Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 163/2795/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Надіслано судом: 25.10.2024. Зареєстровано: 26.10.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2024.
Дата набрання законної сили: 27.02.2025
Результат оскарження 27.02.2025 Волинський апеляційний суд: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кп/163/56/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023035560000062

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 163/2795/23 
		Провадження № 1-кп/163/56/24 
		 
		 
		 
		ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ВИРОК
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 жовтня 2024 року         Любомльський районний суд Волинської області
		в складі головуючого судді          ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря          ОСОБА_2 ,
		прокурора                                  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                  ОСОБА_4 в режимі відеоконференції,
		захисника                          ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Ковельського району Волинської області кримінальне провадження № 12023035560000062 про обвинувачення
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, вищої освіти, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_4 03 квітня 2023 року, близько 01 год. 30 хв, під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Ягодин», що за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, будучи особою призовного віку, яка не має права перетину державного кордону України під час дії запровадженого воєнного стану, з метою незаконного перетину державного кордону України, як підставу для перетину надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені тимчасове посвідчення військовозобов`язаного, довідку військово-лікарської комісії на своє ім`я.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав вину за ч.4 ст.358 КК України, але не погодився з іншими пунктами обвинувачення та відмовився надавати показання.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.358 КК України доведена наданими в судовому засіданні стороною обвинувачення доказами, із дослідження та аналізу яких встановлено таке.
		Згідно внесених 03.04.2023 відомостей в ЄРДР за ознаками ч.4 ст.358 КК України ОСОБА_4 близько 01:41 години 03.04.2023 під час проходження прикордонного контролю в МАПП «Ягодин» пред`явив працівникам прикордонної служби документи з ознаками підробки.
		При здійсненні поглибленої перевірки документів виявлено, що довідка військово-лікарської комісії та посвідчення військовозобов`язаного не відповідають встановленому зразку, містять орфографічні помилки, а підписи не відповідають дійсності.
		Працівник прикордонної служби повідомив про це на службу «102», що підтверджується рапортом старшого інспектора ВП АДРЕСА_3 .
		З протоколу огляду місця події від 03.04.2023 встановлено, що на столі службового приміщення МАПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було вилучено тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , завірене печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 , та довідку військово-лікарської комісії №2786/9 з підписами голови та секретаря ВЛК. Зазначені документи містили відбитки штампелів «Взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 », «Знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		Дослідженням листів  ІНФОРМАЦІЯ_4  від 05.04.2023 за № 3747 та №19/122/324 від 09.05.2023, стверджено, що ОСОБА_4 не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відповідні документи на його ім`я не видавалися.
		 
		Експертиза документів встановила, що відбитки штампів та печаток нанесено неофіційними способами, не схожими на зразки, що надані для дослідження. 
		Так відповідно до висновку експерта Волинського НДЕКЦ від 05.04.2023 № СЕ-19/103-23/3629-ДД, відбитки гербових печаток та штампів у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 та довідці ВЛК № 2786/9 нанесені контактним способом з використанням кліше печатки та кліше штампів, а наявні у них підписи виконані рукописним способом з використанням пишучих приладів пастою чорного та синього кольору.
		Згідно із висновком експерта цієї ж експертної установи від 16.08.2023 № СЕ-19/103-23/8982-ДД відбиток штампу «ВЗЯТО на військовий облік» у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім?я ОСОБА_4 , нанесений не штампом «ВЗЯТО на військовий облік», експериментальні зразки відбитків якого надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Відбиток штампу «ЗНЯТО з військового обліку» у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я ОСОБА_4 , нанесений не штампом «ЗНЯТО з військового обліку», експериментальні зразки відбитків якого надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Відбиток штампу ІНФОРМАЦІЯ_7 у довідці військово-лікарської комісії від 03.03.2023 №2786/9, виданій на ім`я ОСОБА_4 , нанесений не штампом ІНФОРМАЦІЯ_7 , вільні зразки відбитків якого надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Відбитки гербової печатки ІНФОРМАЦІЯ_7 у довідці військово-лікарської комісії від 03.03.2023 №2786/9, виданій на ім`я ОСОБА_4 , нанесений не гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_7 , вільні та експериментальні зразки відбитків якої надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу.
		Із висновку експерта Волинського НДЕКЦ №СЕ-19/103-23/11302-ДД від 20.10.2023 встановлено, що чотири відбитки гербової печатки ІНФОРМАЦІЯ_8 у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_2 видане ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - нанесені не гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 , експериментальні зразки відбитків якої надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Відбиток штампу ««_»_ 20 р. медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 визнаний (а) за гр. ст. розкладу хвороб (наказ МО України від 14.08.2008 р. № 402) Підлягає повторному огляду «_»__ 20_ р. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_8 розміщений у графі «12.ОСОБЛИВІ ВІДМІТКИ» у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_2 видане ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - нанесений не штампом «« » 20 р. медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 визнаний (а) за гр. ст. розкладу хвороб (наказ МО України від 14.08.2008 р. № 402) Підлягає повторному огляду «_»__ 20 р. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_8 , експериментальні зразки відбитків якого надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Відбиток штампу «ВЗЯТО на військовий облік» ІНФОРМАЦІЯ_8 розміщений у графі «Взято на військовий облік» у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_2 видане ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - нанесений не штампом «ВЗЯТО на військовий облік»  ІНФОРМАЦІЯ_8 , експериментальні зразки відбитків якого надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Відбиток штампу «ЗНЯТО з військового обліку» ІНФОРМАЦІЯ_8 розміщений у графі «Знято з військового обліку» у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_2 видане ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - нанесений не штампом «ЗНЯТО з військового обліку» ІНФОРМАЦІЯ_8 , експериментальні зразки відбитків якого надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу.
		 
		Інформація про телефонні з`єднання номера, яким користувався ОСОБА_4 , також свідчить, що він перебував у Одеській області під час отримання вказаних документів, які «ніби то» видані ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Такі обставини встановлені на підставі ухвали слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 06.09.2023, з інформації про телефонні з`єднання номеру сім-картки ПрАТ «Лайфселл» НОМЕР_3 , якою користувався ОСОБА_4 , вбачається, що адресою розташування базової станції та азимут номеру НОМЕР_3 , у період часу 13.02.2023, 03.03.2023 є Одеська область
		 
		З відповіді ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 встановлено, що ОСОБА_4 з 18.06.2010 року по даний час перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_12 .
		Обізнаність ОСОБА_4 про підробку указаних документів та свідоме, умисне їх використання 03.04.2023 під час проходження прикордонного контролю вочевидь доводиться і тим, що на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 він не перебуває, а відтак зазначена установа не могла видавати стосовно нього такі документи.
		Таким чином, надані докази у своїй сукупності та взаємозв`язку достатньо і обґрунтовано підтверджують винуватість обвинуваченого у використанні підроблених документів, що кваліфікується за ч.4 ст.358 КК України.
		 
		Крім цього, за обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він у лютому 2023 року, точної дати, часу та місця досудовим слідством не встановлено, будучи особою призовного віку, яка підлягає мобілізації, та не має права перетину державного кордону України під час дії запровадженого воєнного стану, переслідуючи мету виїзду за межі території України, діючи умисно, через месенджер, шляхом листування вступив у змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, з якою домовився про виготовлення на своє ім`я документів, які надають право безперешкодного перетину державного кордону України для виїзду за межі України, зокрема, тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, а також довідки військово-лікарської комісії.
		В подальшому, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розуміючи, що вказані документи будуть підробленими, діючи за попередньою змовою в групі осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, вчинив пособництво у вчиненні злочину, а саме через невстановлений додаток месенджера переслав невстановленій досудовим розслідуванням особі фото свого паспорта громадянина України із своїми анкетними даними та власну фотокартку для подальшого використання під час виготовлення підроблених документів.
		В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , використовуючи анкетні дані останнього, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, за допомогою комп`ютерної техніки, умисно виготовила підроблене тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_2 від 13.02.2023, видане ІНФОРМАЦІЯ_14 на ім`я ОСОБА_4 , в яке вклеїла його фотокартку та внесла недостовірні відомості про те, що він непридатний до проходження військової служби із виключенням з військового обліку, яке завірила відтисками печатки « ІНФОРМАЦІЯ_15 » та штампами «Взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 13.02.2023», «Знятий з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 07.03.2023», підробивши підпис керівника вказаної установи.
		Крім цього, невстановлена особа виготовила інший підроблений документ - довідку військово-лікарської комісії № 2786/9 від 03.03.2023, форма якої встановлена наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, видану ІНФОРМАЦІЯ_16 на ім?я ОСОБА_4 , в яку внесла неправдиві відомості про
		В середині березня 2023 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, на автостанції залізничного вокзалу м. Одеса ОСОБА_4 зустрівся з невстановленою особою, яка передала останньому вказані підроблені документи, заповненні на його ім`я, після чого ОСОБА_4 здійснив розрахунок за підроблені документи у сумі 40000 гривень через Айбокс термінал.
		Вищевказані дії, надали ОСОБА_4 право на використання документів, як офіційних, тобто таких, що мають усі необхідні реквізити та юридично значущий характер, та дають особі, котра є особою призовного віку та не має права перетину державного кордону України під час дії воєнного стану, здійснити незаконний перетин державного кордону України на виїзд з України.
		Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України як пособництво, тобто надання засобів вчинення кримінального правопорушення іншими співучасниками у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою його використання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням, за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України вину категорично заперечив. 
		В цій частині обвинувачення суд дійшов такого висновку.
		Стаття 91 КПК України визначає, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
		Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Згідно із ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		 
		Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні відомості за ознаками ч.4 ст.358 КК України в ЄРДР внесені 03 квітня 2023 року на підставі повідомлення працівника прикордонної служби, а за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України - 28 вересня 2023 року на підставі рапорту дізнавача СД ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 від 28 вересня 2023 року.
		Із рапорту дізнавача вбачається, що його зміст є ідентичним змісту обвинувального акту за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, при цьому будь-яких посилань на джерела такої інформації, які б в розумінні ст.84 КПК України могли слугувати доказом у кримінальному провадженні, цей рапорт не містить.
		Жодних доказів, які б підтверджували викладені у рапорті дізнавача факти та обставини, сторона обвинувачення суду не надала. 
		Сам же рапорт дізнавача не є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні в розумінні норм КПК України.
		Усі надані прокурором докази підтверджують лише вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, і ці докази наведені вище у підтвердження доведення саме обвинувачення за ч.4 ст.358 КК України.
		Письмовим дозволом від 03 квітня 2023 року ОСОБА_4 надав дозвіл на огляд його мобільного телефону «Самсунг». У протоколі огляду місця події від 03 квітня 2023 року задокументовано відсутність в телефоні інформації, яка б сприяла розкриттю кримінального правопорушення не виявлено.
		Окрім того, на підставі ухвали слідчого судді Любомльського районного суду від 08.06.2023 був здійснений тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних), які перебувають у володінні ТОВ «Нова Пошта» (Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026, ЄДРПОУ 31316718), на предмет отримання інформації про надсилання посилок через відділення «Нова пошта» за прізвищем ОСОБА_4 (м.т. НОМЕР_3 ) за період часу з 01.02.2023 по 03.04.2023, за результатом якого було здобуто, що інформація за такими параметрами у володінні ТОВ «Нова Пошта» відсутня.
		Згідно з положеннями ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Аналогічні за змістом положення також закріплені у ст.17 КПК України.
		Зокрема, ч.2 ст.17 КПК України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		Доведення вини особи «поза розумним сумнівом» є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу. При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у "розумної (розсудливої) людини" не може лишатися "розумного сумніву", що обвинувачений винен.
		Тобто, стандарт доведення "поза розумним сумнівом" означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к). Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Необхідність дотримання судом вказаного стандарту також неодноразово була зафіксована в рішеннях Європейського суду з прав людини, наприклад в рішенні від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", в якому ЄСПЛ зазначив, що докази вини особи повинні випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		В рішенні "Севтап Везнедароглу проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що ніхто не повинен піддаватися покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена поза розумним сумнівом.
		 
		Всупереч вищенаведеному, сторона обвинувачення не надала жодних належних та допустимих доказів, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводили б обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України.
		За обставинами цієї справи судом достовірно і безсумнівно встановлено, що ОСОБА_4 використав підроблені тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 та довідку військово-лікарської комісії № 2786/9, надавши їх працівнику Державної прикордонної служби України в пункті пропуску під час виїзду з України, і його дії в цій частині правильно кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України.
		З точки зору формальної логіки зрозуміло, що документи, пред`явлені ОСОБА_4 , були кимось підроблені. Однак на питання, хто, коли і яким чином їх підробив та як вони опинилися у ОСОБА_4 , орган досудового розслідування не зміг знайти відповідей, щоб довести їх у суді. 
		Вказані ж в обвинувальному акті обставини щодо виготовлення цих документів за попередньою змовою групою осіб, у якій обвинувачений діяв як пособник, жодними доказами не доведені. Обвинувачення сформульоване без жодного обґрунтування.
		 
		Відмова обвинуваченого від надання показань є його правом, гарантованим ст.63 Конституції України, тому жодних обставин не доводить і не підтверджує версії сторони обвинувачення, на яку в силу ст.92 КПК України покладено обов`язок доведення події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). 
		За таких обставин та відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Таким чином, ОСОБА_4 підлягає виправданню за пред`явленим йому обвинуваченням за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки зібраними стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами не доведено наявність в його діях складу цього кримінального правопорушення. 
		 
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за доведеним і встановленим під час судового розгляду обвинуваченням за ч.4 ст.358 КК України суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
		Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком. 
		Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутні.
		Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Обвинувачений раніше не судимий, на обліку в психіатра не перебуває. 
		Також суд враховує конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, у тому числі мету його вчинення обвинуваченим, яка є очевидною з огляду на ведення в Україні з 24 лютого 2022 року згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану та у зв`язку із цим запровадженими на законодавчому рівні обмеженнями щодо перетину державного кордону.
		Намір уникнути мобілізації в умовах війни демонструє байдужість до обов`язків громадянина перед державою та суспільством, що ускладнює процес соціалізації і відновлення довіри до правопорушника. Такі дії підривають моральні засади суспільства, адже в умовах війни необхідно об`єднувати зусилля для захисту держави. Уникнення мобілізації може сприйматися свого роду як «зрада».
		 
		З огляду на вищенаведене у своїй сукупності, а також умисність дій обвинуваченого ОСОБА_4 на вчинення кримінального правопорушення, відсутність жодної пом`якшуючої покарання обставини, обрану стратегію захисту, яка безумовно виключає щире каяття винного у скоєному та намагання у будь-який спосіб уникнути суворості відповідальності, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді обмеження волі.
		Призначення менш суворого виду покарання у даному випадку буде недієвим та не забезпечить виправлення засудженого.
		За наведених обставин, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому не вбачає підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
		Призначення обвинуваченому покарання у виді реального обмеження волі, на переконання суду, буде відповідати принципу індивідуалізації покарання і є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.
		Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України, накладений слідчим суддею арешт на майно - скасувати.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Процесуальні витрати за проведення судово-технічних експертиз згідно із ст.124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.
		Запобіжний захід обвинуваченому не застосований, клопотання про обрання певного виду запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу учасники процесу не заявили, а підстави для ухвалення такого рішення з ініціативи суду не встановлені.
		 
		Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України,
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
		 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня приведення цього вироку до виконання.
		 
		ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України визнати невинуватим у зв`язку з недоведеністю складу злочину у його діях та виправдати.
		 
		Долю речових доказів та документів визначити в такий спосіб: 
		- тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_2  від 13 лютого 2023 року, видане ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ; довідку військово-лікарської комісії від 03 березня 2023 року № 2786/4, видану ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити в матеріалах кримінальної справи, скасувавши накладений ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 05 квітня 2023 року арешт;
		- оптичний носій інформації (диск) наданий ТОВ "Лайфселл" з написом НОМЕР_4 , залишити в матеріалах кримінального провадження №12023035560000062 .
		 
		Стягнути з  ОСОБА_4  в користь держави 9913,36 гривень процесуальних витрат на проведення судово-технічних експертиз.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий : суддя                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...