «Закарпаттяобленерго» укладено договір про приєднання до електричних мереж.
		Рішенням Холмківської сільської ради 17.08.2017 «Про затвердження детального плану території» затверджено детальний план території «Будівництво готельно-торгового комплексу та житлово-будівельного комплексу в с. Минай, вул. А. Волошина».
		Наказом відділу містобудування та архітектури Ужгородського райдержадміністрації №11/01-19 від 23.10.2017 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - Будівництво торгово-готельного комплексу.
		23.04.2018 ЖБК «Квадрат» видано дозвіл на виконання будівельних робіт                               № ЗК112181130554 - Будівництво торгово-готельного комплексу по вул. Волошина в с. Минай, вид будівництва - нове будівництво.
		Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.07.2018 №с129680468 26.06.2018 за ЖБК «Квадрат» зареєстровано право приватної власності на об`єкт незавершеного будівництва 1% готовності.
		Рішенням Холмківської сільської ради від 18.07.2018  «Про припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД»», за результатами розгляду клопотання ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД», припинено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2124887403:01:003:0022, площею 3,6313, укладений 14.06.2006 між Холмківською сільською радою та ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» та припинено право користування ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» вказаною земельною ділянкою.
		20.07.2018 між Холмківською сільською радою та ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої припинено право користування ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» земельною ділянкою кадастровий номер 2124887403:01:003:0022, площею 3,6313 га, за адресою: вул. А. Волошина, с. Минай, Закарпатська область та припинено дію договору оренди цієї земельної ділянки за взаємною згодою сторін.
		За актом приймання-передачі ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» повернуло Холмківській сільській раді земельну ділянку з кадастровим номером 2124887403:01:003:0022, площею 3,6313 га.
		Рішенням Холмківської сільської ради від 18.07.2018 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення в оренду ЖБК «Квадрат»» надано дозвіл ЖБК «Квадрат» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2124887403:01:003:0022, площею 3,6313 га в оренду, із зміною цільового призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (розміщення готельно-торгового комплексу на житлово-будівельного комплексу) за адресою: вул. А. Волошина, с. Минай.
		ФОП Іваникович П.П. за замовленням ЖБК «Квадрат» виготовлено проект землеустрою щодо відведення в оренду ЖБК «Квадрат» земельної ділянки, кадастровий номер 2124887403:01:003:0022, цільове призначення якої змінюється.
		Рішенням Холмківська сільська рада від  15.08.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, цільове призначення якої змінюється, ЖБК «Квадрат» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,6313 га, за адресою: вул. А. Волошина, с. Минай, кадастровий номер 2124887403:01:003:0022 в оренду, цільове призначення якої змінюється з будівництва готельно-торгового комплексу для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для розміщення готельно-торгового комплексу та житлово-будівельного комплексу); надано земельну ділянку розміром 3,6313 га в оренду ЖБК «Квадрат» для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для розміщення готельно-торгового комплексу та житлово-будівельного комплексу) строком на 5 років та встановлено орендну плату у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки.
		16.08.2018 між Холмківською сільською радою (орендодавець) та ЖБК «Квадрат» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає на підставі рішення від 15.08.2018 року, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 2124887403:01:003:0022, площею 3,6313 га, яка знаходиться в с. Минай по вул. А. Волошина, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код 02.10).
		У пунктах 3, 5 договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, що є у власності ЖБК «Квадрат». Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки (на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки).
		Договір укладено на 5 років з 15.08.2018 по 15.08.2023 (пункт 8 договору).
		Згідно з пунктами 9, 11 договору річна орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря в розмірі 3% на рік від грошової оцінки земельної ділянки (на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.
		Відповідно до акта прийому-передачі від 16.08.2018 Холмківська сільська рада передала, а ЖБК «Квадрат» прийняв земельну ділянку площею 3,6313 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код 02.10) в с. Минай по вул. А. Волошина.
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.12.2021 № 288975717 16.08.2018 за ЖБК «Квадрат» зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2124887403:01:003:0022.
		Предметом розгляду у справі № 907/1034/21, є позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Держгеокадастру про визнання незаконним та скасування рішення Холмківської сільської ради від 15.08.2018, визнання недійсним договору оренди землі від 16.08.2018, укладеного між Холмківською сільською радою та ЖБК «Квадрат» та зобов`язання ЖБК «Квадрат» повернути Холмківській сільській раді за актом приймання-передачі спірну земельну ділянку.
		Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд першої інстанції, встановив, що спірна земельна ділянка передана Холмківською сільською радою у користування  кооперативу з порушенням положень статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України, з огляду на відсутність на цій земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, який на час прийняття оспорюваного рішення належав орендарю та давав право останньому на отримання спірної земельної ділянки без проведення аукціону, а тому дійшов висновку про визнання незаконним та скасування рішення Холмківської сільської ради від 15.08.2018.
		З огляду на те, що оспорюваний договір оренди укладено без дотримання конкурентних засад, тобто такий договір спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, суд першої інстанції ураховуючи положення 228 ЦК України, дійшов висновку про його нікчемність. За таких обставин суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки така вимога не є належним способом захисту.
		Ураховуючи те, що сторони нікчемного правочину зобов`язані поверну одна одній все, що за ним отримано, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про зобов`язання ЖБК «Квадрат» повернути Холмківській сільській раді спірну земельну ділянку.
		Разом  з цим, суд першої інстанції  встановив наявність підстав для представництва  прокурором інтересів держави в особі  Держгеокадастру у цій справі. 
		Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з його висновками про часткове задоволення позову.
		У поданій касаційній скарзі ЖБК «Квадрат» на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послався на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 41, 123, 134 Земельного кодексу України, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17, від 13.09.2022 у справі № 906/260/21; неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей норм статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 53 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 925/929/19, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 26.06.2019 у справі № 587/439/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, у постановах Верховного суду від 01.06.2022 у справі № 260/1815/21, від 24.02.2021 у справі № 921/504/20, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18.
		За доводами касаційної скарги, судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не враховано, що Держгеокадастр не може бути позивачем у цій справі, оскільки не наділений повноваженнями звертатися до суду з відповідними позовними вимогами; містобудівна документація передбачає забудову та благоустрій кооперативом спірної земельної ділянки різноманітними капітальними та некапітальними елементами загальною площею 36  312,10 кв. м, а тому кооператив на підставі статей 41, 123 Земельного кодексу України мав право на отримання такої земельної ділянки в оренду.
		Також ЖБК «Квадрат» у касаційній скарзі послалось на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 41, 123, 134 Земельного кодексу України, у правовідносинах щодо надання житлово-будівельним кооперативам земельних ділянок під забудову на позаконкурентних засадах, що є підставою для подання касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення, виходить із такого.
		Прокурор у справі 907/1034/21, що розглядається, звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Держгеокадастру у Закарпатській області.
		На підтвердження підстав представництва інтересів держави в особі Держгеокадастру прокурор у позовній заяві зазначив, що саме на органи Держгеокадастру покладено обов`язок щодо здійснення контролюючих функцій у спірних правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави.
		Перевіряючи правильність застосування норм законодавства при вирішенні питання щодо наявності у прокурора повноважень для представництва інтересів держави в особі Держгеокадастру у спірних правовідносинах, Верховний Суд зазначає таке .
		Касаційне провадження у справі № 907/1034/21 зупинялося до розгляду Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, а в подальшому Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.
		За результатами розгляду зазначеної справи Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 висловлено правові позиції, які в силу частини 4 статті 300 ГПК України підлягають врахуванню судом касаційної інстанції, який у такому випадку не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги.
		З урахуванням зазначених приписів процесуального законодавства та критеріїв подібності правовідносин, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, правовідносини у справі № 925/1133/18 та у справі № 907/1034/21, що розглядається, є подібними, тому суд касаційної інстанції враховує висновки, викладені у зазначеній вище постанові.
		Так, у справі № 925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду  зазначила наступне.
		Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
		Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
		Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).
		Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом). 
		Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).
		У пунктах 69, 70 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.
		Частини третя та четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
		Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
		Тобто визначений частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.
		Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункти 26, 27; від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.18; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.18).
		Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК України.
		Натомість якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).
		Щодо повноважень Держгеокадастру Велика Палата у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 зазначила наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Велика Палата Верховного Суду зауважує, що Держгеокадастр у сфері земельних відносин може виступати у двох різних правових статусах: 1) як центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься реалізація державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів 2) як суб`єкт здійснення права державної власності на землю. Обсяг повноважень Держгеокадастру (зокрема і щодо звернення до суду з тим чи іншим позовом) при захисті земельних прав може відрізнятись залежно від правового статусу Держгеокадастру у спірних правовідносинах.
		Згідно із частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
		У цьому випадку Держгеокадастр здійснює повноваження як суб`єкт здійснення права державної власності на землю.
		Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина 1 статті 386 ЦК України).
		При реалізації компетенції уповноваженого представника власника Держгеокадастр, як представник власника, не обмежений у виборі способів захисту порушеного права власності та має керуватись статтею 16 ЦК України та 15-2 Земельного кодексу України.
		Натомість у правовідносинах, які стосуються порушення речових прав держави чи територіальної громади на земельні ділянки, Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями власника на захист відповідного права державної або комунальної форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення державної форми власності).
		Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено дії, які має вчиняти Держгеокадастр, зокрема, у випадку виявлення невідповідності законодавству рішення, прийнятого, зокрема, органом місцевого самоврядування - вносити до цього органу відповідне клопотання.
		Водночас статтею 15-2 Земельного кодексу України, статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», пунктом 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, також визначено перелік позовів, з якими Держгеокадастр має право звертатись до суду, виконуючи функції державного контролю за використанням та охороною земель.
		Органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності - у випадках, які визначені у відповідних нормативно-правових актах, що регламентують повноваження Держгеокадастру.
		У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій, перевіривши наявність повноважень у прокурора для звернення в інтересах держави в особі  Держгеокадастру з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Холмківської сільської ради від 15.08.2018, визнання недійсним договору оренди землі від 16.08.2018 та зобов`язання ЖБК «Квадрат» повернути Холмківській сільській раді спірну земельну ділянку, дійшли висновку, що  прокурор у даній справі  правомірно  зазначив, що Держгеокадастр є органом, який здійснює функції у спірних правовідносинах, але який не здійснив захист інтересів держави у спірних правовідносинах та довів наявність у нього підстав для звернення до суду з цим позовом.
		При цьому, суди попередніх інстанцій, зазначаючи про наявності у Держгеокадастру повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, виходили із того, що  відповідно до положень статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та пункту 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, органи Держгеокадастру можуть звертатися до суду , якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
		Суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
		Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		Відповідно до абзаців 1 - 3 пункту «а», абзацу 1 та 2 пункту «б» частини 1 статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (тут і далі у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом)  повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема:
		а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;
		б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.
		Згідно з абзацом 9 статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
		Як вбачається з матеріалів справи, прокурор в інтересах держави в особі Держгеокадастру звернувся до суду з відповідним позовом 17.12.2021, на цей час норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру у редакції, в якій містився пункт 5-1 (на які здійснював посилання прокурор у позову та суди попередніх інстанцій у судових рішеннях) втратили чинність, а діяла нова редакція зазначеного Положення (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1302). 
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (тут і далі у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом) Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
		Пунктом 6 зазначеного положення, зокрема встановлено, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився; звертатися до суду з позовом про розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту, а також про припинення права постійного користування земельною ділянкою.
		Отже, на час звернення прокурора з позовом у цій справі Держгеокадастр не був наділений повноваженнями на звернення до суду з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Холмківської сільської ради від 15.08.2018, визнання недійсним договору оренди землі від 16.08.2018 та зобов`язання ЖБК «Квадрат» повернути Холмківській сільській раді спірну земельну ділянку.
		За встановлених обставин суди попередніх інстанцій не звернули увагу не тільки на відсутність у Держгеокадастру передбачених законодавством повноважень на самостійне звернення з відповідним позовом, а і на недотримання прокурором порядку та підстав для здійснення представництва відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» шляхом інформування компетентного органу про виявлені порушення з метою забезпечення його права на відповідне реагування.
		З огляду на те, що Держгеокадастр не мав повноважень на самостійне звернення з відповідним позовом, повідомлення, надіслане прокурором у порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», не може слугувати свідченням бездіяльності компетентного органу. 
		За таких обставин, оскільки у справі, що розглядається, підстави для представництва прокурором інтересів  держави в особі Держгеокадастру відсутні, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог є помилковими.
		За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
		Ураховуючи наведене, позов прокурора, пред`явлений в інтересах держави в особі  Держгеокадастру, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки  слід залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.
		У зв`язку з залишенням позову прокурора без розгляду, інші доводи касаційної скарги по суті спору Верховний Суд не розглядає, оскільки будь-якого значення для результату провадження вони вже не мають.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
		Згідно з частиною першою статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
		Ураховуючи наведене, а також керуючись принципом верховенства права та положеннями частини 4 статті 300 ГПК України, Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ЖБК «Квадрат», скасування оскаржуваних судових рішень та залишення позову прокурора в інтересах держави в особі  Держгеокадастру без розгляду. 
		Керуючись статтями 226, 300, 301, 308, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Квадрат»  задовольнити частково.
		2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.02.2023 у справі № 907/1034/21 скасувати.
		3. Позов Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до Холмківської сільської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Квадрат» про скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки залишити без розгляду. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий  суддя                                                           І. С. Берднік
		Судді:                                                                                            Н. О. Багай
		                                                                                            В. А. Зуєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...